
Електродинаміка
.pdf
|
|
1 |
|
|
1 |
|
e jkr |
|
Гe |
4 |
|
P |
|
dS |
|||
|
|
|
|
r |
||||
|
|
|
e s e |
|
|
|
В результаті отримано вираз для векторів поля, створеного одиничним диполем
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
H H 1 |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Er 1r E 1 |
|
||||||||||
E |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З розв’язків рівнянь для випромінювачів видно, що електромагнітне поле від випромінювача умовно можна поділити на три ділянки – зони випромінювання:
1)Ближня зона (r << );
2)Проміжна зона (r );
3)Дальня зона r >> /
Поле випромінювання в ближній зоні
Оскільки r << , то kr << 1, відповідно і e-jkr 1. Вирази для поля елементарного диполя матимуть вигляд:
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Pe |
|
|
|
|
|
|
|
|
P |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
H j |
|
|
|
|
sin 1 |
|
|
|
e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
4 r 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
4 r 3 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
, |
E |
|
2cos |
|
1r |
|
sn |
1 |
|
|
|
З отриманих виразів видно:
1)поле в ближній зоні обернено пропорційно відстані в квадраті і в кубі, і напруженість поля різко зменшується по мірі віддалення від джерела;
2)вираз для напруженості електричного поля в ближній зоні такий самий, як і для напруженості статичного диполя, тому поля в ближній зоні називають квазістатичними;
3)напруженість електричного поля в ближній зоні має дві проекції; отже поле в ближній зоні не поперечне;
4)оскільки в ближній зоні хвильовий множник прямує до одиниці, поле не носить хвильового характеру – хвиля відсутня;
5)оскільки вираз для напруженості магнітного поля суто уявний, то середнє значення вектора Поітінга
Псер 12 Re E H 0
в ближній зоні відсутнє випромінювання, енергія поля зосереджується біля джерела і відбувається пульсація енергія між джерелом і навколишнім середовищем;
6) біля джерела накопичується реактивна енергія.

Поле дальної зони випромінювання
|
|
|
|
|
|
|
|
jkr |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
jkr |
|
|||
|
|
|
Pe |
|
e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Pe |
|
2 |
e |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
H |
4 |
k |
|
|
sin 1 , |
E |
|
|
k |
|
|
|
sin 1 |
|
||||||||||||
|
r |
4 a |
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r |
|
В результаті аналізу отриманих виразів можна зробити висновки:
1)поле випромінювання в дальній зоні носить хвильовий характер (хвильовий множник не дорівнює одиниці);
2)амплітуда хвилі обернено пропорційна r тобто поступово зменшується по мірі віддалення;
3)напруженість електричного поля має лише одну проекцію, а значить
вектори E і H взаємноперпендикулярні і перпендикулярні до напрямку r; отже поле в дальній зоні поперечне;
4)Псер 0 – поле випромінюється. Для електричного диполя Псер sin2 ; потужність, яка розсіюється в дальній зоні суто активна і відмінна від нуля
P ПdS
S
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
||
|
1 |
|
P |
|
|
2 |
|
||||
Для електричного диполя P |
|
|
|
e |
|
|
|
Zc |
|||
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
|
|
|
|
3 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таким чином в дальній зоні поле випромінювання нагадує поле плоскої хвилі, поле – локально плоске.
Структура поля
вближній зоні
впроміжній зоні
в дальній зоні
В проміжній зоні завдяки процесу відставання руху енергії поля коливного характеру, відбувається формування електромагнітної хвилі – поле “відривається” від джерела.

F
Нормована діаграма спрямованості
Розрізняють три типи діаграм:
1)амплітудна;
2)фазова;
3)поляризаційна.
Діаграма спрямованості це залежність амплітуди, фази, показника поляризації від координати точки спостереження при постійному віддаленні від випромінювача. Якщо розділити кожне значення амплітуди на сигналу на максимальну, то отримаємо нормовану діаграму спрямованості F.
Параметри антени.
Коефіцієнт напрямленої дії D показує в скільки разів випромінювання з даної антени в заданому напрямку перевищує випромінювання в цьому ж напрямку не напрямленої антени (ізотропної) антени, якщо підведена потужність однакова.
Фізична реалізація елементарних електричних випромінювачів
1) Елементарний штир із струмом
|
|
|
|
a |
|
Основні вимоги: |
|
|
|
|
|
|
|
|
l<< , a<<l |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
При таких умовах розподіл струму по довжині штир практично |
l |
|
постійний |
|||||
|
|
I |
Q |
j Q , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Il |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
t |
|
Il j Ql , де Ql j |
|
Pe |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
Вираз для потужності випромінювання буде мати вигляд: |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
l |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
1 |
|
|
Pe |
|
2 |
|
1 |
I |
2 |
|
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
l |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
P |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Z0 |
|
|
I |
|
|
|
|
|
Z0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
2 |
|
|
3 |
|
2 |
|
|
3 |
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|

