
- •Дипломна робота
- •1.2 Вхідні дані зі споживання енергоносіїв
- •1.3 Характеристика джерел живлення
- •2. Фактичні енерговитрати мікрорайону та їх аналіз
- •2.1 Діаграма енергоспоживання та видатки
- •2.2 Засоби вимірювання енергоспоживання
- •2.3 Розрахунок фактичних питомих витрат енергоресурсів, визначення класу будівлі
- •3. Розрахунок електричного навантаження будівель і мікрорайону
- •3.1 Методика розрахунку електричного навантаження будівель
- •3.2 Розрахунок електричного навантаження під’їздів будівель та будівель в цілому
- •4. Розроблення схеми електропостачання мікрорайону
- •4.1 Картограма електричних навантажень
- •4.2 Розрахунок перерізу ліній електропостачання
- •1. Економічний фактор – економічно оптимальний переріз
- •4.2 Розрахунок струмів короткого замикання
- •5. Витрати енергії на обігрівання житлових будівель мікрорайону
- •5.1 Розрахунок енерговитрат будівель за методом енергетичного балансу
- •5.2 Розроблення енергетичного паспорта будівлі
- •6. Розрахунок термомодернізації будівлі
- •6.1 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів.
- •6.3 Техніко-економічне обгрунтування термомодернізації
- •6.4 Енергетичний паспорт будівлі
- •7. Розроблення заходів з підвищення ефективності використання електричної енергії
- •8.Система контролю та оперативного планування використання енергоресурсів на об’єкті
- •9. Використання поновлюваних енергоресурсів
1. Економічний фактор – економічно оптимальний переріз
Визначається Fек за техніко-економічними розрахунками.
Для ліні, що живить будинок по вулиці Скорини 38 вибираємо кабель з перерізом 3×185+1×185 , а для найбільш завантаженої лінії – 2 з перерізом 3×185+1×185 (Ідоп = 345 А).
2. Нагрів робочим струмом
В робочому режимі струмоведучі частини не повинні нагріватись понад допустиму температуру, що забезпечується при виконанні умови:
Ір≤Ідоп·kпр
Ідоп – максимальнодопустимий струм для даного перерізу
kпр – коефіцієнт прокладання, який враховує умови прокладання (земля, вода), температуру середовища, число поряд прокладених кабелів
Для будинку по вулиці Скорини 38:
Спочатку знайдемо повне навантаження у робочому режимі:
77.1 ≤ 270·1
Для найбільш завантаженої лінії:
158.3 ≤ 345·1
4. Втрати напруги в нормальному режимі
Умова перевірки:
ΔU≤ΔUдоп.
Фактична втрати напруги в нормальному режимі
Для ліній 6-10 кВ величина ΔUдоп=±5%.
Для будинку по вулиці Скорини, 38:
1,5 ≤ 5
Для найб. зав. лінії:
2.2 ≤ 5
6. Втрати напруги в післяаварійному режимі
В післяаварійному режимі допускається додаткове пониження напруги ще на 5%.
7. Нагрів струмом в п/а режимі
Знаходять струм лінії в післяаварійному режимі.
При 100% резервуванні навантаження Іпа=2·Іроб,
При неповному резервуванні навантаження Іпа<2·Іроб,
Для ліній, які живлять одиночні ЕП Іпа=2·Іроб.
В післяаварійному режимі повинна виконуватись умова
Іпа≤Ідоп·kпр·kпер.
Для повітряних ліній і струмопроводів kпер=1.3
Для КЛ kпер залежить від попереднього завантаження КЛ і тривалості перевантаження.
Спочатку знайдемо повне навантаження у робочому режимі:
115.7 ≤ 162·2
115.7 ≤ 270·1·1.3
Для найбільш завантаженої лінії:
237.4 ≤ 332·2
237.4 ≤ 345·1·1.3
Вибір економічно оптимального перерізу провідника.
Під час проектування системи електропостачання або окремих її елементів з метою вибору найбільш доцільного варіанту виконання даного об’єкту проводиться аналіз технічних та економічних його характеристик. Під технічними розуміють надійність енергопостачання, зручність експлуатації, тривалість споживання, обсяг поточних і капітальних ремонтів, ступінь автоматизації тощо. Основними економічними характеристиками є початкові капітальні та експлуатаційні витрати.
Вибір економічно доцільного варіанту виконання об’єкту може проводитись на основі методу зведених витрат або методу чистої зведеної вартості.
