
- •1. Загальна характеристика мікрорайону та енерговитрати будівель……………………………………………......11
- •1.Загальна характеристика мікрорайону та енерговитрати будівель
- •1.1 Загальна характеристика мікрорайону та будівель
- •1.2 Вхідні дані зі споживання енергоносіїв
- •2. Фактичні енерговитрати мікрорайону та їх аналіз
- •2.1 Графіки енергоспоживання та видатки (річні, місячні) для різних видів енергоносіїв та води
- •2.2 Засоби вимірювання енергоспоживання
- •2.3 Розрахунок фактичних питомих витрат енергоресурсів, визначення класу будівлі
- •3. Розрахунок електричного навантаження будівель та мікрорайону
- •3.1 Методика розрахунку навантаження житлових будинків
- •3.2Розрахунок електричного навантаження під`їздів будівель та будівель в цілому
- •4.Розроблення схеми електропостачання мікрорайону
- •4.1 Картограма електричних навантажень
- •4.2Розрахунок перерізу ліній електропостачання
- •4.2.1 Економічний фактор – економічно оптимальний переріз
- •4.2.2 Нагрів робочим струмом
- •4.2.4 Втрати напруги в нормальному режимі
- •4.2.6 Втрати напруги в після аварійному режимі
- •4.2.7 Нагрів струмом в п/а режимі
- •Вибір економічно оптимального перерізу провідника
- •4.3 Розрахунок струмів короткого замикання
- •5. Витрати енергії на обігрівання житлових будівель мікрорайону:
- •5.1 Розрахунок потреби теплоти за енергетичним балансом будинку
- •Тепловтрати через захищення
- •6. Розрахунок термомодернізації будівлі:
- •6.1Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів.
- •6.2 Розрахунок термомодернізації будівель
- •6.3 Техніко-економічне обґрунтуваннятермомодернізації
- •6.4 Енергетичний паспорт будівлі
- •7.Розроблення заходів з підвищення ефективності використання електричної енергії
- •8.Система контролю та оперативного планування використання енергоресурсів на об’єкті
- •9. Використання поновлюваних енергоресурсів
- •10. Охорона праці
- •10.1 Пожежна небезпека житлових будинків та гуртожитків
- •10.2 Природне освітлення приміщення жкг
- •10.3 Ліфти, їх призначення,устаткування,умови експлуатації
10.3 Ліфти, їх призначення,устаткування,умови експлуатації
Ліфти призначені для переміщення людей та вантажівміжповерхами. Вони поділяються на пасажирські, вантажопасажирські, вантажні з провідником, вантажні без провідника, вантажні малі вантажопідйомністю до 160 кг включно (площа підлоги кабіни - 0,9 м2, висота - 1,0 м).
Основним нормативно-правовим документом, який регламентує безпечну експлуатацію ліфтів є "Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів". Відповідно до цього документа перед пуском у роботу ліфтивсіх типів, крім вантажних малих вантажопідйомністю до 160 кг включно, підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці (теперДержгірпромнагляд). Цей же орган видає дозвіл щод експлуатації ліфта на підставі акта технічної готовності та результатів первинного технічного опосвідчення. Періодичні технічні опосвідчення проводяться не рідше ніж один раз на рік і включають огляд, статичне та динамічне випробовування.
Відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію ліфтів покладаються наказом на особу з технічної адміністрації підприємства, якій належить ліфт, або на особу зі спеціалізованої організації, яка здійснює за договором нагляд за ліфтами.
Ліфти повинні бути оснащені запобіжними та блокувальними пристроями. Найважливішими з таких пристроїв є: дверні контакти, автоматичні дверні затвори, уловлювачі, кінцеві вимикачі, обмежувачі швидкості та вантажопідйомності.
Двері ліфтової шахти повинні мати контакти, що унеможливлюють пуск кабіни при відкритих дверях. Шахтні двері необхідно забезпечити затворами, які автоматично закриваються при підійманні кабіни з рівня даного поверху на будь-яку відстань і не відкриваються за відсутності кабіни на даному поверсі.
