Конспект лекцій

підприємства. Так, для виробничого підприємства основними об’єктами ревізії є: виробництво і реалізація продукції, грошові кошти, касові і банківські операції, товарно-матеріальні цінності, їх раціональне використання і зберігання тощо. Ці ж об’єкти контролю висвітлюються у вигляді окремих розділах акта комплексної ревізії. Крім того, наведені об’єкти контролю вимагають різноманітної професійної компетентності членів ревізійної бригади. Наприклад, комплексна ревізія касових і банківських операцій повинна проводитися з обов’язковою участю економістафінансиста; використання і оновлення основних засобів перевіряють у процесі ревізії з участю інженера-технолога.

Таблиця 2.1. Програма комплексної ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності Київського об’єднання «Хімволокно» за період від 01.01.2009 до 31.12.2009

Начальник контрольно-ревізійного відділу (підпис) Н.Т. Задорожний

На основі затвердженої керівником ревізійного органу програми ревізії (перевірки):

а) складається план її проведення з визначенням конкретних завдань, виконавців, термінів виконання;

б) готуються наказ про проведення ревізії (на ревізованому об’єкті) і спеціальні посвідчення кожному члену ревізійної групи;

71

в) проводиться службова нарада з повним складом ревізійної групи з питань організації і методики здійснення програми ревізії.

Для того, щоб програма комплексної ревізії була економічно обґрунтована і виконана в повному обсязі, у строк, призначений наказом про призначення ревізії, керівник ревізійної бригади складає план-графік проведення комплексної ревізії діяльності підприємства (табл. 2.2.), який узгоджується з керівником відповідного підрозділу контрольно-ревізійної служби. Об’єкти контролю за цим планом-графіком повинні бути розподілені між членами ревізійної бригади відповідно до їх професіональних знань, обсягу роботи і граничних строків її виконання, виходячи із встановленого часу для проведення комплексної ревізії. Дослідження об’єктів контролю може здійснюватися послідовно у порядку, що вказаний у програмі ревізії, паралельно і змішано. Так, у прикладі, наведеному вище, виходячи із необхідності раптової перевірки збереження грошових коштів, ревізію каси передбачено здійснити негайно з прибуттям ревізійної бригади на підприємство.

Для забезпечення належної підготовки і систематичного вивчення необхідних матеріалів, що стосуються ревізії, дуже важливо, щоб начальники відповідних відділів контрольноревізійної служби вчасно ознайомлювали ревізорів з усіма новими законодавчими актами, які стосуються роботи ревізуючих. Особливо змістовно ревізори повинні знайомитись з актами попередніх ревізій, з’ясовувати, як виконані пропозиції за їх результатами.

Після підготовки до ревізії і складання плану необхідно розробити програму ревізійних дій, яка має враховувати весь обсяг ревізії і брати до уваги конкретні особливості та умови роботи.

Щоб не допустити вуалювання недостач і приховування їх під час ревізії, необхідно правильно організувати інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей і здійснювати за їх проведенням належний контроль. Важливе значення під час ревізії має також інвентаризація розрахунків із дебіторами, кредиторами, постачальниками та покупцями. Для цього дуже важливо провести звірку розрахунків з тим, щоб вона відповідала або перекривала період проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Важливе значення під час організації процедур контролю має попереднє ознайомлення зі структурою ревізованого підприємства, функціями його відділів, станом роботи та організацією обліку на підприємстві.

Таблиця 2.2. Робочий план ревізорів контрольно-ревізійного управління в м. Києві Капитоненко Д.І., Головащенко Н.П. та Устимович В.І. щодо проведення комплексної ревізії

підприємства за період з 1 січня до 1 грудня 2009 р.

72

Керівник контрольно-ревізійної групи (підпис) Н.П. Головащенко

73

З метою раціонального витрачання робочого часу, відведеного для проведення ревізії, ревізор повинен після прибуття на підприємство скласти робочий план (табл. 2.3.) і контролювати його основні розділи, що сприяє забезпеченню правильного орієнтиру під час проведення ревізії.

