Розширений_план__лекцій_курсу

2. В більшості випадків деформація інженерних споруд виникає в просторі, а не в якійсь площині, тому є необхідність визначення просторових координат зміщень точок об’єкту. Застосовують нормальний випадок знімання, оскільки він найточніший.

Технологічна схема методу

1.Визначають довжину базису знімків та роблять закладку центрів (відповідно лівого та правого). Вимоги до центрів аналогічні як до попереднього методу.

2.Виконують знімання або фототеодолітне, або знімальною камерою, які відповідним чином зорієнтовані. Всі ЕЗО повинні бути сталими для наступних циклів.

Камеральна обробка полягає в тому, що можна застосовувати 2 способи: спосіб координат і спосіб зсувів.

Спосіб координат: послідовно виміряємо стереопари «0», «1» і т.д.

Спосіб зсувів: 1. лівий знімок «0» циклу вставляють в ліве вікно, а лівий знімок «1» циклу в праве вікно і виконують виміри (стереоскопічно).

2.правий знімок «0» циклу вставляємо в ліве вікно, правий знімок «1» циклу в праве вікно і виконуємо стереоскопічні виміри.

Перевагою цього способу є контроль точності вимірів, оскільки практично виміри деформації виконуються двічі.

Алгоритм методу Основою алгоритму є формули нормального випадку знімання (16).

X Bp x Bp x Y Bp f

Формули (16) продиференціюємо відносно змінних величин.

X Bp x

Точність методу:

Для визначення середньої квадратичної похибки скористаємось заміною

спотворень та збільшити масштаб зображення, що дасть можливість більш детально відмалювати елементи даної споруди.

2.При наявності скульптурних груп та ліпнини на фасадах необхідно робити фотографування цих елементів окремо і окремо робити їх обробку. Однак при застосуванні цієї операції в регіонах знімання необхідно визначити 1-2 опорні точки для точнішого орієнтування цих деталей.

3.Знімання можна робити за допомогою цифрового фототеодоліта або з руки, в першому випадку встановлюють нормальний випадок знімання, а в другому добиваються, щоб кути були не більші 3˚.

4.При необхідності знімання роблять в декілька поверхів, для цього можна застосовувати телескопічну штангу або автомобільний підйомник.

Особливості камеральних робіт

1.При орієнтуванні цифрових знімків немає необхідності виконувати внутрішнє та взаємне орієнтування, тобто відразу приступати до зовнішнього орієнтування (2 поодиноких). Оптимальна кількість опорних точок повинна бути не менше 9, і 5-6 контрольних точок.

2.Починаючи стерео збір необхідно скласти шаблони шарів за кольорами (скульптури, фрізи) та за елементами. Обробку фасадів одного будинку необхідно робити окремими файлами, також окремими файлами роблять збір складних елементів фасаду і при закінченні роботи з’єднуємо в загальний.

3.В налагодженнях програми Digitals повинно бути встановлено нульове значення точності визначення координат.

4.Нескладні деталі, а також основу складних елементів необхідно цифрувати тільки полігонами.

5.Викреслювання віконного заглиблення виконують за зовнішнім периметром та внутрішній окремо.

6.Стосовно відображення скульптур, ці деталі викреслюються у вигляді фронталей та профільних ліній.

7.Особливу увагу необхідно звернути на точність візування вимірної марки, оскільки немає контролю Z, а похибки будуть коли вже буде 3D-модель.

8.Якщо окремі елементи фасаду повторюються або повторюється група елементів, то можна ці елементи взяти за аналогію.

3.Інтер’єрні плани будівель архітектурних пам’яток складають для проектування (перепроектування), реставрації і оновлення щодо будівель. Інтер’єрні плани складають в масштабах: 1:1 (елементи інтер’єру), 1:10, 1:20, 1:50. На сьогоднішній день складають не тільки інтер’єрні плани і 3D моделі інтер’єрів. Точність визначення координат точок інтер’єрних планів повинна відповідати відповідному масштабу складання планів. Геодезичні роботи визначення опорних точок для подальшої обробки стереопар розряджену планово-висотну прив’язку використовують пряму геодезичну засічку.