Уловлювачі, якими оснащують ліфти, призначені для утримання кабіни в шахті у випадку обриву чи послаблення канатів, а також при збільшенні швидкості її руху вниз на 40 % і більше у порівнянні з номінальною.
Ліфти необхідно оснастити кінцевими вимикачами, які призначені для автоматичної зупинки приводу ліфта у випадку переходу кабіною верхнього чи нижнього крайнього положення більше ніж на 0,2 м.
Шахти ліфтів огороджуються з усіх сторін і на всю висоту металевими листами товщиною не менше 1 мм чи металевою сіткою з діаметром дроту 1,2 мм.
Ліфти, їх складові частини, прилади та пристрої безпеки повинні відповідати вимогам цих Правил і чинних нормативних документів.
Оснащеність для виконання робітз монтажу, ремонту та технічного обслуговування ліфтів повинна бути згідно з вимогами ДСТУ 36.1-009-99
Основні розміри ліфтів повинні відповідати:
- пасажирських класів I, II, III і VI – вимогам ДСТУ ISO 4190-1:2001;
-вантажних класу IV у супроводі людей – вимогам ДСТУ ISO 4190-2:2001;
- службових (малих) класу V - вимогам ДСТУ ISO 4190-3:2001.
Пристрої керування, сигналізації та додаткові пристрої повинні відповідати вимогам ДСТУ ISO 4190-5:2001.
Вантажопідйомність, перевезення пасажирів та вантажів
Не дозволяється перевезення в кабіні ліфта пасажирів і (або) вантажів загальною масою, яка перевищує вантажопідйомність ліфта. У ліфта самостійного користування корисна площа підлоги повинна визначатись залежно від його вантажопідйомності згідно з табл.10.1.
Таблиця 10.1
Корисна площа підлоги кабіни
Номінальне навантаження маса, кг |
Максимальна внутрішня площа підлоги кабіни,м2 |
Номінальне навантаження, маса,кг |
Максимальна внутрішня площа підлоги кабіни,м2 |
Номінальне навантаження,маса,кг |
Максимальна внутрішня площа підлоги кабіни,м2 |
100 |
0,37 |
630 |
1,66 |
1125 |
2,65 |
180 |
0,58 |
675 |
1,75 |
1200 |
2,80 |
225 |
0,70 |
750 |
1,90 |
1250 |
2,90 |
300 |
0,90 |
800 |
2,00 |
1275 |
2,95 |
375 |
1,10 |
825 |
2,05 |
1350 |
3,10 |
400 |
1,17 |
900 |
2,20 |
1425 |
3,25 |
450 |
1,30 |
975 |
2,35 |
1500 |
3,40 |
525 |
1,45 |
1000 |
2,40 |
1600 |
3,56 |
600 |
1,60 |
1050 |
2,50 |
2000 |
4,20 |
Устаткування ліфтів
Устаткування електричних ліфтів з тяговим і жорстким приводом та гідравлічних ліфтів повинно відповідати вимогам ДСТУ EN 81-1:2003 і ДСТУ EN 81-2:2003.
Двері шахти повинні відповідати вимогам глави 7 ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ 81-2:2003.
Кабіна, противага і балансувальний вантаж повинні відповідати вимогам глави 8 ДСТУEN81-1:2003 та ДСТУ EN81-2:2003.
Підвісна система, компенсація та обмеження швидкості електричних ліфтів повинні відповідати вимогам глави 9 ДСТУ EN81-1:2003.
Підвісна система і засоби проти вільного падіння, спуску з перевищеною швидкістю і сповзання кабін повинні відповідати вимогам глави 9 ДСТУEN 81-2:2003.
Напрямні, буфери і кінцеві вимикачі повинні відповідати вимогам глави 10 ДСТУ EN81-1:2003 та ДСТУEN81-2:2003.
