Схему розвитку інформаційних систем

Покоління інформаційної системи	Назва ІС		Схема розв’язання задач	Примітка
	США	Україна
Перше покоління	Система обробки даних	АСУ-позадачний підхід		Надмірність: інформаційна, математична

Продовження табл.1.1

Друге покоління	Управлінські інформаційні системи	АСУ-концепція баз даних		Надмірність: математична, розподіл даних
Третє покоління	Системи підтримки прийняття рішень СППР			Розподіл: даних, обчислень

Зараз в історії розвитку ІС прийнято виділяти чотири покоління:

1. Перше покоління (1960 - 1970рр).

2. Друге покоління (1970 - 1980рр.).

3. Третє покоління (1980 - 1992рр).

4. Четверте покоління (з 1992р.)

Друге покоління (1970 - 1980рр.) характеризується першими спробами децентралізації ІС, в процесі якої інформаційні технології почали поширюватись на робочих місцях в офісах і відділеннях компаній. Для цього використовувались міні-комп'ютери типу DЕС VАХ [4, c. 7-8]. Паралельно почалося активне Еволюція розвитку інформаційних технологій в контексті розвитку корпоративного бізнесу упровадження високопродуктивних СКБД типу DВ2 і пакетів комерційних прикладних програм. Таким чином, кардинальним нововведенням ІС цього покоління стала двух-і трьохурівнева модель організації системи опрацювання даних (центральна ЕОМ - міні-комп'ютери відділень та офісів) з інформаційним фундаментом на основі децентралізованої бази даних і прикладних пакетів [2].

Другий етап (70-80-і роки XX ст.) характерний розробленням програмних

продуктів відповідно до концепцій MRP і MRP II:

1. MRP (Material Requirements Planning) - планування потреби в матеріалах.

2. MRPII (Manufactory Resource Planning) - планування ресурсів підприємства.

Однією з передумов виникнення інформаційних систем другого покоління було створення концепції комп'ютеризованого інтегрованого виробництва СІМ на початку 80-х років, яка передбачала автоматизацію інтеграції гнучкого виробництва й системи керування підприємством на основі потужних комп'ютерів.

СІМ (Computer Integrated Manufactoring) - комп'ютеризоване інтегроване виробництво, передбачає інтеграцію всіх підсистем: керування постачанням, виробництвом, транспортно-складськими системи, якістю, збутом тощо.

Розвиток автоматизованих систем управління підприємством в технологічному плані йшов шляхом від файлових систем до систем управління базами даних (СУБД), ускладнення технічних засобів і збільшення їх потужності, розширення переліку завдань, які вирішувалась.

В основі створення цих систем покладено концепцію єдиної бази даних, яку

обслуговує спеціальна програма - СУБД. Проте обчислення здійснювались на

єдиній апаратній платформі (одній машині) [6].

ІС другого покоління відомі також під назвою Management Information System — MIS („управлінською (адміністративною) інформаційною системою” або „інфор­ маційні системи в менеджменті”), у вітчизняній літературі використовується термін „АСУ - концепція баз даних”. Основною функцією таких систем є забезпечення керівництва інформацією. Типову управлінську інформаційну систему характеризує структурований потік інформації, інтеграція завдань оброблення даних, генерування запитів і звітів. Ця система створювалася на ідеології автоматизованих банків даних і баз даних.

Основною функцією таких систем є забезпечення керівництва інформацією. Типову управлінську інфор­ маційну систему характеризує структурований потік інформації, інтеграція задач обробки даних, генерування запитів і звітів.

В управлінських інформаційних системах (УІС) вже були визнані переваги колективного користування даними, а також відзначено, що в одній організації багато прикладних програм використовують одні й ті самі робочі дані і відбувається дублювання робіт у процесі збирання, зберігання і пошуку цих даних. Зі збіль­ шенням кількості прикладних програм, що обслуговують всі рівні управління та обробляють одні й ті самі робочі дані, зростав обсяг дублювання, що ставало гальмом на шляху комп’ютери­ зації управління. Більш того, це дублювання часто було неефективним, оскільки призводило до несумісності прикладних програм. Виходом із цієї ситуації стала концепція створення єдиної централізовано керованої бази даних, яка за допомогою спеціального програмного продукту — СУБД обслуговує всі прикладні програми організацій.

Основною проблемою створення великих розподілених баз даних є складність опису даних, що має на меті об’єктивного, незалежного від окремих прикладних програм, спростити колектив­ не використання даних різними прикладними програмами. Для опису даних широко застосовуються моделі та словники даних. Семантика даних, тобто вивчення їх змісту незалежно від окремих прикладних програм, стала самостійною галуззю досліджень. 

Подальшим розвитком інформаційних систем в економіці в колишньому СРСР саме й було створення АСУ (ІС) на основі ідеології автоматизованих банків даних і баз даних.

Цей етап створення інформаційної системи другого покоління розпочався 1972  року, коли вперше до державного плану було внесено питання розвитку економіки і створення АСУ. Розширилися технічна та програмна бази АСУ, урізноманітнилися варіанти їх побудови з орієнтуванням на окремі класи та моделі ЕОМ, зокрема міні- та мікрокомп’ютери. Зросла також варіантність IC завдяки збільшенню кількості технологічних режимів експлуатації ЕОМ та всього комплексу технічних засобів, зокрема почалося впровадження діалогового режиму та режиму телеобробки даних.

