Швецова Вступ до бібліографознавства

191

розповсюдженню та використанню (наприклад, Михайло Аркадійович Бріскман)1.

Ірина Василівна Гудовщикова об'єктом бібліографії називала "джерела інформації", серед яких головне місце відводилося творам друку. Предмет бібліографії, за її словами, це — "збирання та розповсюдження відомостей про джерела інформації (головне, про твори друку) з метою пропаганди фактів,

знань та ідей, що в них містяться, або для того, щоб перешкодити такій пропаганді»2.

Абрам Ілліч Барсук розумів об'єкт бібліографії як систему " книга — читач" або "твори писемності та друку в їх взаємодії з читачем", а предмет був вказаний у визначенні бібліографії як її мета: "вплив на розповсюдження та використання літератури в суспільстві" або "вплив на процеси читання в суспільстві через організацію пошуково-орієнтовних етапів читацької діяльності"3.

Олег Павлович Коршунов визначає об'єкт бібліографії як систему

"фіксовані джерела інформації (документи) — споживачі інформації", а її предмет — як "інформаційний зв'язок між документом та споживачем", або як

"реалізацію інформаційного зв'язку"4.

Близько до цього визначає предмет практичної бібліографічної діяльності Маргарита Георгіївна Вохришева: як реалізацію зв'язків у системі "документ — споживач" бібліографічними засобами5.

1Брискман М. А. Спорные вопросы теории библиографии и построение учебника "Общая библиография"// Совет. библиогр. —1960. —№ 3. — С. 82.

2Гудовщикова И. В. Библиография и ее общественная роль // Библиография. Общий курс : учеб. для библ. фак. ин-тов культури / под ред. М. А. Брискмана и А. Д. Эйхенгольца.

—М. : Книга, 1969. — С. 10.

3Барсук А. И. Библиографоведение в системе книговедческих дисциплин : методолог. очерк / А. И. Барсук. — М. : Книга, 1975. — С. 12; Барсук А. И. Теоретико-методологические проблемы общего библиографоведения : автореф. дис. д-ра пед. наук / А. И. Барсук. — М.,

1978. — С. 28.

М. Г. Вохрышева. — М. : Кн. палата, 1989. — С. 40.

192

Емілія Костянтинівна Беспалова погоджується з О. П. Коршуновим у визначенні об'єкта бібліографії, а предметом бібліографії називає "реалізацію зв'язку між елементами об'єкта на вторинно-документальному рівні"1.

Поняття предмета бібліографознавства тісно пов’язане з тим, як визначається об'єкт бібліографознавства.

Аркадій Васильович Соколов зазначає, що предмет науки треба виводити через відношення об'єкта до принципу відмежування цієї науки. Об'єктом бібліографознавства він вважає систему документальних комунікацій (тобто,

об'єкт науки — бібліографознавства — збігається у його концепції з об'єктом практичної бібліографічної діяльності), а принципом відмежування — наявність бібліографічної інформації. Предмет бібліографознавства тоді визначається як "закономірності розвитку системи документальної комунікації суспільства в залежності від бібліографічної інформації"2.

Олександр Андрійович Гречихин розуміє бібліографію як сукупність суто практичних процесів та їх осмислення. Об'єктом бібліографії він вважає

"книжкову справу як процес інформаційного спілкування", а предметом бібліографії — бібліографічну інформацію як зміст бібліографічної діяльності.

Об'єктом бібліографознавства, на його думку, є "сама бібліографічна діяльність" в її широкому розумінні, а предметом — "наукова бібліографічна інформація, або бібліографічне знання"3.

О. П. Коршунов об'єктом бібліографознавства вважає бібліографічну практику, а "основний предмет бібліографознавства" називає у визначенні останнього: "наукова дисципліна, що вивчає структуру та властивості

1Беспалова Э. К. Структура советской библиографии как области деятельности : лекция для студентов библ. фак. ин-тов культури / Э. К. Беспалова ; МГИК. — М., 1982. —

С. 47.

2Соколов А. В. Объекты и предметы библиотековедения, библиографоведения и

информатики (метатеоретический анализ) // Соколов А. В. Ретроспектива—60 / А. В. Соколов. — СПб., 1994. — С. 105.

3 Гречихин А. А. Общая библиография: Теорет.-методолог. основы : учеб. пособие / А. А. Гречихин ; Моск. полигр. ин-т. — М., 1990. — С. 43, 46, 50.

193

бібліографічної інформації, закономірності процесів її створення та доведення до споживачів"1.

На наш погляд, всі перелічені думки щодо характеристики предмета бібліографознавства не суперечать одна одній, але найбільш чітко сформульованою є позиція О. П. Коршунова, яку і можна взяти за основу.