Привод повинен відповідати вимогам глави 12 ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003.
Електричне устаткування, пристрої і електропроводка повинні відповідати вимогам глави 13 EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003 та мати пристрої безпеки, перелік яких наведений у додатку А ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003.
Дозволяється в режимі "Ревізія" здійснювати рух кабіни під час шунтування вимикачів контролювання зачинення і замикання дверей шахти контактом(ами) при виконанні умов, зазначених у пункті 14.2.1.3 ДСТУ EN 81-1:2003 та ДСТУ EN 81-2:2003.
Мінімальний діаметр тягових канатів повинен бути не менше:
- 8мм - для ліфта, в якому дозволяється транспортування людей;
- 6мм - для ліфта, в якому не дозволяється транспортування людей.
Діаметр каната, який приводить у дію обмежувача швидкості, повинен бути не менше 6мм.
Для з'єднання противаги з кабіною канатами, які огинають напрямні блоки, обминаючи лебідку, кількість окремих канатів, на яких необхідно підвішувати противагу, крім противаги вантажного малого ліфта, повинно бути не менше двох. У вантажного малого ліфта в указаному випадку дозволяється підвішувати противагу на одному канаті. Кількість канатів ліфту показано в табл.10.2.
Таблиця 10.2
Кількість окремих канатів ліфту
Вид ліфта |
Тип лебідки | |
барабанна |
з канатотяговим шківом | |
Кількість окремих канатів,не менше | ||
В якому дозволяється транспортування людей |
2 |
3 |
В якому не дозволяється транспортування людей,крім вантажно малого |
2 |
2 |
Вантажно малий |
1 |
2 |
Перелік запобіжних комплектувальних виробів:
пристрої для блокування дверей шахти.
пристрої для запобігання падінню кабіни та не контрольованому руху вгору;
пристрої, що обмежують швидкість;
буфери (амортизатори) енергонакопичувального типу нелінійні або з гасінням зворотного руху (пружинні буфери, пружинні накладки);
буфери (амортизатори) енергорозсіювального типу (гідравлічні буфери, буфери тертя);
запобіжні пристрої, які монтуються до затискачів гідравлічних силових систем, якщо вони служать для запобігання падінню;
електричні пристрої у вигляді запобіжних вимикачів.
Розрахунок силового навантаження ліфтів будинків
Визначаємо навантаження ліфтів житлового будинку №11, коли відомо, що будинок має 3 під'їзди, 9 поверхів і 105 квартир.
Розв'язання.
Визначаємо силове навантаження житлового будинку з урахуванням того,що як силове навантаження використовуються ліфти відповідно до рекомендацій табл.7 Додатку:
Рсил = ∑Рл * Кпл = 3 * 0,8 = 2,4 кВт,
де Рл - встановлена потужність електродвигуна кожного з ліфтів за паспортом, кВт;
Кпл-коефіцієнт попиту для ліфтів, що визначається з табл. 4 додатку, залежно від кількості ліфтових установок і кількості поверхів будинку;
Визначаємо реактивне навантаження ліфтів:
Qсил=Рсил*tgφс= 2,4 * 1,17 = 2,8 кВар,
де tgφс- знаходимо з табл. 2 додатку.
Визначаємо повне силове навантаження ліфтів:
Sсил=√Рсил2+Qсил2=√2,42 + 2,82 = 3,69 кВА
Знаходимо струм лінії:
І
л =Sсил/*Uн*nл=
3,69 /
*0,4*3)=
1.8 А
де n – кількість ліній, що живлять ТП.
Визначаємо переріз ліній:
Fл=І л/Jек= 1,8 /1,4= 2,5 мм
деJек – економічна густина струму (додаток, таблиця 9).
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Эффективное энергоиспользование и альтернативнаяэнергетика/ А.И.
Криволапое, И. Классен, Э.П. Островский, В.Ф. Резцов, И.И. Стоянова: Под ред. А.К. Шидловского– К.: Українські енциклопедичні знання, 2000.
