2.1.Обсяг імпорту товарів групи 6 укт зед

До цієї групи товарів належать овочі, рослини, корені та харчові коренеплоди. Овочі займають велику питому вагу в раціоні харчування людини і є продуктом щоденного вживання. Саме тому важливим є вивчення даного ринку.

До даної групи належать:

0701     Картопля свіжа або охолоджена; 0702     Помідори свіжі або охолоджені; 0703     Цибуля ріпчаста, цибуля-шалот, часник, цибуля-порей та інші цибулинні овочі, свіжі або охолоджені; 0704     Капуста головчаста, капуста цвітна, капуста броколі, кольрабі та аналогічні їстівні овочі роду Brassica, свіжі або охолоджені:; 0705     Салат-латук (Lactuca sativa) і цикорій (Cichorium spp.), свіжі або охолоджені; 0706     Морква, ріпа, столові буряки, солодкий корінь, редька, селера коренева та аналогічні їстівні коренеплоди, свіжі або охолоджені; 0707     Огірки, корнішони свіжі або охолоджені; 0708     Бобові овочі, лущені або нелущені, свіжі або охолоджені; 0709     Інші овочі свіжі або охолоджені; 0710     Овочі (сирі або варені у воді чи на парі), морожені; 0711     Овочі, консервовані для тимчасового зберігання (наприклад, діоксидом сірки, у розсолі, у сірчаній воді або в іншому розчині, що забезпечує їх тимчасову консервацію), але в такому вигляді не придатні для безпосереднього використання в їжу; 0712     Овочі сушені, цілі, нарізані шматками, скибками, подрібнені чи у вигляді порошку, але без будь-якої подальшої обробки; 0713     Овочі бобові сушені, лущені, очищені або неочищені від насіннєвої оболонки, подрібнені або не подрібнені; 0714     Маніок, маранта, салеп, топінамбур, солодка картопля, або батат, аналогічні коренеплоди чи бульби з високим вмістом крохмалю або інуліну, свіжі, охолоджені, морожені або сушені, цілі чи порізані або у вигляді гранул чи скибок; серцевина сагової пальми [1].

Таблиця 2

Сумарний обсяг імпорту та експорту

Сумарний обсяг імпорту та експорту окремих груп товарів за кодами ТНЗЕД
(тисяч доларів США)
Рік	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Імпорт	11809	11809	26377	26377	26377	77833	129974	133201	146655	185622	187385
Експорт	39331	39331	86473	86473	86473	159396	119213	132953	138560	112659	113987
Сальдо	27522	27522	60096	60096	60096	81563	-10761	-248	-8095	-72963	-73398

З вищенаведеної таблиці видно, що обсяг торгівлі товарами даної групи знаходиться на високому рівні. Україна має усі необхідні умови для розвитку даної сфери. Ми бачимо, що протягом 2004-2009рокі обсяг експорту товарів даної групи значно переважав над імпортом аналогічних товарів. Проти починаючи з 2010 року і до сьогодні сальдо щорічно набуває від’ємного значення.

Незважаючи на негативні очікування, зумовлені відчутним підвищенням цін на енергоносії та внутрішньополітичне протистояння в Україні, у першій половині 2008 р. українська економіка демонструвала стійку динаміку зростання. Значним чином цьому сприяло зафіксоване у січні-червні 2008 р. значне зростання обсягів зовнішньої торгівлі.

Водночас, доволі загрозливим є подальше збільшення від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу. Відчутна необхідність реформ у даній сфері.

Важливим є використання високого потенціалу даної сфери в Україні. Варто також зазначити, що попри ускладнення ситуації на промислових ринках, підписання Угоди про асоціацію і ПВЗВТ з ЄС перетворило Україну на зручний «майданчик» для виробництва і постачання аграрної продукції на ринки організації за спрощеною системою оподаткування. За оцінками Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», завдяки реалізації положень документа виторг від експорту українських сільськогосподарських товарів у 2014 році може збільшитися на 8,3–14,3% порівняно з 2013­м, і у валютному еквіваленті становитиме близько 4,8–5,1 млрд. дол. США. Головною причиною такого приросту є надання українським компаніям односторонніх торговельних преференцій із боку ЄС, котрі набули чинності 23 квітня 2014 року.

РОЗДІЛ 3

Вступ

Ринкові відносини в Україні зумовлюють специфіку діяльності підприємств, умов їх функціонування, оскільки підвищується рівень невизначеності, ризику, посилюється конкуренція, стає необхідністю вміння пристосовуватись до економічної ситуації, яка постійно змінюється. Існує проблема правового забезпечення, що регулює митну діяльність. Про це свідчать часті зміни і доповнення до чинних митних законів. Процес формування митного законодавства започатковано у 1991 році. Серед значних митних нововведень важливого значення набуває вступ у силу 1 січня 2004 року нового Митного кодексу України.