Після організації інвентаризацій та здійснення інших першочергових контрольних процедур починається перевірка фінансово-господарської діяльності за документами і бухгалтерськими даними. Перевіряють реальність і законність операцій, дотримання фінансової та кошторисної дисципліни, а також організацію бухгалтерського обліку і документообороту.

Ревізію необхідно організовувати так, щоб менше відволікати працівників підприємства від основної роботи, не обтяжувати їх підготовкою різних матеріалів, вибірок та довідок. Завдання ревізора полягає не тільки в тому, щоб розкрити окремі порушення, а й в тому, щоб глибоко вивчити стан господарської діяльності, встановити причини недоліків.

2.5. Права, обов’язки і відповідальність Державної контрольно-ревізійної служби

Законом України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Положенням про Державну контрольно-ревізійну службу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 № 515 визначено права, обов’язки і відповідальність Державної контрольно-ревізійної служби (див. статті 10, 11, 12).

Отже, Державна контрольно-ревізійна служба (ДКРС) має право:

1)ревізувати і перевіряти в міністерствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах та організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів і матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей;

2)безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження і з’ясування питань, пов’язаних з ревізією або перевіркою. Припиняти на розрахункових, поточних рахунках у банках операції в разі, коли керівництво об’єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику ДКРС виконувати свої обов’язки;

3)залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ та організацій до проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на ці цілі коштів;

4)вимагати від керівників ревізованих підприємств та організацій проведення інвентаризацій матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси, склади, архіви, а при виявленні зловживань вилучати необхідні документи на термін до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи в справах акт про вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

5)одержувати від банків та інших фінансових і кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об’єктів, що ревізуються або перевіряються, у тому числі недержавних форм власності, довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються;

6)одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб ревізованих об’єктів письмові пояснення з питань, які виникають у ході контролю;

7)пред’являти вимоги керівникам ревізованих підприємств та організацій щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати до бюджету виявлені у ході контролю приховані і занижені валютні та інші платежі, порушувати перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування в разі порушення ними чинного законодавства;

74

8)стягувати в дохід держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, підприємствами та організаціями за незаконними угодами, з порушенням чинного законодавства;

9)накладати у випадках, передбачених законодавством, на керівників та інших службових осіб ревізованих підприємств та організацій адміністративні стягнення;

10)застосовувати до підприємств, установ і організацій та інших суб’єктів

підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені чинним законодавством.

Серед обов’язків ДКРС — суворе додержання положень Конституції України, законів України, дотримання прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, що охороняються законом. Однак основний службовий обов’язок працівників ДКРС, тобто ревізорів, є якісне й своєчасне проведення ревізій і перевірок. Вони повинні досконало знати чинне законодавство, що стосується діяльності ревізованого підприємства, і безумовно керуватися ним у практичній роботі; володіти всім комплексом методичних прийомів контрольно-ревізійної роботи та вміло їх використовувати в процесі здійснення контрольний дій.

Службові особи ДКРС повинні:

об’єктивно висвітлювати виявлені факти порушень та зловживань, їх причини, розмір матеріального збитку, винних осіб;

пред’являти документ на право проведення ревізії керівним працівникам ревізованого підприємства, установи, організації;

у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам;

при вилученні документів у зв’язку з їх підробкою або виявленими зловживаннями негайно повідомляти про це правоохоронні органи. Належно оформляти вилучення документів

іпередачу їх правоохоронним органам, повернення їх після закінчення ревізії, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення про виїмку цих документів;

забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниць.

