Арх.замальовки
.pdf
|
|
|
|
|
Закінчення табл. 9 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
17. |
Рилєєва вул., 9 – |
|
18. |
Пр. Свободи, 13 |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
(неоренесанс + |
|
|
будинок, арх. |
|
|
необароко) – |
|
|
С. Холоневський, |
|
|
“Гранд готель”, |
|
|
1897 р. |
|
|
арх. Е. Герматник, |
|
|
|
|
|
1893 р. |
|
|
|
|
|
|
|
19. |
Свободи пр., 20 |
|
20. |
Свободи пр., |
|
|
(неоренесанс + |
|
|
28 – театр опери |
|
|
необароко) – кол. |
|
|
і балету ім. |
|
|
Художньо-про- |
|
|
І. Франка, арх. |
|
|
мисловий музей, |
|
|
З. Ґорґолевський, |
|
|
арх. Л. Марконі, |
|
|
1895–1900 рр. |
|
|
Ю. К. Яновський, |
|
|
|
|
|
1898–1903 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
21. |
Січових Стрільців |
|
22. |
Січових Стрільців |
|
|
вул., 3 |
|
|
вул., 9 (італ. |
|
|
(неоренесанс + |
|
|
неоренесанс) – |
|
|
необароко) – |
|
|
кол. філія Австро- |
|
|
кол. Дирекція |
|
|
Угорського банку, |
|
|
залізниці, арх. |
|
|
арх. Г. Гельмер, |
|
|
В. Равський, |
|
|
Ф. Фельнер, |
|
|
1887 р. |
|
|
1897 р. |
|
|
|
|
|
|
|
23. |
Стефаника вул., 3 |
|
24. |
Стрийський парк – |
|
|
(неоренесанс) – |
|
|
кол. палац |
|
|
кол. палац І. Діду- |
|
|
мистецтв |
|
|
шицької (Львівсь- |
|
|
(басейн Львівської |
|
|
ка галерея мис- |
|
|
політехніки), |
|
|
тецтв), арх. |
|
|
арх. Ф. Сковрон, |
|
|
Ф. Покутинський, |
|
|
1894 р. |
|
|
1873 р. |
|
|
|
|
25. |
Тершаківців вул., |
|
26. |
Університетська |
|
|
4 (франц. |
|
|
вул., 1 (неоренесанс |
|
|
необароко) – арх. |
|
|
+ необароко) – кол. |
|
|
Н. Лущкевич, |
|
|
Галицький Сейм |
|
|
1898 р. |
|
|
(Нац. ун-т ім. |
|
|
|
|
|
І. Франка), |
|
|
|
|
|
арх. Ю. Гохберґер, |
|
|
|
|
|
1877–1881 рр. |
|
31
6.“ПІТТОРЕСК” (“МАЛЬОВНИЧИЙ” СТИЛЬ)
6.1.Коротка характеристика стилю “піттореск”
Cтиль “піттореск” (від “pittoresque” – “мальовничий”) виник у другій половині ХІХ ст. як проміжна ланка між історизмом та сецесією. Витоки цього стилю слід шукати передусім у народному та середньовічному будівництві. Базовою тенденцією стилю “піттореск” в архітектурі можна вважати прагнення до правдивості та природності, відповідність фасаду планові, зв’язок будівлі з навколишнім середовищем та художнє осмислення усіх конструктивних елементів. Найпоширенішим типом будівлі у стилі “піттореск” стає вілла з вільним плануванням, оточена садом. Проте формальні засоби стилю нерідко використовувались і в рядовій забудові чиншових та громадських будинків. Так, в опорядженні фасадів першорядного значення набули декоративно опрацьовані дерев’яні та металеві елементи каркаса. На зміну безфактурній сірій поверхні фасадів історизму прийшли мальовничі поєднання різноманітних фактур та кольорів будівельних та обличкувальних матеріалів на фасадах будівель у стилі “піттореск”. На червоних та жовтих цегляних стінах фасаду з’являються майолікові панно та окремі вставки, цоколь та окремі елементи муруються з ламаного каменю, до того додаються ковані елементи стяжок, жардиньєрок, кронштейнів (кол. вілла Дашеків) та дерев’яні елементи веранд, ґанків та причілків. Цегляне мурування стіни подекуди стає окремим видом декору. Одночасно може застосовуватись до чотирьох кольорів цегли, якими викладались геометричні площинні або рельєфні візерунки (вул. Княжа, 6–10). Кольорове та фактурне різноманіття стилю “піттореск” ненав’язливо супроводжується ліпним декором історичного характеру. Нерідко складно провести різницю між стилем “піттореск” та такими неостилями, як неороманський (“арковий” стиль) чи неоготичний.
