17.1.5. Техніка компонування
На міліметровий аркуш паперу довільно наносять сітку колон в плані в масштабі 1:20, 1:50, 1:100, 1:200 або 1:400 (іноді для фрагментів плану обирають масштаб 1:5 та 1:10). Одночасно викреслюють довільну сітку колон повздовжнього та поперечного розрізів тому ж масштабі (рис.17.3а)
План – переріз будівлі горизонтальною площиною, яка обов'язково проходить в межах віконних та дверних прорізів. Розріз – переріз будівлі вертикальною площиною. Відповідно розрізняють повздовжній і поперечний розрізи. Де б не проходив повздовжній розріз, дах завжди перерізається посередині (по «верхівці»).
У відповідному масштабі і згідно з правилами компонування та техніки безпеки на плані та розрізах наносять контури обладнання (рис. 17.3 б)1. Завдяки примірюванню визначають основні параметри будівлі, в якій буде розташоване основне технологічне обладнання: довжину, крок колон, величину прогонів, кількість поверхів, висоту поверхів тощо. До знайденого виду будівлі (або будівель) додають необхідні складські приміщення, щитову, лабораторії та інші основні приміщення, а потім – допоміжні (рис.17.3 в).
У показаному на рис. 17.3 спрощеному прикладі попереднього компонування виявлено, що виробнича будівля складається з
одноповерхової будівлі для основного обладнання,
двоповерхової будівлі для основного обладнання,
одноповерхової будівлі для допоміжних приміщень.
17.2. Конструктивні елементи промислових будівель і основні будівельні рішення
Сьогодні індустріальне будівництво ведуть з використанням типових уніфікованих будівельних конструкцій і деталей. Уніфікацію здійснюють на основі модульної координації розмірів у будівництві (МКРБ)2. За основний модуль М прийнятий розмір 100 мм. Укрупнені модулі: 6000,3000, 1500, 1200,600,300 мм; дробові модулі, 50,20,10,5,2,1 мм (наприклад, ЗМ, 60М, або 1/2М, 1/10М).
Основними параметрами, що забезпечують уніфікацію проектних рішень і типізацію конструктивних елементів будівлі, є прогін, крок колон і висота будівлі (поверху).
Прогін-відстань між осями колой у напрямку, що відповідає прогону основної ^конструкції покриття (балки, ферми). У більшості випадків прогони одноповерхових будівель мають 12, 18, 24 м і т. д. (через 6 м).
Крок колон - відстань між осями у напрямку, що відповідає осі основної, несучої конструкції покриття, і здебільшого дорівнює 6 1 12 м.
17.2.1. Фундаменти
Фундамент - це елемент будівлі нижче поверхні землі, який сприймає і передає навантаження від будівлі й обладнання на основу, тобто на шар грунту. Площина, якою фундамент опирається на грунт, називається підошвою фундаменту. Віддаль від поверхні грунту до підошви фундаменту називається глибиною його закладання; остання повинна бути на 0,2...0,25 м нижче рівня сезонного промерзання грунту. За конструкцією фундаменти поділяють на стрічкові і стовпчасті.
Стрічкові фундаменти застосовують в безкаркасних будівлях з несучими стінами, їх роблять монолітними або збірними з окремих бетонних блоків і залізобетонних плит (рис. 17.5).
У промислових будівлях каркасного типу застосовують типові стовпчасті фундаменти, які складаються з плит і підколонників стаканного типу (рис. 17.6,17.7).
