
- •Розділ 1. Особливості проектування кампусних мереж
- •1.2 Основні вимоги до проектування кампусних мереж
- •1.3 Вимоги до проектування структурованих кабельних систем (скс)
- •Розділ 2. Технології для проектування кампусних мереж
- •2.3 Використання Wi-Fi
- •2.3.1 Стандарти технології Wi-Fi
- •Розділ 3. Проектування мережі
- •3.1 Вибір топології для проекту
- •3.1.1 Вибір мережевих технологій для магістральної мережі та мережі рівня доступу
- •3.1.2 Вибір топології для магістральної мережі
- •3.1.3 Вибір мережевих технологій для мережі рівня доступу
- •3.1.3.1 Технології ftTx
- •3.1.3.2 Технологія ActiveEthernet
- •3.1.3.3 Технології xPon
- •3.1.3.4 Технологія xDsl
- •3.1.4 Вибір топології мережі доступу
- •3.2 Вибір обладнання
- •3.3 Поділ на підмережі
- •3.4 Опис проектованої мережі
- •Розділ 4. Налаштування мережевих технологій
- •Налаштування проведемо на маршрутизаторі Main, тому що саме він відповідає за маршрутизацію та видачу Інтернет адрес підмережі користувачів бездротового виходу до мережі Інтернет(Wi-Fi):
- •4.2 Налаштування vtp
- •4.3. Налаштування протоколу stp
- •4.4 Налаштування dhcp сервера
- •4.4.1 Розподіл iр-Адрес
- •4.4.2 Опції dhcp
- •4.4.3 Приклад процесу одержання адреси
- •4.4.4 Налаштування dhcp
- •Налаштування dhcp для підмережі ip телефонії, на маршрутизаторі VoIp виглядає наступним чином:
- •Розділ 5 техніко-економічне обгрунтування ефективності використання мережевого та серверного обладнання для створення інформаційної мережі кампусу
- •5.1 Розрахунок капітальних затрат.
- •5.2 Розрахунок експлуатаційних витрат.
- •5.3 Розрахунок тарифних доходів
- •5.4 Розрахунок системи показників економічної ефективності.
- •Розділ 6. Охорона праці
- •Розділ 7. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •7.1. Коротка характеристика проектованого об’єкта
- •7.2. Внутрішня техногенна безпека об’єкту, де експлуатується проектована мережа
- •7.3. Заходи захисту мережі від несанкціонованого доступу
- •7.4 Пожежна профілактика
- •7.5. Відомості про перелік інструментів, засобів, обладнання, матеріалів та устаткування, які можуть бути використані під час локалізації та ліквідації наслідків нс
- •7.6. Засоби захисту людини від дії небезпечних чинників на досліджуваному об’єкті
- •Список використаних джерел
Розділ 7. Безпека в надзвичайних ситуаціях
7.1. Коротка характеристика проектованого об’єкта
У даній кваліфікаційній роботі спеціаліста розробляється проект мережі кампусу. Кампус (лат. campus — «поле», «відкритий простір» ) - університетське або корпоративне містечко. Університетський кампус включає в себе, зазвичай, студентські гуртожитки, бібліотеки, аудиторії, лабораторії, актові зали, їдальні, - та всю іншу університетську інфраструктуру. Кампуси університетів нерідко користуються справжньою автономією: зазвичай мають окрему свою адміністрацію, виборну з числа самих студентів і викладачів вищого навчального закладу. Іноді кампусом називають і відокремлену територію, що належить певній великій компанії, на якій міститься корпоративна внутрішньо-фірмова інфраструктура, в тому числі з соціальними (а іноді й житловими) об'єктами. В нашому проекті увагу приділено саме корпоративному кампусу, так як мережа проектувалася для двох корпоративних багатоповерхових будинків.
У даному проекті здійснюється проектування мережі з використанням методу проектування «зверху вниз», тобто, спочатку ми дізнаємося технічні та бізнес цілі мешканців будинків, проаналізуємо їх вимоги до мережі, і ці дані стануть основою для вибору необхідного обладнання. Оскільки наша мережа проектується для мешканців багатоповерхових будинків то доцільно здійснювати її на основі технологій VLAN, Wi-Fi та VTP. Проте використання таких технологій, при введені в експлуатацію мережі, може негативно впливати на життя та здоров’я мешканців та й адміністратора мережі, так як обладнання, що використовується для цих технології працюють в радіочастотному діапазоні і здійснюють постійне випромінювання енергії.