6.2. Список об’єктів для натурних замальовок львівських будівель у стилі “піттореск” (“мальовничому” стилі)
|
|
|
|
|
Таблиця 10 |
|
|
|
|
|
|
№ |
Адреса та відомості |
Загальний вигляд |
№ |
Адреса та відомості |
Загальний вигляд |
з/п |
про будівлю |
об’єкта |
з/п |
про будівлю |
об’єкта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. |
Антоновича вул., |
|
2. |
Бандери вул., |
|
|
54 – вілла, 1905 р. |
|
|
91 – кол. школа |
|
|
|
|
|
ім. Конарського, |
|
|
|
|
|
арх. Б. Бауер, |
|
|
|
|
|
І. Долинський, |
|
|
|
|
|
1893 р. |
|
|
|
|
|
|
|
3. |
Барвінських вул., |
|
4. |
Васильківського |
|
|
15 – вілла |
|
|
вул., 3 – вілла, |
|
|
|
|
|
поч. ХХ ст. |
|
|
|
|
|
|
|
32
|
|
|
|
|
Продовження табл. 10 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
5. |
Вербицького |
|
6. |
Ген. Чупринки, |
|
|
вул., 4 – |
|
|
11 – вілла, арх. |
|
|
власна вілла |
|
|
І. Левинський, |
|
|
арх. Л. Рамулта, |
|
|
1890-ті рр. |
|
|
“піттореск”, |
|
|
|
|
|
1890 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. |
Ген. Чупринки |
|
8. |
Ген. Чупринки |
|
|
вул., 19 – |
|
|
вул., 21 – вілла, |
|
|
власник і арх. |
|
|
арх. Ю. Заха- |
|
|
М. Ковальчук, |
|
|
рієвич, |
|
|
1902 р. |
|
|
І. Левинський, |
|
|
|
|
|
М. Ковальчук, |
|
|
|
|
|
бл. 1900 р. |
|
|
|
|
|
|
|
9. |
Ген. Чупринки |
|
10. |
Гушалевича |
|
|
вул., 61 – вілла |
|
|
вул., 5 – власна |
|
|
В. Равського- |
|
|
вілла арх. Б. Ба- |
|
|
молодшого, |
|
|
уера, 1892 р. |
|
|
1896 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11. |
Дорошенка |
|
12. |
Княжа вул., 6, 8, |
|
|
вул., 73 – вілла |
|
|
10 – чиншові |
|
|
Б. Масловського, |
|
|
будинки |
|
|
арх. Т. Мюніх, |
|
|
|
|
|
1889–1890 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13. |
Конотопська |
|
14. |
Котляревського |
|
|
вул., 4 – вілла |
|
|
вул., 4 – вілла, |
|
|
“Подолянка”, |
|
|
арх. бюро І. Ле- |
|
|
арх. і власник |
|
|
винського за пр. |
|
|
М. Ковальчук, |
|
|
Ю. Захарієвича, |
|
|
1908 р., рек. кін. |
|
|
1890–1891 рр. |
|
|
ХХ ст. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15. |
Котляревського |
|
16. |
Котляревського |
|
|
вул., 29 – вілла, |
|
|
вул., 41 – кол. |
|
|
арх. |
|
|
вілла родини |
|
|
Ю. Захарієвич, |
|
|
Дашеків, арх. |
|
|
1891–1892 рр. |
|
|
бюро І. Левин- |
|
|
|
|
|
ського, 1898 р. |
|
|
|
|
|
|
|
33
|
|
|
|
|
Продовження табл. 10 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
17. |
Лисенка вул., 34 – |
|
18. |
Листопадового |
|
|
вілла, арх. |
|
|
Чину вул., 11 – |
|
|
І. Левинський, |
|
|
кол. особняк з |
|
|
Я.Т. Кудельський, |
|
|
майстернею |
|
|
1889 р. |
|
|
Я. Стики (музей |
|
|
|
|
|
О. Новаківсь- |
|
|
|
|
|
кого), арх. Ю. За- |
|
|
|
|
|
харевич, 1889 р. |
|
|
|
|
|
|
|
19. |
Лук’яновича вул., |
|
20. |
Маланюка пл., |
|
|
9–11 – житловий |
|
|
7 – житловий |
|
|
будинок та склади |
|
|
будинок, 1897 р., |
|
|
О. Вікселя, 1897 р. |
|
|
рек. кін. ХХ ст. |
|
|
|
|
|
|
|
21. |
Мельника вул., |
|
22. |
Мушака вул., 32 – |
|
|
7 – вілла |
|
|
житловий |
|
|
Ю. Фільського, |
|
|
будинок, кін. |
|
|
арх. А. Богохва- |
|
|
ХІХ ст. |
|
|
льський, 1905 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
23. |
Нечуя-Левицько- |
|
24. |
Ожешко вул.11 – |
|
|
го вул., 20 – кол. |
|
|
вілла, арх. |
|
|
вілла “Марія” |
|
|
Л. Вельтце, 1907 р. |