|
2 |
|
|
|
l |
2 |
|
|
|
де |
|
Z |
0 |
|
|
|
R |
|
- коефіцієнт, який зв’язує потужність випромінювання із |
|
|
||||||||
|
3 |
|
|
|
|
|
струмом у випромінювачі – опір випромінювання. З виразу видно, що чим більший опір випромінювання, тим більша потужність випромінювання з антени.
Для елементарного штиря із струмом характерні всі властивості елементарного електричного диполя.
2) Елементарна рамка (петля) із струмом
|
Така петля веде себе, як елементарний магнітний |
S |
диполь і характеризуються магнітним дипольним моментом |
ph IS a l
Для магнітного диполя справедливе все те, що було сказано про електричний диполь.
|
8 2 |
S |
2 |
|||
R |
|
|
|
|
|
Z0 |
|
|
|||||
|
3 |
|
|
|
Діаграма спрямованості така сама як для електричного диполя.
3) Елементарна щілина
Основні умови: l << , а << l
а
Використовуючи граничні умови для векторів поля можна показати, що така щілина еквівалентна
lелементарному провіднику, по якому протікає магнітний струм.
Ph j 2U щ l , де Uщ –різниця потенціалів між
довшими кінцями щілини.
Все те, що відноситься до електричного диполя, відноситься і до щілини (але орієнтація векторів, як для магнітного диполя).
4) Елемент Гюйгенса Під елементом Гюйгенса розуміють елементарну ділянку фронту
|
|
|
|
|
|
|
|
електромагнітної хвилі. |
Вектори |
E і |
H |
вважатимемо причиною |
|||
випромінювання з ділянки |
|
|
|
|
|
|
|

a |
|
а<< |
b<< |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Е |
Розглянемо окремо дію векторів Н |
та Е |
|||
|
|
|
|
|
|
b Н
|
|
|
|
|
|
|
Використовуючи граничні умови переходимо до |
H |
|
E |
|
||||
|
|
еквівалентного представлення у вигляді провідників із |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
струмами (поверхневими). В результаті сумування |
|
|
|
|
|
|
|
створених полів, діаграма набуде вигляду кардіоїда. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ke |
|
|
|
Kh |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Спрямовуючі системи
Спрямовуючі системи – це структури, які забезпечують каналізацію сигналу в заданому напрямку.
Розв’язок хвильового рівняння спрямовуючої системи
Спочатку шукають вирази для векторів поля в повздовжньому напрямку, використовуємо систему рівнянь для електромагнітного поля
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
E |
|
|||||
|
k |
|
|
|
0 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
H |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
Розв’язуємо це рівняння методом розділення змінних
2 t2 |
2 |
|
Z 2 |
||
|
Нехай Ez – добуток двох функцій
EZ (U ,V ) q(Z )

|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 q |
|
|
|
|
|
q 0 |: q |
||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|||||
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
q |
0 |
|
|
|
|
q t |
|
|
|
|
|
|
k |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
t2 |
|
|
|
|
1 |
2 q |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
t2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
1 2 q |
|
2 |
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
q Z 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
q Z 2 |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
h |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
h |
|
g |
|
|
k |
|
|
h |
|
g |
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
2 |
|||||
|
1 |
|
2 q |
|
h 2 q 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
Z |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
g 2 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h |
2 |
q 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z 2
Розв’язком другого рівняння буде q Ae jhZ Be jhZ
звідки EZ A e jhZ B e jhZ
Аналогічно і для H .
З розв’язку бачимо, що вздовж спрямовуючої системи хвиля поширюється у вигляді прямої (падаючої) і зворотної (відбитої).
Поширення характеризується коефіцієнтом h (повздовжнє хвильове число).
– описує поле у поперечному перерізі хвилевода. g – поперечне хвильове число.
Підставивши |
|
Ez |
|
та H z у рівняння Максвела, для поперечних складових |
||||||||||||||||
отримаємо: |
|
jh E |
|
|
j a rot H |
|
|
, |
||||||||||||
E |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
t z |
|
|
|
|
|
|
|
z |
|
|||
|
|
|
|
g 2 |
|
|
|
|
|
g 2 |
|
|
|
|||||||
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
jh H |
|
|
j a rot E . |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
t |
|
|
z |
|
|
|
|
|
|
|
z |
|
|
|
|
|
|
g 2 |
|
|
|
|
|
|
g 2 |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
E |
z |
A e jhz B e jhz . |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Класифікація хвиль у лініях передачі
Всі хвиля, що поширюються у лініях передачі (ЛП), розглядають як певний тип хвиль у ЛП.
Розрізняють наступні види хвиль:
а) E – типу (ТМ), електрична, поперечна магнітна.
Особливості будови: відсутня повздовжня складова ( H z 0 ).
б) H – типу (ТЕ), магнітна, поперечна електрична.
Особливості будови: відсутня повздовжня складова ( Ez 0 ).
в) T – типу (ТЕМ), поперечна електромагнітна хвиля.

