
Множини. Методичка
.pdf
A U \ A
Закони теорії множин
Для роботи із множинами часто використовують закони, наведені у таблиці 4.1.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 4.1. |
|
Назви законів |
|
Формулювання законів |
|
|||||||
Закони комутативності |
|
|
A B B A |
|
||||||
|
|
A B B A |
|
|||||||
|
|
|
|
|||||||
Закони асоціативності |
|
A B C A B C |
|
|||||||
|
A B C A B C |
|
||||||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Закони дистрибутивності |
|
A B C A B A C |
|
|||||||
|
A B C A B A C |
|
||||||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Закон подвійного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
A A |
|
|||||||
доповнення |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Закони ідемпотентності |
|
|
A A A |
|
||||||
|
|
A A A |
|
|||||||
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Закони де Моргана |
|
|
A B A B |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A B A B |
|
||||||||
|
|
|
|
|||||||
Закони поглинання |
|
A A B A |
|
|||||||
|
A A B A |
|
||||||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
||||||
Закони тотожності |
|
|
A A |
|
||||||
|
|
A U A |
|
|||||||
|
|
|
|
|||||||
Закон домінування |
|
|
A |
|
||||||
Означення 4.5. Симетричною |
різницею двох множин A та B |
називається різниця об’єднання і перерізу даних множин та позначається
A B :
A B x | (x A B) (x A B) .
11

Геометрична ілюстрація:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A B |
|
|
|
|
|
||
Приклад 4.4. |
|
|
|
|
|
|
|
|
b, d, e, h . |
|
|
|||||
Розглянемо множини A a,b,d , B |
|
|
||||||||||||||
A B |
|
A B |
|
|
|
A B |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
\ |
|
|
a,b,d,e,h \ b, d |
|
a,e,h |
.▲ |
||||||||
Використовуючи операції ¸ |
¸ \¸ |
|
можна виражати одні множини |
|||||||||||||
|
через інші. Існує наступний пріоритет операцій: , , , \, . Для зміни цього
порядку у виразі використовують дужки.
Таким чином, множину можна задати виразом, в який входять множини, операції і можуть бути дужки. Такий спосіб задання множини називається аналітичним.
Приклад 4.5. Нехай U 1,2,3,4,5 ; A 1,3,4 ; B 2,3 ; C 1,4 . A B {1,3,4} 1,4 1,4 ;
A B 3 1,2,4,5 ;
B \ A C 2 C 1,2,4 .▲
Означення 4.6. Кортеж – це впорядкований набір елементів. Означення 4.7. Компоненти кортежу – елементи, що утворюють
кортеж.
На відміну від множини, компоненти кортежу можуть повторюватись. Кортеж записують у круглих дужках, наприклад, (a, b, c, a, d, k) – кортеж довжиною 6. Кортежі довжини два часто називають парами, а довжини 3 –
трійками.
Означення 4.8. Два кортежі називаються рівними, якщо вони мають однакову довжину та їхні відповідні компоненти рівні. Тобто, кортежі
(a1,a2 ,...,an ) та (b1,b2 ,...,bm ) рівні, якщо m=n, а також a1 b1, a2 b2 , ..., an |
bm. |
||||||
Означення |
4.9. Декартовим добутком двох множин |
A |
|||||
та B називається |
множина |
всіх |
впорядкованих |
пар |
(a,b): |
||
A B {(a,b) | a A,b B}. |
|
|
|
|
|
|
|
Якщо A=B, то такий добуток називають декартовим квадратом |
|||||||
множини А: |
|
|
|
|
|
|
|
A2 A A {(a,b) | a A,b A}. |
|
|
|
|
|||
Аналогічно |
можна |
ввести |
декартовий добуток |
трьох |
A1 A2 |
A3 , |
|
чотирьох A1 A2 |
A3 A4 |
і т.д. |
множин. |
При A1 A2 |
... An скорочено |
12

n
пишуть A A A ... A і кажуть про n-й декартовий степінь множини A.
n разів
Елементами An є послідовності (набори, вектори, рядки) ( a1,a2 ,...,an )
довжиною n.
