2.2.Складові Департаменту.

До сфери управління Державного департаменту інтелектуальної власності включено: Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських і суміжних прав, Інститут інтелектуальної власності і права, Державне підприємство «Інтелзахист». У структурі Державного департаменту інтелектуальної власності є також підрозділ державних інспекторів з питань інтелектуальної власності.

Головною функцією Українського інституту промислової власності (Укрпатенту) є здійснення експертизи заявок на об'єкти промислової власності. Саме його експерти проводять експертизу поданих заявниками матеріалів на предмет відповідності умовам правової охорони і надають експертний висновок. Але охоронний документ - патент або свідоцтво - видає Державний департамент інтелектуальної власності. Укрпатент має філію - Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг, що здійснює патентний пош\ к. надає інформаційні послуги.

Головною функцією Українського агентства з авторських і суміжних прав (УААСП) є колективне управління правами авторів. УААСП за бажанням автора здійснює підготовку до державної реєстрації об'єктів авторського права і суміжних прав та до видачі автору охоронного документа - свідоцтва. Важливою функцією УААСПу є надання допомоги авторам щодо захисту прав у разі їх порушення.

Інститут інтелектуальної власності і права виконує функцію підготовки,

перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності. Він готує спеціалістів і магістрів зі спеціальності «Інтелектуальна власність», а також підвищує кваліфікацію патентних повірених, патентознавців, професійних оцінювачів прав на об'єкти інтелектуальної власності, державних службовців, викладачів тощо.

Державне підприємство «Інтелзахист» опікується питаннями боротьби з порушеннями прав на об'єкти інтелектуальної власності, причому більшою мірою - суміжними правами.

Головним завданням державних інспекторів з питань інтелектуальної власності є попередження правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Інспектори - це повноважні представники Державного департамент}' інтелектуальної класності у регіонах України.

Представлені також громадські організації, що безпосередньо переймаються питаннями інтелектуальної власності і з якими тісно співпрацює Державний департамент інтелектуальної власності.

Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності має міжвідомчий характер. Вона сприяє доведенню основних проблем, що існують у сфері інтелектуальної власності, до відома законодавчої та виконавчої гілок влади.

Особливе місце займає Всеукраїнська асоціація патентних повірених України. За чинним законодавством саме через патентних повірених здійснюється патентування вітчизняних винаходів за кордоном і навпаки. Патентні повірені надають також кваліфіковані послуги фізичним і юридичним особам з питань правової охорони, використання та захисту прав па об'єкти інтелектуальної власності.

Товариство винахідників і раціоналізаторів України займається популяризацією винахідницької діяльності, надає винахідникам і раціоналізаторам посильну допомогу в їх діяльності.

Українська асоціація власників товарних знаків опікується інтересами праволодільців знаків.

Свою діяльність Департамент здійснює у тісному співробітництві з іншими органами державної виконавчої влади та управління, зо­крема, з Радою з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України, центральними та місцевими органами вико­навчої влади, Національною академією наук України, іншими ака­деміями наук, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, орга­нами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

На чолі Департаменту стоїть голова, який призначається Кабіне­том Міністрів України. Він має трьох заступників, із яких один ― перший. Заступники призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра освіти і науки України, погодженим з головою Департаменту.

Положення визначає коло повноважень та компетенцію голови Департаменту. У Департаменті може створюватися колегія у складі голови, його заступників (за посадою) та керівників структурних підрозділів Департаменту. Персональний склад колегії затверд­жується Міністром освіти і науки України.

Департамент (далі ― Установа) є юридичною особою, має са­мостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба Ук­раїни і своїм найменуванням.

Наказом Міністерства освіти і науки України на базі Державно­го агентства з авторських і суміжних прав створено Державне під­ приємство «Українське агентство з авторських і суміжних прав», підпорядковане Державному департаменту інтелектуальної влас­ності.

На базі Науково-дослідного центру патентної експертизи (НДЦПЕ) створене Державне підприємство «Український інститут промислової власності», що також підпорядковане Державному де­партаменту інтелектуальної власності.

Ці дві структури є основними підрозділами Державного департа­менту інтелектуальної власності.

Третім підрозділом Департаменту інтелектуальної власності є на­вчальний заклад ― Інститут інтелектуальної власності і права, ут­ворений у формі ЗАТ «Інститут інтелектуальної власності і права».