Визначимо оптимальний коефіцієнт завантаження трансформатора за методом чистої зведеної вартості (ЧЗВ).
Згідно методу ЧЗВ ефективність реалізації довільного заходу (проекту) оцінюється на основі прогнозу руху грошових коштів за весь період життєдіяльності цього заходу (проекту) з врахуванням зміни вартості грошей у часі. Зміна вартості обумовлена втратами власника коштів у зв’язку відкладеною реалізацією попиту (потреб), недоотриманим прибутком, інфляцією та ризиком і невизначеністю повернення вкладених коштів у майбутньому.
У методі ЧЗВ рух коштів у майбутньому зводиться (дисконтується) до часу оцінки (початку діяльності) проекту.
Нинішня вартість коштів n-го майбутнього року визначається наступним чином:
,
де: – нинішня
вартість коштів майбутнього року;
– вартість
(потік) коштів майбутнього року;
– коефіцієнт
дисконтування;
r– процентна ставка.
У випадку визначення оптимального коефіцієнта завантаження трансформаторів врахований наступний рух грошових коштів (витрат і вигод) проекту. Витрати проекту становлять початкові капіталовкладення у трансформатор (підстанцію) до введення його в експлуатацію та експлуатаційні витрати на протязі усього терміну служби трансформатора. В експлуатаційні витрати входить вартість обслуговування і ремонту трансформатора та вартість втрат електроенергії в ньому.
Вигоди (зиск) від реалізації проекту зі встановлення трансформаторів на підстанції виокремити у даному випадку важко, оскільки цей проект є лише частиною загального проекту спорудження підприємства, у якому отримуються вигоди від реалізації кінцевої продукції.
Прогнози руху потоків грошових коштів проекту за n років, його використання в табличній формі наведений в табл. 4.2. Експлуатаційні витрати на ремонт і обслуговування та вартість втрат електроенергії позначені відповідно Ср.о та СЕ. Усі витрати коштів внесені зі знаком „-”, а вигоди – „+”.
Таблиця 4.2 Прогноз руху потоків грошових коштів проекту
Рік |
Витрати |
Вигоди (зиск) |
Річний потік грошових коштів |
Ставка дисконту |
Зведена вартість коштів |
Кумулятивний потік коштів | |
капітальні |
експлуатац. | ||||||
0 |
–K |
0 |
0 |
–K |
1 |
–K |
–K |
1 |
0 |
–(Cр.о.+ +СЕ) |
0 |
–(Cр.о.+СЕ) |
(1+r)-1 |
–(Cр.о.+ +СЕ)(1+r)-1 |
–K–(Cр.о.+СЕ) (1+r)-i |
2 |
0 |
–(Cр.о.+ +СЕ) |
0 |
–(Cр.о.+СЕ) |
(1+r)-2 |
–(Cр.о.+ +СЕ)(1+r)-2 |
–K–(Cр.о.+СЕ)
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
n |
0 |
–(Cр.о.+ +СЕ) |
0 |
–(Cр.о.+СЕ) |
(1+r)-n |
–(Cр.о.+ +СЕ)(1+r)-n |
–K–(Cр.о.+СЕ)
|
Використання системи енергозабезпечення об’єкту й, зокрема, кабельної лінії, як одного з її елементів, не приносить явно вираженого доходу, а тому у розрахунках варіантів систем енергозабезпечення складову доходу часто не враховують.
У цьому випадку загальні витрати коштів даного варіанту за n років експлуатації зведені до початку першого року експлуатації у аналітичній формі матимуть вид (зна мінус упущено)
,
де К- капіталовкладення варіанту;
Ср.о – відрахування на ремонт, обслуговування і амортизацію;
Се – вартість втрат електроенергії;
r – процентна ставка;
і –термін служби обладнання;
(1+r)-i =КД – коефіцієнт дисконтування.
Експлуатаційні витрати на ремонт і обслуговування та вартість втрат електроенергії в лінії знаходяться з рівнянь
,.
де Ер.о – частка вартості ремонту і обслуговування лінії, вирахувана через капіталовкладення (в.о.);
R– активний опір лінії;
ρ– питомий опір провідника;
L, F– довжина лінії і переріз провідника;
I– струм в лінії;
–вартість
електроенергії.
Втрати потужності за розрахункового струму Ір=212,38 А для перерізу 185 мм2 складають:
2×R×L
=3×212,382×0,6×0,5=40,5
кВт.
Маючи втрати потужності, шукаю втрати енергії:
∆W = ∆P×τ;
∆W =40,5×2000=81000 кВт×год.