Приклад 4.6.
1.Нехай A 0,1 , B {x, y},C {0,1,2}. Тоді A B {(0, x),(0, y),(1, x),(1, y)};
B A {(x,0),( y,0),(x,1),( y,1)};
A C {(0,0),(1,2),(0,2),(1,0),(1,1),(1,2)}; A C {(0,0),(1,2),(0,2),(1,0),(1,1),(1,2)}.
2.Нехай A a,b,c,d,e, f , g,h , B {1,2,3,4,5,6,7,8} – множини символів,
які позначають горизонтальні і вертикальні поля шахівниці. Тоді A B {a1,a2,...,h7,h8}– множина всіх кодів кліток шахівниці.▲
Для скінченних множин потужність (кількість елементів) декартового добутку дорівнює добутку потужностей цих множин:
A B A B.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Метод включення і виключення |
|
|
|||||||||||||||||||||||
Для будь-яких скінченних множин A1 та |
A2 виконується рівність |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
A1 A2 |
|
|
|
|
|
A1 |
|
|
|
A2 |
|
|
|
|
|
A1 A2 |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
У випадку трьох множин також легко довести рівність: |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
A1 A2 A3 |
|
|
|
A1 |
|
|
|
A2 |
|
|
|
A3 |
|
|
|
A1 A2 |
|
|
|
A2 A3 |
|
|
|
A1 A3 |
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
A1 |
A2 A3 |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ці |
рівності є частковими випадками |
принципу |
|
включення- |
виключення.
Приклад 5.1. Скільки чисел серед 1,2,3,…,99,100 таких, що не діляться на жодне з чисел 2,3,5?
Підрахуємо спочатку кількість чисел, які діляться принаймні на одне з
чисел 2,3,5. Нехай A1 |
– множина тих чисел, які діляться на 2, |
A2 |
– множина |
||||||||||||||||||||||||||||
тих чисел, які діляться на 3, |
A3 |
– множина тих чисел, які діляться на 5. Тоді |
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
100 |
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
|
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
A1 |
|
|
|
|
50 |
, |
A2 |
|
|
|
|
33, |
A3 |
|
|
|
|
|
20 |
, |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
A1 A2 |
|
|
|
16 , |
|
|
A1 A3 |
|
|
|
|
10 , |
|
A2 |
A3 |
|
|
|
6 |
, |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 5 |
|
|
|
|
|
|
3 5 |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
A1 A2 A3 |
|
|
|
|
3 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 3 5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тому, використавши формулу обчислення потужності для об’єднання
13

трьох множин, маємо:
A1 A2 A3 50 33 20 (16 10 6) 3 74.
Отже, кількість чисел, які не діляться на жодне з чисел 2,3,5, дорівнює
100-74=26.
ТЕОРЕМА 5.1. Для довільних множин Ak, k=1..n виконується:
|
n |
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Ai |
|
|
|
Ai |
|
|
|
|
|
Ai1 Ai2 |
|
|
... ( 1)k 1 |
|
Ai1 Ai2 ... Aik |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
i 1 |
|
i 1 |
|
|
|
1 i1 i2 n |
|
|
|
|
|
1 i1 i2 ... in n |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
... ( 1)n 1 |
|
A |
A |
... A |
|
. |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
n |
|
|
|
|
|
Приклад 5.2. Розглядаються всі перестановки n чисел 1,2,…,n. Знайти число Dn тих перестановок, у яких принаймні одне число стоїть на місці зі своїм номером.
