
- •Розділ 1 застосування 3d сканерів
- •1.1 Принцип роботи 3d сканера
- •1.2. Сучасний стан продукування лазерних сканерів
- •1.3. Технічне та програмне забезпечення для обробки даних
- •1.4. Сфери застосування лазерного сканування
- •Розділ 2 методи сканування об’єктів 3d сканером
- •2.1. Принцип дії 3d сканера
- •2.1.1. Приклади використання лазерного сканування:
- •2.2. Наземні 3d сканери
- •2.2.1. Повністю та частково закриті наземні сканери
- •2.2.2 Контактні і безконтактні 3d сканери
- •2.3. Контактний тривимірний віртуальний сканер
- •Розділ 3 створення алгоритму сканування високої роздільної здатності
- •3.1. Схема установки
- •3.2. Сканування предмета
- •3.3. Отримання геометричних координат точок простору згідно даного алгоритму
- •Розділ 4 Економічна частина
- •4.1. Розрахунок витрат на виконання ндр
- •4.1.1. Розрахунок витрат на оплату праці
- •4.1.2. Відрахування на соціальні заходи
- •4.1.3. Витрати на використання комп’ютерної техніки
- •4.1.4. Розрахунок витрат на матеріали
- •4.1.5. Накладні витрати
- •4.1.6. Інші витрати
- •4.2. Розрахунок договірної ціни та прибутку ндр
- •4.3. Оцінка результативності науково – дослідної роботи.
- •Розділ 5 охорона праці під час виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи
- •5.1. Природнє освілення
- •5.2. Штучне освітлення
- •5.3. Джерела штучного освітлення та світильники
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Список використаних джерел
4.2. Розрахунок договірної ціни та прибутку ндр
Величина договірної ціни повинна встановлюватися з врахуванням ефективності, якості і термінів виконання НДР на рівні, який відповідає економічним інтересам замовника (споживача) і виконавця.
Договірна ціна НДР встановлюється по домовленості між замовником та виконавцем і попередньо розраховується за формулою:
, (4.4)
де Ц – договірна ціна, С – собівартість проведення НДР, р – рівень рентабельності витрат у виконавця НДР.
Тоді очікуваний прибуток від реалізації НДР розраховують за формулою:
, (4.5)
де П – очікуваний прибуток від виконання НДР.
Для даної НДР ціна визначена як:
(грн.).
(4.6)
Тоді прибуток буде рівним:
(грн).
(4.7)
4.3. Оцінка результативності науково – дослідної роботи.
У даному підрозділі здійснюється оцінка рівня наукового та науково-технічного ефектів, отриманих в процесі дослідження.
Оцінка наукової та науково-технічної ефективності для НДР проводиться за допомогою коефіцієнта, який обчислюються за наступною формулою:
,
(4.8)
де
– коефіцієнт результативності дослідної
роботи;
– коефіцієнт значимостіі-го
фактору, використовуваного для оцінки;
– коефіцієнт досягнутого рівняі-го
фактору; m
– кількість факторів результативності
дослідної роботи.
Таблиця 4.6. Характеристики факторів та ознак наукової результативності НДР
Фактор наукової результативності |
Коефіцієнт значимості фактору |
Якість фактору |
Характеристика фактору |
Коефіцієнт досягнутого рівня | |
Новизна отриманих чи прогнозованих результатів |
0,35 |
Середня |
Встановлені декотрі загальні закономірності, методи, способи, які дають змогу створити принципово нові види техніки |
0,7 | |
Глибина наукового опрацювання |
0,25 |
Середня |
Складність теоретичних розрахунків невелика, результати перевірені на обмеженій кількості експериментальних даних |
0,6 | |
Перспективність використання результатів |
0,2 |
Корисна |
Результати будуть використані в конкретному науковому напрямі при розробці нових технічних рішень, націлених на суттєве підвищення продуктивності праці |
0,5 | |
Масштаб можливої реалізації результатів |
0,2 |
Галузевий |
Час реалізації: до трьох років |
1,0 |
Згідно із наведеними даними розрахуємо коефіцієнт результативності НДР:
(4.9)
Висновок:
Витрати
на виконання моєї БКР становлять: на
оплату праці - 954.54,
прибуток
– 1140.47,
коефіцієнт результативності -
Розділ 5 охорона праці під час виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи
Темою мого дипломного проекту є: «Розробка алгоритму роботи 3D сканера». При виконанні досліджень, пов’язаних з моєю бакалаврською роботою, потрібно мати якісне освітлення приміщення.
5.1. Природнє освілення
Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.
Природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.
Природне освітлення поділяється на бокове (одно- або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, що здійснюється через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як зсередини так і ззовні приміщення.
Рис.5.1. Криві розподілу освітленості в приміщеннях при різних видах природного освітлення: а - односторонньому боковому; б - двосторонньому боковому; в - верхньому; г – комбінованому
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення здійснюється за відносним показником - коефіцієнтом природного освітлення (КПО):
КПО
=
(5.1)
деЕвн - освітленість у даній точці всередині приміщення, що створюється безпосереднім чи відбитим світлом неба; Езовн - освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Нормовані значення КПО визначаються ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення". В основу визначення КПО покладено розмір об'єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається, або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) відповідного до нормованого значення КПО.
Розрахунок площі вікон при боковому освітленні здійснюється за допомогою наступного співвідношення:
100=
(5.2)
де Sв - площа вікон;
Sп - площа підлоги приміщення;
-
нормоване значення КПО;
-
коефіцієнт запасу;
-
світлова характеристика вікон;
-
коефіцієнт, що враховує затінення вікон
протилежними будівлями;
-
загальний коефіцієнт світлопропускання;
-
коефіцієнт, що враховує підвищення КПО
завдяки світлу, відбитому від поверхонь
приміщення та поверхневого шару, що
прилягає до будівлі (земля, трава тощо).