Звідси вартість втрат електроенергії:
Се=×
;
Се=81000×1,3=105,3 тис. грн.
Експлуатаційні витрати на ремонт і обслуговування знаходяться з рівняння:
Cро= Ер.о. × К;
де К – капіталовкладення (в тис .грн.);
Еро=0.065 або =6,5%.
Cро=25×0,065=1,625 тис. грн.
Для заданого випадку загальні витрати коштів за n років:
B= K + (Cpo+Се) × КД;
де КД - коефіцієнт дисконтування.
Для мого випадку сума КД= 6.81
В=25+(1,625+105,3) × 6.81=1190,27 тис. грн.
Таблиця 4.3 Характеристики проводів будинку
|
Пререріз |
Питома вартість |
Довжина лінії |
Вартість кабеля |
Відрах. на ремонт |
Опір |
Втрати потужності |
Втрати енергії |
Вартість втрат енергії |
Експлуат. витрати |
Сума відрухування на ремонт та вартість втрат |
Дисконтовані витрати |
Густина струму |
|
мм² |
тис. грн/км |
км |
тис. грн |
тис. грн |
Ом |
кВт |
кВт год |
тис. грн |
тис. грн |
тиc. грн |
тис. грн |
А/мм² |
4*50 |
50 |
26,32 |
0,2 |
5,26 |
0,34 |
0,62 |
16,78 |
33559,7 |
43,6 |
44,0 |
299,5 |
304,7 |
4,2 |
4*70 |
70 |
48,37 |
0,2 |
9,67 |
0,63 |
0,443 |
11,986 |
23971,2 |
31,2 |
31,8 |
216,5 |
226,2 |
3,0 |
4*95 |
95 |
62,24 |
0,2 |
12,4 |
0,81 |
0,326 |
8,8315 |
17663 |
23,0 |
23,8 |
161,9 |
174,3 |
2,2 |
4*120 |
120 |
83,78 |
0,2 |
16,8 |
1,09 |
0,258 |
6,9916 |
13983,2 |
18,2 |
19,3 |
131,2 |
148,0 |
1,8 |
4*150 |
150 |
100,7 |
0,2 |
20,1 |
1,31 |
0,207 |
5,5933 |
11186,6 |
14,5 |
15,9 |
128,1 |
148,2 |
1,4 |
4*185 |
185 |
123,45 |
0,2 |
24,7 |
1,6 |
0,168 |
4,5351 |
9070,19 |
11,8 |
13,4 |
115,9 |
140,6 |
1,1 |
Таблиця 4.4 Характеристики проводів найбільш завантаженої лінії
|
Пререріз |
Питома вартість |
Довжина лінії |
Вартість кабеля |
Відрах. на ремонт |
Опір |
Втрати потужності |
Втрати енергії |
Вартість втрат енергії |
Експлуат. витрати |
Сума відрухування на ремонт та вартість втрат |
Дисконтовані витрати |
Густина струму |
|
мм² |
тис. грн/км |
км |
тис. грн |
тис. грн |
Ом |
кВт |
кВт год |
тис. грн |
тис. грн |
тиc. грн |
тис. грн |
А/мм² |
2*(4*50) |
50 |
36 |
0,2 |
35,79 |
2,33 |
0,62 |
36,167 |
72334 |
94,0 |
96,4 |
656,3 |
692,1 |
2,4 |
2*(4*70) |
70 |
45,6 |
0,2 |
45,64 |
2,97 |
0,44 |
25,834 |
51667 |
67,2 |
70,1 |
477,7 |
523,3 |
2,6 |
2*(4*95) |
95 |
59,8 |
0,2 |
59,75 |
3,88 |
0,33 |
19,035 |
38071 |
49,5 |
53,4 |
423,3 |
483,0 |
1,9 |
2*(4*120) |
120 |
73,5 |
0,2 |
73,45 |
4,77 |
0,26 |
15,07 |
30139 |
39,2 |
44,0 |
372,8 |
446,3 |
1,5 |
2*(4*150) |
150 |
87,1 |
0,2 |
87,13 |
5,66 |
0,21 |
12,056 |
24111 |
31,3 |
37,0 |
339,2 |
426,3 |
1,2 |
2*(4*185) |
185 |
103,8 |
0,2 |
103,83 |
6,75 |
0,17 |
9,7749 |
19550 |
25,4 |
32,2 |
322,9 |
426,7 |
1,0 |