5.3 Розрахунок тарифних доходів

До основних економічних показників відносяться прибуток і рентабельність. Після введення в експлуатацію вузла доступу витрати на електроенергію зменшаться в 1,2 рази. Тобто,

Вп=, Вп=грн. (5.17)

Розраховуємо різницю: Вп- Вп=270911-225759=45152 грн.

Отже, дохід, за рік:

Д = 50₂₂45152=2257600 грн. (5.18)

5.4 Розрахунок системи показників економічної ефективності.

1. Cобівартість:

, (5.19)

де Д –доходи від економії електроенергії, Е – сума експлуатаційних витрат, грн.

2. Продуктивність праці:

(5.20)

де Z_пр – кількість працівників.

3. Валовий прибуток підприємства:

П_вал = Д – Е – К= 2257600 – 472561 – 260825 = 1524214грн. (5.21)

4. Чистий прибуток від діяльності:

П_чист = П_вал - 0.25*П_вал = 1524214– 0.251524214 = 1143160 грн. (5.22)

5. Рентабельність – це показник, який характеризує відносний рівень ефективності впровадження системи проектування вузлів доступу в телекомунікаційному підприємстві. Рентабельність визначається:

(5.23)

6. Коефіцієнт економічної ефективності:

; (5.28)

Коефіцієнт економічної ефективності повинен бути більшим облікової ставки банківської позики на кредит від інвестицій R = 0,2.

7. Термін окупності нормативний:

; (5.29)

8. Розрахунковий термін окупності:

= 9 місяців, (5.30)

де С– сумарні витрати.

В результаті проведення економічного розрахунку і визначення економічної доцільності впровадження проектованої системи вузлів доступу були отримані наступні результати:

• капітальні затрати – 271734 грн.;

• експлуатаційні затрати – 461452 грн.;

• собівартість – 0.24;

• рентабельність – 70 %;

• коефіцієнт економічної ефективності – 5,7;

• валовий прибуток – 1433325 грн. і чистий прибуток – 1254251 грн.;

Із вище наведених результатів слідує висновок, що впровадження та експлуатація інформаційної мережі кампусу є виправданим кроком, оскільки така інновація окуповується при собівартості 0.24 і чистому прибутку від функціонування мережі 1254251 грн.

Розділ 6. Охорона праці

Основною метою розділу охорони праці є уникнення можливості виробничого травматизму, професійних отруєнь і захворювань, пожеж і вибухів, аварій, забруднення довкілля при будівництві та використанні об′єкта проектування. Завданням дипломного проекту є проектування мережі кампусу з використанням технологій VLAN, VTP, Wi-Fi.

При виконанні даного дипломного проекту на персональному комп’ютері (ПК), я дотримувалася вимог загальної інструкції з охорони праці.

Основним обладнанням мого робочого місця є: дисплей, системний блок, клавіатура, друкуючий пристрій (принтер), зовнішні пристрої пам’яті, сканер, “миша”, блок безперервного живлення, робочий стіл, стілець та інш.;

Дисплей розташований на відстані 1 м від стіни з вікнами від інших стін – на відстані 0,8 м. Природне світло падало на нього з лівого збоку.

Дисплей на робочому місці розташований так, що поверхня екрану знаходилася в центрі поля зору на відстані 500 мм від очей.

Робота комп’ютера супроводжувалася електромагнітним випромінюванням різних частот і рівнів, інтенсивність котрого зменшується пропорційно квадрату відстані до екрану. Оптимальною для працюючого за ПК, як і в моєму випадку є відстань 50 см від дисплею.

Раціональна робоча поза тіла була такою, при якій мої ступні розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані в горизонтальній площині, верхні кінцівки рук – вертикально, кут ліктевого суглоба коливався в межах 70-90 град., зап’ястя зігнуті під кутом, що не перевищує 20 град., нахил голови – в межах 15-20 градусів.