2. Гительман Л.Д., Мардер Л.И., Мызин А.Л. Разработка направлений и
исследованиеэффективностииспользованиепотенциалаэнергосбережения в
энергоснабжающейсистемеЕкатеринбургскойобласти// В кн.: Формированиерыночныхотношений в энергетике. – Коми: Научный центр УрОРАН, 1994.
3. ПУЕ Главы 1.1-1.6,1.8. ПУЭ-86 (шестоеиздание, переработанное и дополненное). Министерствоэнергетики и электрификации СССР, 1986 г.
4. Зеркалов Д.В. Правова основа енергозбереження. Довідник. К.: Дакор, КНТ, 2008. (Серия Енергозбереження в Україні).
5.Эффективное энергоиспользование и альтернативнаяэнергетика/ А.И.
Криволапое, И. Классен, Э.П. Островский, В.Ф. Резцов, И.И. Стоянова: Под ред. А.К. Шидловского– К.: Українські енциклопедичні знання, 2000.
6. ГНД34.09.104–2003 Методика складання структури балансу електроенергії
в електричних мережах0,38–150 кВ, аналізу його складових і нормування
технологічних витрат електроенергії.
7. ДБН В.2.5-23:2010 Проектування електрообладнанняоб'єктів цивільного призначення.
8. ДБН В.2.6-31:2006 Теплова ізоляція будівель.
ДОДАТКИ
Таблиця 1
Енергетична класифікація будинків
Класи енергетичної ефективності будівлі
|
Різниця у % розрахункового або фактичного значення питомих тепловтрат, qбуд, від максимально допустимого значення, Еmax, [(qбуд-Еmax) / Еmax]•100% |
A |
Мінус 50 та менше |
B |
Від мінус 49 до мінус 10 |
C |
Від мінус 9 до плюс 5 |
D |
Від плюс 6 до плюс 25 |
E |
Від плюс 26 до плюс 75 |
F |
Плюс 76 та більше |
Таблиця 2
Значення розрахункових коефіцієнтів потужності cos ф і реактивного навантаження tg ф житлових будинків
Лінія живлення |
Розрахунковий коефіцієнт | |
потужності С08 9 |
реактивного навантаженняtg 9 | |
Квартири з електричними плитами та без побутових кондиціонерів повітря |
0,98 |
0,20 |
Квартири з електричними плитами і побутовими кондиціонерами повітря |
0,93 |
0,40 |
Квартири з плитами на природному, зрідженому газі, на твердому паливі |
0,96 |
0,29 |
Квартири з плитами на природному, зрідженому газі, твердому паливі та з побутовими кондиціонерами повітря |
0,92 |
0,43 |
Загальнобудинкове освітлення:
|
1,00 0,92 |
0,00 0,43 |
Господарські насоси, вентиляційні установки та інші санітарно-технічні пристрої |
0,80 |
0,75 |
Ліфти |
0,65 |
1,17 |
Примітка 1. Коефіцієнт потужності лінії, яка живить один електродвигун, приймається за каталожними даними цього двигуна. Примітка 2. Коефіцієнт потужності групових ліній освітлення з розрядними лампами приймають згідно з 3.35. |
Таблиця 3
Коефіцієнти попиту для розрахунку навантажень робочого освітлення мережі і вводів громадських, адміністративних і побутових будинків
Організації, підприємства та установи |
Кпоп залежно від установленої потужності робочого освітлення, кВт | |||||||
10 |
15 |
25 |
50 |
100 |
200 |
400 |
Понад 500 | |
