32. Основні форми рельєфу

Розглядаємо рельєф мікромайданчиків в межах яких горизонталям властива певна постійність обривів. Оскільки сусідні горизонталі це лінії що проведені на рівних висотах одна відносно одної h=20см відстань між ними в плані (закладення L) обернено пропорційна ухилу.

Накресленні паралельні одна до одної з рівними закладеннями горизонталі зображують нахилену площину ( А) яка може мати вертикальний обрив (С). Поступове скорочення або збільшення величини закладень в бік горизонталей з меншими відмітками характерно відповідає випуклому схилу (Б) або вігнутій (В).

33,34)Кількісна оцінка рельєфу при інженерній підготовці міських територій.

Кількісна оцінка рельєфу – це перепад висот між окремими точками та крутизна схилу. Перепад між окремими точками на плані дорівнює різниці відміток знайдені по інтерполяції між найблищими до них горизонталями. Крутизна схилів визначається по величині заложення між горизонталями. Перепад між окремими точками на плані дорівнює різниці їх відміток знайдених по їнтерпуляції до найближчих горизонталей до них

№37. Побудова полів невидимості на плані

В зависимости от стоящей перед проектировщиком задачи профиль играет вспомогательную роль, например дает наглядное представление о характере рельефа по данному направлению, используется для построения зоны невидимости, а может иметь и самого в этом месте) проводят касательные к очертаниям возвышенностей, соответствующие лучам зрения. Полученные при этом точки границ поля невидимости переносят с профиля на план. Границы поля невидимости на плане прочерчивают последовательным соединением точек, вынесенных с профилей. Очевидно, с увеличением числа построенных профилей будет возрастать и точность построения полей невидимости.

№38Визначення границь басейну стоку при містобудівельній оцінці рельєфу

При оценке решений генерального плана в отношении устройства фекальной канализации, организации отвода поверхностного стока, расчета водопропускных сооружений, создания искусственных водоемов возникает необходимость определения бассейна стока, т.е. территории, с которой поверхностный сток поступает к данному сечению. Для построения границ бассейна от границ обозначенного створа по топографическому плану проводят непрерывную кривую линию, представляющую собой водораздел. От начальных точек она проходит перпендикулярно горизонталям, отделяя часть склона, относящегося к искомому бассейну, а далее проходит по общему водоразделу, идущему по гребням, отдельным вершинам и седловинам.

№39 Побудова силуету місцевості при містобудівельній оцінці рельєфу

Наилучшим образом эстетические качества пересеченной местности при взгляде с отдельных доминантных точек могут быть оценены по панорамным фотоснимкам с натуры. Однако и на предварительных ста» днях проектирования общие впечатления о характере силуэта могут быть получены путем его построения по плану в горизонталях.

Силуэт представляет собой ортогональную проекцию местности на вертикальную плоскость, проходящую через линию, по направлению которой строят силуэт. Построение начинают с вычерчивания профиля по линии, после чего на линии находят места перпендикуляров, касательных к изгибам горизонталей. На перпендикулярах отмечают отрезки, соответствующие отметкам горизонтали. Плавные кривые, соединяющие концы перпендикуляров, представляют собой силуэт местности. Полученное изображение может дать только примерное представление о силуэте как из-за несоответствия горизонтального и вертикального масштаба; так и из-за того, что оно соответствует взгляду на местность издалека, а не с какой-то определенной точки.

№40 Врахування особливостей рельєфу при функціональному зонуванні території міста

У середніх широтах перевагу слід віддавати схилам, зверненим на південь, південний-схід і південний-захід, тому що мікрокліматичні умови схилів цієї орієнтації будуть сприятливими відносно сонячного освітлення. Складний рельєф ускладнює функціональне і будівельне зонування міської території, вибір місцеположення загальноміського і районних центрів, вертикальне планування території, інженерну підготовку, прокладання вулиць й інженерних мереж. Це спричиняє додаткові витрати на будівництво і експлуатацію міста. Разом із тим складний рельєф сприяє мальовничості міста, яка може бути посилена при творчому використанні природного рельєфа засобами архітектури й інженерного мистецтва. Багато проблем створює проектувальнику слабовиявлений плоский рельєф, при якому утруднюється будівництво самопливної міської каналізації побутових і промислових вод і відведення атмосферних вод. Доводиться прокладати підземні мережі на великій глибині та споруджувати напірні колектори з системою насосних станцій. Плоский рельєф є несприятливим з точки зору створення мальовничості міста.

Для будівництва міста найзручнішим є рельєф із нахилами, що не перевищують 6%. При таких нахилах можливе трасування магістральних вулиць з досить пологими поздовжніми уклонами; спорудження будівель будь-якого виду і призначення не зустрічає утруднень з боку вертикального планування прилеглої території і самих будівельних майданчиків.

Ділянки територій з нахилами в межах 6 – 12% можуть бути використані під житлову забудову, що обслуговується, головним чином, мережею вулиць з місцевим рухом.

Території з нахилами понад 12%, як правило, використовуються під зелені насадження.

У гірських умовах доводиться використовувати під житлову забудову території з дуже великими нахилами – до 30%. У цих випадках застосовуються особливі засоби планування і забудови (однобічна забудова вулиць та ін.).

Для нормального відведення поверхневих вод міська територія повинна мати уклони не менше 0,4%; при таких уклонах використовуються асфальтобетонні та цементобетонні дорожні покриття.

Критерії рельєфу які враховують при функціональному зонуванні вік, генезис, геометричні

властивості рельєфу, показники неотектонічної та сучасної тектонічної

активності структур, ступінь ураженості території екзогенними процесами,

а також ступінь техногенного впливу на рельєф та рельєфоутворюючі

процеси.