Рис. 6.1 Оптимальна робоча поза користувача ПК

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на комп’ютерах, в тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, збільшена вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендуємо носити одяг з синтетичних матеріалів.

При налаштуванні дисплею перед роботою, дотримувалася таких методичних вказівок:

• яскравість світіння екрану - не менше 100 кд/кв.м (кандел на кв. м.);

• відношення яскравості екрану ВДТ до яскравості оточуючих його поверхонь в робочій зоні - не більше 3:1;

• мінімальний розмір точки світіння - не більше 0,4 мм для монохромного ВДТ і не більше 0,6 мм для кольорового;

• контрастність зображення знака - не менше 0,8.

Закінчивши роботу, я зберегла в пам’яті ПК файли, які знаходились у роботі. Виконала всі дії для коректного завершення роботи в операційній системі.

Площа приміщення, у якому працюють проектанти ТК мереж, дорівнює 17 м², висота – 2,8 м, об’єм – 47,6 м³. в приміщенні 2 робочих місця. Тому на одного працівника припадає 23,8 м³ об’єму приміщення та 8,5 м² площі, що задовольняє вимоги «Державних санітарних правил та норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98», п.2 «Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ ЕОМ та ПЕОМ», згідно з якими на кожного працівника відводиться 20 м³ об’єму і 6 м² площі.

Роботи з реалізації задачі належать до першої категорії важкості (легкі роботи 1а). Згідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони" та ДСН 3.3.6.042-99 оптимальні метеорологічні умови.

Таблиця 6.1

Оптимальні метеорологічні умови

Пора року	Категорія робіт згідно ГОСТ 12.1.005-88	Температура повітря, °С не більше	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодна	Легка-1а	22-24	40-60	0.1
Тепла	Легка-1а	23-25	40-60	0.1

У приміщенні лабораторії мікроклімат відповідає оптимальним значенням параметрів, встановлених ДСН 3.3.6.042-99. Для забезпечення дотримання постійності параметрів мікроклімату приміщення лабораторії обладнано системою опалення та кондиціювання повітря відповідно до СНІП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція и кондиціонування".

Для забезпечення заданих в табл.1 оптимальних метеоумов використовується кондиціонер марки EWT G-091GS. Даний кондиціонер відображає задану температуру охолодження або обігріву, режим роботи і коди несправностей у разі їх виникнення.

Рис.6.2 Зовнішній вигляд кондиціонеру EWT G-091GS

Характеристики кондиціонеру наведемо в таблиці 4.2.

Таблиця 6.2

Технічні характеристики кондиціонера EWT G-091GS

Характеристики по холоду
Обслуговуюча площа (м2)	25
Споживана потужність, кВт	1,01
Коефіцієнт ефективності, ЕЕR	2,61
Гарантований діапазон зовнішніх температур	+21 - +43
Характеристики по теплу
Обслуговуюча площа (м2)	27
Споживана потужність, кВт	1,07
Коефіцієнт ефективності, ЕЕR	2,61
Гарантований діапазон зовнішніх температур	-5 - +24
Технічні характеристики внутрішнього блоку
Рівень шуму (min-max), дБ (А)	27 - 35
Маса, кг	8
Габарити (В×Ш×Д), мм	255×730×174
Технічні характеристики зовнішнього блоку
Рівень шуму (max), дБ (А)	50
Маса, кг	33
Габарити (В×Ш×Д), мм	430×720×310
Загальні характеристики
Джерело живлення, В/фаза/Гц	220 – 240/1/50
Максимальна довжина магістралі, м	10
Максимальний різниця висот, м	5
Фреон	R22

Важливе місце в комплексі заходів з охорони праці працюючих з ПК займає утворення оптимального світлового середовища, тобто раціональна організація природного і штучного освітлення приміщення і робочих місць.