Особливості будови: відсутні повздовжні складові Ez та H z , Для такої хвилі поперечне хвильове число g 0 .
Електромагнітна хвиля описується рівнянням Лапласа: 2 0 .
Може існувати у системах, у яких можливе протікання постійного струму (двота багатозв’язні системи – складаються з двох та більше дротів).
г) НЕ або ЕН (гібридні):
Ez 0 , Hz 0 ; має шість проекцій векторів.
Перша буква в назві вказує, яка з складових сильніше виражена.
д) LE (повздовжня електрична);
LМ (повздовжня магнітна).
Це різновиди гібридних хвиль, але у них відсутня одна поперечна складова (магнітна або електрична); мають п’ять проекцій.
Основні параметри поширення хвиль у лініях передачі k 2 h2 g2
Для |
простоти розглянемо безвтратні середовища, коли k – дійсне: |
|||||||||
k 2 |
a |
, |
k . |
|
|
|
|
|
||
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У більшості випадків поперечне хвильове число g теж дійсне, отже і h – |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
g 2 |
|||
|
|
|
|
|
|
|||||
теж дійсне: h |
k 2 g 2 k |
1 |
|
. |
||||||
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
k |
2 2 v , де v – фазова швидкість.
k f
Для спрямовуючих систем (ліній передачі) вводять параметр критичної довжини хвилі:
|
|
2 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
кр |
|
g |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Тоді, критична частота: |
f |
|
|
v |
. |
|||||||||
кр |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кр |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Виразимо: |
g |
|
|
кр |
|
|
|
|
. |
|
||||
k |
|
2 |
|
|
кр |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а) Постійна поширення хвиль в лінії передачі:
|
|
|
2 |
|
|
f |
|
2 |
|
h k 1 |
|
|
k 1 |
|
кр |
. |
|||
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
f |
|
||
|
|
кр |
|
|
|
б) Фазова швидкість хвилі в лінії передачі:
vф |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
v |
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
h |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
k |
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кр |
|
|
|
|
|
кр |
|
|
|

в) Групова швидкість:
|
d |
|
|
|
2 |
|
|
v |
v 1 |
. |
|||||
|
|
||||||
гр |
dh |
|
|
|
|
||
|
|
|
кр |
г) Довжина хвилі в лінії передачі:
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
||
л |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
h |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
k |
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кр |
|
|
|
|
|
кр |
|
|
|
|
Коли кр |
(або |
f fкр ), то знаменник – дійсне число, h – дійсне – умова |
|||||||||||
поширення |
|
хвилі |
в |
лінії передачі. Якщо ця |
умова |
не |
виконується, то |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
e jhz |
|
|
|
|
|
h jk |
|
|
кр |
|
1 – |
стає уявним. Фазовий множник |
(при |
f f |
|
) дорівнює |
||||
|
|
кр |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
e hz . Хвиля в лінії загасає (хвильовий процес припиняється). Цей режим прийнято називати режимом відсічки, або за критичним режимом.
При кр відсічка відсутня:
Оскільки кр 2g , а для хвиль Т-типу g 0 , то такі хвилі не мають відсічки, решта хвиль – мають частоту відсічки.
З виразі для фазової швидкості:
vф |
|
|
v |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
f |
|
2 |
|
|||
|
|
|
|
|
||||
|
|
1 |
|
|
кр |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
f |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
видно, |
|
що |
навіть якщо середовище недисперсійне |
|||||||||
vф |
|
|
|
|
( v v( f ) ), то v |
все одно залежить від частоти, тому всі |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ф |
|
|
|
|
|
|
|
хвилі крім поперечної є дисперсійними. |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо ж у таких ліній передачі середовище |
||||||||
v |
|
|
|
|
повітряне (або вакуум), то v |
3 108 м/с. |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ф |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
д) Хвильовий опір (відношення поперечних |
||||||||
|
|
|
|
f |
складових): |
|
|
||||||||||
f |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E |
|
|
||
кр |
|
|
|
|
|
|
|
|
Zc |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ht |
|
|
||
|
E та H різні для різних хвиль. |
|
|
||||||||||||||
|
Для хвиль H -типу: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
ZCH |
|
|
Z0 |
|
|
|
, |
де |
Z0 |
– хвильовий |
опір середовища, яким |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
2 |
|||||||||||||
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кр |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
заповнено лінію передачі; |
Z |
0 |
|
|
a |
. |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|

