Швецова Вступ до бібліографознавства

181

вводяться по надходженні останніх. Після порівняння пошукових образів запитів споживачів із пошуковими образами документів система видає бібліографічну інформацію про документи, що відповідають запиту. Споживачі зобов'язуються повідомляти бібліографа про свою оцінку наданої інформації.

Систему ВРІ використовують, головним чином, як метод індивідуального БІС, але вона може бути також методом інформування групи споживачів інформації.

Методами групового БІС можуть бути й різні форми та жанри бібліографічних посібників, якщо вони створюються з урахуванням постійнодіючих запитів або потреб певних груп споживачів інформації:

бібліографічні бюлетені (покажчики або списки), бібліографічні картотеки, усні бібліографічні огляди.

Методи БІС тісно пов'язані з методами бібліотечного обслуговування користувачів бібліотеки шляхом експонування самих документів: виставками,

відкритими переглядами.

Комплексною формою диференційованого БІС є "День спеціаліста", у

якому використовують різні названі методи.

Формами організації групового БІС можуть бути також: виділення інформаторів, які знайомляться з БІ та передають її своїй групі; виділення референтів, які більш глибоко вивчають не тільки БІ, але й самі документи, та визначають, яку саме інформацію можна використати у виробничій діяльності.

Масове, або недиференційоване, БІС виконується також різними способами. Деякі з них збігаються зі способами диференційованого БІС, але відрізняються більш широким читацьким призначенням, тобто певною невизначеністю кола споживачів. Методами масового БІС можуть бути бібліографічні бюлетені, списки, покажчики, якщо вони розраховані на всіх читачів, без яких-небудь обмежувань. Наприклад, універсальні бюлетені нових надходжень у бібліотеку.

182

Як методи масового БІС використовують також бібліографічні картотеки;

виставки-перегляди; усні бібліографічні огляди; плакати, що містять БІ;

бібліографічні повідомлення в засобах масової інформації (газетах, журналах,

на телебаченні, радіо).

Комплексною формою масового БІС є "День інформації", на який запрошують будь-яких відвідувачів бібліотеки. На ньому використовують різні методи БІС: виставки-перегляди, бібліографічні огляди тощо.

Різновидом "Дня інформації", розрахованим на широке коло спеціалістів певного виробництва, є відносно нова форма БІС: "Ярмарок ідей". Бібліотека або науково-інформаційний центр готує інформацію про нові публікації з певної проблеми, а також про неопубліковані документи, які є в різних фірмах та установах, і виступає посередником у налагодженні стосунків споживачів інформації з цими установами.

Більш докладно методи БІС вивчатимуться у навчальних дисциплінах, які знайомлять а організацією та методикою практичної бібліографічної діяльності в бібліотеках.

7.3. Рекомендаційно-бібліографічне обслуговування

Рекомендаційно-бібліографічне обслуговування (РБО) — це процес використання засобів і методів рекомендаційної бібліографії у роботі з читачами в бібліотеці, спрямований на задоволення їхніх інформаційних інтересів.

РБО як вид бібліографічного обслуговування виділяється за іншими ознаками, ніж два попередні види. Головне для РБО — те, що цей вид бібліографічного обслуговування являє собою підсистему рекомендаційної бібліографії, пов'язану з використанням рекомендаційної бібліографічної інформації (РБ1) у вигляді рекомендаційних бібліографічних посібників. По-

друге, РБО здійснюється з урахуванням існуючих інформаційних інтересів

183

читачів, а не тільки їх запитів. По-третє, виявити та задовольнити інформаційні інтереси читачів спроможний тільки бібліотекар, який постійно їх обслуговує,

вміє спілкуватися з ними, виявляє зацікавленість особистими поглядами та справами читачів, допомагає їм у підборі потрібних документів.

Отже, головною активною діючою стороною в процесі РБО є бібліотекар відділу обслуговування читачів. Роль бібліографа тут полягає у попередньому створенні рекомендаційних бібліографічних посібників, які можуть бути використані бібліотекарем і самим читачем.

