
- •1. Загальна характеристика мікрорайону та енерговитрати будівель……………………………………………......11
- •1.Загальна характеристика мікрорайону та енерговитрати будівель
- •1.1 Загальна характеристика мікрорайону та будівель
- •1.2 Вхідні дані зі споживання енергоносіїв
- •2. Фактичні енерговитрати мікрорайону та їх аналіз
- •2.1 Графіки енергоспоживання та видатки (річні, місячні) для різних видів енергоносіїв та води
- •2.2 Засоби вимірювання енергоспоживання
- •2.3 Розрахунок фактичних питомих витрат енергоресурсів, визначення класу будівлі
- •3. Розрахунок електричного навантаження будівель та мікрорайону
- •3.1 Методика розрахунку навантаження житлових будинків
- •3.2Розрахунок електричного навантаження під`їздів будівель та будівель в цілому
- •4.Розроблення схеми електропостачання мікрорайону
- •4.1 Картограма електричних навантажень
- •4.2Розрахунок перерізу ліній електропостачання
- •4.2.1 Економічний фактор – економічно оптимальний переріз
- •4.2.2 Нагрів робочим струмом
- •4.2.4 Втрати напруги в нормальному режимі
- •4.2.6 Втрати напруги в після аварійному режимі
- •4.2.7 Нагрів струмом в п/а режимі
- •Вибір економічно оптимального перерізу провідника
- •4.3 Розрахунок струмів короткого замикання
- •5. Витрати енергії на обігрівання житлових будівель мікрорайону:
- •5.1 Розрахунок потреби теплоти за енергетичним балансом будинку
- •Тепловтрати через захищення
- •6. Розрахунок термомодернізації будівлі:
- •6.1Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними показниками її елементів.
- •6.2 Розрахунок термомодернізації будівель
- •6.3 Техніко-економічне обґрунтуваннятермомодернізації
- •6.4 Енергетичний паспорт будівлі
- •7.Розроблення заходів з підвищення ефективності використання електричної енергії
- •8.Система контролю та оперативного планування використання енергоресурсів на об’єкті
- •9. Використання поновлюваних енергоресурсів
- •10. Охорона праці
- •10.1 Пожежна небезпека житлових будинків та гуртожитків
- •10.2 Природне освітлення приміщення жкг
- •10.3 Ліфти, їх призначення,устаткування,умови експлуатації
9. Використання поновлюваних енергоресурсів
Сонячні батареї
Сьогодні більше 2 мільярдів людей на планеті досі залежать від дарів, газу і гасу для приготування їжі і обігріву приміщень. Ці джерела палива, а також відсутність доступу до електрики призводять до значних негативних наслідків для здоров'я, довкілля і економічного розвитку.
Нині впровадження альтернативних джерел енергії, автономних і децентралізованих, в багатьох країнах вигідніше, як з економічної, так і з екологічної точки зору. Викопне паливо стає джерелом енергії вчорашнього дня, яке не може забезпечити стійкий розвиток людства в довгостроковій перспективі. Сьогодні в майбутнє сміливо заглядають інші форми енергії, одна з яких - ЕНЕРГІЯ СОНЦЯ.
Східна Європа - сонячний регіон, тому застосування сонячних фотоелектричних панелей тут, особливо актуально.
Сонячні колектори призначені для перетворення сонячної енергії у теплову для підігріву води на побутові потреби та підтримки системи опалення. Завдяки конструктивним удосконаленням та високому коефіцієнту абсорбції (95%) сонячні колектори ефективно працюють майже 9 місяців на рік. Скло колекторів ударостійке, та гарантує механічну стійкість до атмосферних опадів (граду), чи попадання твердих предметів. Використання незамерзаючої рідини (розчину гліколю) забезпечує роботу колекторів за низьких температур повітря - до -30°С. Системи сонячного теплопостачання, якщо вони правильно розраховані та якісно змонтовані, вважаються одними із найбільш надійних та довговічних.
Сонячний колектор - у ньому відбувається перетворення сонячної енергії в теплову. Відбір тепла виробляється за допомогою прокачування через його канали рідкого теплоносія. Колектори необхідно орієнтувати у південному напрямку (припустиме відхилення без істотного зниження ефективності до 60 °). Однак можливий варіант монтажу двох груп колекторів: одна група на захід, інша на схід. Для досягнення максимальної ефективності в літній період, кут нахилу повинен складати 25-35 °.
Для сонячних колекторів які експлуатуються цілий рік (ефективність у літній період знижується, а в інші збільшується) кут нахилу повинен складати близько 40-60 °. Під кутом 90 ° встановлюються колектора, робота яких розраховується в зимовий період, зокрема для систем опалення.
Бак-теплообмінник-акумулятор. Особливістю роботи систем сонячного опалення є необхідність акумулювання сонячної теплової енергії з метою її використання в різний час доби. Це можливо зробити за допомогою використання в системі бака-акумулятора. Дана необхідність зумовлена нестабільність сонячного випромінювання протягом доби, у той час як гаряча вода і опалення необхідні постійно, навіть у той час, коли воно взагалі відсутнє. Ефективність установки значно залежить від правильності вибору обсягу бака-акумулятора.
Всі баки повинні встановлюватися в приміщеннях захищених від атмосферних впливів.
