Розділ 6 Соціально-культурний потенціал

Район Бенгалії має різноманітну культурну спадщину, збагачену традиціями древніх анімістів, буддистів, індуїстів та мусульман. Плетіння, виготовлення глиняних виробів і теракотових скульптур – одні з найбільш ранніх форм художнього самовираження. Найвідоміші літературні твори в Бангладеш – поеми великих бенгальських поетів Рабіндраната Тагора і Нарсула Ісламу, хоча ці два літературних гіганта були останнім часом злегка забуті завдяки фурору, зробленому письменницею Тасліма Насрін, яка була засуджена до страти ісламськими фундаменталістами за відкриту критику становища жінки в мусульманському світі. У селах дуже популярний народний театр, спектаклі зазвичай влаштовуються під час свята збору врожаю або під час ярмарків. У Бангладеш існують різноманітні народні танці, в основному, запозичені у індусів, часто викликають критику з боку ісламських релігійних лідерів. Мусульмани та індуси Бангладеш живуть у відносному мирі та гармонії. У мусульманському співтоваристві є релігійні лідери, чий статус являє собою щось середнє між архієпископом і старцем. Індуїзм в Бангладеш не такий популярний як в Індії, і тому індуїстські церемонії не завжди дотримуються, особливо в тих храмах, доступ до яких обмежений. Місцеві жителі раді, коли є бажаючі поспостерігати за церемоніями або прийняти в них участь. Буддисти в даний час становлять тільки невелику частину населення. Варто відзначити, що в даний час визначальним у релігійному житті є мусульманство, при цьому досягнення передають індуїстської та буддистської культур часто замовчуються.

Кухня.

Кулінарні традиції давньої Бенгалії тісно пов’язані з кухнею народів Індії і всього субконтиненту. В загальному до XIII-XVI ст. народи сучасного Бангладешу нічим не відміняються серед інших жителів Індії – досі більше 80% «індійських» ресторанів Європи пропонують страви саме бангладешської кухні і ніхто не знаходить в цьому ніякого криміналу. Однак із розповсюдженням ісламу в місцевій кухні почали все більше зауважувати характерні для мусульманської кухні продукти та методи обробки продуктів. А британці внесли сюди багато характерних європейських рецептів. Тому в наші дні місцеву кулінарію заслужено вважають одною із найрізноманітніших в Південній Азії.

При цьому, що характерно, бангладешці використовують традиційний набір продуктів – рис, сочевиця («далі»), гірчицю та гірчичне масло, особливий вид пшеничної муки («атта»), бобові культури, різноманітні овочі та злаки, річкову та морську рибу, куряче м’ясо, різноманітні морепродукти, кокосовий горіх («наркел») і т.п. Незважаючи на давні традиції, м’ясо в теперішньому часі зустрічається доволі рідко по причині що воно занадто дороге для такої бідної країни, хоча яловичина на столі тут зустрічається доволі частіше ніж в сусідній Індії, а традиційних рецептів її приготування просто не злічити. Не рідко готують і блюда із різноманітних «екзотичних» інгредієнтів, на подобу комах та м’яса змії. Методи приготування також дуже прості – вариться на пару, жариться або тушиться, а все інше залежить від правильного вибору спецій і підбору інгредієнтів – саме поєднання прекрасних спецій із простими та дешевими продуктами робить місцеву кухню тим, чим вона є.

Музика.

Музика Бангладеш включає розмаїтість живих та історичних жанрів народної, популярної, естрадної та класичної музики. Класична музика, представлена традиціями карнатак і хіндустані, сходить до Самаведи й описана як складна й різноманітна система, що впливає на зовнішній та внутрішній світ, у ряді трактатів перших століть нашої ери і середньовіччя. У сучасності вона пов’язана з високою традицією й особливо з релігійною практикою. Народна музика важлива для збереження ідентичності численних народів. У період мусульманського завоювання бангладешська музика увібрала асимілювала ряд традицій й інструментів арабської музики, а в період європейського колоніального панування – елементи й інструменти музики Європи. В ХХ столітті індійська музика за допомогою ряду видатних європейських та американських музикантів.

Архітектура.

В Бангладеш не так багато архітектурних пам’ятників. Давні індуїстські храми, котрі існували тут були зруйновані Великими Моголами. Споруди монгольського періоду не пошкодували стихійні лиха, багато було зруйновано під час війни за незалежність 1971 року. Решта занепадає в наші дні: в країні практично немає щебеню, тому під час будівництва бетонних споруд використовують роздроблені цегли. Купувати нові дорого, краще розібрати «нікому не потрібний» старовинний дім або храм по сусідству. Держава намагається щось зберегти, але їй це не зовсім вдажться.