За невиконання або неналежне виконання службовими особами ДКРС своїх обов’язків вони притягуються до дисциплінарної та кримінальної відповідальності, а саме:

несвоєчасність, неповноту та неналежну якість проведеної перевірки чи ревізії;

необ’єктивність висвітлення результатів контролю;

повне або часткове приховування встановлених порушень і зловживань чи їх заниження; неправильність і необґрунтованість висновків по результатах контролю і неповне встановлення матеріальних збитків;

використання службового становища в корисливих цілях;

дострокове розголошення матеріалів ревізії, які потім не підтвердилися чи їх розголошення призвело до знищення доказів, а також несвоєчасне і неякісне вивчення господарських операцій.

2.6. Права, обов’язки та відповідальність ревізорів

Якість та ефективність КРР залежить значною мірою від правильного підбору і кваліфікації ревізорів, які у своїй роботі повинні керуватись Законом України “Про контрольноревізійну службу в Україні”. Основною службовою функцією ревізора є проведення ревізій і перевірок. Ревізор повинен суворо керуватись чинним законодавством, а також відповідними інструкціями та нормативними актами.

Ревізор зобов'язаний правдиво, точно і об'єктивно висвітлювати виявлені ревізією факти порушень, зловживань із зазначенням конкретних осіб, розміру заподіяної шкоди та причин.

У разі встановлення фактів нестач, втрат, що вимагають невідкладних заходів до винуватця, ревізор за узгодженням з керівником ревізуючого органу повинен поставити питання про притягнення його до відповідальності.

75

Ревізор зобов'язаний перевірити виконання рішень за результатами попередньої ревізії і відобразити в акті повноту і своєчасність їх виконання.

За результатами ревізії ревізором складаються висновки і пропозиції, які спрямовані на виправлення існуючого становища.

Впроцесі проведення ревізії ревізор має право:

1)ревізувати і перевіряти на підприємствах і в установах грошові та бухгалтерські документи, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження та витрачання коштів, матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей та грошових сум, цінних паперів, матеріалів, готової продукції і т.д.;

2)безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією. Припиняти на поточних та інших рахунках в банку розрахункові операції у випадках, коли керівництво об'єкта перевірки перешкоджає працівнику контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов'язки;

3)залучати кваліфікованих спеціалістів для проведення експертизи, контрольних запусків сировини у виробництво, обміру;

4)вимагати від керівника об'єкта, що ревізується, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків; у необхідних випадках опечатувати касу, касові приміщення, склади, архіви, а у разі виявлення зловживань - вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії (залишати у справах акт вилучення таких документів);

5)одержувати від НБУ, його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідок про банківські операції і залишки коштів на рахунках, а від підприємств і організацій, в т.ч. недержавних форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, що ревізуються;

6)одержувати від службових та матеріально відповідальних осіб, яких перевіряють, письмові пояснення з питань, які виникають в ході ревізії;

7)стягувати в дохід держави кошти, одержані підприємством за незаконними угодами без передбачених законом підстав та з порушеннями чинного законодавства;

8)накладати у випадках, передбачених законодавством, на керівників та інших службових осіб підприємства адміністративні штрафи;

9)застосовувати до підприємства фінансові санкції, передбачені пунктом 7 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

У своїй роботі ревізор зобов'язаний суворо додержуватись Конституції України, законів

України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків він притягується до дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства. Працівники Державної контрольноревізійної служби України повинні забезпечити дотримання комерційної та службової таємниці.

Скарги на дії службових осіб в районах, містах та службових осіб контрольно-ревізійних управлінь розглядаються і рішення за ними приймаються начальниками цих управлінь, скарги на дії службових осіб Головного контрольно-ревізійного управління та начальників контрольно-ревізійних управлінь областей розглядаються начальником Головного контрольноревізійного управління.

Скарги розглядаються і рішення за ними приймаються не пізніше як в місячний термін з моменту їх надходження. В разі незгоди скарги розглядаються через суд.

2.7. Оперативний облік і звітність з виконання контрольно-ревізійної роботи

Усі територіальні структурні підрозділи системи Державної контрольно-ревізійної служби України ведуть оперативний облік виконання планів контрольно-ревізійної роботи, на підставі яких складають установлену статистичну звітність.

