15 Варіант

I.рівень складності

1. Вперше поселення Трипільсьеої культури було знайдене археологом В.Хвойкою в: В)1896р.

2. Як свідчить літопис, перші школи на Русі заснував князь: В) Володимир Великий.

3. Шедевр середньовічної архітектури Софіївський собор був збудований у: Б) 1-пол. XIст.

4. Місто Львів вперше згадується у: В) Галицько-Волинському літописі

5. Ректором Болонського університету у 1481-1482рр. був видатний діяч українського Передвідродження: А) Юрій Котермак-Дрогобич

II. рівень складності

1. У чому суть етноформуючої функції культури? Етноформуюча та етнозахисна функції творять неповторний та самобутній образ нації, який визначається такими чинниками, як мова, історія, традиції, пісні тощо. Ці функції забезпечують цілісність та самобутність нації, оберігають її від руйнівного впливу чужих елементів.

2. Кому із названих авторів належать твори (вказати стрілками):

А)"Слово про закон і благодать"--------------— 4. Іларіон;

Б)"Повчання дітям"---------------------------— 3. Володимир Мономах;

В)"Слово о полку Ігоревім"-------------------— 2. Невідомий автор;

Г)"Житіє Бориса і Гліба"---------------------— 1. Нестор.

3. До якого художнього стилю можна віднести Львівський кафедральний собор (XIVст.)? Готика

4. Назвіть українські міста в яких Іван Федоров друкував свої книги: Львів, Остріг.

5. Ставропігі́я (від грец. «ставрос» і «пігіон» — поставлення хреста) — автономна православна церковна одиниця (церква,монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевому ієрархові, а безпосередньо патріархові і користується спеціальними правами (догляд над духовенством, іноді навіть над ієрархами).

III. рівень складності

1. Українська культура в умовах Великого князівства Литовського:

Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського ознаменувало новий період у розвитку української культури, зокрема освіти і наук. У загальнокультурному відношенні Литва значно поступалася Україні — українська мова стала мовою діловодства, дипломатії, приватного листування на території Великого князівства Литовського. Недержавне становище українського населення пізніше негативно позначилося на розвитку культури. У цей період початкові школи існували в містах, при великих церквах і монастирях і в маєтках деяких магнатів. Навчали дяки-"уставники", яким платили зерном та іншими продуктами. Вчилися або в будинку дяка, або в приміщенні при церкві. Вивчали читання, письмо і церковний спів. Підручниками служили «Часослов» і «Псалтир».

У кінці XV століття в Польщі і Литві починається культурне піднесення. Тут розповсюджуються ідеї гуманізму, вчення Яна Гусата інших діячів Реформації. Через Польщу прогресивні ідеї проникали в Україну, і одночасно польська культура збагачувалася завдяки контактам з українською. Вихідці з України навчалися також в університетах Європи. У документах паризької Сорбонниімена студентів-українців, а також бакалаврів, ліценціатів і магістрів зустрічаються вже з другої половини XIV століття.

Що стосується науки, то в українських землях набули більшого розвитку філософські та політичні погляди. Математичні знання в XIII — XV століття не набули особливого поширення

До XIV — XV ст належить складання безлічі рукописних збірок, що містили справжні і докладні описи Константинополя, Палестини, Західної Європи та інших земель. Найвидатнішою пам'яткою такого роду, що отримав популярність, є «Хождєніє за три моря» тверського купця Афанасія Нікітіна, який здійснив в 1466—1472 рр. подорож Волгою і Каспієм до Персії, а потім до Індії.

Суспільні ідеї, пов'язані з осмисленням місця людини в світі і суспільстві, а також політичні теорії з часу утвердженняхристиянства на Русі в основному укладалися в межі релігійного світогляду. У XIV — початку XV століть Русь, сприйнявши в основному філософсько-богословські течії Візантії, відставала від неї за рівнем філософського мислення, яке в той період і в самій Візантії переживало кризу. На Русі XIV — XV століть було розвинене вчення про неминучість кінця світу і божественного суду над людством. Черезсоціальні потрясіння ці ідеї набували форми реального очікування «другого пришестя» Христа.

