10. Декор манускрипту

Елементи декору часослова — вставки по краях великих мініатюр, ініціали з орнаментальними відгалуженнями і портретними зображеннями, відрядкові декоративні смуги — також створювалися у дві різні часові епохи. Причому деякі декоративні елементи, розроблені на першому етапі оформлення, отримали завершення вже в майстерні Жана Коломба (в основному це великі ініціали з портретами).

Художників, які виконували оформлення на першому етапі (до 1416 року), Міллард Місс розділив за легко помітними стильовими відмінностями і дав їм умовні імена: «Майстер сплетінь», «Майстер сухої манери», «Майстер веретен». Він же приписав обрамлення та ініціали євангельських секвенцій і канонічних годин Марії «Майстру Бревіарія Жана Безстрашного». Нечисленні обрамлення великих мініатюр сильно відрізняються одне від одного; по суті, кожне з них — окремий декоративний тип. Так, в обрамленні мініатюри «Благовіщення» глядачеві подається «світ небесний» — ангели на чолі з Богом-Отцем; «Зустріч Марії іЄлизавети» — картина «перевернутого світу» з фантастичними персонажами і сценами, «Диво примноження хлібів» — «світ природи», де реалістично виписані дельфініуми і равлики створюють пишну раму. Але здебільшого береги великоформатних мініатюр залишилися порожніми. Тільки в поодиноких випадках вони були заповнені пізніше^[43]. Можливо, що вже на початку роботи брати Лімбурги відмовилися від створення обрамлень, подібних тим, якими обведені мініатюри «Найпрекраснішого (Брюссельського) часослова», або вони не сподобалися замовнику. Так чи інакше, але більшість мініатюр залишилися без декоративних бордюрів, а майстри, які працювали над Часословом пізніше, не стали заповнювати порожні береги. [8]

11.Текст

Латинський текст розташований в двох колонках шириною по 48 мм кожна, які містять 21 або 22 рядка. Аркуші манускрипту розліновував кресляр, залишаючи місця для великих і малих мініатюр. Потім роботу розпочинав каліграф. Текст рукопису виконаний чорним чорнилом (лише зрідка використовувалося темно-коричневе) готичним шрифтом, рівним витонченим почерком, що свідчить про найвищу майстерність каліграфа. Можливо, це був майстер на ім'я Івонне Ледюк що перебував у 1413 році на службі у герцога Беррійського. Над манускриптом працювали й інші каліграфи: на аркушах 52v, 53rv, 54r основний текст написаний одним почерком, а допоміжний (антифони, коментарі тощо) — іншим. Тексти на аркушах 52v і 54r датуються 1485 роком і написані світло-коричневими чорнилом.

Патриція Штирнеманн в тексті манускрипту розрізняє руки п'яти переписувачів: з них перший виконав найбільшу частину роботи (з fol. 17 по fol. 204v). Другий з каліграфів працював на третьому етапі створення рукопису, його рукою написаний текст календаря. Третій переписувач заповнив текстом fol. 53r/v, четвертий надписав назви місяців і цифри на мініатюрі «Анатомічна людина». П'ятий переписувач виконав текст fol. 52v і 54, над мініатюрами для яких працював Жан Коломб.[8]

12.Вісім великих мініатюр

Вісім мініатюр: «Анатомічна людина» (fol. 14v), «Гріхопадіння і вигнання з Раю» (fol. 25v), «Зустріч волхвів» (fol. 51v), «Поклоніння волхвів» (fol. 52v), «Принесення у храм» (fol. 54v), «Падіння бунтівних ангелів» (fol. 64v), «Пекло» (fol. 108r), і «План Риму» (fol. 141v), є окремими аркушами, які не відносяться до жодного зошита. У 1904 році Поль Дюр'є припустив, що ці мініатюри не призначалися для часослову, а є самостійними творами, доданими в манускрипт пізніше. За розмірами вони відмінні від інших мініатюр рукопису, на їх оборотних сторонах спочатку не передбачалась наявність тексту, вільні береги деяких з них не відповідають пропорціям, прийнятим у рукописі. Деякі мініатюри за тематикою («Анатомія людини», «План Риму») не відповідають зображенням, які зазвичай включаються до часословів. У той же час є серйозні відмінності й між самими мініатюрами, кожна з них видається самобутнім художнім твором. Серед істориків мистецтва немає єдиної думки, призначалися ці мініатюри для «Розкішного часослова» чи ні. Так, Міллард Місс вважав, що по смерті герцога вони знаходились в одній коробці разом з розрізненими зошитами часослова й, отже, призначалися для нього. Проте в інвентарі 1416 листи з великими мініатюрами окремо не згадуються, тому точно невідомо, чи знаходились вони в коробці з часословом.

Більшість цих творів виконані під впливом античних («Анатомія людини», «Райський сад», «Зустріч волхвів» і «План Риму») і сучасних італійських зразків («Принесення у храм», «Падіння бунтівних ангелів»), з якими брати Лімбурги могли познайомитися в колекції герцога Беррійського. Причому вплив сучасного італійського живопису проявився в цих мініатюрах більш яскраво, ніж в усіх ілюстраціях часослова.