76

Оперативний облік здійснює відповідальна особа, призначена наказом керівника контрольного підрозділу (відділу, управління) у спеціальній книзі чи машинограмі (відомості) згідно з показниками статистичної звітності за розділами: ревізії, тематичні перевірки, завдання правоохоронних органів.

Основні показники оперативного обліку: перелік суб’єктів контролю; дата закінчення попередньої ревізії; прізвище, посада керівника ревізійної групи; термін проведення поточної ревізії; ревізований період; прізвище, посада керівника ревізійної групи; основні результати контролю (донарахування податків у бюджет, штрафні санкції, найбільш значні порушення чинного законодавства з питань обліку, розрахунків, використання матеріальних і фінансових ресурсів, виявлені нестачі, крадіжки, неправомірне використання державних коштів і т. п.); дата прийняття рішень за матеріалами ревізії; термін подання інформації про виконання цих рішень; відмітки про контроль виконання.

Записи в книзі оперативного обліку вносяться на підставі даних інформаційної карти, яку складає керівник ревізійної групи, використовуючи матеріали з акта проведеної його групою ревізії чи тематичної перевірки. Треба зазначити, що на кожен суб’єкт контролю ведеться справа, де групуються всі матеріали ревізії, прийняті рішення, службове листування за визначений період часу, як правило, 5—10 років. Ця документація зберігається в металевих шафах або сейфах і призначена для службового користування.

Інформація оперативного обліку узагальнюється за півріччя для складання звітності про виконану контрольно-ревізійну роботу та аналітичних таблиць для аналізу ефективності контролю, його результативності.

Систематизація даних звітності дозволяє мати базу даних для розробки пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, а також методичних рекомендацій з напрямів контролю, методики виявлення порушень, що має важливе значення для підвищення ділової кваліфікації працівників, якості та ефективності контрольних дій.

77

ЛЕКЦІЯ 3. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ

3.1. Контроль і ревізія грошових коштів в касі.

3.1.1. Завдання, джерела, нормативні акти, які використовуються при ревізії коштів у касі. 3.1.2. Ревізія і контроль фактичної наявності касової готівки і дотримання умов її збереження.

3.1.3. Документальний контроль і ревізія касових операцій. 3.2. Контроль і ревізія грошових коштів на рахунках в банках. 3.2.1. Завдання і джерела ревізії.

3.2.2. Ревізія операцій на поточному рахунку.

3.2.3. Ревізія операцій по розрахунках чеками з лімітованих і нелімітованих чекових книжок.

3.2.4. Ревізія операцій з векселями.

3.1. Контроль і ревізія грошових коштів в касі

3.1.1. Завдання, джерела, нормативні акти, які використовуються при ревізії коштів у касі

Контроль і ревізія грошового обігу й ефективності використання коштів займають важливе місце в системі фінансово-господарського контролю. Це пояснюється тим, що система грошового обігу в умовах ринкової економіки перетворилась із галузевої в таку проблему, яка має важливе значення для зміцнення всього комплексу національної економіки.

У зв’язку з цим важливого значення набуває як поточний контроль надходження, оприбуткування і використання коштів на об’єктах підприємства, так і наступний контроль цих операцій під час проведення ревізій контрольно-ревізійною службою і перевірок податковими органами.

Поточний контроль грошового обігу і касових операцій на підприємствах проводиться на стадії здійснення цих операцій керівниками підприємств і їх підрозділами та бухгалтерською службою при виконанні ними функціональних обов’язків.

Працівники обліку, особливо головні бухгалтери, повинні здійснювати повсякденний поточний контроль за повнотою, правомірністю і своєчасністю операцій, пов’язаних з надходженням коштів та їх правильним і ефективним використанням.

Ревізія коштів і касових операцій є наступною формою фінансово-господарського контролю і здійснюється ревізорами контрольно-ревізійної служби.