Основні типи ліній передачі НВЧ
а) Прямокутний металевий хвилевід: а – більша сторона;
b – менша сторона;
За межами спостереження (збуджуються) – джерела електромагнітних
хвиль; необхідно знайти розподіл електромагнітного поля E |
z |
A e jhz |
в |
|
|
|
|
хвилеводі. |
|
|
|
(x, y) 2 g2 0 ; |
|
|
|
( Acos gx x B sin gx x)(A1 cos gy y B1 sin gy y) ; |
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
g2 gx2 gy2 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для |
визначення |
складових |
g |
|
|
|
|
|
|
|
|
необхідно використати граничні умови для |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
лінії передачі. |
|
|
||||
|
|
|
|
|
x |
|
|
1) |
хвиля E -типу |
( Ez 0 ), але |
біля |
||
|
|
|
|
|
стінки Ez |
0 , отже: |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ez |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
z |
|
|
|
|
|
|
|
|
x 0, a ; |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
y 0,b |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Для цього випадку функція для хвиль E -типу: |
|
|
|||||||||||
|
|
|
m |
|
|
n |
|
|
|
|
|
||
|
E |
CE sin |
|
x |
sin |
|
y . |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
a |
|
|
b |
|
|
|
|
|
||
2) хвиля H -типу ( H z 0 ): |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
H z |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x0, a .
y0,b
Для цього випадку функція для хвиль H -типу:
|
|
m |
|
n |
|
|||
H |
CH |
cos |
|
x |
cos |
|
y . |
|
a |
b |
|||||||
|
|
|
|
|
|
g |
|
|
m |
; |
g |
|
|
n |
, |
|
x |
a |
y |
b |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
де m , n = 0, 1, 2, 3, 4, 5...
Аналіз поля в прямокутному металевому хвилеводі
1)кожній парі чисел m та n відповідає своя структура поля у хвилеводі, а отже і вид хвилі (мода).
Розподіл поля мод у хвилеводі носить гармонічний характер. Індекс m (або n ) вказує скільки півхвиль цього розподілу вкладається вздовж стінки a (або b ).
2)Кожна мода (пара чисел m і n ) має свою критичну довжину хвилі (частоту):

кр
H11 E11
H 20
2 g
H 20
3
кр
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
m |
2 |
n 2 |
m |
|
2 |
n 2 |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
a |
|
|
b |
|
a |
|
|
b |
|
||||||||||
|
H10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Можна побудувати розподіл кр |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кр max |
при m 1 та n 0 . |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
кр max |
2a |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E10 |
не існує, може бути лише H10 . |
||||||
|
|
кр max |
|
|
|
|
|
Умова |
|
|
поширення |
хвилі: |
|||||||
|
|
|
|
генератора кр |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a .
1 область на графіку – область відсічки; 2 область – одномодова область, яка використовується найчастіше;
3 область – область багатомодового режиму.
3)Моди E -типу не можуть мати один з індексів рівним нулю (для хвиль H -типу – можуть).
4)Хвилі E -типу мають силові лінії в хвилеводі розміщені вздовж нього – починаються та закінчуються в стінках і можуть замикатись на собі.
Силові лінії магнітного поля розміщені поперек нього.
5)Хвилі H -типу:
Силові лінії магнітного поля розміщені вздовж хвилевода і замикаються на собі, а лінії електричного поля розміщені поперек хвилевода і замикаються на стінках або на собі.
E |
H |
6) Параметри поширення хвилі у |
||
|
|||
|
прямокутному |
хвилеводі визначаються |
за |
|
загальними |
співвідношеннями |
для |
|
спрямовуючих систем. |
|
|
|
|
|
|
n 1 |
7) Хвиля |
з |
мінімальним |
fкр (або |
|
максимальним |
кр ) |
носить назву |
нижчого |
||
m 1 |
виду (типу) хвилі, і тому являється і називається основним видом (модою) – це
H10 .
8) Моди з однаковою кр – вироджені. Хвиля Е11
Хвиля основного типу в прямокутному хвилеводі (лаб. №1)
Структура поля
кр 2a
Розподіл напруженості і струмів в стінках (поверхневі 1 під дією магнітних складових).
За рахунок електричної складової – струми зміщення.