Osnova C 2009

Найменше з порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони забруднення, тобто Гпзхз = min{Гп; Гр} = min{20; 26,45} = 20 км.

1.2.Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення (Шпзхз) Шпзхз = 0,3 Гпзхз0,6 , км, Шпзхз = 0,3 · 200,6 = 1,81 км,

1.3.Площа зони хімічного забруднення

При прогнозуванні визначаються:

а) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ). Sзмхз=3,14Г2пзхз км2

Sзмхз = 3,14 · 202 = 1256,64 км2,

б) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) розраховується за формулою

Sпзхз=0,11Г2пзхз км2, Sпзхз = 0,11 · 202 = 44 км2.

2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкта (tпідх). Час підходу хмари НХР до заданого об’єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і

визначається за формулою: t підх = RO/W, год,

де RO - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об’єкта, км;

t підх = 9/5 = 1,8 год = 108 хв.

3. Визначення тривалості дії фактора хімічного забруднення (typ).

З табл.3.35. для хлору при висоті піддона Н = 2 м, при температурі повітря 20о і V = 1 м/с, інтерполюючи

4. Визначення можливих втрат робітників і службовців об’єктів господарювання й населення в осередку хімічного ураження.

Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення Шпзхз становить 1,81 км, тоді площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить Sзпхз = Шпзхз · Г = 1,81 · 5 = 9,05 км2.

Площа населеного пункту складає 18км2. Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становить 9,05 · 100 : 18 = 50,28 %.

211

Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює N = 12000 · 50,28 : 100 = 6034 особи. Втрати населення розподіляються:

-легкі - до (6034 · 25 : 100) = 1509 осіб;

-середньої тяжкості - до (6034 ·40 : 100) = 2414 осіб;

-зі смертельними наслідками - до (6034 ·35 : 100) = 2112 осіб.

Результати оцінки хімічної обстановки:

1.Населений пункт може опинитись у зоні хімічного забруднення (RО<Гпзхз).

2.Хмара зараженого повітря підійде до об’єкта через 108 хв., що при оперативному оповіщенні дає змогу вивести людей із зони забруднення;

Графічний додаток

212

ЗМХЗ

ХНО

хлор-70

213

3.Тривалість дії уражаючого фактора НХР відносно невелика – 53,8 години (2,24 доби);

4.Основні заходи щодо захисту людей:

-негайне оповіщення про загрозу хімічного забруднення;

-евакуація людей із зони забруднення.

Увага: Глибини розповсюдження для НХР, значення глибин розповсюдження яких не визначено в таблицях 3.24-3.34, розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиці 3.36. Для розрахунків у цьому випадку береться значення глибини розповсюдження хмари забрудненого хлором повітря, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з НХР (швидкість вітру, СВСП, температура повітря, кількість НХР), і множиться на коефіцієнт, отриманий з таблиці 3.36 для даної НХР, або використовується наступна методика, за якою визначається і час уражаючої дії НХР, що не увійшли у табл. 3.36.

Визначення глибини розповсюдження і часу уражаючої дії НХР, що не мають табличних значень.

1. Визначення глибини зони забруднення. Для цього:

1.1.Визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:

QЕ1 = K1 × K3 × K5 × K7 × Q0 (т), (3.16) де :

К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР (таблиця 3.37.) ; К3 - коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до

порогової дози інших НХР (таблиця 3.37.); К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря: при інверсії К5=1, при ізотермії К5=0,23, при конвекції К5=0,08;

214

K7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури (таблиця 3.37.); Q0 - кількість викинутої НХР (т).

1.2.За таблицею 3.39 визначають глибину зони первинної хмари Г1. Якщо значення Г1 не можна визначити безпосередньо з таблиці, то використовують метод інтерполювання.

1.3.Визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.

Qe2 = (1- K1) × K2 × K3 × K4 × K5 × K6 × K7 × hQ×0d (т), (3.17) де:

K2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (таблиця 3.35.);

K4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (таблиця 3.38.);

K6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії і тривалості випаровування речовини;

d - густина НХР, т/м3 (таблиця 3.35.);

h - товщина шару НХР, м (при вільному розливі h=0.05 м, при виливі у обваловку або піддон h = H - 0,2, де Н – висота обваловки або піддону в м );

K6=N 0.8 при N<Т і K6=Т0.8 при N>Т, (3.18) де:

N - час після аварії, год.;

Т - тривалість випаровування речовини, год.

при Т<1, K6 приймається для Т = 1 год.

1.4.Для знайденої величини QE2 визначають глибину зони вторинної хмари Г2 (таблиця 3.39.), аналогічно як для Г1.

Отримані значення Г1 і Г2 - це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначаються в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.

1.5.Повна розрахункова глибина зони зараження Гр , що залежить від сумісної дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:

215

де:

Г12 = max {Г1 , Г2 }; Г21 = min {Г1 , Г2 }.

1.6. Отримане значення повної розрахункової глибини зони зараження Гр порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп , що визначається за формулою

Гп = N ×W (км), (3.21) де:

N - час від початку аварії, год (N≤4);

W - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступеню вертикальної стійкості повітря, км/год (таблиця 3.19.).