|
|
родини Мадей- |
|
|
|
|
|
ських, арх. фірма |
|
|
|
|
|
І. Левинського за |
|
|
|
|
|
пр. Ю. Захаріє- |
|
|
|
|
|
вича, 1890– |
|
|
|
|
|
1891 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25. |
Паркова вул., 7 |
|
26. |
Самчука вул., 5 – |
|
|
(з елементами |
|
|
вілла, арх. |
|
|
неоготики) – |
|
|
А. Вайсс, 1894 р. |
|
|
вілла, арх. |
|
|
|
|
|
Н. Лущкевич, |
|
|
|
|
|
1904 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
34
|
|
|
|
|
Закінчення табл. 10 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
27. |
Свободи пр., |
|
28. |
Смаль-Стоцького |
|
|
15 (з елементами |
|
|
вул., 25 – кол. |
|
|
необароко) – кол. |
|
|
лікарня фундації |
|
|
Галицька ощадна |
|
|
А. Білінського, |
|
|
каса, арх. |
|
|
арх. А. Вайсс, |
|
|
Ю. Захарієвич, |
|
|
Ю. Гохбергер, |
|
|
1889–1891 рр. |
|
|
1891–1897 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
29. |
Франка вул., |
|
30. |
Хмельницького |
|
|
114 – кол. вілла |
|
|
вул., 56 – особняк |
|
|
Ю. Ванга, арх. |
|
|
Я. та К. Шульців, |
|
|
Т. Тальовський, |
|
|
арх. Я. та К. Шуль- |
|
|
1899 р. |
|
|
ци, 1896 р. |
|
|
|
|
|
|
|
35
7.СЕЦЕСІЯ (МОДЕРН)
7.1.Коротка характеристика сецесії
На межі ХІХ–ХХ ст. кількість населення Львова продовжує швидко збільшуватись, відповідно зростають і темпи будівництва. Тогочасна архітектура міста розвивається під впливом віденського модерну, який мав назву “сецесіон”, звідси і назва “сецесія”. Розвиток цього стилю у Львові має свої особливості, пов’язані, з одного боку, із сильно вкоріненим історизмом, а із іншого – із вдалими спробами застосування нових матеріалів і конструкцій. Дослідник львівської сецесії Ю. Бірюльов поділяє розвиток львівської сецесії на два головні етапи: декоративної (чи орнаментальної) (1900–1908 рр.) та раціональної (після 1908 р.) сецесії.
Для декоративної сецесії найбільш актуальним стало питання пошуку нового архітектурного декору. Бажання створити новий орнамент змусило архітекторів шукати натхнення не в елементах попередніх стилів, а у природних мотивах. Тут не зустріти античного аканту чи пальметти, орнаментальними мотивами ліпнини та майоліки стають місцеві види рослин: каштан, дуб, лілія, чортополох, мак, соняшник, волошка, ромашка тощо. Ці рослини зображали стилізовано, не вдаючись до прямого копіювання натури. Не менш улюбленим мотивом були маскарони, переважно жіночі, з розкуйовдженим хвилястим волоссям. Декор прикрашав конструктивні елементи або вільно розтікався по площині фасаду. Розташування декору на фасаді відповідало природному принципу формотворення – росту рослини. Так, від лаконічного вирішення першого поверху композиція розгортається догори і досягає кульмінації у завершенні. Своєрідною напрямною декоративної композиції була характерна сецесійна лінія у вигляді стебла рослини, стрічки чи крученого шнура. Ця лінія не утворювала прямих кутів, нюансно змінювала свій напрямок, ніби намальована від руки, а не викреслена за допомогою геометричних побудов. Прагнення унікальності уможливило створення за якихось десять років такого багатоманіття декору, яке не вкладається в єдину систему формотворення. Орнаменту надається значення засобу перетворення життєвої прози на естетизований світ. Тобто усі без винятку деталі фасаду та інтер’єру розглядаються як витвір мистецтва.