Об’єктами контролю і ревізії є збереження коштів у касі, операції з грошовими коштами, цінні папери та облік коштів і операцій з ними. Під час здійснення цих процедур контролю використовується як нормативно-законодавчі й інструктивні матеріали, так і облікова (фактографічна) інформація (рис. 3.1.).

78

розрахункових операцій (РРО) зобов'язані видати касовий чек, а під час виходу з ладу РРО - письмовий документ для підтвердження витрат.

З метою збереження готівки і грошових документів та бланків суворої звітності, здійснення з ними операцій на всіх підприємствах створюються каси. Для ведення касових операції призначається матеріально відповідальна особа – касир. Підприємства можуть мати в касі готівку в межах ліміту залишку готівки в касі на кінець робочого дня, встановленого у договорі який укладений при відкритті поточного рахунка між банком і підприємством. Сума встановленого ліміту може бути переглянута у разі звернення клієнта з ґрунтовними підставами і подання ним заявки-розрахунку.

Контроль за дотриманням касової дисципліни на підприємствах згідно з Положен ням (глава 5) покладено на контролюючі органи України, які визначають періодичність проведення перевірок та термін їх здійснень. Тому основними завданнями ревізії каси і касових операцій є перевірка: забезпечення умов збереження готівки та інших цінностей в касі та при їх доставці з банку; дотримання правил документального оформлення операцій по руху готівки;

своєчасність та повноти оприбуткування одержаної готівки з банку від інших осіб; дотримання касової дисципліни при проведенні касових операцій; цільового використання готівки; дотримання ліміту готівки в касі, умов видачі на поточні потреби та на інші цілі; дотримання встановленого порядку збереження чекових книжок, а також отримання по них готівки; стану обліку касових операцій, ведення касової книги, книг аналітичного обліку інших цінностей, які зберігаються в касі; дотримання граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків.

Фінасовий контроль каси та касових операцій – одна з найвідповідальніших ділянок документальної ревізії. Головна її мета полягає у виявленні фактів недостач, розтрат і привласнення грошових коштів. Це досягається методом раптової інвентаризації готівки з наступним порівнянням отриманих даних із записами у відповідних документах. Інвентаризація проводиться згідно Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджену Міністерством фінансів України від 11.08. 1994 року № 69, зі змінами і доповненнями від 05.03.2008р. №353.

Як правило, джерелами ревізії грошових потоків є:

первинні документи (прибуткові і видаткові касові ордери; квитанції на внесок готівки до банку або на оплату послуг інших організацій; корінці чекової книжки; розрахунково-платіжні відомості на виплату заробітної плати, відпускних, матеріальних допомог, компенсацій, відрядних, стипендій та інших виплат; трудові угоди на виконання і оплату певних робіт; акти інвентаризації готівки в касі; чеки, рахунки на придбання матеріальних цінностей готівкою та накладні на отримання цінностей і надання послуг; договір про матеріальну відповідальність); облікові регістри (журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів; касові книги; звіти касира; журнал 1 і відомості 1.1, 1.2., 1.3. за рахунками обліку грошових коштів; облікові записи на позабалансовому рахунку 08 “Бланки суворого обліку”; Головна книга); звітні документи (книга обліку розрахункових операцій; розрахункова книжка, баланс підприємства (установи)).

3.1.2. Ревізія і контроль фактичної наявності касової готівки і дотримання умов її збереження

При ревізії каси насамперед передбачається встановлення наявного стану збереження готівки в касі. Тому першим етапом ревізії є раптова інвентаризація наявності грошових коштів та інших цінностей, які є в касі підприємства. Інвентаризація проводиться за участю касира і головного бухгалтера і оформляється відповідним актом у трьох примірниках.. Якщо з поважних причин (хвороби) касир не є присутнім при ревізії, то призначається спеціальна комісія в складі керівника, головного бухгалтера, ревізора та представника громадськості.

Послідовність проведення ревізії:

80