У середині 80-х років був нагромаджений значний досвід ство­рення та використання інформаційних систем організаційного управління. Створено багато автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП), систем автоматизованого проектування конструкцій та технологій (САПР).

Економічна ефективність АСУ була значна. Крім прямого еко­номічного ефекту впровадження АСУ мало великий вплив на зміну характеру діяльності управлінського персоналу. Підвищилась оперативність, наукова обґрунтованість та об’єктивність прий­ маних управлінських рішень; стало можливим розв’язувати прин­ ципово нові економічні задачі, які до впровадження IC не розв’я­ зувалися апаратом управління; збільшився час на творчу роботу працівників за рахунок скорочення обсягів виконання рутинних операцій вручну; у результаті автоматизації процесів інформаційного обслуговування підвищилася інформованість управлінського персоналу [5].

Загальноприйнятої класифікації ІС на теперішній час не існує і тому їх часто класифікують за різними ознаками, з-поміж яких можна виділити такі:

1. За рівнем або за сферою діяльності: 

• державні,

• територіальні (регіо­ нальні),

• галузеві,

• підприємств або організацій,

• технологічних процесів.

2. За призначенням або особливістю об’єктів управління: 

• адміністра­тивні,

• виробничо-технічні,

• соціальні,

• транспортні тощо.

3. За рівнем автоматизації процесів управління: 

• інформаційно-пошукові,

• інформаційно-керівні,

• інформаційно-довідкові,

• СППР,

• інтелекту­альні інформаційні системи тощо.

4. За ступенем централізації обробки інформації: 

• централізовані ІС,

• децентралізовані ІС,

• ІС колективного використання.

5.  За характером керованого виробничого процесу: 

1)  для виробництва з дискретним процесом (машинобудування, приладобудування);

2)  з неперервним процесом (хімічна, нафтопереробна і газова промисловості);

3)  з неперервно-дискретним процесом (металургійна, цементна, харчова промисловості).

6.  За ступенем інтеграції функцій: 

1)  багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями планування;

2)  багаторівневі ІС з інтеграцією за рівнями управління (підприємство  –  об’єднання  –  галузь);

3)  комплексні ІС, які здійснюють інте­ грацію ІС з відмінними задачами (ІС керування підприємством з ІС керування технологічними процесами тощо).

Академік В.М. Глушков запропонував підрозділяти всі ІС першого поко­ління на  два основні типи:

1. Автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП);

2. Автоматизовані системи організаційного або адміністративного управ­ ління (АСОУ).

АСУТП керує роботою технологічних процесів (керування верстатами, домною тощо), АСОУ  –  об’єктами економічної і соціальної суті.

Головна відмінність  цих двох типів систем полягає передусім в особ­ливості об’єкта керування: для АСУТП  –  це різні машини, прилади, пристрої, а для АСОУ  –  насамперед люди, колективи людей.

Друга відмінність  міститься в формі передачі інформації: в АСУТП основною формою передачі інформації є різні сигнали (електричні, оптичні, механічні тощо), в АСОУ  –  документи.

Зазначимо, що в економіці з врахуванням сфери застосування виділяються:

·  банківські інформаційні системи;

·  ІС фондового ринку;

·  страхові ІС;

·  податкові ІС;

·  ІС промислових підприємств і організацій (особливе місце за значимістю і розповсюдженістю серед них займають бухгалтерські ІС);

·  статистичні ІС тощо [7].

Підсумовуючи сказане з приводу розвитку інформаційних систем, слід зазначити, що інформаційні системи нового покоління не витісняли попередні інформаційні системи, а просто розширювався діапазон застосування інформаційних сис­тем. Більш того, у деяких сучасних гібридних інформаційних системах присутні елементи всіх чотирьох поколінь ІС. 

Тестові питання першого рівня

1. (43) У фінансовій бухгалтерській звітності наводять показники, які не становлять комерційної таємниці підприємства:

А) так

Б) ні.

2. Зовнішній аудит повинні проводити незалежні аудитори та аудиторські фірми:

А) так

Б) ні.

Тестові питання другого рівня

1. (43) До складу фінансової звітності в Україні не належить:

А) Баланс

Б) Звіт про прибутки і збитки

В) Звіт про рух грошових коштів

Г) Звіт про власний капітал

Д) Правильної відповіді немає.

2. (93) Контроль за фінансуванням державних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку здійснює:

А) Міністерство доходів і збитків України

Б) Державне казначейство України

В) Державна фінансова інспекція України

Г) Рахункова палата України

Д) Правильної відповіді немає.

ВИСНОВКИ

При виконанні контрольної роботи з дисципліни «Вступ до фаху «Облік і аудит» було поставлено ряд завдань. Мною було розглянуто основні поняття в бухгалтерському обліку, аудиті і аналізі господарської діяльності підприємства, їх методи та основні вимоги до організації та здійснення бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту.

В теоретичній частині я детально описав сутність інформаційної системи другого покоління. Друге покоління характеризується першими спробами децентралізації інформаційної системи, в процесі якої інформаційні технології почали поширюватись на робочих місцях в офісах і відділеннях компаній. Інформаційні системи нового покоління не витісняли попередні інформаційні системи, а просто розширювався діапазон застосування інформаційних сис­тем.