
LABORATORNIJ_PRAKTIKUM_Z_FIZIKI
.pdf
Лабораторна робота № 23
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА В’ЯЗКОСТІ ПОВІТРЯ
ТА CЕРЕДНЬОЇ ДОВЖИНИ ВІЛЬНОГО ПРОБІГУ МОЛЕКУЛ ПОВІТРЯ
151

Лабораторна робота №23
Мета роботи
Визначити коефіцієнт в’язкості повітря і середню довжину вільного пробігу молекул повітря.
Прилади і матеріали
Мікроманометр, секундомір, термометр, барометр, посудина з водою, капіляр, мензурка.
Опис вимірювального пристрою
Сполучені між собою мікроманометр М-м і посудина з водою П з’єднані з атмосферою тонкою скляною трубкою (капіляром) К.
Якщо відкрити кран Кр, вода з посудини П витікатиме у мензурку М, об’єм повітря у посудині П зростатиме, і тиск його стане нижчим за атмосферний. Внаслідок цього на кінцях капіляра К виникне певна різниця тисків, яку вимірюють мікроманометром М-м.
Рис. 1
152

Лабораторна робота №23
Виведення розрахункових формул
∙ для визначення коефіцієнта в’язкості повітря
Використавши формулу Пуазейля:
V = |
πΔpr 4t |
, |
|
(1) |
||
|
8Lη |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
одержимо: |
|
|
|
|
|
|
η = |
πΔpr |
4t |
, |
(2) |
||
8VL |
|
|||||
|
|
|
|
|
де L i r − відповідно довжина і радіус капіляра; p − різниця тисків на кінцях капіляра;
t − час проходження повітря через капіляр;
V− об’єм повітря, що пройшло через капіляр.
∙для визначення середньої довжини вільного пробігу молекул повітря
Довжина вільного пробігу молекули – це шлях, який проходить молекула між двома послідовними зіткненнями з іншими молекулами. Для різних молекул ці довжини різні, але у випадку дуже великої кількості молекул можна розглядати середню довжину вільного пробігу молекул – < λ > .
Коефіцієнт в’язкості повітря зв’язаний з густиною повітря ρ ,
середньою довжиною вільного пробігу молекул < λ > |
і середньою |
арифметичою швидкістю молекул <u> співвідношенням: |
|
η = 1ρ <u>< λ > . |
(3) |
3 |
|
З рівняння Менделєєва–Клапейрона густину повітря можна |
|
виразити як: |
|
ρ = μp , |
(4) |
RT |
|
де μ – молярна маса повітря; р і Т − атмосферний тиск і температура повітря;
R − універсальна газова стала
153

Лабораторна робота №23
Врахувавши, що: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
<u> = |
8RT |
|
|
|
(5) |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
πμ |
|
|
|
|
||||||||
та підставивши (4) і (5) в (3), одержимо: |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
1 |
|
μp |
|
< λ > = |
1 |
p |
|
|
|
|
|
|||||||
η = |
|
8RT |
|
8μ |
|
< λ >. |
(6) |
||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||
|
3 RT |
πμ |
|
|
3 |
|
|
|
|
πRT |
|
|
|
||||||
З (6) отримаємо: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
3η |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
< λ > = |
|
|
|
πRT |
. |
|
|
|
(7) |
|||||||
|
|
|
p |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
8μ |
|
|
|
|
При підготовці до виконання роботи використати: Теоретична частина. Розділ 6.1.
Послідовність виконання роботи
1.Щільно закрити корком Кор посудину П.
2.Незначно відкрити кран Кр і після встановлення постійної різниці тисків на кінцях капіляра (стрілка манометра
перестане відхилятися) виміряти p; результат записати в табл. 1.
Шкала манометра проградуйована в мм вод. стовпа
тиск 1 мм вод. ст. дорівнює 9,8 Па.
3.Залишаючи положення крану незмінним, ввімкнути секундомір і визначити проміжок часу t витікання (30−40) см3
води. Результат записати в табл. 1.
4. Одночасно з вимкненням секундоміра закрити кран Кр, визначити об’єм води у мензурці і записати його у табл. 1.
(Об’єм води, що витекла, дорівнює об’єму повітря V, яке увійшло в посудину через капіляр.)
5.Обережно відкрити корок і злити воду з мензурки у посудину П.
6.Дії, зазначені в пунктах 1–5, повторити тричі.
154