Узагальнену структуру процесу РБО можна уявити за допомогою рис. 7.4.

РБІ БІБЛІОТЕКАР ЧИТАЧ

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ІНТЕРЕСИ

Рис. 7.4. Узагальнена структура процесу РБО

Бібліотекар надає читачеві РБІ у вигляді рекомендаційних бібліографічних посібників або в недокументальній формі під час усного спілкування з читачем. Велике значення при цьому має вміння бібліотекаря спілкуватися, знання психологічних особливостей читачів. Метою будь-якого спілкування є обмін інформацією, тобто не тільки передавання, але й одержання певної інформації. В бібліографічному спілкуванні бібліотекар одержує інформацію про інтереси читачів, про їх ставлення до запропонованої БІ. Він повинен швидко і правильно відреагувати на неї. Треба пам'ятати, що головна мета бібліотекаря у цьому випадку — допомога читачеві зорієнтуватися у невідомих йому джерелах інформації, а не нав'язування власної чи чиєї-небудь думки. Особистість бібліотекаря при цьому, безумовно,

впливає на читача, але цей вплив має бути ненав'язливим, поважливим до особистості читача.

185

Знайомство з видами та основними поняттями бібліографічного обслуговування доповнює загальне уявлення про структуру практичної бібліографічної діяльності. На цьому завдання вступного теоретичного розділу бібліографознавства можна вважати вирішеними.

Питання для самоконтролю

1.Назвіть види бібліографічного обслуговування. Чим вони відрізняються один від одного?

2.Поясніть особливості та узагальнену структуру довідково-

бібліографічного обслуговування.

3.Як розрізняють відповіді в процесі довідково-бібліографічного обслуговування?

4.Назвіть види бібліографічних довідок.

5.Що таке "бібліографічна евристика"?

6.Поясніть особливості та узагальнену структуру процесу бібліографічного інформування споживачів.

7.Назвіть види бібліографічного інформування споживачів.

8.Що таке "система вибіркового розповсюдження інформації"? Чим вона відрізняється від традиційних форм БІС?

9.Назвіть методи групового бібліографічного інформування споживачів.

10.Назвіть методи масового бібліографічного інформування споживачів.

11.Охарактеризуйте особливості та узагальнену структуру рекомендаційно-бібліографічного обслуговування читачів.

12.Яку мету виконує рекомендаційно-бібліографічне обслуговування

читачів?

186

ПІСЛЯМОВА

У першому розділі навчального посібника "Вступ до бібліографознавства" викладена не вся теорія бібліографії, а лише та її частина,

що стосується головних питань вивчення практичної бібліографічної діяльності: її сутності, структури, методів і видів. Знайомство з практичною бібліографічною діяльністю обмежується тут системою її понять і термінів.

Поки що не ставиться завдання навчити студентів використовувати методи бібліографування чи організовувати бібліографічне обслуговування споживачів інформації. Для цього потрібні дисципліни, спрямовані саме на таку мету. Курс загального бібліографознавства має завдання лише підготувати підґрунтя для подальшого глибшого вивчення методів практичної бібліографічної діяльності.

Так само в межах цього курсу не ставиться завдання розглянути всю історію бібліографії, тому що це — завдання окремої дисципліни. До неї можна віднести також історію розвитку бібліографознавства. Для вивчення історії бібліографії дуже важливо знати сучасний стан розробки тих чи інших понять,

володіти спеціальною бібліографічною термінологією.

Подальше вивчення бібліографознавства передбачає ознайомлення студентів із сучасним станом бібліографії в Україні та характеристикою бібліографознавства як наукової дисципліни.

187

ЧАСТИНА 2. БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО ЯК НАУКА

ТЕМА 8. ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ І СТРУКТУРА БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВА

8.1. Об'єкт бібліографознавства. Співвідношення бібліографічної

науки та практики

Бібліографознавство — це наукова дисципліна, яка вивчає теорію,

історію, методологію, технологію, методику та організацію бібліографії.