Нові підходи до проблеми якості вимагають усе більш повного обліку виробниками ринкового фактора, зрушення від адміністративних важелів контролю якості до переважно організаційно-економічних заходів керування якістю, переходу до гнучкої системи стандартизації, що дозволяє виробникам оперативніше реагувати на мінливі вимоги внутрішнього і зовнішнього ринку до якості товарів, організації роботи з переходу в перспективі до забезпечення високої якості продукції. Для вирішення цих проблем було створено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності. Вивчення даного поняття

3.1 Українська класифікація товарів ЗЕД

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів [2].

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності — це систематизований перелік товарів, який включає код товару, Його найменування, одиницю виміру та обліку (ОВО). В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів[3;124].

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності має п'ять рівнів класифікації, що побудовані за ступенем зростання деталізації і відповідної кількості цифрових знаків кодування.

Перший рівень — розділи. їх в українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності 21. На цьому рівні товари згруповані за галузями господарства. Наприклад, у розділі І систематизовані живі тварини та продукція тваринництва, у II — продукти рослинного походження, у V — мінеральні продукти, у VII — пластмаси та вироби з них; каучук і гумові вироби. Отже, на початку необхідно визначити, до якої галузі можна віднести товар. Порядковий номер розділу не використовується в цифровому коді, але служить для зручності орієнтації в УКТЗЕД

Другий рівень — групи. Усього їх 97. У них товари згруповані згідно з:

—матеріалом, з якого вони виготовлені; —функціями, які вони виконують; —ступенем обробки.

Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.

Третій рівень — товарні позиції. Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками. Товарні позиції — це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи.

Четвертий рівень — підпозиція. На цьому рівні здійснюється подальша деталізація. Товарні підпозиції— це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.

П'ятий рівень — підкатегорія. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару[3;221].

Кожний конкретний товар повинен бути однозначно визначений тільки одним кодом української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Для забезпечення визначення коду товару тільки одним кодом в УКТЗЕД:

—групи товарів не повторюються по змісту;

—перелічені всі товари, що можуть перетинати кордон;

—для виключення можливості присвоєння декількох кодів товару залежно від застосування критерію матеріалу, з якого він виготовлений, або призначення, класифікація товарів здійснюється відповідно до вимог "Основних правил інтерпретації класифікації товарів".

Таким чином, система кодування забезпечує високий ступінь деталізації номенклатури товарів. Це має особливе значення для її застосування в національних товарних номенклатурах: держави, не порушуючи відповідних міжнародно-правових норм, що закріплюють основи системи кодування, одержують можливість у відомих межах змінювати рівень деталізації виходячи з національних інтересів. Розроблена система кодування дозволяє за необхідності провести подальше розширення номенклатури товарів без порушення системи класифікації. Вона передбачає резерв для включення нових чи специфічних товарів.

Десятизначний цифровий код УКТЗЕД складається з таких елементів: перші шість цифр означають код товару за ГС, ті самі шість цифр плюс сьомий і восьмий знаки утворюють код товару за КН ЕС, дев'ята та десята цифри (поки що в усіх випадках "0") призначену для можливої деталізації в майбутньому тих чи інших товарних позицій з урахуванням інтересів України.

Таким чином, структура десятизначного цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду[4;240].

3.2 Особливості ведення УКТ ЗЕД

Декларування товарів здійснюється митним брокером, який використовує право класифікації заявленого товару по поданих документах. При здійсненні митного оформлення та догляду товарів інспектор митниці перевіряє правильність класифікації товарів. У випадку виникнення сумнівів посадова особа митних органів може здійснити класифікацію товарів згідно з УКТЗЕД. Для вирішення особливо складних та спірних випадків класифікації товарів згідно з УКТЗЕД у митних органах створені відповідні підрозділи — відділи тарифів та митної вартості [5;69].

З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та достовірні документи на такі товари для прийняття класифікаційного рішення.

До достовірних документів відносяться: оригінали або завірені відправником (одержувачем) копії відомостей про фізико-хімічні властивості, основні стадії технології виробництва та призначення (використання) товарів. Достовірними документами вважаються офіційно видані книги, державні стандарти, технічні умови, каталоги фірм-виробників, креслення виробів з підписами виконавців та посадових осіб, які їх перевірили.