Найменше з порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони забруднення, тобто:

216

Розрахунок:

За табл. 3.5. визначається ступінь вертикальної стійкості атмосфери (день, напівясно, V= 4 м/с) – ізотермія.

1. Визначення розмірів (глибини, ширини та площі) зони хімічного забруднення.

1.1.За формулою (3.16.) визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:

QЕ1 = K1 × K3 × K5 × K7 × Q0 (т),

де :

К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР (таблиця 3.37.),

К1=0,13 ; К3 - коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до

порогової дози інших НХР (таблиця 3.37), К3=6; К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря: при ізотермії К5=0,23,

K7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури (таблиця 3.37.), K7=1; Q0 - кількість викинутої НХР (т).

QE1 = 0,13·6·0,23·1·50 = 8,97 т.

1.2. За таблицею 3.39, використовуючи інтерполювання визначають глибину зони первинної хмари Г1.

1.3.За формулою (3.17) визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.

QЕ2 = (1- K1)× K2 × K3 × K4 × K5 × K6 × K7 × Q0

h ×d (т),

де:

217

K2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (таблиця 3.37.), K2=0,055;

K4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (таблиця 3.38.), K4=2;

K6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії і тривалості випаровування речовини;

d - густина НХР, т/м3 (таблиця 3.37.), d=1,49;

h - товщина шару НХР, м (при вільному розливі h=0,05 м, при виливі у обваловку або піддон h = H - 0,2, де Н – висота обваловки або піддону в м ), h=1,0-0,2=0,8;

K6=N 0.8 при N<Т і K6=Т0.8 при N>Т, де:

N - час після аварії, год., приймаємо N=4 год.;

Т - тривалість випаровування речовини (формула (3.21.)), год.

1.5. Повна розрахункова глибина зони зараження Гр , що залежить від сумісної дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою (3.20):

Гр = Г12 +0,5 Г21 (км), де:

Г12 = max {Г1 , Г2 } = 8,62 км; Г21 = min {Г1 , Г2 } = 6,07 км. Гр = 8,62+0,5·6,07 = 11,66 км.

218

1.6. Отримане значення повної розрахункової глибини зони зараження Гр порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп , що визначається за формулою (3.21):

Гп = N ×W (км), де:

N - час від початку аварії, год (N=4);

W - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступеню вертикальної стійкості повітря, км/год (таблиця 3.19.), W=24 км\год..

Гп = 4·24 = 96 км.

Найменше з порівняних величин приймається за фактичну прогнозовану глибину зони забруднення, тобто Гпзхз = min{Гп; Гр}.

Гпзхз = min{96; 11,66} = 11,66 км.

1.2.Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення (Шпзхз) при ізотермії Шпзхз = 0,3 Гпзхз0,75 = 0,3·11,660,75 = 1,89 км;

1.3.Площа зони хімічного забруднення

При прогнозуванні визначаються:

а) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ). Sзмхз = 8,72 · 10-3 ·Гпзхз2 ·Ф км2,

З табл. 3.22 для V = 4 м/с Ф = 45о, тоді Sзмхз = 8,72 · 10-3 ·11,662 ·45 = 53,35 км2,

б) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) розраховується за формулою

Sпзхз = К·Гпзхз2 ·N0,2 км2,

де К – коефіціент, для ізотермії К = 0,133 (табл. 3.21);

N – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ (N = 4 год.). Sпзхз = 0,133·11,662·40,2 = 23,86 км2.

2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкта (tпідх). Час підходу хмари НХР до заданого об’єкта залежить від швидкості

перенесення хмари повітряним потоком W, на що впливає швидкість вітру, і визначається за формулою:

t підх = RO/W, год,

де RO - відстань від місця аварії (джерела забруднення) до заданого об’єкта, км;

t підх = 3/24 = 0,125 год = 7,5 хв.

219

3. Визначення тривалості дії фактора хімічного забруднення (typ). Тривалість дії НХР визначається терміном випаровування НХР із

поверхні її розливу і може бути визначена за формулою (3.21.): T = h ×d

K2 × K4 × K 7 (год)

0,8×1,49

tур= 0,055 ×2 ×1 =10,8 год.

4. Визначення можливих втрат робітників і службовців об’єктів господарювання й населення в осередку хімічного ураження.

З табл. 3.23 при 60% забезпеченістю протигазами втрати людей становлять:

-при перебуванні на відкритій місцевості 250 · 0,4 = 100 чол.

-при перебуванні у будівлях і простіших укриттях 250 · 0,22 = 55 чол. Структура втрат становить (примітка до табл. 3.23):

-легкого ступеня 100·0,25 = 25 чол.;

-середньої тяжкості 100·0,4 = 40 чол.;

-смертельне ураження 100·0,35 = 35 чол.

Результати оцінки хімічної обстановки

Висновки

1. ОГД може опинитись у зоні хімічного забруднення (RО<Гпзхз).

220