13. Календар і мініатюри «Пори року»

Найбільш прославленими зображеннями часослова є цикл «Пори року» з 12 мініатюр із зображенням розваг вельможного панства чи сільських робіт. Часослови традиційно починалися з календаря, щоб читач міг визначити відповідність молитов певним дням, дні тижня, церковні свята. Кожна мініатюра увінчується півколом (тимпаном), на якому зображена сонячна колісниця, керована Фебом, відповідні кожному місяцю знаки зодіаку і його градуси. У календарі вказані дні місяця, їх тривалість у годинах і хвилинах, церковні свята та імена святих, золоті числа, за допомогою яких визначалося місце календарного року в метоновому циклі.

Ілюстрації циклу «Пори року» виявилися новаторськими з погляду своєї направленості, обраних для зображення тем, композиції, а також художнього і технічного виконання. На задньому плані більшості цих ілюстрацій показаний або один із замків герцога Беррійського, або замки, що належали королю Франції. Дослідники звертають увагу, що за тематикою ілюстрації календаря розпадаються на дві групи: в мініатюрах «Січень», «Квітень», «Травень» і «Серпень» показані сцени з життя знаті, а темою мініатюр, присвячених іншим місяцям, стали традиційні сільськогосподарські роботи і заняття, відповідні порам року. Примітно, що чотири календарні мініатюри з першої групи знаходяться в одному зошиті-кватерніоні (першому) і впевнено атрибутуються братам Лімбургам^]. Едмон Поньон називає одного з братів Лімбургів, який виконав мініатюри «Січень», «Квітень», «Травень» і «Серпень», Куртуазним майстром (фр. le Courtois). У цих ілюстраціях щедро використані позолота і яскраві кольори, архітектурні комплекси відсунуті на задній план (займаючи лише його частину) й оповиті легким серпанком. Примітним є вибір сюжетів. Наприклад, для «Січня» — зображення господаря (тут — герцога Беррійського), що приймає гостей, було традиційним для тієї епохи. Але в даному випадку створюється враження, що саме Жан Беррійський, а не Бог, є центром поклоніння.

Мініатюри «Лютий», «Червень» і «Липень», на думку Поньона, належать пензлю другого з братів Лімбургів з умовним ім'ям Рустикальний майстер (фр. le Rustique, простий). Для нього характерні особливе «одноманітне» положення ніг у персонажів, що стоять, велика кількість блакитного кольору, ретельно виписані деталі архітектурних споруд, зображених більш масштабно, ніж на інших ілюстраціях.

У мініатюрах «Березень», «Жовтень» та «Грудень» Поньон бачить руку ще одного майстра. Цей художник цікавився вирішенням завдання побудови перспективного зображення. Люди, тварини, архітектурні споруди на його ілюстраціях відкидають тіні. Подібно Рустикальному майстру, Майстер Тіней (фр. Maître aux Ombres) вибирає сюжети з життя простих людей і виконує їх «з глибоким розумінням і співчуттям до їх життєвих турбот і нелегкої праці». Ймовірно, Майстер Тіней працював вже у іншу епоху: його персонажі одягнені в костюми середини XV століття, визначити його ім'я поки не видається можливим^].

Замок на мініатюрі «Вересень», на думку Поньона, міг виконати Рустикальний майстер, а сцена збору винограду належить пензлю Жана Коломба, жінка ж в червоній спідниці має схожість з персонажами «Жовтня», вірогідно, її малював Майстер Тіней. Можливо, він почав мініатюру, а продовжили її інші художники.

Крім того, Поньон виділяє ще Благочестивого майстра — третього і останнього з братів (фр. le Devot), його почерк схожий з манерою Куртуазного майстра, однак має і відмінності. Благочестивий майстер виконав частину релігійних сцен (наприклад, «Св. Іван на Патмосі», «Мучеництво Св. ​​Марка»).

8

24.03.15