Позначимо через Ak множину тих перестановок, у яких на k-му місці стоїть k. Тоді
|
Dn |
|
|
A1 |
A2 |
... An |
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Множина Ai |
Ai |
... Ai |
|
містить |
ті перестановки, у |
яких на |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
місцях i1, i2 ,...,ik відповідно стоять числа |
i1, i2 ,...,ik , а на інших |
n-k місцях |
||||||||||||||||||||||||||||
числа впорядковані довільно. Тому |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
Ai |
Ai |
... Ai |
|
(n k)!, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
1 |
2 |
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ai |
Ai |
... Ai |
|
|
Cnk (n k)! |
n! |
. |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
1 i1 i2 ... in n |
|
1 |
2 |
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k! |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
З теореми 5.1. випливає, що |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
D |
|
A A ... A |
|
n!( |
1 |
|
1 |
|
1 |
|
... ( 1)n 1 |
1 |
). |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
n |
|
|
1 |
2 |
|
|
n |
|
|
1! |
2! 3! |
|
|
|
n! |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Принцип включення-виключення в альтернативній формі
Ця форма принципу включення-виключення використовується для розв’язування задач, де необхідно знайти кількість елементів заданої
множини А, які не мають жодної з n властивостей 1, 2 ,..., n. Позначимо:
Ai A – підмножина елементів, що мають властивість i ;
N(i1 , i2 ,..., in ) – кількість елементів множини А, які одночасно мають властивості i1 , i2 ,..., in ;
N (1, 2 ,..., n ) – кількість елементів множини А, що не мають жодної властивості i1 , i2 ,..., in ;
N – кількість елементів множини А.
14

Тоді
N(1, 2 ,..., n ) N | A1 A2 ... An | .
За принципом включення-виключення отримаємо:
|
|
|
|
|
|
|
N (i , a j ) |
N (1 |
, 2 ,..., n ) N N (i ) |
||||||
|
|
|
|
|
|
1 i n |
1 i j n |
N (i , a j , ak ) ... ( 1)n N (1, a2 ,..., an ).
1 i j k n
6. Доведення рівностей з множинами
Доводити рівності з множинами можна різними способами.
Спосіб 1. Для доведення рівності використовується теорема про те, що дві множини А та В рівні тоді й лише тоді, коли A B та B A.
Приклад 6.1. Доведемо рівність множин, яка є формулюванням закону де Моргана A B B A .
Припустимо, що x A B . Тоді x A B , звідси x Aабо x B . Отже
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x Aабо x B , а |
це означає, що |
x A B . Отже, доведено, |
що |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
A B A B . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
Навпаки, нехай |
x A B . Тоді |
x A або x B , звідки x A |
або |
x B . Це означає, що x A B , тобто x A B . Отже A B A B . Cпосіб 2. Доведення рівності множин із використанням таблиць
належності. У цих таблицях розглядають усі можливі комбінації належності елементів множинам і позначають 1, якщо елемент належить множині, 0 –
якщо елемент їй не належить. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 6.2. Доведемо цим способом рівність |
A B A B . |
||||||||||||||||||||
Доведення подано у табл. 6.1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 6.1 |
|||||||||||
|
|
В |
A B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
|
A B |
A |
|
B |
|
|
A B |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
0 |
0 |
0 |
1 |
|
1 |
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|||||||
|
0 |
1 |
0 |
1 |
|
|
1 |
|
0 |
|
1 |
|
|
|
|
||||||
|
1 |
0 |
0 |
1 |
|
|
0 |
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
||||||
|
1 |
1 |
1 |
0 |
|
|
0 |
|
0 |
|
0 |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стовпчики, які в табл. 6.1 відповідають множинам A B та A B збіглися, отже A B A B .
Спосіб 3. Доведення рівності множин з використанням законів логіки.
Приклад 6.3. Доведемо попередню рівність A B A B . Доведення полягає в послідовній перевірці наступних рівностей
A B x x A B x (x A B) 15

x ((x A) (x B)) x (x A) (x B)
x (x A) (x B) x x A B A B .