Нівелюється різниця між жанрами мистецтва: стає неможливо розрізнити, чи елемент є фактурою, орнаментальним або скульптурним декором. Деталь часто трактувалась як річ, частина предметного середовища, а не витвору мистецтва. Це призводить до максимального виділення фактурних характеристик, як, наприклад, в барельєфах Курчинського. Концепція єдності утилітарного та прекрасного також призвела до того, що всі будівельні матеріали отримали однакову цінність, значення мала тільки майстерність, із якою виконано роботу. Рівноправними стали декор та площина стіни, яка нерідко заповнювалась активними фактурами. Фактура відповідала домінуючому в період сецесії принципу площинності. Тобто декор із незначною рельєфністю, розташований на тлі виразної фактури, візуально втрачав свій третій вимір, а фасад уподібнювався поверхні полотна чи книжкової ілюстрації. Важливу роль у декорі також відіграють кольорові вітражі, оригінальні рисунки металевих решіток, керамічних вставок тощо.
Після 1908 р. львівська сецесія вступає в іншу фазу – раціональну, яка характеризувалась прагненням відмовитись від простого копіювання історичних форм і скульптурноорнаментального декору в їх шаблонному трактуванні, досягти високої пластичної виразності споруд шляхом вільного компонування узагальнених та укрупнених архітектурних форм, застосовуючи при цьому нові конструктивні засоби. Вже після 1908 року на фасадах знову з’являються елементи з попередніх архітектурних стилів, хоча і значно стилізовані. Особливості виконання цих елементів полягали передусім в укрупненні його масштабу, зменшенні деталізації та поєднанні різноманітних об’ємів.
36
Одним із варіантів пізньої сецесії був стиль ар деко, який відрізняється зверненням до єгипетської спадщини. На гладких площинах фасадів у цьому стилі виділяються лотосо-, пальмота папірусоподібні капітелі, а також далеко виступаючий увігнутий карниз. Усі деталі оздоблені фактурою дрібної рифленки, також запозиченої з єгипетської спадщини. Характерним для цього стилю також було використання таких стилізованих класичних прийомів, як рустовані портали та пілястри колосального ордера.
7.2.Список об’єктів для натурних замальовок львівських будівель
устилі декоративної (ранньої) сецесії
|
|
|
|
|
Таблиця 11 |
|
|
|
|
|
|
№ |
Адреса та відомості |
Загальний вигляд |
№ |
Адреса та відомості |
Загальний вигляд |
з/п |
про будівлю |
об’єкта |
з/п |
про будівлю |
об’єкта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. |
Вул. Антоновича, |
|
2. |
Вул. акад. Богомо- |
|
|
83 – кол. чиншовий |
|
|
льця, 3 – будинок |
|
|
будинок |
|
|
Я. Паппе, арх. бюро |
|
|
|
|
|
І. Левинського, |
|
|
|
|
|
арх. Т. Обмінський, |
|
|
|
|
|
1906 рр. |
|
3. |
Вул. акад. |
|
4. |
Вул. акад. |
|
|
Богомольця, 4 – |
|
|
Богомольця, |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
5 – кол. чиншовий |
|
|
будинок, арх. |
|
|
будинок, арх. бюро |
|
|
Т. Обмінський |
|
|
І. Левинського, |
|
|
|
|
|
1906–1907 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
5. |
Вул. акад. |
|
6. |
Вул. акад. |
|
|
Богомольця, |
|
|
Богомольця, |
|
|
