Osnova C 2009

1.1. Визначають площу основних і додаткових приміщень. Загальна площа основних приміщень:

i=1

N - кількість основних приміщень; Si - площа і-того приміщення.

Визначають загальну площу всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):

Sза гвс іх = Sза го с н + åM S j = 1 6 4+ 1 2+ 8+ 2 0= 2 0 4 (м2 ) j=1

де: М - кількість допоміжних приміщень;

Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.

1.2.Визначають вмістимість сховища за площею:

-при двоярусному розміщені ліжок

Ms = S0ç à,5îãñ í = 10,65 4= 3 2 8 (× îë)

1.3.Визначають вмістимість сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні

де: h - висота приміщення, м;

1,5 - норма об'єму на людину, м3.

Порівнюючи дані вмістимості за площею Мs та за об'ємом Мv визначають фактичну (розрахункову) вмістимість Мф. За фактичну вмістимість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин. Мф = 328 чол.

1.4. Визначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (коефіцієнт вмістимості)

Km = MNф = 33 21 80= 1,0 6

351

де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).

Висновок: КM > 1 - захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь - яку зміну.

Оцінка захисних властивостей захисної споруди від радіоактивного ураження.

Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаблення дози опромінення сховищем Кпосл. Він залежить від матеріалу перекриття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою

де: hі - товщина і-того захисного шару сховища;

Кр - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища табл. 4.5.

d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, табл. 4.6.

Кпосл. розр. є меншим 1000. Отже, необхідно додати ще певні шари перекрить, щоб довести його як мінімум до 1000 (4-й клас сховищ).

3. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням

3.1 Визначають норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і II.

При температурі зовнішнього повітря 30о норми подачі повітря на одного чоловіка в годину становлять:

¾в І режимі - 11 м3/год/людину;

¾в ІІ режимі – 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину - що працює на пункті управління;

3.2Визначають кількість людей, що укриваються, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі І і II:

¾в І режимі:

352

де:

Wзаг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год;

Wнорм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м3/год/людину.

3.3Визначають показник, що характеризує життєзабезпечення в режимі І і II

вІ режимі

Мф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична вмістимість сховища.

Висновок: Кж < 1, кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами у всіх режимах. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів.

Для забезпечення роботи 3-го режиму необхідно встановити РУ-150\6.

Висновок

Сховище не відповідає вимогам до сховищ 4-го класу. Необхідно вжити заходів для збільшення товщини перекриття, кількості фільтровентиляційних комплексів та регенеративних установок.

353

Контрольні питання:

1.Які умови забезпечують надійність захисту персоналу на ОГД?

2.Які норми по площі на одну людину у сховищі при двоповерховому розміщенні лавок?

3.Які норми по об"єму плануються у сховищі на одну людину?

4.При яких висотах приміщень ставлять двоярусні лавки?

5.При яких висотах приміщень ставлять триярусні лавки?

6.Які норми по площі на одну людину при триярусному розміщенні лавок у сховищі?

7.Які заходи розробляються на підприємстві, якщо місць у сховищі недостатньо?

8.Напишіть формулу для визначення коефіцієнта послаблення радіації сховищем.

9.Чи залежить і як саме норма подачі повітря в захисну споруду в режимі чистої вентиляції?

10.Яка норма подачі повітря в захисну споруду за режимом фільторвентиляції?

11.Який термін роботи системи повітропостачання сховища в режимі чистої вентиляції?

12.Який термін роботи системи повітропостачання в режимі фільтровентиляції?

13.Який режим системи повітропостачання забезпечує установка РУ-150\6?

14.Які режими системи повітропостачання забезпечує установка ЕРВ-72.2?

15.Яке обладнання забезпечує усі три режими системи повітропостачання сховища?

354

Розділ 5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

5.1. Організація і проведення РНР на ОГД у НС

Вступ

Сучасне виробництво все більше ускладнюється, росте число потенційно небезпечних об’єктів, таких як атомні електростанції /на Україні їх 5/; багато джерел іонізуючого випромінювання /на Україні їх більше 2600/ - це тільки зареєстровані, тобто відомі, велика кількість хімічно небезпечних та вибухонебезпечних, пожежонебезпечних /на Україні їх більше 1000/.

Після трагедії у Чорнобилі, а також аварій на ХНО приймаються необхідні заходи безпеки до розумної межі, покращуються експлуатаційна надійність об’єктів, а також розміщення і будівництво їх за межами густонаселених пунктів. Однак, небезпека сьогодні існує:

-запроектні аварії на промислових об’єктах; - вплив стихійних сил природи.

Тому важливим для керівників на виробництві, чи адміністративній території кваліфіковано вирішувати питання організації і проведення рятувальних та невідкладних робіт при ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф з урахуванням особливостей об’єктів атомної енергетики, хімічнонебезпечних, пожежонебезпечних об"єктів та при повенях.