Техніко-технологічна документація необхідна для скорочення часу лабораторної експертизи, зменшення фінансових витрат і безпомилкового встановлення відомостей про товари та їх відповідність опису класифікаційних групувань УКТЗЕД. Ненадання матеріалів та товарознавчої інформації може бути причиною затримки митного оформлення товару. У випадку відмови суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності надати інформацію про товар митний орган має право відмовити йому в митному оформленні цього товару.

Підрозділом може бути ініційоване проведення повторного огляду товару для уточнення наявності ознак товару, що є визначальними для їх класифікації згідно з УКТЗЕД. За потреби уточнення хімічних, фізичних характеристик товару, що не визначаються візуально та потребують інших методів дослідження, цим підрозділом готується звернення та ініціюється взяття проб і зразків для проведення експертизи в митній лабораторії. Взяття проб та зразків проводиться відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

У запитах до митної лабораторії зазначаються питання, при отриманні відповідей на які можна буде провести однозначну класифікацію товарів. У випадку відсутності технічних чи інших можливостей проведення досліджень у митній лабораторії за місцезнаходженням митних органів можливе звернення до центральної митної лабораторії та спеціалізованих акредитованих лабораторій[6;146].

Після проведення необхідних досліджень їх результати оформлюються у вигляді висновків. Ці висновки є підставою для прийняття остаточного рішення по класифікації товару. При цьому слід зауважити, що Держмитслужбою встановлюються певні терміни на проведення лабораторних досліджень та на проведення класифікації товарів.

З технічної точки зору класифікація товарів, проведена митними органами, здійснюється відповідно до загальних принципів ведення Гармонізованої системи опису і кодування товарів, правилами її тлумачення, прийнятими вимогами й умовами класифікації. Рішення по класифікації товарів оформлюється за встановленою формою і є обов'язковими для підприємств і громадян при митному оформленні товарів.

Розгляд класифікаційних питань, розв'язати які через їх складність не може підрозділ митниці нижчого рівня, передається митному органу вищого рівня з пропозицією по встановленню коду товару та з наданням наявних документів. Митний орган вищого рівня має право скасувати або змінити класифікаційне рішення, винесене підпорядкованим йому митним органом, якщо таке рішення прийнято на основі неповної або недостовірної інформації, а також у разі встановлення порушення правил класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

Митне оформлення товарів, проби і зразки яких бралися на дослідження, може бути закінчене тільки після отримання митним органом, де зберігаються ці товари, результатів дослідження. Рішення, прийняте митним органом на підставі результатів проведеного лабораторного дослідження, доводиться до відома власників вантажу і є обов'язковим для підприємств і громадян при митному оформленні товарів. Але слід зауважити, що рішення митних органів про класифікацію товарів використовуються лише для митних цілей і не призначені для використання іншими органами [7;96].

Порядок надання зразків товарів та техніко-технологічної документації на них, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками та документацією визначаються Кабінетом Міністрів України.

Збільшення обсягів та зміни в структурі міжнародної торгівлі обумовлюють необхідність внесення доповнень, змін та уточнень УКТЗЕД. Необхідне також здійснення відстеження змін та доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та інших рішень по тлумаченню цієї основи, що приймаються Всесвітньою митною організацією.

Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян [8; 150].

З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.

Порядок надання зразків товарів та техніко-технологічної документації на них, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками та документацією визначаються Кабінетом Міністрів України.

Застосування різних форм державного регулювання у зовнішньоекономічних відносинах України з країнами світу вимагає, перш за все, визначення об’єкту зовнішньоекономічних операцій.

Об’єктом застосування таких державних форм регулювання зовнішньоекономічної діяльності, як тарифні та нетарифні методи, в нашій країні визначено товар. Наявність лише найменування товару є недостатньою для однозначного розуміння та визначення об’єкту регулювання. Для вирішення цього питання в міжнародній практиці існує система цифрового кодування товарів з метою надання необхідної інформації про товар, його склад або призначення та інші характеристики, що не враховані в найменуванні товару[9;254].

Збільшення обсягів і ускладнення структури зовнішньої

Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає:

1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;

2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;

3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;

4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів;

5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;

6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;

7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;

8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД [10;112].

Ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому Держмитслужбою України здійснюється розроблення пояснень та рекомендацій для застосування УКТЗЕД як невід'ємний допоміжний інструмент, за сприянням якого створюються умови для класифікації товарів лише в одній товарній підкатегорії. В Україні ще триває розроблення національних Пояснень до УКТЗЕД, а до його розробки як допоміжний матеріал застосовуються Пояснення до Товарної Номенклатури зовнішньоекономічної діяльності Співдружності незалежних держав.

