2. Проект знімальної основи на ділянку робіт.

Знімальні основа на об’єкті створюється для виконання з них тахеометричного знімання. В моєму випадку знімальна мережа буде прокладатися у вигляді теодолітних ходів з мереж згущення 2-го розряду (рис. 3). Знімання здійснюють звичайними теодолітами і тахеометрами, а також електронними тахеометрами з точок А1-А10.

Станціями для польових вимірювань є пункти знімальної мережі. Відстань від інструмента до пікету не повинна перевищувати 100, 200 і 300 м для знімання брівок уступів та інших нечітких контурів відповідно в масштабах 1:1000, 1:2000 і 1:5000.

Рисунок 3 – Схема знімальної основи

3. Оцінка точності проекту.

Розрахунок точності вимірювання кутів і ліній в теодолітному ході, який запроектований між пунктами полігонометрії 2-го розряду обчислюємо за вже відомими формулами:

, (11)

де – СКП положення кінцевого пункту витягнутого ходу;

–СКП вимірювання кута;

–довжина полігонометричного ходу;

–число ліній в ході;

–СКП вимірювання лінії.

(15)

де m²_t – СКП за поздовжній зсув;

m²_u – СКП за поперечний зсув.

m_u = m_t = = 1,74 см

m_t = , n = 3

m_s = = 1,74 /=1,7 см.

Для проведення вимірювань обираємо електронний тахеометр Leica TCR 405.

m_u = (16)

= (17)

m_u = 1,74 см, = 261 м, n = 3,= 206265

= 18,44

Отримавши всі необхідні дані за формулою 11 отримаємо:

M² = 8,76 см.

= ++++ (18)

= ==== (19)

–СКП за центрування приладу.

= (20)

n – кількість прийомів.

–СКП взяття відліку.

= ,- збільшення зорової труби.

= 30; = 2;= 2; = = 35,5

n = = 4 прийомів.

4.4 Методика робіт.

Методика робіт у тахеометричному зніманні на кар’єрі аналогічна методиці топографічного знімання місцевості. Цей спосіб дуже поширений, особливо в глибоких кар’єрах завдяки можливості його використання в будь-яких умовах. Знімання здійснюють звичайними теодолітами і тахеометрами, а також електронними тахеометрами.

Польові роботи в тахеометричному зніманні пришвидшуються за використання різних видів тахеометрів-автоматів і особливо електронних тахеометрів. У полі зору труб цих інструментів видні номографічні криві, за допомогою яких на вертикальній рейці можна безпосередньо відлічувати значення горизонтальної відстані і перевищення пікетних точок щодо точки стояння інструмента.

5. Інші види робіт.

5.1 Рекультивація порушених земель.

Збільшення обсягів промислового будівництва, видобутку корисних копалин відкритим способом відбувається за рахунок земель сільськогосподарського призначення, а це призводить до появи порушень земель, які підлягають відновленню-рекультивації.

Рекультивація земель являє собою комплекс інженерно-технічних, меліоративних, агротехнічних та інших заходів, виконуваних з метою відновлення продуктивності сільськогосподарських угідь, а також використання рекультивованих земель для висаджування дерев, спорудження водоймищ, будівництва об’єктів відпочинку , спорту, які покращують стан навколишнього середовища.

Об’єктами рекультивації є виїмки кар’єрів, місця добування торфу,деформовані поверхні шахтних ділянок, майданчики ліквідованих підприємств, відвали покривних порід з шахт і кар’єрів , золо відвали, шлакосховища металургійних підприємств. Поряд з рекультивацією порушених земель, що є результатом видобутку корисних копалин відкритим способом, виникає необхідність у рекультивації земель, порушених підземними виробленнями (шахтні поля), що появляються в утворенні грядового рельєфу, тріщин і розривів на земній поверхні.

Найбільш трудомісткими роботами є розвалування відвалів покривних порід, засипання котлованів, вирівнювання укосів до необхідної стійкості, формування родючого шару, будівництва відводів поверхневого стоку, доріг, тощо. Проекти рекультивації порушених земель розробляють на планах масштабів 1:1000 і 1:2000. Для складання планів великих масштабів здійснюють топографічні знімання.

На проекті рекультивації показують місця розвалування відвалів, засипання котлованів та вирівнювання схилів. Обчислюють обсяги земляних робіт, вказують стрілками або описують транспортування земляних мас з місця лінійних об’єктів, відводів поверхневого стоку, тощо.

Контроль за роботою землерийних машин, що виконують планування проектних поверхонь без автоматичних засобів, наприклад, без вживання лазерних систем, доцільно здійснювати тригонометричним нівелюванням, щодо реперів висотної основи, створеної перед зніманням порушених земель, або допоміжних точок поблизу ділянок земляних робіт.