Більшість цікавих архітектурних монументів в Даккі збереглось на території Даккського університету. Під час Британської Індії на місці університету розташовувалась британська частина міста, де були вілли, парки, площадки для заняття спортом. Місця було вдосталь, і ніхто не ламав стародавні споруди. В результаті тут поселялась місцева еліта. Коли Пакистан отримав незалежність в 1947 році в Даккі, центрі Східного Пакистану, почади будувати загальні споруди. З виникненням Бангладеш в 1971 році потреба в управлінських спорудах зросла. Найбільш примітною спорудою сучасності є будинок Парламенту, збудований за кресленням американського архітектора з естонським корінням Альберта Кана. Із другої половини 90-х років ХХ століття Дакка переживає будівельний бум. Появились та розширилисьтакі райони, як Гульшан, Банані, Барідара, Мухаммадпур, Мирпур, будується Башундара. Будуються ткацькі фабрики, шикарні особняки, багатоквартирні будинки для середнього класу або для іноземців що прийшли після падіння воєнного режиму, офіси для міжнародних фірм, пент-хауси. Разом з цим ростуть нетрі – все більше сільських жителів утікають в місто з надією там прогодуватись. Населення Дакки в 2000 році перебільшило 10 мільйонів осіб.

Спорт.

Хоча Каббаді (Kabbadi) є національною спортивною грою в Бангладеш, але й футбол та крикет, також користуються популярністю. А особливо крикет, який є найпопулярнішим видом спорту в країні, а футбол з початку ХХІ століття набирає ще більшого розмаху.

Національна команда з крикету виграла трофей МТП в 1997 році проти збірної Кенії, що потім дозволило їм взяти участь в 1999 році в розіграші Кубка світу з крикету. У своєму першому чемпіонаті світу, національна команда Бангладеш перемогла знані крикетні команди з Пакистану та Шотландії в першому турі. У 2000 році крикетній збірній Бангладеш був наданий статус «випробування» (Test cricket) в крикеті надана змога зіграти інші випробувальні ігри в турнірі Нації. У подальший час національна збірна Бангладеш перемагала ведучі крикетні команди з Австралії, Нової Зеландії, Шрі-Ланки, Пакистану та Вест-Індії і що найважливіше команда з Бангладеш перемогла національну команду з крикету Індії і Південно-Африканську національну команду з крикету в 2007 в Кубку світу з крикету. Вони також обіграли національну команду з крикету Вест-Індії в 2007 році в МТП світ Twenty20.

Футбол культивувався в Бангладеш ще в ХІХ столітті, коли він був завезений англійськими колоністами до Бенгалії. Й надалі він набув значної популярності. Й так, як в індійській Бенгалії, так і в Бангладеш він набагато популярніший за прямого конкурента в Азії – хокею на траві. Національна команда Бангладеш з футболу підпорядкована Федерації футболу Бангладеш в цей час займає 174-у позицію у рейтингу ФІФА. Ця збірна Бангладеш стала в 2003 році в Південно-Азійській федерації футболу (САФФ-SAFF) – чемпіоном, а ця федерація включає в себе всі федерації в Південній Азії та з інших країн Азії.

До інших популярних видів спорту відносяться: хокей на траві, теніс, бадмінтон, гандбол, волейбол, шахи, карамболь, боротьба, важка атлетика, сквош, більярд, снукер та ще деякі індивідуальні види спорту. Контроль за спортивним рухом в Бангладеш здійснює Національна Спортивна Рада Бангладеш і регулюється двадцятьма дев’ятьма різними спортивними федераціями. У 2011 році Бангладеш приймав МТП Кубок світу з крикету спільно з Індією та Шрі-Ланкою.

Традиційні, національні види спорту в Бангладеш все ще практикуються в основному в сільських районах. Всі вони не однаково улюблені в теперішній час через надмірне захоплення глобально-світовими видами гри. Гадуду (Hadudu) – також відома як Каббаді є єдиною міжнародно-визнаною з традиційних видів спорту в Бангладеш (змагання проводяться на Азійських Іграх).

Офіційні свята в Бангладеш.

1 січня – Новий рік.

21 лютого – Екуше, або Омор-Екуше (День пам’яті героїв).

26 березня – День незалежності.

1 травня – День праці.

15 серпня – День національного трауру.

7 листопада – День революції.

16 грудня – День перемоги (Біджой-Дібош).

Крім цього, на державному рівні відмічають і багато релігійних свят, такі як:

Кінець лютого – День шахіда (день борців за віру).

Березень-Травень – Міляд ун-Набі (День народження Пророка).

29 грудня-10 січня – ісламський Новий рік.

Березень-Квітень – Пасха та пасхальний понеділок.

14 квітня – Пахела-Байшакх (Новий рік за бенгальським календарем).

Травень – Будда-Пурніма (день народження Будди).

Липень-Жовтень – Вознесіння пророка.

Третя декада серпня – Джанмаштамі (явлення Крішни).

Вересень-Жовтень – Свято закінчення Рамадану.

25 грудня – Різдво.