2. Львів як центр ренесансної культури.

Львів ХVІ- поч.ХVІІ ст. став центром формування ренесансної української

культури. Збагатившись надбаннями культури італійського та Північного

Ренесансу українські мислителі та митці у філософських, публіцистичних,

літературних творах, витворах мистецтва втілили національні духовні цінності,

національну ідею і духовно підготували, створили ту суспільну атмосферу, в

якій розгорнулась національно-визвольна війна під проводом Богдана

Хмельницького.

З середини 1580-х рр. Львів стає другим потужним культурно- освітнім осередком. Тут високий рівень самоорганізації та ініціативу проявляють організації ремісників, купців та дрібних власників православного віросповідання. Вони зливаються у потужний братський рух, який багато чим спричинив розвиток української культури останньої чверті XVI - першої третини XVII ст.

Братські організації поступово взяли під свою опіку розвиток освіти, друкування і розповсюдження книг. Вони групували навколо шкіл і друкарень освічені та ініціативні сили української інтелігенції, що вийшла з середовища духовенства, української шляхти та міщан.

В18

1.мовою ділових документів литовської держави в хіv-хv ст. була: латина

2.Володимир Мономах написав «повчання дітям»

3. Відомим меценатом, засновником першої в Україні національної школи на зразок середніх та вищих навчальних закладів Європи був

4.Видатний представник українського Відродження М. Петрахевич відомий: художник

5.В Острозі Іван Федоров надрукував: біблію

2 рівень

1. Ярослав Мудрий започаткував складання першого загальноруського кодексу юридичних норм, який називався «Руська правда»

2. Видатними діячами українського Передвідродження можна вважати: Герасим Смотрицький, Юрій Дрогобич, Павло Русин

3. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний був випускником: Острозької академії

4. Професор медицини і астрономії, перший з українських вчених надрукував свою працю"Прогностична оцінка 1483 року".Одним із його учнів був славетний польський астроном Миколай Копернік.Про кого йдеться? Юрій Дрогобич

5. Назвіть відомих Вам богів давньослов"янського пантеону: Перун, Сварог, Дажбог, Ярило, Лада, Стрибог

3 рівень

1. особливості архітектури галицько-волинського князівства:

Про архітектуру князівства відомо небагато. Писемні джерела описують переважно церкви, не торкаючись світських будівель князів чи бояр. Даних археологічних розкопок також не вистачає для точної реконструкції тогочасних споруд. Залишки храмів Галицько-Волинського князівства в поєднанні з записами літопису дають змогу стверджувати, що на західноруських землях залишалися міцними традиції руської архітектури Київської доби, але відчувалися нові віяння західноєвропейських архітектурних стилів.

2. Друкарська спадщина Івана Федорова є дуже великою, адже він був не лише

талановитою людиною а й упорядником текстів, а також автором і

редактором видань. Уважне вивчення всіх доступних примірників першодрукованих російських

книжок дало підставу книгознавцям дійти висновку, що Іван Федоров освоїв

основи друкарської техніки від майстрів Анонімної друкарні, що саме у

цій друкарні він, найбільш ймовірно, поступово вдосконалив свою

майстерність. Водночас не слід ігнорувати і джерела, які дають змогу

зробити висновок про знайомство Івана Федорова з досягненнями іноземних

друкарів і митців. Відкидаючи властиву буржуазній науці "теорію

впливів", сучасні дослідники наголошують на потребі об’єктивного

вивчення культурних і мистецьких зв’язків. У післямові Апостола 1564р.

прямо сказано, що при заснуванні у Москві друкарні планувалося "какобы

изложити печатние книги, якоже в Греках й Венеции”, в цитованому

"Сказаний" йдеться про рішення "тако...в царствующем граде Москве

учинити, якоже в Греках й в немецких землях, в Венеции й во Фриги й в

Белой Руси, Литовской Земли й причих тамошних странах".