3184E8~1

Особливості приладу:

спеціальний режим для зразків з невідомою або високою температурою спалаху і система безпечного аварійного вимкнення. Для полегшення роботи механізм мішалки об'єднаний з кришкою тигля. Просте калібрування по 11 забезпечує високу точність налаштування.

Прилад відповідає стандартам: ISO 2719. ASTM D93. IР34.

Технічні характеристики:

♦Діапазон вимірювання: 40–370°С.

♦Детектування спалаху: термопарою з невеликою масою.

♦Підпал: газовим полум'ям з підтримувальним факелом.

♦Індикація температури: флуоресцентний дисплей. інкремент 0.1°С.

♦Розміри і вага: 230х455х385 мм. 24 кг

♦Споживана потужність: 0.7 кВт.

Метод Тага

Аналізатор ATG-7 повністю автоматизує визначення температури спалаху в закритому тиглі Тага.

Рис. 6. Аналізатор ATG-7

Особливості приладу

Герметична кришка тигля для отримання достовірних результатів, автоматичне після аналізу для збільшення продуктивності визначення, система безпечного аварійного вимкнення, спеціальний режим для зразків з невідомою температурою спалаху. Просте калібрування по 11 забезпечує високу точність налаштування. Прилад відповідає стандартам: ASTM D56.

Технічні характеристики:

♦Діапазон вимірювання: 0–95°С.

♦Підпал: газовим полум'ям з підтримувальним факелом.

♦Індикація температури: флуоресцентний дисплей. інкремент 0.1°С.

12

♦Розміри і вага: 210х490х385 мм. 21.5 кг

♦Споживана потужність: 0.5 кВт.

ОПИС ПРИЛАДІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В РОБОТІ

Схема приладу відкритого типу зображена на рис. 7. Прилад складається з металевого тигля 1, діаметром 63–65 мм, висотою 45–46 мм і товщиною стінки 1 мм. Тигель помішується в електронагрівач 2, встановлений на штативі 3, на якому прикріплений термометр 4 на 360°С з ціною поділки 1°С.

Прилад закритого типу (рис.8) складається з електронагрівача 1, латунної склянки 2 з плоским дном, яка вкладається в електронагрівач. Всередині склянки є мішалка 3 з гнучкою передачею 4 і позначка рівня, до якого необхідно налити рідину, що випробовується. Склянка закривається щільною кришкою, яка має отвір для термометра 5, засувку з двома отворами 6 і запалювальний пристрій 7. Отвір для запалювання відкривається за допомогою пружинного важеля 8, який одночасно повертає запалювальне пристосування і скеровує його до середини отвору.

Для визначення температури спалаху застосовують ртутні термометри із шкалою поділок від 30 до 170°С і від 100 до 300°С проградуйовані через 1°С, залежно від тієї температури спалаху парів рідини, що передбачається.

13

ВИМОГИ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ

Враховуючи з властивості речовин і матеріалів, умови їх застосування і оброблення і відповідно до НАПБ Б. 03.002-2007 "Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці" приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою ділять на п'ять категорій – А,Б,В,Г,Д. Ступінь вогнестійкості будівель, допустима кількість поверхів і площа поверху будівлі в межах пожежної секції вибираються згідно зі ДБН.В. 11-7-2002.

При визначенні категорії приміщення обов’язково потрібно враховувати, що горючі рідини мають температуру спалаху більше 61°С (чи 66°С у закритому тиглі), а легкозаймисті – температуру спалаху нижче 61°С.

14

Витяг із ДБН.В. 11-7-2002

Примітка: * – при висоті одно- і двоповерхових будівель не більше ніж 18 м (від підлоги першого поверху до низу горизонтальних несучих конструкцій покриття на опорі).

15

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Визначення температури спалаху і займання у відкритому тиглі:

♦Прилад встановлюють у витяжній шафі у темному кутку.

♦Горючу рідину, що випробовують, наливають у тигель, який поміщають на електронагрівач.

♦Рівень рідини встановлюють за шаблоном.

♦У тигель з рідиною встановлюють термометр у строго вертикальному положенні так, щоб перебувала кулька знаходилася у центрі тигля і не торкалась його дна.

♦Рідину нагрівають зі швидкістю 10°С/хв., а за 40°С до очікуваної температури спалаху швидкість нагрівання зменшують до 4°С/хв.

♦Випробування починають за 10°С до очікуваної температури спалаху, проводячи повільно по краю тигля на відстані 10 – 14 мм від поверхні рідини, що випробовується і паралельно до неї через кожні 2°С полум'ям запаленого сірника протягом 2 – 3 с.

♦За температуру спалаху приймають температуру, за якої спостерігається поява перебігаючого і швидко зникаючого синього полум'я.

♦У разі повторного визначення температури спалаху беруть нову порцію рідини, що випробовується.

♦Розбіжності між паралельними визначеннями при температурі спалаху до 150°С не повинні перевищувати 4°С, вище 150°С-6°С.

