Тепловтрати на нагрівання вентиляційного повітря.

Тепловтрати на нагрівання вентиляційного повітря розраховуємо для кожного приміщення,де є хоча б одне вікно за формулою:

де - площа підлоги приміщення;

h – відстань від підлоги до стелі;

–розрахункові температури відповідно внутрішнього та зовнішнього повітря;

Розраховуємо тепловтрати на нагрівання вентиляційного повітряна 1 поверсі

Розраховуємо тепловтрати на нагрівання вентиляційного повітряна 2 поверсі

5. Підбір нагрівальних приладів будинку.

Підбір радіаторів проводимо за номінальною потужністю радіатора, потрібною для обігріву відповідної кімнати. Номінальну потужність відповідного радіатора знаходимо множенням тепловтрат у відповідній кімнаті (таблиця 6) на коефіцієнт

Розрахунок і підбір радіаторів зводимо в таблицю 7.

6. Підбір газового котла.

Підбір газового котла проводжу по сумарній кількості тепла яка необхідна на обігрів приміщень і води, яка становить 16,05 кВт. Найбільш економічним і відповідаючим всім вимогам в моєму випадку буде навісний котел фірми Житомир-3 КС-Г-015 СН. Потужність цього котла становить 16 кВт.

Габарити його: ВхШхГ = 860х280х530.

Споживання газу - 1,75 м³/год.

Опалювана площа – до 240 м².

7. Розрахунок канальної вентиляції кухні.

Підбираємо переріз внутрішньостінового вентиляційного каналу з природним спонуканням руху повітря і жалюзійну гратку для вилучення забрудненого повітря з кухні з внутрішнім обʼємом . Нормативна кратність повітрообміну приміщення – 2. Висота вентиляційного каналу від центу жалюзійної гратки до площини виходу повітря в атмосферум.

Розрахунок канальної вентиляції кухні проводимо за такою послідовністю:

Знаходимо густину повітря:

;

• для зовнішнього повітря:

• для внутрішнього повітря:

Визначаємо перепад гравітаційного тиску, завдяки якому виникає рух повітря у вентиляційному каналі:

Па

де h – висота вентиляційного каналу, g - прискорення вільного падіння, .

Розраховуємо повітрообмін приміщення за нормативною кратністю:

де К – кратність повітрообміну 1/год; V–внутрішній обʼєм прииміщення

Приймаємо внутрішньостіновий канал розмірами 140х140 мм. Визначаємо середню швидкість повітряного потоку в перерізах каналів:

Середня швидкість знаходиться в рекомендованих межах.

Передбачаємо на вході в канал регульовану жалюзійну гратку РР 100х200 з живим перерізом для проходу повітря .

Визначаємо середню швидкість повітряного потоку в живому перерізі гратки:

Дана швидкість знаходиться у рекомендованих межах.

8.Розрахункові витрати газу.

У населених пунктах газ транспортується за одноступеневою або багатоступеневими системами, що мають від одного до чотирьох трубопроводів. Зв’язок між трубопроводами різних тисків здійснюється через блокові або шарові газорегуляторні пункти (ГРП) і газорозподільні станції (ГРС).

Природний газ до житлових будинків подається переважно газопроводами низького до 5000 Па і середнього до 0,3 МПа тиску через комбіновані будинкові регулятори тиску (КБРТ).

Річні витрати газу для житлових будинків визначаються за нормами витрат теплоти [ДБН В 2.5-20-200, табл. 2]. При наявності в квартирі газової плити і централізованого гарячого водопостачання на одну людину в рік норма витрати теплоти, , рівна 2800, а при використанні газового водонагрівача і газової плити – 8000 при опалюванні природного газу. При розробленні генпланів населених пунктів і теплоті згоряння газу 34 мДж/м³ за умов [ДБН В 2.5-20-200, с.8] допускається приймати укрупнені показники споживання газу, , в будинках з централізованим гарячим водопостачанням – 100, а при використанні газових водонагрівачів – 250.

Якщо теплота згоряння газу Qн не рівна 34 показник споживання газу необхідно помножити на коефіцієнтK [ДБН, с.8]

Наприклад Qн=36, тоді K=34/36=0,944 і для децентралізованої системи гарячого водопостачання на 1 людину в рік потрібна буде змінена норма витрати теплоти.

А споживання газу на 1 людину в рік становитиме

Максимальна розрахункова годинна витрата газу м³/год, при 0ºС і тиску газу 0,1 МПа на господарсько-побутові та виробничі потреби визначають як частку річної витрати газу споживачем за формулою [ДБН В 2.5-20-200, п.3.8]:

де – коефіцієнт годинного максимуму (коефіцієнт переходу від річної витрати газу до максимальної розрахункової витрати газу за годину), приймати від числа жителів в населеному пункті за [ДБН В 2.5-20-200, табл.4].

–річна витрата газу, м³/рік, знаходиться від кількості людей міста, що користуються газом при децентралізованому гарячому водопостачанні.

При централізованому гарячому водопостачанні людей:

Максимальна розрахункова годинна витрата для обох випадків гарячого водопостачання міста буде:

В окремій квартирі житлового будинку із числом жителів для обох випадків гарячого водопостачання максимальні витрати будуть:

Для окремих житлових будинків розрахункові витрати газу визначають за сумою номінальних витрат газу газовими приладами з урахуванням коефіцієнтів одночасності їх дії, за кількості однотипних приладів або груп приладівn, та кількості типів приладів або груп приладів m за формулою 3 .