Поняття предмета бібліографознавства доповнює характеристику його об'єкта, показує мету вивчення бібліографічної практики: встановлення закономірностей створення БІ та її доведення до споживачів. Конкретизується ця мета в таких цілях, як вдосконалення методів і процесів підготовки та поширення БІ в суспільстві; встановлення відповідностей між суспільними потребами в інформації, змістом документів та їх відображенням у БІ;

встановлення відповідностей між потребами споживачів і засобами їх задоволення в практичній бібліографічній діяльності.

8.3. Структура бібліографознавства

Бібліографознавство — це складне суспільне явище, що має деталізовану внутрішню структуру. Розрізняють два напрями диференціації бібліографознавства: аспектний та об'єктний.

Аспектний напрям показує, в якому аспекті вивчається те чи інше явище бібліографії. Частіше за все розрізняють такі аспекти: теорія, історія,

організація і методика. Кожний з аспектних розділів бібліографознавства має свій особливий підхід до вивчення об'єкта, тобто має свій предмет.

Теорія бібліографії встановлює закономірності бібліографії; виявляє її функції, об'єкт, методи, види; розробляє термінологію та наукові визначення найважливіших понять.

Історія бібліографії вивчає походження та розвиток окремих явищ бібліографії, їх обумовленість соціальними та економічними чинниками, їх

1 Коршунов О. П. Библиографоведение. Общий курс. Ч. 1. Основы теории библиографии. Раздел 2, 3 / О. П. Коршунов. — М., 2001. — С. 111.

195

вивчення. На пересіченні об'єкта і аспекту вивчення визначається конкретна ділянка бібліографознавства.

Використовуючи цей досвід, пропонуємо дещо іншу структуру об'єкта бібліографознавства, яка відповідає викладеним вище поглядам на види бібліографії (див. табл. 8.1). Об'єкти вивчення, які показані в цій схемі, можуть виділятися ще й іншим чином. Головне — те, що будь-який об'єкт може

Таблиця 8.1.

Структура бібліографознавства

196

вивчатися у будь-якому аспекті. Конкретна ділянка бібліографознавства позначається цифрами. Наприклад: історія державної бібліографії — 2; теорія науково-допоміжної бібліографії — 5; методика бібліографування — 44 тощо.

Якщо деякі ділянки бібліографознавства, що виділені за різними ознаками, збігаються за об'єктом вивчення, їх можна показати як пересічення.

Наприклад, методика науково-допоміжної суспільно-політичної бібліографії буде позначена таким чином: 8/32; історія рекомендаційного бібліографування художньої літератури: 10/38/40/44 тощо.

Взаємозв'язок між аспектним та об'єктним напрямами диференціації бібліографознавства виявляється в тому, що аспекти є знаряддям диференціації вивчення будь-якого об'єкта, та навпаки.

Отже, складна структура бібліографії відбивається у внутрішній структурі бібліографознавства. Водночас усі ділянки бібліографознавства взаємодіють між собою.

Бібліографознавство як наукова та навчальна дисципліна поділяється на загальне та часткове (або спеціальне). Загальне бібліографознавство вивчає бібліографію загалом, без диференціації її за тою чи іншою ознакою. Часткове

(чи спеціальне) бібліографознавство — це вивчення будь-якого окремого об'єкта із змісту бібліографії, виділеного за тією чи іншою ознакою. Як загальне, так і часткове бібліографознавство мають однакові аспектні розділи:

теоретичний, історичний, організаційно-управлінський та методико-

технологічний.

Об'єкт бібліографознавства може диференціюватися ще за іншими ознаками, ніж це показано в таблиці. Окремі наукові та навчальні бібліографознавчі дисципліни присвячуються проблемам складання бібліографічного опису, предметизації, реферування, бібліотечно-

бібліографічної класифікації документів тощо. Актуальною наразі є проблема функціонування бібліографії у глобальних інформаційних системах, які в цілому не є бібліографічними.

197

8.4. Завдання бібліографознавства

Кінцева мета бібліографознавства — не тільки осмислення бібліографії,

але й її наукове регулювання та прогнозування. Завдання кожного розділу бібліографознавства узгоджуються з цією метою, але відрізняються одне від одного.

Теорія бібліографії має стати основою розвитку бібліографічної практики. Для цього необхідна наукова розробка всіх основних питань теорії.

Історія бібліографії повинна бути базою будь-якого наукового дослідження в галузі бібліографії. Крім того, необхідно створити узагальнюючі праці з історії бібліографії певних періодів; певних видів бібліографії тощо.

Організаційний розділ бібліографознавства повинен забезпечити дійсно наукове управління бібліографічною діяльністю.

Методика бібліографії має сприяти підвищенню якості та ефективності практичної бібліографічної діяльності, вдосконаленню її методів.

Розвиток бібліографознавства має проходити в тісній співдружності із суміжними науковими дисциплінами: книгознавством, інформатикою,

бібліотекознавством. Необхідно вивчати та освоювати досягнення цих наук,

переймати методику досліджень, застосовувати їх висновки для вирішення бібліографічних проблем.