Як уже зазначалося, управління майновими правами суб'єктів права інтелектуальної власності може здійснюватися також і гро­мадськими організаціями. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 11 липня 2001 р. передбачає можливість колек­тивного управління майновими правами авторів, інших осіб, які мають авторське право або суміжні права. Зазначені особи можуть доручати управління своїми майновими правами на колективній основі організаціям, які не мають права займатися комерційною діяльністю. Такі організації діють на основі і в межах повноважень, що добровільно їм були передані авторами, іншими особами, які мають авторське право або суміжні права. На діяльність зазначених організацій не поширюються обмеження, передбачені антимонопольним законодавством.

Такі організації можуть утворюватися для управління певними категоріями майнових прав певних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав або для управління різними майнови­ми правами в інтересах різних осіб, або однієї організації, категорій авторського права і (або) суміжних прав.

Повноваження на колективне управління майновими правами передаються авторами та їх правонаступниками, суб'єктами суміж­них прав та їх правонаступниками безпосередньо на основі пись­мових договорів.

На підставі письмових договорів здійснюється також представ­ництво прав і інтересів фізичних та юридичних осіб, які мають ав­ торське право або суміжні права, з іноземними організаціями. Ці самі організації здійснюють ділові контакти іноземних авторів в Україні.

Договори про управління майновими правами на колективній основі можуть передбачати право зазначених організацій укладати ліцензійні договори з користувачами творів та об'єктів суміжних прав.

Користувачі творів та об'єктів суміжних прав договором зобов'я­зуються надавати авторам та іншим особам, які мають авторське право, та суб'єктам суміжних прав, їх представникам або організа­ціям, які управляють майновими правами на колективній основі, точний перелік і програми публічного використання творів, вико­нань, фонограм, програм мовлення і забезпечувати їх завіреним звітом про одержані прибутки. Основним обов'язком користувачів є своєчасна в обумовленому розмірі виплата винагороди.

Організаціям, які управляють майновими правами, Законом на­ дано право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної вина­городи, що надійшла їм від користувачів. Після закінчення триріч­ного строку з моменту надходження на рахунок організації сум не­запитаної винагороди ці суми можуть бути використані для черго­вих виплат суб'єктам авторського права і суміжних прав або спря­мовані на інші цілі, передбачені їх статутами, в інтересах осіб, які мають авторське право і суміжні права.

Такими, що здійснюють управління інтелектуальною власністю, слід визнати творчі спілки. Відповідно до Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 7 жовтня 1997 р. творча спілка ― це добровільне об'єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі куль­тури та мистецтва, що має фіксоване членство і діє на підставі ста­туту. Вони можуть бути всеукраїнськими або регіональними. У ста­туті творчої спілки визначаються цілі, завдання та основні форми діяльності творчої спілки. Статут визначає також структуру, поря­док створення та компетенцію виборних органів творчої спілки, строки та механізм здійснення їх повноважень.

Основними напрямами діяльності творчої спілки є: творча діяль­ ність у галузі культури і мистецтва; розвиток національної культу­ри та мистецтва, розроблення і втілення в життя культурно-мис­тецьких заходів, організація творчих конкурсів, виставок, авторсь­ких вечорів, прем'єр, фестивалів тощо. Творчі спілки зобов'язані також створювати належні умови для творчої праці, організовувати підвищення професійного, наукового та загальнокультурного рівня членів творчої спілки, виховувати творчу молодь, сприяти ово­лодінню нею досягненнями національної та загальнолюдської куль­тури.

Наведений перелік напрямів діяльності творчої спілки свідчить про те, що зазначені напрями можуть бути наповнені різним зміс­том, який визначається творчою спілкою. Тобто творчі спілки виз­начають характер і зміст напрямів розвитку культури і мистецтва. Адже в руках творчих спілок знаходиться доля національної куль­тури і мистецтва. Тому їх впливом на цей величезний сектор сус­пільно-корисної діяльності не варто нехтувати.

Творчі спілки насамперед зобов'язані сприяти відродженню, розвиткові та популяризації народної творчості, творчому викорис­танню народних традицій у розвиткові національної культури і мистецтва. Творчі спілки повинні турбуватися про збереження та збагачення історико-культурної спадщини та довкілля, проведення масових культурно-просвітницьких заходів. Одним із основних за­вдань творчих спілок є утвердження демократичних, загальнолюд­ських цінностей.