5.1.1. Мета, зміст і умови проведення РНР.

Рятувальні та невідкладні роботи (РНР), їх складність, будуть залежати від виду і характеру осередку ураження . Вони можуть проводитись в дуже складних умовах: в умовах руйнувань, суцільних завалів, масових пожеж; викиду в атмосферу радіоактивних, небезпечних хімічних речовин, а також і біологічних (бактеріальних) засобів.

Основна мета РНР.

1.Рятувати людей, які опинилися в будь-якому осередку ураження.

2.Надати їм допомогу.

3.Усунути (локалізувати) аварію і ліквідувати пошкодження, які перешкоджають (зважають) проведенню робіт, або загрожують життям людей.

355

4.Створити умови для проведення відновлювальних робіт.

Розглянемо більш конкретно, що таке рятувальні і що таке невідкладні роботи. Вони є взаємно пов’язані і взаємодоповнюючі.

5.1.1.1 Характеристика основних видів робіт.

Рятувальні роботи - це пошуки потерпілих людей (уражених); надання їм невідкладної медичної допомоги; евакуація їх в безпечні райони, або в лікувальні заклади.

Види рятувальних робіт:

1.Проведення розвідки маршрутів і ділянок наступних робіт.

Основна мета розвідки – в короткий термін отримати достовірні і точні дані, тобто уточнити який стан склався на шляху висування і на ділянці робіт, для прийняття обґрунтованого рішення по найбільш ефективному використанню сил і засобів ЦО.

Розвідку організовують штаби ЦО всіх рівнів, а також безпосередньо начальники служб і командири формувань.

На ОГД розвідка ведеться:

-постами радіаційного і хімічного спостереження;

-спостерігачами в формуваннях;

-розвідковими групами (ланками).

Пости радіаційного і хімічного спостереження виставляються на території об’єкту, а також в районах розташування формувань.

Склад поста:

-начальник поста;

-розвідникдозиметрист;

-розвідникхімік.

Спостерігачам та постам визначають місце, час спостереження. Вони спостерігають характер НС, визначають ступінь зараження навколишнього середовища.

Розвідкові групи висилаються в осередок ураження з метою визначення стану доріг, наявність зон зараження, можливістю їх обходу, стан захисних споруд, характер аварій на КЕМ.

356

Розвідкові ланки формувань ЦО ведуть радіаційну і хімічну розвідку безпосередньо на ділянці робіт свого формування.

Розвідка ділиться на загальну і спеціальну.

Загальна – ведеться розвідковими групами штабів ЦО міста, району і ОНГ. Спеціальна – ведеться відповідною службою і доповнює загальну розвідку. Крім цього, командири формувань усіх рівнів ведуть особисту розвідку, як

під час руху, так і в осередку ураження.

В залежності від використання засобів, розвідка може бути повітряною і наземною.

Повітряна – ведеться з літаків, вертольотів, які обладнані фотоапаратами і приладами радіаційної і хімічної розвідки.

Наземна – ведеться постами спостереження, розвідковими групами, а також розвідковими підрозділами військових частин ЦО.

2. Локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках наступних робіт.

Це завдання покладається на команди пожежогасіння (протипожежні формування).

У випадках необхідності в гасінні пожеж приймають участь формування загального призначення.

Стан пожеж на шляху руху і ділянці робіт (об’єкті ), визначає характер і тактику рятувальних робіт.

В першу чергу гасять пожежі там, де перебувають люди(біля виходів, підвальних приміщень, цеху, між стінами і плитами будинків і т.д.)

Під час гасіння пожеж особовий склад повинен виконувати правила безпеки, стежити за станом будівельних конструкцій, щоб вогонь не розповсюджувався на сусідні будинки і на працюючих людей.

3. Пошуки і звільнення людей, які опинилися під завалами в напівзруйнованих будинках, спорудах, загазованих і задимлених, затоплених приміщеннях.

Завали утворюються при руйнуванні будинків і споруд, які мають хаотичне нагромадження крупних і малих уламків конструкцій, стінок, перекриття, перегородок, даху, санітарно-технічного і технологічного обладнання, меблів і т.д.

357

Для пошуку потерпілих направляються в осередок ураження пошукові групи (формування загального призначення і служб), які ретельно обстежують територію (ділянку робіт), ретельно обстежують завали, підвали, зовнішні віконні і дверні прорізи, стіни і кутові простори перших поверхів, та в інших місцях.

Рятівники пересуваються один від одного на віддалі бачення і слухового зв’язку, які використовують спеціальні електронні прилади – геофони, які здатні ловити слабкі звуки на віддалі до 14 м., та удари молотком, або каменем до 150200 м. і визначають їх напрям. Широко залучають для пошуку спеціально навчені собаки.