Схема 6.1 Вимоги до системи освітлення робочого місця користувача ПК

Для забезпечення нормальних умов роботи велику роль відіграє освітлення. Згідно з ДБН 3.25-28-2006 "Природне та штучне освітлення. Норми проектування", приміщення має природне та штучне освітлення. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів становить 300-

400лк.

Особливо важливе біологічне і гігієнічне значення для людини має природне освітлення, котре в денний період забезпечується за допомогою віконних отворів, розміри яких 1,8×1,2 м відповідають ДБНВ 2.5-28-2006. для роботи зранку та ввечері передбачається штучне освітлення.

Розрахунок природного освітлення

Відповідно до наведених вище площі та об’єму приймаємо: довжина L=5 м, ширина В=3,4 м, висота Н=2,8 м. За висоту робочої поверхні умовно приймаємо висоту робочого столу h_р=0,8 м. Вікна робочої кімнати виходять на західну сторону й не мають перешкод для проходження світлових променів (відсутні об’єкти затемнення). Далі знаходимо необхідну площу вікна:

,

де І_н – нормоване значення КПО (для зорової роботи VIII розряду при бічному освітленні); S_п – площа підлоги; η₀ – значення світлової характеристики вікон (визначається нижче); τ₀ – загальний коефіцієнт світло пропускання вікон; К_з – коефіцієнт запасу (при концентрації пилу < 1 мг/м³ і природному освітленні під кутом); v₁=1,8 – коефіцієнт, який враховує відбивання світла від поверхні; К_б – коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, розташованими навпроти.

Нормоване значення КПО знайдемо, скориставшись таблицею:

І_н=І·М·С,

де І=0,3 – значення коефіцієнта природного освітлення (для зорової роботи при загальному спостереженні за ходом виробничого процесу і при бічному освітленні); М – коефіцієнт світлового клімату, М=0,9; С – коефіцієнт сонячності клімату, С=0,85.

І_н=0,3·0,9·0,85=0,2295.

Приймаємо коефіцієнт запасу К_з=1,4.

Значення світлових характеристик вікон η₀ визначається відношенням:

З таблиці знаходимо η₀ =13. Площа підлоги дорівнює S_п=17 м². Оскільки вікна не мають світлозахисних пристроїв і виготовлені з подвійними дерев’яними рамами, в яких вставлене віконне скло, то за знайденими значеннями в таблицях визначаємо загальний коефіцієнт світло пропускання вікон:

τ₀= τ₁·τ₂·τ₃·τ₄·τ₅,

де τ₀ – загальний коефіцієнт світлопроникання; τ₁=0,9; τ₂=0,75 та τ₃=0,8 – коефіцієнти світлопропускання матеріалу вікна, виду вікна та його конструкції; τ₄=1 – коефіцієнт, який враховує витрати світла в сонцезахисних конструкціях; τ₅=0,9 – коефіцієнт, який враховує витрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під лампою.

Всі значення коефіцієнтів: τ₁, τ₂, τ₃, τ₄, τ₅, І, К_з, v1, К_б беруться із відповідних таблиць. Отже:

τ₀ =0,9·0,75·0,8·1·0,9=0,486.

Отримуємо необхідну площу світлових отворів:

Кількість вікон визначаємо за формулою:

,

де S=1,8·1,2=2,16 м² – площа вікна.

Тому: вікно.

Отже, для забезпечення КПО І_н=0,3 у нашому приміщенні є одне вікно площею 2,16 м², розмірами 1,8×1,2 м.

Для створення комфортних умов праці людей в приміщенні зранку та ввечері застосовувалося штучне освітлення, оскільки в цей час природного освітлення було недостатньо. Тому використовують штучне освітлення.