Лабораторна робота №23
7.Визначити температуру повітря Т, атмосферний тиск p і записати у табл. 2.
8.Перевівши результати вимірювань всіх величин в одиниці СІ, за формулою (2) розрахувати величину η.
9.Використовуючи визначену в п. 8 величину η, за формулою (7) розрахувати величину < λ > .
10.Визначити абсолютні та відносні похибки величин η і
< λ > .
радіус капіляра r = (0,33±0,005)10-3 м,
довжина капіляра L = (250±0,5)10-3 м, молярна маса повітря μ = 29 ∙ 10-3 кг/моль,
універсальна газова стала R = 8, 31 Дж/(моль×К).
Таблиці результатів вимірювань і розрахунків
Таблиця 1
№ |
p, Па |
t, с |
V, см3 |
η, Па×с |
Δη, Па×с |
1 |
вимір. |
вимір. |
вимір. |
розрах. |
розрах. |
2 |
вимір. |
вимір. |
вимір. |
розрах. |
розрах. |
3 |
вимір. |
вимір. |
вимір. |
розрах. |
розрах. |
сер. |
|
|
|
розрах. |
розрах. |
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2
Т, К |
ΔТ, К |
р, Па |
p, Па |
вимір. |
0,5 |
вимір. |
50 |
155

Лабораторна робота №23
Контрольні запитання
1.Записати і пояснити формулу для сили внутрішнього тертя у рідинах і газах.
2.Який фізичний зміст коефіцієнта в’язкості?
3.Вивести розмірність коефіцієнта в’язкості.
4.Записати і пояснити формулу Пуазейля.
5.Що називається середньою довжиною вільного пробігу молекул?
6.Вивести формулу для знаходження середньої довжини вільного пробігу молекул повітря.
Рекомендована література
1.Курс фізики / За ред. І.Є. Лопатинського. – Львів: Вид-во “Бескид Біт”, 2002.
2.Трофимова Т.И. Курс физики. – М.: Высш. шк., 1990.
3.Савельев И.В. Курс общей физики. Т. 1. – М.: Наука, 1982.
156

Лабораторна робота № 24
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА В’ЯЗКОСТІ РІДИНИ ТА ВЕЛИЧИНИ СИЛИ СТОКСА
157

Інструкції до лабораторних робіт
Мета роботи
Виміряти коефіцієнт в’язкості рідини методом Стокса і визначити величину сили Стокса.
Прилади і матеріали
Довга скляна трубка, наповнена досліджуваною рідиною, свинцеві кульки, секундомір, мікрометр.
Опис вимірювального пристрою
Рис. 1
Трубка з досліджуваною рідиною має дві позначки: верхню S і нижню F. (Рух кульки між позначками – рівномірний). Проміжок часу t, протягом якого кулька проходить відстань між позначками, визначають секундоміром; діаметр кульок d вимірюють мікрометром.
158

Лабораторна робота №24
Виведення розрахункових формул
Визначення коефіцієнта в’язкості методом Стокса за формулою (1)
η = |
d2 |
(ρT − ρ |
P |
)g |
(1) |
|
18v |
|
|
||
|
|
|
|
|
вимагає падіння кульки в рідині безмежно великого об’єму. Якщо рух кульки відбувається в обмеженому об’ємі рідини, наприклад, у трубці діаметром D, що значно перевищує діаметр кульки d, у формулу (1) вноситься поправка, і формула набуває вигляду:
η = |
d2(ρk −ρP )g |
|
|
|
. |
(2) |
|
18vD + 2.4d |
|||
|
D |
|
|
Оскільки рух кульки на відрізку між позначками |
S i F рівно- |
||
мірний, то її швидкість |
|
|
|
|
v = L , |
(3) |
|
|
t |
|
де t – час руху кульки на вказаному відрізку.
Враховуючи (3), формулу (2) і вираз для сили Стокса подамо у вигляді:
η = |
d2(ρk −ρP )gt |
; |
(4) |
|
18LD + 2.4d |
||||
|
|
D |
|
|
|
F = 3πηd L . |
|
(5) |
|
|
T |
t |
|
|
|
|
|
|
При підготовці до виконання роботи використати: Теоретична частина. Розділ 6.1.
159