Отож при проектуванні мережі та введені її в експлуатацію велику увагу треба звернути на безпеку людей, які будуть користуватися та обслуговувати мережу кампусу. Телекомунікаційна кімната буде знаходитися в окремому приміщенні одного з будинків на першому поверсі. Самі ж будинки розташовані в спальному районі міста і були побудовані з бетонних блоків з урахуванням усіх будівельних та сейсмічних вимог.
7.2. Внутрішня техногенна безпека об’єкту, де експлуатується проектована мережа
Потенційними небезпечними уражальними чинниками техногенного характеру, які впливають на життя і здоров’я адміністратора мережі кампусу та мешканців будинків під час її експлуатації є :
електромагнітні поля;
інформація
Для забезпечення працездатності мережі на етапі її проектування були використанні Wi-Fi роутери, маршрутизатори з підтримкою VTP, сервери обробки інформації компанії Cisco.
У проекті було запропоновано використовувати Wi-Fi роутери та маршрутизатори з підтримкою VTP марки Linksys Smart, що характеризуються:
Швидкістю передачі даних по бездротовій мережі до 300 -450 Мбіт / c;
Чудовою зоною покриття завдяки MIMO технології;
Одночасною роботою у двох діапазонах частот для збільшення пропускної спроможності та запобігання перешкод
Однак ці притрої для забезпечення роботи користувачів по технології Wi-Fi здійснюють негативне електромагнітне випромінювання (ЕМВ). Випромінювання від такого роду апаратури є низькочастотним. Опромінення має надзвичайно негативний вплив на здоров’я людини. Найчутливішими до електромагнітного поля є нервова, серцево-судинна, нейрогуморальна та ін. системи. У людей, які працюють або перебувають в зоні дії електростатичного поля, виникають різноманітні скарги: на роздратованість, головний біль, порушення сну, зменшення апетиту та ін. Первинним проявом дії електромагнітної енергії є нагрів, який може призвести до змін і навіть пошкодження тканин і органів. Нагрів особливо небезпечний для органів зі слабкою терморегуляцією та у складі яких багато води (мозок, очі, нирки, сім'яні залози). Коливання надвисоких частот викликають також помутніння кришталика ока.
Існуючими нормами з ДСН 3.3.6.096-2002 "Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів" встановлено граничні допустимі рівні випромінювання:
– експозиційні дози рентгенівського випромінювання становлять 0,1 мбер/год = 100 мкР/год;
– допустима поверхнева кількість потоку енергії (інтенсивність потоку енергії) для різних типів УФ випромінювання становить:
для УФ-С – 0,001 Вт/м2;
для УФ-В – 0,01 Вт/м2;
для УФ-А – 0,10 Вт/м2;
для видимих випромінювань – 10,0 Вт/м2;
для інфрачервоних випромінювань – 35,0 – 70,0 Вт/м2;
– електростатичність поверхневого потенціалу відеотерміналу – 500 В;
напруженість електростатичного поля – 20 кВ/м.
Для захисту людей від шкідливої дії ЕМП використовують:
зменшення потужності випромінювання;
екранування (джерела ЕМП);
віддалення робочого місця на безпечну відстань,
зменшення часу перебування у небезпечній зоні,
застосування засобів індивідуального захисту та інші заходи.
проведення дозиметричного контролю, медичних оглядів, додатковою відпусткою;
Щоб захистити мешканців будинку та адміністратора мережі від негативного впливу ЕМП введено щогодинна технічна перерва, тривалістю 10 хвилин для адміністратора мережі, та проведено екранування джерел ЕМП, що дасть змогу зменшити негативний вплив на мешканців будинків.
Ще одним небезпечним чинником є інформація, яка передається по
мережі, адже вона може передаватися як по фізичних лініях так і по радіоефіру. Джерелами інформації є як самі користувачі мережі так і сервери зберігання інформації, що надають її на вимогу користувача. Однак великий потік інформації, особливо сьогодні при великій і стрімкій інформатизації суспільства, в таких житлових будинках може негативно впливати на психіку людини. Вона стає більш дратівливою, емоційно не стабільною. Крім інформації, яку людина черпає з Всесвітньої мережі, вона крім того отримує її і від інших оточуючих. Таке «загромадження» інформацією негативно впливає на життя і здоров'я людей. Особливо це стосується підлітків та дітей шкільного віку.