- •3 Рівень
- •1) Охарактеризуйте політичну ситуацію в Україні 2000- 2004 рр.
- •2) Охарактеризуйте рух «шестидесятників» та його історичне значення
- •3. Проаналізуйте державне будівництво у 1991-2006 рр
- •4. Охарактеризуйте міжнародне становище України в сучасних умовах.
- •5.Охарактеризуйте Руху Опору населення України окупаційному режиму в роки Другої світової війни.
- •6.Український національно-визвольний рух в умовах політичної реакції середини 1960-х – першої половини 1980-х рр.
- •7.Історичне значення національно-визвольної боротьби українського народу в роки Другої світової війни: уроки та наслідки.
- •9.Причини поразки та історичні уроки визвольних змагань українського народу 1917-1921 рр.
- •10. Проаналізуйте процес становлення багатопартійності в Україні в кін.1980-х – впродовж 1990-х рр.
- •11 Буковина і Закарпаття у 20-30-х рр. Хх ст. Проголошення Карпатської України та боротьба за її незалежність
- •12. Проголошення зунр. Розбудова її державницьких інститутів, внутрішня і зовнішня політика (листопад 1918 – липень 1919 рр.).
- •13 Національно-просвітній рух на українських землях у складі Австро-Угорської імперії: створення та діяльність «Руської трійці», «Просвіти» та Наукового товариства імені т.Шевченка.
- •14.Розпад радянської комуністичної імперії. Проголошення незалежності України та процес її становлення у другій половині 1991 р. На початку 1992 р.
- •15.Утворення Центральної Ради та її державницькі змагання весною-влітку 1917 р. Перший і Другий Універсали Центральної Ради.
- •16.Внутрішня та зовнішня політика Української Держави за гетьмана п.Скоропадського.
- •17.Захоплення України гітлерівською Німеччиною. Утвердження нацистського окупаційного режиму.
- •18.Утворення оун, її програмні цілі, форми і методи діяльності наприкінці 20-х - 30-ті рр. ХХст.
- •19.Причини краху тоталітарного режиму срср та характер українського національно-визвольного руху на зламі 1980-90 – х років.
- •20. Початок Другої світової війни і встановлення більшовицького тоталітарного режиму на західноукраїнських землях у 1939-1941 рр.
3. Проаналізуйте державне будівництво у 1991-2006 рр
Провал антиконституційного перевороту в СРСР (19—21 серпня 1991 р.) створив зручні умови для повного проголошення незалежності Української держави. Всенародний референдум 1 грудня 1991 р., на якому 90,32 відсотки громадян проголосували за підтвердження Акту незалежності України та одночасні вибори президента країни (ним став Леонід Кравчук, 1990—1994) завершили процес становлення молодої держави.Протягом січня-лютого 2002 р. Верховною Радою затверджено державний синьо-жовтий прапор, малий герб — тризуб та гімн "Ще не вмерла Україна" Павла Чубинського та Михайла Вербицького.Позитивним підсумком першого періоду розбудови державності України (1991—1994 рр.) було створення нових органів управління.15 квітня 1994 року Україна приєдналася до Економічного союзу тільки як асоційований членВ економіній сфері були великі прорахунки, що привели до інфляції, яка сприяла збиванню великих капіталів та дикої "приватизації"Не дивлячись на певні прорахунки загальним підсумком періоду правління Леоніда Кравчука (1991—1994 рр.) було утвердження української державності та її міжнародне визнання.У середині 1990-х рр. вдалося зрушити з місця конституційний процес. 18 травня 1995 р. Верховна Рада прийняла закон "Про державну владу і місцеве самоврядування", згідно з яким Президент ставав главою виконавчої влади. Склад уряду він формував сам без узгоджень і затверджень парламентом. Органами влади від обласного до районного рівня ставали державні адміністрації, підпорядковані Президента .Строга монетарна політика привела до різкого падіння темпів інфляції: літом 1996 р. вона впала до 0,1 відсотка.. Розпочалася приватизація великих підприємств та сільськогосподарських угідь. Наслідком державотворчих дій адміністрації Леоніда Кучми у цей період стало прийняття Конституції України (28 червня 1996 р.).Суттєво зменшилися темпи падіння ВВП, Як наслідок реформ Віктора Ющенка відбулося реальне зростання заробітної плати в Україні До 2000 р. було завершено приватизацію присадибних ділянок, в результаті чого 6,1 млн. селян отримали сертифікати, які підтверджували, що вони є власниками земельного паю. Відбувалося розширення приватного та корпоративного сектору в промисловості.. Основним підсумком правління Леоніда Кучми є проведення довгоочікуваних економічних реформ, прийняття Конституції та впровадження гривні, що ознаменувало всебічне утвердження Української держави.
4. Охарактеризуйте міжнародне становище України в сучасних умовах.
Із проголошенням незалежності Україна почала брати активну участь у міжнародних відносинах як повноправний суб'єкт міжнародного права. Основні принципи зовнішньої політики України визначені в Декларації про державний суверенітет України (1990), ухвалених Верховною Радою «Основних напрямках зовнішньої політики України» (1993), в Конституції України (1996).
Одним з основних напрямків зовнішньої політики України є підтримання дружніх взаємовигідних зв'язків з країнами СНД. Основним питанням щодо цього є забезпечення України енергоносіями з Росії та створення зони вільної торгівлі в межах СНД; спрощення режиму перетинання україно-російського кордону тощо. 2003 р. Президент України Л. Кучма обраний головою на саммітах СНД. У вересні 2003 р. Україна разом із Росією та деякими іншими країнами СНД підписала угоду про Єдиний економічний простір (ЄЕП), де провідну роль відіграла Москва. Цей договір передбачає створення наддержавних органів, що суперечить Конституції України. Проте вже у жовтні претензії росіян на острів Тузлу у Керченській протоці загальмували процес входження України до ЄЕП. Цей конфлікт ще не вичерпаний і його розв'язання — процес тривалого часу.
Західна політика України пов'язана з прагненням інтегруватись у європейські структури і зокрема з входженням у Європейський союз (у віддаленій перспективі). Але цьому заважають економічне становище держави та суспільно-політична ситуація в ній, які не задовольняють європейським вимогам (зокрема стан демократії в Україні). Тому Україна мусить задовольнятися певними двосторонніми угодами з високорозвиненими країнами з певних питань економічного та політичного співробітництва.
Україна є членом декількох регіональних міждержавних організацій, зокрема Центральноєвропейської ініціативи (з 1996 р.) та Чорноморського економічного співробітництва (1994) що дає їй можливість розширяти співробітництво в таких галузях, як зв'язок, енергетика, транспорт, екологічна безпека, наука і технологія, статистика, інформація, культура.
Певну роль Україна відіграє у врегулюванні локальних конфліктів, а саме, в Югославії, Сьєрра-Леоне, Південному Лівані, а з 2003 — в Іраку.
