41. Вимоги до рельєфу функціональних територій міста.

Найбільшу складність на стадії проектування генплану міста представляє взаємне розташування 3-ьох основних функціональних зон:

• сельбищної

• промислової (з відносними розривами від першої )

• зовнішнього ( залізнично дорожнього у першу чергу) транспорту

Залежно від функціональної зони до рельєфу висувають різні вимоги.

По ступенню сприятливості для міської забудови територію поділяють на три групи:

1. Сприятливі ( з ухилами поверхні до 100‰)

2. Несприятливі ( з ухилами поверхні до 200‰ у гірській місцевості до 300‰)

3. Особливо несприятливі ( з ухилами більше 300‰)

Для сельбишної території найбільшими ухилами майданчиків є від 4÷60‰. Оскільки при цьому забезпечується відведення поверхового стоку і не виникає особливих труднощів при прив’язці типових будинків. Трасування мережі магістральних не викликає труднощів на територіях з ухилами не вище 50‰.

Залізничні колії чи лінії першої категорії повинні мати ухили до 15‰ і радіуси кривих 800-1200м. А залізно дорожні лінії другої категорії відповідно до 20‰, мінімальний радіус кривих більше 600м. До промислових підприємств виконуються подібні вимоги як до сельбищної території більш спокійного рельєфу вимагають промислові підприємства, які мають виробничі споруди великої довжини.

Промислові підприємства на які передбачається вїзд залізно дорожнього транспорту ухили не повинні перевищувати 30‰ а радіуси кривих не менше 500м у важких умовах 250м а особливо важких умовах 180м.При функціональному зонуванні міських територій і відводяться під зелені насадження, штучні водойми, та санітарно захисні зони.

42. Завдання схеми висотного вирішення міських територій.

Процес роботи по проектуванню схеми висотного вирішення території носить інтераційний характер тобто шляхом послідовних наближень досягається кінцевий результат. Робота виконується на плані червоними лініями які перенесені на топографічну основу. Відмітки у формі точок розбивають вуличну мережу на окремі ділянки які для зручності можуть бути пронумеровані. Найбільшу складність представляють ті ділянки вуличної мережі де необхідно змінювати існуючий ухил для цього по осях основних магістралей складають повздовжні профілі (по горизонталях плану) прокладаючи проектну лінію необхідно пам’ятати, що будь які зміни відміток на одному профілі призводить до відповідних змін відміток на профілях перетинаючих вулиць.

43. Оцінка трасування вуличної мережі по умовах рельєфу.

Вихідними документами для проектування є топографічний план в М 1:8000 на плані повино детально бути зображене наступне:

-існуючий рельєф

-опорна вулична мережа на забудові яка має інженерні споруди та комунікації

- зелені насадження, архітектурні пам’ятники і інше

Рівнем топографічного зйомки необхідні додаткові картографічні текстові матеріали які описують гідрологічні процеси які відбуваються на даній території.

В деяких випадках використовуються додаткові вишукування. Серед спеціальних вишукувань найважливіший є натурне зображення території . При співставлені даних топографічної зйомки з натурною , особливу увагу приділяють територіям з недостатніми ухилами та територіями, і складним посіченим рельєфом .Виконують коректування картографічного матеріалу.

44.Влаштування перехрестя в пониженій на перегоні міських вулиць

45. Згладження повздовжнього ухилу при трасуванні міської вуличної мережі