Звільнення людей може здійснюватись одним із таких способів:

-розчищення завалу зверху;

-побудова проходів в завалі;

-пробивка отворів в стіні і в перекриттях.

При звільненні людей із завалів необхідно дотримуватись мір безпеки, необхідно слідкувати, щоб не було зміщення конструкцій завалу.

Особовий склад, який проводять рятувальні роботи в задимлених, загазованих приміщеннях і в таких, що горять, повинні забезпечуватися ізолюючими протигазами.

4. Розкриття зруйнованих, або пошкоджених захисних споруд і рятування людей які у них знаходяться.

Перш за все, щоб розкрити сховище необхідно:

-встановити зв'язок з людьми які опинилися в ньому і з"ясувати їх стан всередині сховища;

-якщо не подається повітря, то його необхідно подати;

-уточнити, чи немає загрози затоплення, загазованості і наявності потерпілих (уражених).

Зв'язок можливо встановити шляхом:

-переговорів по телефонних лініях (якщо уціліли);

-переговорів з використанням повітрозабірних пристроїв, тріщин;

-шляхом перестукування.

Після цього приступають до розкриття сховища (або підвального приміщення) наступними способами:

-відкопування люка аварійного виходу;

358

-відкопування заваленого виходу з наступним відкриванням дверей, або прорізу;

-відкопування приямку у зовнішній стіні і пробиття прорізу в стіні;

-пробиття прорізу у стіні із сусіднього приміщення, або у перекритті сховища;

-обладнання підземної галереї з виходом до стіни або підлоги сховища, приміщення де знаходяться люди.

5.Подача повітря в завалені захисні споруди (якщо пошкоджена фільтровентиляційна система).

Подача повітря в завалені захисні споруди, підвальні та інші заглиблені приміщення виконується шляхом розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, або при відкриванні дверей, а якщо це неможливо, то пробивають отвори у перекритті або стіні і закачують повітря за допомогою компресорних станцій (через вставлені шланги в отвір), або за допомогою переносних вентиляторів.

6. Надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх в лікувальні заклади. Медична допомога потерпілим надається в два етапи: безпосередньо в осередку ураження (перша медична допомога) і в медичних закладах (спеціальна медична допомога).

Перша медична допомога надається санітарними дружинами, особовим складом рятувальних груп, а також самими ураженими при самодопомозі і взаємодопомозі.

В першу чергу допомагають тим, які уражені токсичними НХР, потім від удушення, і які мають сильну кровотечу, або травми грудей, живота, голови (шляхом накладання джгуту), накладання шини на переламані кінцівки, штучне дихання (якщо потрібне) і введення антипода.

Уражених негайно виносять з осередку ураження і після надання допомоги швидко евакуйовують в медичний заклад.

Місця посадки уражених на транспорт влаштовуються на шляхах евакуації з урахуванням можливостей під’їзду до них.

Дуже тяжко уражених переносять на носилках або на руках особовим складом рятувальних груп, а легкоуражених пішохідним порядком, самостійно або з супроводжуючою людиною.

359

7.Вивід населення з небезпечних місць в безпечні, або менше заражені місця.

Вивід проводиться силами рятувальників і санітарних дружин, дотримуючись заходів безпеки.

Шляхи, райони розміщення і порядок евакуації уражених встановлюються штабом ЦО.

8. Санітарна обробка людей і знезараження техніки, транспорту, обладнання території, а також взуття, одягу ЗІЗ буде детальніше розглянуто трохи нижче.

Формування, які завершили рятувальні роботи (або після їх заміни) відправляють на пункти спеціальної обробки, які розгортаються на незараженій місцевості, поблизу шляху з осередку

Інші невідкладні роботи – це роботи по локалізації або ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і при використанні сучасної зброї масового ураження.

До них відносяться:

1.Термінове відновлення автомобільних, залізничних доріг; пророблення колонних шляхів по завалах і розчищення проїздів в завалах і на заражених ділянках.

Проїзди розробляються і розчищаються в завалах висотою до 1 м, тобто коли можливо зсунути бульдозером за один, або декілька проходів.

При суцільних завалах більше 1 м, проїзд проробляють по завалу. Для цього поверхню завалу вирівнюють і ущільнюють.

Проїзд проробляють шириною від 2-х до 2,5 м для одностороннього руху і від 6-ти до 6,5 м для двохстороннього руху і через кожні 150-200м обладнують проїзди шириною 15 м.

2.Локалізація (ліквідація) аварія на технологічних і КЕМ, короткотермінове відновлення пошкоджених, зруйнованих ділянок з метою забезпечення рятувальних робіт.

360