4.3 Розрахунок струмів короткого замикання
Призначенням розрахунку струму КЗ є перевірка обладнання на термічну та динамічну стійкість. Виявлення умов роботи споживачів під час КЗ.
Спершу слід скласти розрахункову та заступну схеми для розрахунку струму короткого замикання (рис 5.1).
Рис.4.2. Розрахункова та заступні схеми
Спочатку вибираємо потужність трансформатора:
Розраховуємо параметри заступної схеми:
параметри трансформатора (ТМ – 400/10)
де
– напруга досліду короткого замикання,
%;
–номінальна
потужність трансформатора, кВА;
–номінальна
напруга трансформатора, кВ;
де
– втрати короткого замикання, кВт.
Провівши розрахунки отримаємо наступне:
параметри кабельної лінії (АВВГ 4х120)
ro=0.258 Ом/км; хо=0,0258 Ом/км; L=0,327 км
де
– опір кабельної лінії на 1 км, Ом/км;
–довжина
кабельної лінії, км.
де
– індуктивний опір кабельної лінії,
Ом/км
.
Отже активний та реактивний опори кабельної лінії становлять:
=0,258*0,327=0,084
Ом;
=0,0258*0,327=0,0084
Ом.
Обчислюємо результуючий опір усіх елементів:
Розраховуємо усталене значення струму КЗ за формулою:
Перевірка кабелю за термічною стійкістю:
де t = 0,5 – час спрацювання захисту;
с
–функція, що становить 90 А*с/
.
параметри кабельної лінії (2 х ВВГнг4х185)
ro=0.168 Ом/км; хо=0,0168 Ом/км; L=0,217км
де
– опір кабельної лінії на 1 км, Ом/км;
–довжина
кабельної лінії, км.
де
– індуктивний опір кабельної лінії,
Ом/км
.
Отже активний та реактивний опори кабельної лінії становлять:
=
2 * 0,168 * 0,217 = 0,07 Ом;
=
2 * 0,0168 *0,217=0,01 Ом.
Обчислюємо результуючий опір усіх елементів:
Розраховуємо усталене значення струму КЗ за формулою:
Перевірка кабелю за термічною стійкістю:
де t = 0,5 – час спрацювання захисту;
с
– функція, що становить 90 А*с/
.
З наведених вище розрахунків зрозуміло, шо вибраний переріз задовольняє умову перевірки за термічною стійкістю.
5. Витрати енергії на обігрівання житлових будівель мікрорайону:
5.1 Розрахунок потреби теплоти за енергетичним балансом будинку
Для визначення потреб тепла за методом енергетичного балансу знаходять складові витрат тепла і його надходжень у будівлю, які наведені у табл.5.1.
Таблиця 5.1
|
Витрати тепла |
Надходження тепла |
|
стіни |
теплопостачання |
|
вікна |
сонячна радіація |
|
стеля |
технологічне обладнання |
|
підлога |
система освітлення |
|
інфільтраційні |
персонал |
|
вентиляційні |
|
|
додаткові |
|
Зведення всіх складових надходжень і витрат теплоти в тепловому балансі приміщення визначає дефіцит або надлишок теплоти. Дефіцит теплоти вказує на необхідність встановлення у приміщенні системи опалення (СО).
Теплову потужність СО будинку, можна визначити, склавши баланс втрат теплоти приміщень для холодного періоду року, у вигляді
|
|
|
де
– тепловтрати через захищення
приміщення,Вт;
– тепловтрати на нагрівання інфільтраційного
повітря, Вт;
– регулярний тепловий потік, який
надходить в кімнати і кухні житлових
будинків, Вт.
Теплову потужність СО будинку з герметичними вікнами можна визначити за таким тепловим балансом
|
|
|
де
– втрати теплоти на нагрівання припливного
вентиляційного повітря (кількість
вентиляційного зовнішнього повітря
приймають з розрахунку однократного
повітрообміну за годину), Вт;
– кількість теплоти, утилізованої з
викидного вентиляційного повітря, Вт.
З врахуванням теплоти сонячної радіації тепловий баланс набуде вигляду
|
|
|
де
– розрахункова кількість теплоти
сонячної радіації, що надходить у
приміщення будинку, Вт.