Особливості знімання Цифрове знімання виконують з руки або за допомогою штанги з

відповідними висотами. Знімання стелі роблять з руки встановлюючи камеру з головною оптичною віссю камери аналогічно виконують нижню частину, використовуючи телескопічну штангу на якій камера встановлюється внизу.

Камеральна обробка

1.Необхідно сформувати файли з шарами, які визначають інтер’єр споруди (стеля, стіни, підлогу).

2.Інтер’єр споруди розділяють на відповідну кількість частин в яких необхідно виконувати стерео збір, тобто зберігати і редагувати зібрану інформацію. Важливим аспектом є налагодження програми Digitals (у вікні налагоджень, у закладці «правка» необхідно ввімкнути Z при суміщенні), а також точність карти на папері; встановлюють величину для редагування та зборів. Вона визначається під час збору перших елементів для прискорення робіт використовують «гарячу клавішу» системи координат.

3.Збір виконують за принципом «знизу догори», тобто стереоскопічно виміряють підлогу, стіни, стелю і всередині об’єкти. Якщо один елемент відобразиться на трьох знімках…

4.процес редагування полягає у корегуванні форми з’єднання різних частин одного елементу і спряженості елемента.

Спряженості необхідно виконувати:

а) під час збору фіксувати всі точки, які були загальні до об’єкту і сусідні з ним.

б) Правка → «Суміжним з сусідніми». Необхідно виконати суміщення точок спочатку «вигляд зверху», а потім «вигляд зліва» та «вигляд справа».

в) Стереоскопічно потрібно візувати…..

г) Якщо елемент був між частинами цей елемент копіюється … відповідний файл і в ньому знову візуально контролюють із суміщенням. Після збору і редагування всіх частин інтер’єру об’єкту(стіни, стеля) з’єднують в суміжний файл.

Особливості остаточного складання інтер’єрного плану

1.Відповідні частини (мертвих просторів) необхідно складати безпосередніми промірами (рулеткою).

2. Геодезичну прив’язку необхідно виконувати на порядок точніше ніж фотограмметричну прив’язку знімків з метою усунення похибок за прив’язку.

12.Застосування фотограмметрії в дослідженні кінематичних процесів.

1.Загальні положення.

2.Робочі формули методу.

3.Точність методу (апріорна оцінка).

1. Сучасний розвиток фотограмметрії вимагає кардинально нового підходу до визначення координат точок об’єкта, що досліджується. В багатьох галузях науки і техніки розглядаються явища в динамічному, а не в статичному стані, тому актуальною проблемою фотограмметрії є визначення не тільки положення об’єкта в просторі (XYZ), а і в часі (t). Розв’язанням цієї задачі стало можливим завдяки сучасним засобам, які застосовуються в фотограмметричних і геодезичних виробництвах, це зумовлено застосуванням GPSприймачів, які поєднані з цифровими знімальними камерами, а від так є можливим включити ще ряд

величин у відповідні рівняння, які отримують незалежно від знімання.

S V t

S V0 a t 2

2

Це дає змогу застосувати функціональну залежність визначення проміжків переміщення знімальної камери між двома експозиціями при врахуванні, що рух буде рівно пришвидшений, а це дасть змогу ввести в рівняння нові дані (a,V0, t) і таким чином збільшиться кількість рівнянь, це приведе до підвищення точності обчислення координат.

Це дозволить застосовувати стереофотограмметричний метод для визначення кількісних параметрів при зсувних процесах, сельових процесах, визначення зміни русел річок, спостереження за екологічними катастрофами техногенного характеру.

2. Для отримання робочих формул кінематичного методу скористаємось умовою колінеарності.