За поданням центральних органів виконавчої влади або з власної ініціативи за погодженням із зацікавленими центральними органами виконавчої влади Держмитслужба приймає рішення про проведення деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні з урахуванням загальноприйнятих правил класифікації товарів у Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Така деталізація здійснюється до десятого знака коду (товарна підкатегорія) з метою забезпечення захисту національного товаровиробника шляхом застосування заходів тарифного й нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та вдосконалення статистичного обліку.

Застосування десятизначного коду дало змогу, не порушуючи міжнародної основи УКТЗЕД, враховувати національні інтереси розвитку та захисту внутрішнього ринку. Наприклад, для забезпечення умов контролю зовнішньоекономічних операцій з товарами, що мають суттєвий вплив на захист природного середовища, шляхом застосування різного дев'ятого та десятого знаків коду товару класифікувати пряжу з різним коефіцієнтом скрученості у різних підкатегоріях.

Пропозиції про внесення змін і доповнень до Митного тарифу України у зв'язку зі змінами міжнародних основ УКТЗЕД надсилаються Держмитслужбою Митно-тарифній раді для врахування при підготовці пропозицій про внесення змін і доповнень до Митного тарифу України відповідно до чинного законодавства. Ці зміни затверджуються законом України.

Відсутність чіткої класифікації визначення товару приводить до значних втрат бюджету країни.

Обсяги імпорту за даними кодами становлять всього декілька десятків тисяч доларів США. Разом з тим проведені нами дослідження на ринку автомобільних сигналізацій в Україні показали, що загальні обсяги продажу систем автосигналізації у 2000 рощ становили 12—15 млн дол. США. При цьому на 95 % попит задовольнявся за рахунок імпорту, а тільки 5 % за рахунок національного виробника.

Зрозуміло, що значна частина ввезеної охоронної сигналізації імпортується або через систему заниження митної вартості, або під іншими товарними кодами, які дозволяють мінімізувати митні платежі. Значна розбіжність між обсягами реалізації імпорту та митними надходженнями, на наш погляд, свідчить про застосування обох схем одночасно.

Висновок

Отож, Українська класифікація товарів ЗЕД - це систематизований перелік товарів, що дозволяє покращити облік товарів, що перетинають наш кордон. Ведення УКТ ЗЕД передбачає: вiдстеження та облiк змiн i доповнень до Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв, пояснень та iнших рiшень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвiтньою митною органiзацiєю; пiдготовку пропозицiй щодо внесення змiн доУКТ ЗЕД; деталiзацiю УКТ ЗЕД на нацiональному рiвнi та введення додаткових одиниць вимiру.

Митнi органи здiйснюють контроль правильностi класифiкацiї товарiв, поданих до митного оформлення, згiдно з УКТ ЗЕД. Висновки iнших органiв, установ та органiзацiй щодо визначення кодiв товарiв згiдно з УКТ ЗЕД при митному оформленнi мають iнформацiйний або довiдковий характер.

 Безпосереднє керiвництво здiйсненням державної митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи.

УКТ ЗЕД становить важливий компонент державної регулятивної діяльності

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Державна митна служба України: [Електронний ресурс]/ Режим доступу -http://arc.customs.gov.ua/dmsu/control/cstat/f2a/showstat

2. Митний кодекс України(ВРУ), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552)

3. Багрова І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: підручник / І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 580 с.

4. Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове регулювання та гарантії здійснення: навч. посібник / С.П. Коломацька. – К.: ВД «Професіонал», 2011. – 288 с.

5. Мазаракі A.A. Регуляторна політика у сфері зовнішньої торгівлі: монографія / A.A. Мазаракі, Т.М. Мельник. – К.: КНТЕУ, 2010. – 470 с.

6. «ЗЕД підприємства» підручник під ред. Л.Є. Стровский, М.: Юніті, 2001

7. Смитиенко Б.М. Внешнеэкономическая деятельность: учебник / Б.М. Смитиенко, В.К. Поспелов. – 6-е изд. – М.: Academia, 2009. – 304 с.

8. Мазаракі А.А Структурна переорієнтація зовнішньої торгівлі у системі факторів економічного зростання / A.A. Мазаракі, Т.М Мельник, Л.П. Кудирко та ін.; за заг. ред. А.А.Мазаракі. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2011. – 630 с.

9. Хамініч С.Ю. Митно-тарифне регулювання в умовах інтеграції України до світового господарства: монографія / С.Ю. Хамініч; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара. – Д.: Наука і освіта, 2008. –210с.

10. «Основи зовнішньоекономічної діяльності» навчальний посібник Н.І. Кожухов, А.Е. Клейнхоф, Л.І. Кожухова, М.: МГИУ, 2000 -346c.