Класифікація способів резервування
За способом включення резерву розрізняють резервування заміщенням і постійне резервування.
Резервування заміщенням полягає в тому, що резервні елементи або системи підключаються за допомогою перемикаючих пристроїв тільки після виходу з ладу основного елемента або системи. Тобто, резервування заміщенням завжди передбачає наявність перемикачів, пристроїв пошуку несправностей і виконавчих механізмів, які здійснюють перемикання. Якщо всі ці операції виконуються автоматично, то резервування називається автоматичним. Всі ці операції можуть виконуватись і в ручну.
Постійне резервування полягає в постійному паралельному підключенні основних і резервних елементів. В цьому випадку не потребуються ні перемикаючі пристрої, ні пристрої пошуку несправностей і т.п. Це резервування більш просте.
Переваги резервування заміщенням:
при перемиканні з основного елемента на резервний не потребується додаткове регулювання вхідних і вихідних параметрів, тобто, резервна система має ті ж самі параметри, що і основна;
резервні елементи (системи) можуть знаходитись в неробочому стані, при цьому досягається значно більша ефективність резервування.
Недоліки резервування заміщенням:
висока складність методу, що приводить до зниження ефективності;
для перемикання з основного елемента на резервний потребується деякий час, на протязі якого система не працює. Тому даний метод не застосовується там, де не допускається навіть короткочасний перерив в роботі.
Переваги постійного резервування:
система проста і не потребує додаткових пристроїв.
Недоліки постійного резервування:
при виході з ладу основного елемента або системи потребується або додаткове регулювання вихідних параметрів або завдання більш широких полів допусків на вихідні параметри. Для компенсації цього недоліку застосовують спеціальні схеми і спеціальні види зворотного зв’язку.
основний і резервні елементи (системи) знаходяться в абсолютно однакових режимах, тому вихід з ладу основного або резервного елемента (системи) будуть подіями рівноймовірними, тобто. Виходити з ладу можуть як основний так і резервний елементи. Тому резервні елементи починають витрачати свій ресурс з моменту включення системи. Це знижує ефективність резервування.
З точки зору масштабу резервування розглядають резервування загальне і роздільне.
Загальне резервування полягає в тому, що резервується система в цілому, тобто, паралельно основній системі підключається одна або декілька резервних систем.
Роздільне резервування полягає в тому, що резервується кожен елемент окремо.
Роздільне резервування володіє значно більшою ефективністю, ніж загальне, але більш складне у виконанні. При загальному резервуванні необхідно, щоб відбулося (m+1) відмова, що система вийшла з ладу, але ймовірність цього дуже мала.
За станом резерву до моменту включення розглядають системи з навантаженим резервом (гарячий резерв), з не навантаженим резервом (холодний резерв) і з полегшеним резервом (теплий резерв).
Навантаженим резерв буде в тому випадки, коли всі резервні елементи або системи знаходяться в тому ж режимі, що і основний елемент (система).
Ненавантаженим резерв буде в тому випадку, коли резервні елементи або системи не знаходяться під навантаженням.
Полегшеним резерв буде в тому випадку, коли резервні елементи або системи знаходяться під зниженим навантаженням.
Слід зауважити, що застосування ненавантаженого і полегшеного резерву дозволяє значно підвищити ефективність резервування. Але обидва ці резерви можуть застосовуватись тільки при резервування заміщенням. Постійне резервування може використовувати тільки навантажений резерв.