Як підсумок, бібліографознавство має встановити взаємозв'язок між суспільними потребами в бібліографічній інформації та її наявністю, змістом,

засобами та методами подачі. Врешті-решт бібліографознавство має завдання забезпечити безперервний прогрес практичної бібліографічної діяльності.

Питання для самоконтролю

1.Що таке бібліографознавство?

2.Що є об'єктом бібліографознавства?

198

3.У чому полягають єдність і відміни бібліографічної науки та

практики?

4.У чому полягає науковий характер практичної бібліографічної

діяльності?

5.Яка роль бібліографознавства в системі різних видів діяльності, що забезпечують функціонування бібліографічної інформації?

6.Порівняйте об'єкт практичної бібліографічної діяльності з об'єктом бібліографознавства.

7.Що таке предмет наукової дисципліни? Який зв'язок існує між об'єктом і предметом науки?

8.Як визначався предмет практичної бібліографічної діяльності різними вченими?

9.Як визначається предмет бібліографознавства?

10.Які існують напрями диференціації бібліографознавства?

11.Охарактеризуйте аспектні розділи бібліографознавства.

12.Як поділяється об'єктний напрям диференціації бібліографознавства?

13.Як співвідносяться між собою аспектний та об'єктний напрями диференціації бібліографознавства?

14.У чому полягає кінцева мета бібліографознавства та завдання його окремих розділів?

199

ТЕМА 9. МЕТОДОЛОГІЯ БІБЛІОГРАФІЇ

ІБІБЛІОГРАФОЗНАВСТВА

9.1.Поняття "методологія бібліографознавства" і "методологія бібліографії"

Методологія загалом має такі значення: 1) вчення про методи пізнання і перетворення дійсності; 2) сукупність методів, що їх застосовують у будь-якій науці1.

Це поняття відрізняється від методики, яка має такі значення: 1)

сукупність методів, прийомів доцільного здійснення будь-якої роботи; 2) розділ науки, спрямований на узагальнення способів, прийомів доцільного здійснення будь-якого завдання; 3) галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності викладання певного навчального предмета.

Поняття "методологія" застосовують здебільшого щодо наукової діяльності. У бібліографознавстві поняття "методологія" використовують переважно до бібліографознавства, тобто як методологію науки, яка вивчає бібліографічну практику. У такому значенні поняття "методологія бібліографознавства" виникло у 70-ті роки XX ст., коли бібліографознавці почали розрізняти практичну бібліографічну діяльність і науку про неї.

Методологія бібліографознавства вивчає методи пізнання об'єкта бібліографознавства та принципи, способи і форми будування бібліографознавства.

Але бібліографічна практична діяльність також має риси пізнавальної діяльності. Тому вчення про методи і принципи практичної бібліографічної діяльності також у свій час одержало назву "методологія", а саме —

"методологія бібліографії".

1 Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — 2-е вид., випр. і доп. — К. Гол. ред. УРЕ, 1985. — С. 536.

200

Методологія бібліографії — це частина науки про бібліографію, тобто частина бібліографознавства. Питання методології бібліографії розглядалися в основному як частина теорії бібліографії. До цих питань належать поняття про методи бібліографії, про її принципи та завдання. Ці питання тісно пов'язані з розумінням сутності бібліографії, її об'єкта та предмета, з її визначенням.

Отже, методологія бібліографії — це вчення про науковий метод пізнання об'єкта бібліографії. У сферу методології бібліографії входить визначення предмета бібліографії, а також методу бібліографії та її принципів.

Метод — це спосіб пізнання, шлях дослідження, прийом або система прийомів для досягнення певної мети.

Принцип — це основне, вихідне положення, керівна ідея певної науки або діяльності.

Ці поняття мають також інші значення, які уточнюються в тих чи інших випадках застосовування. Уданій темі використовуємо вказані значення.

9.2. Поняття "бібліографічного методу"

Необхідність визначення "бібліографічного методу" виникає в тому разі,

коли практичну бібліографічну діяльність розглядають як різновид науково-

пізнавальної діяльності. Будь-яка пізнавальна діяльність застосовує певний метод пізнання об'єктивної (незалежної від цієї діяльності) реальності.

Наприклад, існує таке поняття, як "художній метод" — історично зумовлена цілісна система основних принципів узагальнення і відтворення дійсності в мистецтві; спосіб художньої діяльності як пізнання, оцінки і перетворення життєвого матеріалу на мистецький твір.

Аналогічно "бібліографічний метод" можна визначити як систему принципів бібліографії та спосіб практичної бібліографічної діяльності як пізнання, оцінки і перетворення документального матеріалу на бібліографічний твір (або бібліографічну інформацію).