6 – кол. будинок |
|
|
8 – кол. чиншовий |
|
|
Л. Стаубера, |
|
|
будинок, арх. бюро |
|
|
арх. бюро |
|
|
І. Левинського, |
|
|
І. Левинського, |
|
|
1906–1907 рр. |
|
|
1906 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7. |
Вул. акад. Павлова, |
|
8. |
Вул. акад. Павлова, |
|
|
1 – кол. будинок |
|
|
2 – кол. чиншовий |
|
|
Ельстерів, арх. |
|
|
будинок, арх. бюро |
|
|
Т. Обмінський, |
|
|
І. Левинського, |
|
|
1906 р. |
|
|
1906 р. |
|
|
|
|
|
|
|
9. |
Вул. акад. Павлова, |
|
10. |
Вул. Архітекторсь- |
|
|
3 – кол. будинок |
|
|
ка, 7 – арх. |
|
|
Ельстерів, арх. |
|
|
З. Федорський, |
|
|
Т. Обмінський, |
|
|
А. Захарієвич, |
|
|
1906 р. |
|
|
1906–1908 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
37
|
|
|
|
Продовження табл. 11 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
11. |
Вул. Бандери, 16 – |
|
12. |
Вул. Бандери, 31 – |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
будинок, арх. С. |
|
|
будинок, трипо- |
|
|
Дец, 1908–1909 рр. |
|
|
верховий, орнамен- |
|
|
|
|
|
тальна сецесія, арх. |
|
|
|
|
|
Ю. Піонтковський, |
|
|
|
|
|
1908 р. |
|
|
|
|
|
|
|
13. |
Вул. Бандери, 33 – |
|
14. |
Вул. Бандери, 61 – |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
будинок |
|
|
будинок, арх. |
|
|
К. Драневича, арх. |
|
|
Ю. Піонтковський, |
|
|
І. Вінярж, |
|
|
1908 р. |
|
|
К. Драневич, |
|
|
|
|
|
1905–1907 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
15. |
Вул. Богуна, 5 – |
|
16. |
Вул. Брюллова, 4 – |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
будинок, арх. бюро |
|
|
будинок, арх. |
|
|
І. Левинського, |
|
|
Т. Обмінський, |
|
|
проект Т. Обмін- |
|
|
1905 р. |
|
|
ського, 1906 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
17. |
Вул. ген. |
|
18. |
Вул. ген. Чупринки, |
|
|
Чупринки, 8 – кол. |
|
|
28 – кол. чиншовий |
|
|
чиншовий будинок, |
|
|
будинок, арх. Ю. |
|
|
арх. Ю. Горнунг, |
|
|
Цибульський, |
|
|
1908 р. |
|
|
1905 р. |
|
|
|
|
|
|
|
19. |
Вул. Глибока, 4 – |
|
20. |
Вул. Глибока, 6 – |
|
|
житловий будинок, |
|
|
житловий будинок, |
|
|
арх. В. Гертманн, |
|
|
арх. В. Гертманн, |
|
|
А. Богохвальський, |
|
|
А. Богохвальський, |
|
|
Я. Рисяк, 1907– |
|
|
Я. Рисяк, 1907– |
|
|
1910 рр. |
|
|
1910 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
21. |
Вул. Глибока, 8–10 |
|
22. |
Вул. Глибока, 12 – |
|
|
– кол. чиншовий |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
будинок, арх. |
|
|
будинок, арх. |
|
|
В. Гертманн, |
|
|
В. Гертманн, |
|
|
А. Богохвальський, |
|
|
А. Богохвальський, |
|
|
Я. Рисяк, |
|
|
Я. Рисяк, |
|
|
1907–1910 рр. |
|
|
1907–1910 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
38
|
|
|
|
Продовження табл. 11 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
23. |
Вул. Глібова, 2 – |
|
24. |
Пл. Григоренка, 4 – |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
торговий дім |
|
|
будинок, арх. |
|
|
Я. Строменґера, |
|
|
Т. Обмінський, |
|
|
арх. Т. Обмінський, |
|
|
1906 р. |
|
|
1906 р. |
|
|
|
|
|
|
|
25. |
Вул. Донцова, 8 – |
|
26. |
Вул. Дорошенка, |
|
|
10-а – кол. |
|
|