Спосіб 4. Доведення рівності множин із використанням основних законів (табл. 3.1).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Приклад 6.4. |
Доведемо, |
що A (B C) (C B) A . Вико- |
||||||||||||||||||||||||||||
ристовуючи закони де Моргана та комутативності, можна записати: |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
A (B C) A (B C) |
– за законом де Моргана; |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
A (B C) |
|
– за законом де Моргана; |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
(B C) A |
|
– за законом комутативності; |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
= (C B) A |
|
– за законом комутативності. |
7. Комп’ютерне представлення множин
Зобразити множини у комп’ютері можна різними способами. Наприклад, накопичити елементи множини в невпорядкованому вигляді. Але тоді операції із множинами вимагатимуть значних ресурсів часу, адже щоразу необхідно буде здійснювати перегляд елементів. Тому є інші способи зображення множин у комп'ютері.
Одним із найпоширеніших та найпростіших способів є зображення множин за допомогою бітових рядків. Нехай універсальна множина U містить п елементів. Упорядкуємо довільним способом елементи універсальної множини. Тоді U a1,a2 ,a3 ,...an 1,an .
Множину A U зображають у комп'ютері рядком із 0 та 1 довжини п так: якщо ai A , то і-й біт дорівнює 1, якщо ai A , то і-й біт дорівнює 0.
Приклад 7.1. Нехай U a,b,c,d,e, f ,m,n, p,q,r, s , |
A b,m,n,q,r , |
B a,b, f ,m,q . Тоді множину A зобразимо рядком |
010000110110, а |
множину В – рядком 110001100100. Після представлення множин у вигляді бітових рядків, легко робити
операції над ними, адже це будуть порозрядні логічні операції над відповідними рядками.
Наприклад, перетин множин – це порозрядна кон'юнкція над бітовими рядками, а об'єднання множин – порозрядна диз'юнкція над бітовими рядками.
Логічні операції наведені в табл. 7.1.
Таблиця 7.1.
аi |
bi |
a |
i |
b |
ai bi |
|
|
|
i |
|
|
0 |
0 |
|
|
0 |
0 |
16
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Приклад |
7.2. Нехай |
U |
a,b,c,d,e, f ,m,n, p,q,r, s , |
A b,m,n,q,r |
|
, |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B a,b, f , m, q |
. Знайдемо |
комп'ютерне зображення |
перетину |
множин |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A B . Виконаємо порозрядну кон'юнкцію рядків, які зображають множини |
|||||||||
А та В: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A = 010000110110; |
|
|
|
|
|
|
|
||
B = 110001100100. |
|
|
|
|
|
|
|
||
A B = 010000100100. |
|
|
|
|
|
|
|
||
Отже, |
повертаючись |
до |
звичайного зображення |
множин, |
маємо |
||||
A B b,m,q . |
|
|
|
|
|
|
|
||
Приклад |
7.3. Нехай |
U a,b,c,d,e, f ,m,n, p,q,r, s , |
A b,m,n,q,r , |
B a,b, f ,m,q . Знайдемо об'єднання множин A B . Виконаємо порозрядну
диз'юнкцію рядків, які зображають множини А та В: A = 010000110110;
B = 110001100100;
A B = 110001110110.
Отже, A B {a,b, f ,m,n,q,r}.
Якщо універсальна множина U має велику потужність, а підмножини універсальної множини не дуже потужні, то зображення за допомогою бітових рядків не є ефективним з точки зору витрат пам'яті. У такому разі для зображення множин доцільно використовувати інші структури даних – як правило, зв'язані списки, масиви або хеш-таблиці.
17

8. Приклади розв’язування завдань
Приклад 8.1. Задати двома різними способами множину А всіх парних чисел 2, 4, 6, ...., що не перевищують 1000.
Розв’язання:
1.Перерахуванням: А={2, 4, 6, 8, 10, …, 998, 1000};
2. |
Описом: А={(x|x N) (х/2N), |
N1000}; |
(N |
– множина |
|||||||
натуральних чисел 1, 2, 3, ….).▲ |
|
|
|
|
|
|
|||||
Приклад |
8.2. |
Зобразіть |
фігури, |
задані |
множинами |
||||||
A {(x, y) R |
|
x2 |
y2 1}, |
B {(x, y) R2 |
|
x2 ( y -1)2 |
1}, |
де |
R2 – дійсна |
||
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
площина. Які фігури зображають множини A B, A B,R2 \ A ?
