4. Перший склад художників часослова

Брати Лімбурги народилися в нідерландському місті Неймегені в сім'ї гравера Ермана Лімбурга (за іншими документами — гравера Арнольда з Аахена). Їхня мати була сестрою Жана Малуеля, який працював при дворах Ізабелли Баварської і Жана Беррійського. За документальними джерелами відомо, що брати перебували на службі у герцога з 1410 по 1415 рік. Можливо, старший брат, Поль, з'явився при дворі Жана Беррійського раніше, якщо вважати, що саме він є «німецьким художником», що прикрашав в 1408 році замок Бісетр^(de). Цього художника щедрий меценат оженив на Жілетт, дочці заможного жителя Буржа на прізвище Ле Мерсьє, викраденої у батька. Поль дітей не мав, про двох інших братів — Ермана і Жана — окрім імен невідомо нічого. Припускають, що Поль Лімбург помер в 1416 році, переживши герцога Беррійського всього лише на кілька місяців. Вважається, що Жан і Ерман також померли у 1416 роц. Існує також версія, що молодші брати дожили до 1434 року, коли їх імена остаточно зникають зі всіх документів.

5. Історія створення

Аналіз мініатюр, їх стилю і форми дозволив мистецтвознавцю Мілларду Міссу, а слідом за ним і хранителю Музею Конде Раймону Казелю зробити припущення про хід робіт над рукописом. Місс розпізнав 13 різних художників, які брали участь в оформленні часослова. Новий поглиблений аналіз рукопису, проведений науковим співробітником Інституту вивчення історії текстів Патрицією Штирнеманн , дозволив визначити, що над ним працювало 27 майстрів.

«Розкішний часослов» не є результатом втілення заздалегідь розробленої образотворчої програми. В процесі створення манускрипту, починаючи з першого етапу, його художній план зазнав істотних змін.

6. Брати Лімбурги

Раймон Казель припускає, що брати Лімбурги розпочали роботу над часословом близько 1410 року. Патриція Штирнеманн знаходить в тексті рукопису доказ того, що початок роботи над ним слід віднести тільки до 1411 року, оскільки в Літанії всім святим (fol. 73) згадується святий Альберт. На думку Штирнеманн — це перша згадка про Альберта Трапанійського^. Його канонізація відбулася лише в 1476 році, але члени ордену кармелітів вже у 1411 році започаткували свято шанування цього сицилійського релігійного діяча.

Основна частина манускрипту була створена між 1412 і 1416 роками братами Лімбургами — Полем, Жаном і Ерманом. Вони, можливо, спочатку працювали у замку Бісетр, що розташований на південь від Парижа, а потім у розкішному будинку, наданому Жаном Беррійським у Бурже. В той час вони не ілюстрували інших манускриптів і могли у повній мірі зосередити свої зусилля на створенні мініатюр для часослова.

За версією Казеля і Ратхофера спочатку Лімбурги дотримувалися плану оформлення, прийнятого у «Прекрасному часослові», над яким вони працювали на замовлення герцога близько 1404 року. У «Розкішному часослові» так само чергуються великі мініатюри на весь аркуш з текстовим полем у дві колонки по чотири рядки і малі мініатюри, вписані в колонки тексту. Відповідно до цього початкового плану манускрипт був розмічений, його дотримувалися каліграфи при заповненні рукопису. Потім відбулася перерва у роботі, а її другий етап розпочався, ймовірно, після 1412 року. Якщо на першій стадії оформлення брати працювали над рукописом спільно, то після 1412 року вони розділилися, і кожен виконував свій цикл мініатюр.

Текст рукопису, заголовні ініціали, маргінальні декорації і позолоту виконали інші майстри, імена яких здебільшого не збереглися. Робота над книгою була перервана: брати, як і їх замовник герцог, померли в 1416 році, ймовірно, під час епідемії чуми. На етапі, коли брати Лімбурги працювали над рукописом, ними було виконано 65 мініатюр. Саме 1416 роком датується перша згадка про манускрипт в джерелах: в інвентарі, складеному після смерті герцога Беррійського, він описаний як безліч незшитих зошитів «одного дуже багато прикрашеного часослова, розписаного Полем [Лімбургом] і братами його», що зберігаються в коробці. «Розкішний часослов» був оцінений досить низько (у 500 турських ліврів), оскільки рукопис був не завершений і не оправлений.[7]