15 – кол. чиншовий |
|
|
чиншовий будинок, |
|
|
будинок |
|
|
арх. бюро І. Ле- |
|
|
Ю. Гаусмана, арх. |
|
|
винського, 1906– |
|
|
бюро М. Уляма, |
|
|
1908 рр. |
|
|
З. Кендзерського, |
|
|
|
|
|
арх. Т. Обмінський, |
|
|
|
|
|
1907 р. |
|
|
|
|
|
|
|
27. |
Вул. Дорошенка, |
|
28. |
Вул. Дорошенка, |
|
|
20 – кол. готель |
|
|
32 – до 1939 р. |
|
|
“Народна Гостин- |
|
|
художня друкарня |
|
|
ниця”, арх. |
|
|
“Ars”, арх. |
|
|
Т. Обмінський, |
|
|
А. Шлеєн, 1908 р. |
|
|
1906 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
29. |
Вул. Київська, 25 – |
|
30. |
Вул. Кубійовича, |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
49 – кол. художньо- |
|
|
будинок |
|
|
промислова школа, |
|
|
|
|
|
арх. В. Садловсь- |
|
|
|
|
|
кий, 1907–1909 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
31. |
Вул. Курбаса, 5 – |
|
32. |
Вул. Левицького, |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
14–16 – кол. чин- |
|
|
будинок, арх. |
|
|
шовий будинок, |
|
|
С. Рімер, 1907 р. |
|
|
арх. бюро |
|
|
|
|
|
І. Левинського, |
|
|
|
|
|
1907 р. |
|
|
|
|
|
|
|
33. |
Вул. Личаківська, |
|
34. |
Вул. Нечуя-Левиць- |
|
|
70 – будинок |
|
|
кого, 11-а – кол. |
|
|
Е. Ридля, арх. бюро |
|
|
чиншовий будинок, |
|
|
І. Левинського, |
|
|
арх. С. Рімер, |
|
|
проект Т. Обмінсь- |
|
|
К. Драневич, |
|
|
кого, 1906 р. |
|
|
1906–1907 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
39
|
|
|
|
|
Закінчення табл. 11 |
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
35. |
Вул. Нечуя- |
|
36. |
Вул. Нечуя-Левиць- |
|
|
Левицького, 13 – |
|
|
кого, 17–19 – |
|
|
житловий будинок, |
|
|
житлові будинки, |
|
|
власник та |
|
|
арх. і власник |
|
|
арх. К. Драневич, |
|
|
Я. Рисяк, 1907 р. |
|
|
1908–1909 рр. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
37. |
Вул. Новаківсько- |
|
38. |
Вул. Руданського, |
|
|
го, 14 – кол. чиншо- |
|
|
1 – кол. чиншовий |
|
|
вий будинок, арх. |
|
|
будинок, арх. |
|
|
М. Зільберштейн, |
|
|
З. Лянґрод, |
|
|
1908 р. |
|
|
Л. Цибульський, |
|
|
|
|
|
1902 р. |
|
|
|
|
|
|
|
39. |
Вул. Руставелі, |
|
40. |
Вул. Руставелі, |
|
|
8–8-а – будинок |
|
|
18 – кол. |
|
|
М. Стоффа, проект |
|
|
чиншовий будинок, |
|
|
В. Садловського, |
|
|
арх. А. Захарієвич, |
|
|
буд. фірма |
|
|
1906 р. |
|
|
Є. Жиховича, |
|
|
|
|
|
1908 р. |
|
|
|
|
41. |
Вул. Устияновича, |
|
42. |
Вул. Франка, 59 – |
|
|
8–8-а – кол. чин- |
|
|
власна кам’яниця |
|
|
шові будинки, арх. |
|
|
архітекторів Рімерів |
|
|
М. Зільберштейн, |
|
|
(батька і сина), |
|
|
1907 р. |
|
|
арх. Рімери, |
|
|
|
|
|
|
|
43. |
Вул. Франка, 124 – |
|
44. |
Вул. Чайковського, |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
7 – кол. Музичне |
|
|
будинок, |
|
|
товариство |
|
|
арх. Л. Рамулт, |
|
|
Галичини, арх. |
|
|
1907 р. |
|
|
В. Садловський, |
|
|
|
|
|
1907 р. |
|
|
|
|
|
|
|
45. |
Вул. Шептицьких, |
|
46. |
Пр. Шевченка, 4 – |
|
|
19, 41 – кол. |
|
|
кол. чиншовий |
|
|
чиншовий будинок, |
|
|
будинок А. Сегаля, |
|
|
арх. Й. Делькевич, |
|
|
арх. Т. Обмінський, |
|
|
1910 р. |
|
|
1905 р. |
|
|
|
|
|
|
|
40