Розв’язання:
Множина А |
Множина В |
Множина A B |
Множина A B |
18

Множина R2 \ A
Приклад 8.3. Чи правильні рівності:
1){{1,2}, {2,3}}={1,2,3}?
2){{1,2}}={1,2}?
Розв’язання:
1)Ні, адже елементами першої множини є підмножини {1,2} та {2,3}, а другої – елементи 1,2,3.
2)Ні, тому що перша множина одноелементна, тобто складається з одного елемента – підмножини {1,2}, а друга має два елементи 1 та 2. ▲
Приклад 8.4. Перечисліть елементи наступних множин:
1)А={a|a B, B={1,2,3}};
2)A={a|a B, B={1,2,3}}.
Розв’язання:
1)Так, як а В, а В – трьохелементна множина, то існує 23=8
підмножин: А={{1}, {2}, {3}, {1,2}, {1,3}, {2,3}, {1,2,3}, }. 2) Так, як а В, то А=В={1,2,3}.▲
Приклад 8.5. Довести, використовуючи закони алгебри множин, що
A (B \ A) A B.
Розв’язання:
A (B \ A) A (B A) ( A B) (A A) (A B) U A B. ▲
Приклад 8.6. Спростити вираз (A B C) (A B C) B C .
Розв’язання:
Використовуючи закони алгебри множин:
( A B C) ( A B C) B C [(A A) B C] B C ▲ U B C B C (B C) (B C) U
Приклад 8.7. Опитування 100 студентів показало, що серед них англійську мову вивчають 29 студентів, німецьку – 30, французьку – 9, лише французьку – 1, англійську та німецьку – 10, німецьку та французьку – 4, всі
19

три мови – 3 студенти. Скільки студентів не вивчають жодної мови? Скільки студентів вивчають лише німецьку мову? У розв’язку використовувати діаграми Ейлера-Венна.
Розв’язання: |
|
|
|
|
|
|
Введемо позначення: |
|
|
|
|
||
U – множина всіх опитаних студентів; |
|
|
|
|||
А – множина студентів, які вивчають англійську мову; |
|
|||||
Н – множина студентів, які вивчають німецьку мову; |
|
|||||
Ф – множина студентів, які вивчають англійську мову. |
|
|||||
З |
умови |
задачі |
очевидно, |
що |
А Ф Н =3, |
тоді |
(Н Ф) \ (А Ф Н ) =4-3=1; |
(А Н ) (А Ф Н ) 10-3=7. У |
такому |
випадку лише німецьку мову вивчають 30-7-3-1=19 студентів.
Із умови задачі також випливає, що (А Ф) \ (А Ф Н ) 9-1-1-3=4,
тому лише англійську мову вивчають 29-4-3-7=15 студентів. Тоді число студентів, що не вивчають жодної мови, буде рівним U \ ( А Ф Н ) 100-
(1+1+3+4+7+15+19)=50 студентів.
Рис. 8.1 Діаграма Ейлера-Венна
Приклад 8.8. Довести, що для будь-яких множин А та В виконується
рівність A B |
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
B |
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Розв’язання: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Для доведення використаємо метод від |
супротивного, тобто |
нехай |
|||||||||||||||||||||||||
A B і |
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
B |
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Із А В випливає, що якщо а А, то а В. |
|
|
|
|
|
|
|
(1) |
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
a |
|
, |
||||||||||
З іншої сторони із |
|
B |
A |
існує такий елемент а, що |
B |
|
та |
A |
|||||||||||||||||||
отже a |
|
і a A. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(2) |
|
|
||||||||||
Використовуючи (1) та (2): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
З того, що a A |
|
і a |
|
випливає, що |
a B та |
a |
|
, |
|
|
|||||||||||||||||
|
B |
B |
а |
звідси |
a (B B ) =, тобто отримали суперечність.
20