♦Після визначення температури спалаху нагрівання рідини продовжують зі швидкістю 4°С/хв. до встановлення температури займання.

♦Температурою займання вважають покази термометра у момент, коли рідина, що випробовується, під час піднесення до неї джерела запалення загоряється і продовжує горіти не менше 5с.

♦Визначивши температуру займання рідини, що випробовується, тигель швидко накривають кришкою, щоб припинилось горіння.

Визначення температури спалаху у закритому тиглі.

♦Прилад вмикають у мережу і нагрівають рідину зі швидкістю 10– 12°С за хвилину для рідин з температурою спалаху вище ніж 150°С і зі швидкістю 5–8°С за хвилину для рідин з температурою спалаху нижче ніж 150°С.

♦Рідину періодично перемішують мішалкою.

♦Коли температура рідини, що нагрівається буде на 30°С нижча від передбачуваної температури спалаху, нагрівати потрібно зі швидкістю

2°С/хв.

♦Коли рідина нагрівається до температури, на 10°С нижчої від очікуваної температури спалаху, випробовують на спалах пари рідини

16

через 1°С для продуктів з температурою спалаху до 150°С і через 2°С – для продуктів з температурою спалаху вищою, ніж 150°С. Для цього на 1 с повертають пружинний важіль і підносять до отвору запалений сірник.

♦У момент випробування на спалах рідину не рекомендується перемішувати.

♦Якщо спалаху не було, рідину знову перемішують, повторюючи операцію запалювання через 2с.

♦У разі появи синього, швидко зникаючого полум'я над поверхнею рідини визначають температуру, яка і є температурою спалаху рідини, що випробовується.

ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ ПРИМІЩЕННЯ ЗА ВИБУХОПОЖЕЖНОЮ ТА ПОЖЕЖНІЙ НЕБЕЗПЕЦІ

Визначивши експериментальну температуру спалаху у відкритому і закритому тиглях, а також температуру займання у відкритому тиглі, заповнюють протокол. Якщо випробовували при барометричному тиску, який відрізняється від 760 мм рт. ст. на 15 мм рт. ст. і більше, то у показники температури спалаху вводять поправку за формулою 1. У разі барометричного тиску, нижчого, ніж 760 мм рт. ст., поправку додають, а при барометричному тиску, вищому, ніж 760 мм рт. ст. поправку віднімають від показників знайденої експериментальної величини температури спалаху.

За відкоригованою температурою спалаху визначають категорію приміщення за вибухопожежною і пожежною небезпекою, користуючись витягом з НАПБ Б. 03.002-2007 розділу "Вимоги нормативних документів".

ПРОТОКОЛ

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

1.Вмикати нагрівальні прилади тільки у присутності викладача.

2.Для уникнення опіків не торкатися гарячих частин приладу.

З. У разі загоряння парів рідини, що випробовується у відкритому тиглі, накрити його кришкою.

4. Після визначення температури займання горючої рідини негайно припинити нагрівання, знеструмивши нагрівач. Продовження нагрівання

17

небезпечне тим, що може виникнути аварійна ситуація (пожежа, руйнування ртутного термометра тощо).

ВИМОГИ ДО ЗВІТУ

1.Назва лабораторної роботи.

2.Мета роботи.

3.Короткий теоретичний вступ.

4.Короткий опис приладів і методики визначення температур спалаху і займання.

5.Результати роботи занести у протокол.

6.Дата і підпис студента, який виконував роботу.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Що називається температурою спалаху?

2.Від чого залежить температура спалаху горючих речовин?

3.Що називається температурою займання?

4.Які прилади використовуються для визначення температур спалаху і займання?

5.Які рідини належать до ЛЗР, а які до ГР?

6.Як класифікуються приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою?

7.Яким документом регламентується взаємозв’язок між категорією приміщень, ступенем вогнестійкості і архітектурнопланувальними розв'язками будівель?

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Баратов А.Н., Иванов Е.Н., Корольченко А.Я. и др. Пожарная безопасность. Взрывобезопасность: Справочное изд. – М.: Химия, 1987 – 272 с.

2.ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – К., 2003.

3.СНиП 2.09.02-85. Производственные здания.

4.НАПБ Б. 03.002–2007. Визначення категорій приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.

18

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОСТІ РЕЧОВИН ТА МАТЕРІАЛІВ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторної роботи № 31 з курсів «Основи охорони праці» та «Охорона праці» для студентів бакалаврського рівня підготовки денної та заочної форм навчання

Здано у видавництво 16.02.2009. Підписано до друку 24.03.2009. Формат 60×841/16. Папір офсетний. Друк на різографі.

Умовн. друк. арк. 2,25. Обл.-вид. арк. 1,74. Наклад 50 прим. Зам. 90110.

Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”

Реєстраційне свідоцтво серії ДК № 751 від 27.12.2001 р.

Поліграфічний центр Видавництва Національного університету “Львівська політехніка”

вул. Ф. Колесси, 2, Львів, 79000

20