Готелі, спальні корпуси й адміністративні приміщення санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, турбаз, дитячих таборів; побутові будинки промпідприємств |
0,80 |
0,70 |
0,60 |
0,50 |
0,40 |
0,35 |
0,30 |
0,30 |
Підприємства громадського харчування, дитячі ясла-садки, навчально-виробничі майстерні профтехучилищ |
0,90 |
0,85 |
0,80 |
0,75 |
0,70 |
0,65 |
0,60 |
0,50 |
Організації і установи управління, адміністративні будинки промпідприємств, установи фінансування, кредитування і страхування, загальноосвітні школи, спеціальні навчальні заклади, навчальні корпуси профтехучилищ, підприємства побутового обслуговування, торгівлі, перукарні |
0,95 |
0,90 |
0,85 |
0,80 |
0,75 |
0,70 |
0,65 |
0,60 |
Проектні, конструкторські організації, науково-дослідні інститути |
1,00 |
0,95 |
0,90 |
0,85 |
0,80 |
0,75 |
0,70 |
0,65 |
Актові зали, конференц-зали (освітлення залу і президії), спортзали, культові будинки і споруди |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
- |
- |
- |
Клуби і будинки культури |
0,90 |
0,80 |
0,75 |
0,70 |
0,65 |
0,55 |
- |
- |
Кінотеатри |
0,90 |
0,80 |
0,70 |
0,65 |
0,60 |
0,50 |
- |
- |
Примітка. Коефіцієнт попиту для встановленої потужності робочого освітлення, не зазначеної у таблиці, визначається інтерполяцією. |
Таблиця 4
Коефіцієнти попиту для будинків з ліфтами
Кількість ліфтових установок |
К„опя - Для будинків заввишки | |
до 12 поверхів |
12 і більше поверхів | |
2-3 |
0,80 |
0,90 |
4-5 |
0,70 |
0,80 |
6 |
0,65 |
0,75 |
10 |
0,50 |
0,60 |
20 |
0,40 |
0,50 |
25 і більше |
0,35 |
0,40 |
Примітка. Коефіцієнт попиту при кількості ліфтових установок, не вказаної в таблиці, визначається інтерполяцією. |
Таблиця 5
Допустимий тривалий струм для кабелів і шнурів з гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією з мідними жилами
Переріз струмопровідної жили, мм2 |
відкрито |
Струм, А, для кабелів, прокладених в одній трубі | ||||
Двох одножильних |
Трьох одножил |
Чотирьох одножил |
Одного двожильного |
Одного трьохжильного | ||
0,5 |
11 |
- |
- |
- |
- |
- |
0,75 |
15 |
- |
- |
- |
- |
- |
1 |
17 |
16 |
15 |
14 |
15 |
14 |
1,2 |
20 |
18 |
16 |
15 |
16 |
14,5 |
1,5 |
23 |
19 |
17 |
16 |
18 |
15 |
2 |
26 |
24 |
22 |
20 |
23 |
19 |
2,5 |
30 |
27 |
25 |
25 |
25 |
21 |
3 |
34 |
32 |
28 |
26 |
28 |
24 |
4 |
41 |
38 |
35 |
30 |
32 |
27 |
5 |
46 |
42 |
39 |
34 |
37 |
31 |
6 |
50 |
46 |
42 |
40 |
40 |
34 |
8 |
62 |
54 |
51 |
46 |
48 |
43 |
10 |
80 |
70 |
60 |
50 |
55 |
50 |
16 |
100 |
85 |
80 |
75 |
80 |
70 |
25 |
140 |
115 |
100 |
90 |
100 |
85 |
35 |
170 |
135 |
125 |
115 |
125 |
100 |
50 |
215 |
185 |
170 |
150 |
160 |
135 |
70 |
270 |
225 |
210 |
185 |
195 |
175 |
95 |
330 |
275 |
255 |
225 |
245 |
215 |
120 |
385 |
315 |
290 |
260 |
295 |
250 |
150 |
440 |
360 |
330 |
- |
- |
- |
185 |
510 |
- |
- |
- |
- |
| |
240 |
605 |
- |
- |
- |
- |
- |
300 |
695 |