З точки зору використання водонагрівачів в геліосистемах можна виділити кілька типів:
- Вертикальні баки непрямого нагріву, можуть використовуватися в системах як з природною циркуляцією, так і з примусовою циркуляцією теплоносія:
а.) з одним теплообмінником, застосовується в геліосистемах, коли площа одного теплообмінника достатня для відбору теплової енергії від встановлюваної площі сонячних колекторів і немає необхідності догріву від одно контурних котлів (як дублююче джерело, встановлюється електричний ТЕН або догрів здійснюється за допомогою двоконтурних котлів)
Рис.9.1. Вертикальний бак непрямого нагріву з одним теплообмінником
б.) з двома теплообмінниками, застосовується в геліосистемах, для дублювання від одно контурних котлів, а також, якщо є необхідність відбору теплової сонячної енергії на опалення, якщо ви монтуєте котельню і плануєте в майбутньому встановити геліоустановки, доцільно використовувати одно контурний котел і бак з двома теплообмінниками (на верхній підключити котел).
Рис.9.2. Вертикальний бак непрямого нагріву з з двома теплообмінниками
- Горизонтальні баки непрямого нагріву, об'єм бака 125-200 літрів, встановлюється в геліосистемах з природною циркуляцією теплоносія, якщо немає можливості розташувати бак вертикального виконання, в інших випадках рекомендується використовувати баки вертикального виконання.
Контролер є обов'язковим елементом геліосистем з примусовою циркуляцією теплоносія. Він здійснює контроль стану і керування процесом нагріву від сонця геліосистеми, а також може керувати іншими теплотехнічними процесами в загальній системі. Контролер отримує від датчиків температури інформацію і вибирає необхідний режим роботи. Ефективність та безпека геліосистеми в значній мірі залежать від контролера, закладених у нього алгоритмів роботи, надійності елементів.
Насосна станція використовується в системах з примусовою циркуляцією (така система на 30% ефективніше системи з природною циркуляцією) і призначена для забезпечення циркуляції теплоносія в колекторному колі. Гідравлічний опір колекторного кола досить мало, що дає можливість використовувати малопотужні насоси, споживана потужність яких мізерно мала в порівнянні з отриманою тепловою енергією від сонячних колекторів.
Розрахуємо кількість енергії, яка потрібна для забезпечення гарячою водою мешканців буд по вул. Зубрівській 11.
Спочатку порахуємо добову потребу у теплі для обігріву води на 1 особу:
Qтд = (1+z)*ρ*c*(t2 – t1)/3600 = (1+0.5)*1000*4186*(55 – 10)/3600 =
= 4.7 кВт * год;
де z - коефіцієнт енергетичних втрат системи;
ρ - питома густина води;
с - питома теплоємність води;
t1 - температура холодної води;
t2 - температура гарячої води.
Тепер розраховуємо загальну річну потребу енергії на гаряче водопостачання:
Qт=Qтд*d+0.8* Qтд*( t2- t1л/ t2-t1з) * (N–d) *0.239 = 4.7*191+0.8*4.7*(55-15/55-5)*(365-191)*0.239 = 1.42 МВт*год/рік;
де d - нормативна тривалість опалювального сезону у конкретно визначеному регіоні України;
t1л - температура холодної води влітку;
t1з - температура холодної води взимку;
N - кількість днів роботи системи.
Далі рахуємо скільки енергії потрібно для всього будинку:
Q11 = Qт * Nл = 1,42 * 290 = 411,8 МВт*год/рік.
Вартістьцієї енергії при тарифі с = 1,32 грн/кВт*год становить:
Ц11 = Q11* с = 411,8* 1,32 = 543576 грн
Тепер розраховуємо кількість і вартість сонячних колекторів, які б задовольнили 25 % потреб будинку у енергії для нагріву води.
Нижче наведено характеристики сонячного колектора:
Таблиця 9.1
Характеристики сонячного колектора СВК-А-30
Кількість труб, (шт.) |
30 |
Пікова потужність Вт |
1846 |
Площа абсорбції / апертури, (м2) |
2.41/2.81 |
Ємність теплообмінника, (л) |
2.07 |
H (мм) |
2000 |
W (мм) |
2440 |
S (мм) |
1216 |
Вага, кг |
97 |
Ціна, грн |
14773 |
В середньому в одному дні - є 6 сонячних годин. В наступній формулі порахуємо скільки таких годин є в цілому році :
Г=365*6=2190 год.
Визначаємо кількість енергії, яку виробить колектор за рік:
Епан= Г*0.25= 2190*1,846=4042,7 кВт*год
Наосновіданихзтаблиці, миможемопорахуватискількипотрібнопанелейсонячнихколекторів потужністю 1,846кВт для забезпечення 25 %річних потреб будинку у теплоті для нагріву води:
Nпан=Q0,25 / Епан = (411,8*0,25 * 103) / 4042,7 = 25шт.
Визначаємо кількість енергії, яку вироблять ці колектори за рік:
Епан р= Епан * 25 = 4042,7 * 25 = 102950 кВт*год
Визначаємо вартість енергії, яку вироблять ці панелі за рік
Це/е= Епан р * с = 102950 * 1,32 = 135894 грн.
Тариф 1 кВт*год електроенергії для даного будинку становить с =1.32 грн.
Далірахуємо скільки коштує 25сонячних колекторів:
Цпан=Цкол.п * 25 * k = 14773 * 25 * 1,5 = 553988 грн,
де k – коефіцієнт, що враховує витрати на обслуговування колекторів.
Обраховуємо скільки за рік ми заощаджуємо в грошах:
Ц сон.ен. = Ц11 - Це/е=543576 – 135894 = 407682грн.
Обраховуємо за скільки ці сонячні колектори окупляться, якщо не буде зростати ціна на електроенергію:
Ток = (Це/е + Цпан) / Ц сон.ен. = (135894+ 553988) /407682= 1,7 роки.
Виконавши дані розрахунки я визначив, що найбільш економічно вигідним в плані терміну окупності є використання сонячних колекторів потужністю 1,8кВт, для даного будинку на 25 – 50 % від загальних потреб на нагрівання води, тому для даного будинку я б встановив саме таке число колекторів.