Бібліографічна наука (тобто бібліографознавство) вивчає бібліографічну практику з погляду її теорії, історії, методології, технології, методики та організації. Або, інакше кажучи, об'єктом бібліографічної науки

(бібліографознавства) є бібліографічна практика. Об'єкт — це річ або явище, на які спрямовано певну діяльність, зокрема, діяльність пізнання, тобто наукову діяльність, або наукову дисципліну, науку.

Об'єктом пізнання в бібліографознавстві, перш за все, є практична бібліографічна діяльність, тобто створення і поширення бібліографічної інформації. Практична бібліографічна діяльність, як відомо, має складну структуру. Об'єктом наукового пізнання можуть бути будь-які її компоненти:

суб'єкти та об'єкти практичної діяльності, її засоби (методи), процеси,

результати, цілі, умови здійснення тощо.

Опосередковано — через практичну бібліографічну діяльність — об'єктом вивчення бібліографознавства є також система документальних комунікацій в усіх її елементах; головним чином, це документи та споживачі інформації.

Якщо розглядати бібліографію загалом як систему різних видів діяльності, які забезпечують функціонування БІ в суспільстві, то її можна поділити на дві підсистеми. Перша — це суто практична діяльність, але не

188

тільки створення та поширення БІ, а й практична діяльність навчання бібліографів та споживачів інформації, і практична діяльність управління бібліографічними закладами та установами. Друга підсистема — бібліографознавство — забезпечує рефлексію всієї системи, тобто її самоаналіз,

роздуми над власним станом, відображення практичних явищ у науці.

Мета цієї підсистеми — сприяти вдосконаленню всієї бібліографічної практики і розвитку бібліографії як системи загалом. Це співвідношення бібліографічної науки та практики можна показати на рис. 8.1. "Бібліографічна наука та практика".

Рис. 8.1. Бібліографічна наука та практика

Незважаючи на системний зв'язок бібліографознавства з бібліографічною практикою, у кожній з цих підсистем існують власні закономірності розвитку.

Бібліографічна наука набуває відносної самостійності, незалежності від практики. Тому іноді можна спостерігати таке явище: бібліографічна практика дуже розвинута, має багаторічний досвід, певні традиції, а її наукове осмислення відсутнє чи запізнюється; або навпаки: бібліографічна теорія дуже глибока, яскрава, переконлива, а її вплив на практику незначний або дуже обмежений. Тобто немає прямої відповідності між станом бібліографічної

190

Отже, бібліографічна наука, тобто бібліографознавство, не може існувати у відриві від свого об'єкта — бібліографічної практики, і не тільки тому, що вона його вивчає і впливає на нього, але й тому, що практика впливає на науку.

Проміж ними існує тісний двосторонній взаємозв'язок.

8.2. Предмет бібліографознавства в порівнянні з предметом

бібліографії

Дуже складним теоретичним питанням є поняття предмета бібліографознавства. Іноді поняття "об'єкт" і "предмет" науки ототожнюють,

вживають як синонімічні. Але більш поширений погляд, згідно з яким

"предмет" і "об'єкт" науки — це різні поняття.

У наукознавстві вважають, що об'єкт пізнання в різних науках може бути один і той самий (наприклад, одні й ті ж явища суспільного життя або мислення). А предмет — це те, чим відрізняється одна наука від іншої; це ті сторони (боки), з яких кожна наука вивчає свій об'єкт. Різні науки про один і той самий об'єкт мають різні предмети пізнання (наприклад, анатомія вивчає будову організму людини, фізіологія — функції його органів, медицина — хвороби тощо).

Основна відміна предмета від об'єкта — в тому, що в предмет входять лише головні, найбільш суттєві з погляду даної науки властивості та ознаки об'єкта.

Убібліографознавстві складність питання про його предмет пов'язана ще

зтим, що дуже часто об'єкт і предмет бібліографознавства не відмежовують від об'єкта і предмета практичної бібліографічної діяльності.

Коли практичну бібліографічну діяльність називали словом

"бібліографія", а "об'єктом бібліографії" визнавали книгу (твори друку), то

предметом бібліографії вважали вивчення творів друку з метою сприяння їх