- |
- |
- |
- |
- |
400 |
830 |
- |
- |
- |
- |
| |
Таблиця 6
Допустимий тривалий струм для кабелів з алюмінієвими жилами з паперовою просоченою оливоканіфольною і нестікаючими масами ізоляцією в свинцевій або алюмінієвій оболонці, що прокладаються в землі
Переріз струмопровідної жили, мм2 |
Струм, А, для кабелів | |||||
одножильних до 1 кВ |
двожильних до 1 кВ |
трьохжильних напругою, кВ |
чотирижильних до 1 кВ | |||
До 3 |
6 |
10 | ||||
6 |
- |
60 |
55 |
- |
- |
- |
10 |
110 |
80 |
75 |
60 |
- |
65 |
16 |
135 |
ПО |
90 |
80 |
75 |
90 |
25 |
180 |
140 |
125 |
105 |
90 |
115 |
35 |
220 |
175 |
145 |
125 |
115 |
135 |
50 |
275 |
210 |
180 |
155 |
140 |
165 |
70 |
340 |
250 |
220 |
190 |
165 |
200 |
95 |
400 |
290 |
260 |
225 |
205 |
240 |
120 |
460 |
335 |
300 |
260 |
240 |
270 |
150 |
520 |
385 |
335 |
300 |
275 |
305 |
185 |
580 |
- |
380 |
340 |
310 |
345 |
240 |
675 |
- |
440 |
390 |
355 |
- |
300 |
770 |
- |
- |
- |
- |
- |
400 |
940 |
- |
- |
- |
- |
- |
500 |
1080 |
- |
- |
- |
- |
- |
625 |
1170 |
- |
- |
- |
- |
|
800 |
1310 |
- |
- |
- |
- |
|
Таблиця 7
Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої, αв, та зовнішньої, αз, поверхонь огороджувальних конструкцій
Тип конструкції |
Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2 К) | |
αв |
αз | |
Зовнішні стіни, дахи, покриття, перекриття над проїздами плоскі та з ребрами при відношенні висоти ребра h до відстані між гранями b сусідніх ребер h/b ≤ 0,3 h/b> 0,3 |
8,7 7,6 |
23 23 |
Перекриття горищ та холодних підвалів |
8,7 |
12 |
Перекриття над холодними підвалами та технічними поверхами, що розташовані нижче рівня землі |
8,7 |
6 |
Вікна, балконні двері, вітражі та світлопрозорі фасадні системи |
8,0 |
23 |
Зенітні ліхтарі |
9,9 |
23 |
Таблиця 8
Мінімально допустиме значення опору теплопередачі
огороджувальної конструкції житлових та громадських
будинків (Rqmin)
№ поз. |
Вид огороджувальної конструкції |
Значення Rqmin, м2 ·К/Вт, для температурної зони | |
І |
ІІ | ||
1 |
Зовнішні стіни |
3,3 |
2,8 |
2 |
Суміщені покриття |
5,35 |
4,9 |
3 |
Горищні покриття та перекриття неопалювальних горищ |
4,95 |
4,5 |
4 |
Перекриття над проїздами та неопалювальними підвалами |
3,75 |
3,3 |
5 |
Світлопрозорі огороджувальні конструкції |
0,75 |
0,6 |
6 |
Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки |
0,5 |
0,45 |
7 |
Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків |
0,65 |
0,6 |
Таблиця 9
Економічна густина струму jек, А/мм2
Провідник |
Tmax, год | ||
до 3000 |
3000 ... 5000 |
понад 5000 | |
Неізольовані проводи і шини: з міді з алюмінію |
2,5 1,3 |
2,1 1,1 |
1,8 1,0 |
Кабелі з паперовою, провід з гумовою ізоляцією і жилами: з міді з алюмінію |
3,0 1,6 |
2,5 1,4 |
2,0 1,2 |
Кабелі з гумовою і пластмасовою ізоляцією і жилами: з міді з алюмінію |
3,5 1,9 |
3,1 1,7 |
2,7 1,6 |