Розраховуємо штучне освітлення для приміщення з розмірами: А=5м, В=3,4м, Н=2,8 м; напруга освітлювальної мережі 220 В; світильники з люмінесцентними лампами ПВЛ-1; лампи ЛБ-20; коефіцієнти відбивної здатності стелі, стін, робочої поверхні відповідно 0,7, 0,5, 0,3; коефіцієнт запасу k=1,3; коефіцієнт нерівномірності освітлення z=1,1. виконувані зорові роботи відносяться до VIII розряду, підрозряду «а». Висота робочої поверхні h_р.п.=0,8 м, висота звису h_з.в.=0,15 м.

За нормами ДБНВ 2.5. – 28 – 2006 «Природне та штучне освітлення» мінімальна нормована освітленість від загального освітлення для VIII розряду зорових робіт, підрозряду «а», становить Е_н=75 лк (при загальному освітленні).

Висота підвісу світильників:

h=H-(h_р.п+ h_з.в)=2,8-(0,8+0,15)=1,85 м

Довжина світильника з таблиці:

l_c=0,455 м

Перевірка можливості використання методу КВ за відношенням l_c/h:

l_c/h=0,455/1,85=0,25<0,2,

тобто використання методу КВ правомірне.

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку знаходимо індекс приміщення:

За таблицею для даного світильника, при індексі приміщення 1,0 і заданих коефіцієнтах відбивної здатності коефіцієнт використання η=0,32.

Оскільки при розрахунку з люмінесцентними лампами світловий потік ламп відомий (для лампи ЛБ-20 – Ф_л=1200 лм) і конструктивно визначено кількість ламп у світильнику (у світильнику ПВЛ-1 розміщується дві лампи), визначаємо необхідну кількість світильників:

Приймаємо розташування світильників у n_р=1 ряд, тоді число світильників буде дорівнювати:

N_р= 9,5/1=9,5

Приймаємо N_р=10.

Загальне число світильників:

N= N_р· n_р=10·1=10

Фактична освітленість:

Е_ф=, що задовольняє норми.

Відстань між світильниками у ряді:

λ=А/ N_р- l_c=5/3 – 0,455≈0,045 м

Відстань від крайніх світильників до стіни:

λ’= λ:2=0,045:2=0,023 м

Під час користування персональними комп’ютерами в заданому приміщенні виникають шуми, вібрація та ультразвук, що пов’язані з роботою кондиціонера, вентиляторів систем охолодження, принтерів та трансформаторів. Оскільки вентилятори системних блоків комп’ютерів розміщені в кожухах, а кондиціонер працює практично безшумно, то рівень шуму значно менший за 50 дБА. Тому згідно ГОСТ 12.1.003-86 додаткова звукоізоляція непотрібна.

ПК живляться від мережі змінного струму —220 В. Приміщення належить до таких, в яких безпека ураження електричним струмом 2 класу. Запроектуємо ряд заходів щодо забезпечення безпеки при роботі з ними. Згідно з «Правилами встановлення електрообладнання» до робочого місця підведені кабелі.

Електробезпеку роботи з приладами згідно з НПАОП 0.00.1.31-99 забезпечують такими заходами:

• для захисту приладів від перенавантажень та коротких замикань використовується запобіжник;

• для забезпечення електробезпеки в аварійному режимі застосовується

• захисне заземлення.

Для забезпечення відповідного захисту від електричного струму використовуємо захисне занулення, тобто занулюємо все обладнання яке буде використовувати змінну напругу і до нього може бути легкий доступ працівників.

Коефіцієнт кратності k визначається залежно від типу запобіжника: для теплових автоматів і топких вставок k≥3I_ном; для вибухонебезпечних приміщень k≥4I_ном.

Мета розрахунку занулення полягає у визначенні умов, за яких воно надійно і швидко відмикає пошкоджену електроустановку (корпус ПК) на трьох дільницях від мережі і одночасно забезпечує безпеку дотику людини до занулених частин установки в аварійний період.

У нашому випадку напруга живлення менша за кВ, а повна споживана потужність – менша за 100 кВА. За таких умов згідно «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджене наказом Держнаглядохорони праці 09.01.98 №4» опір заземлювального пристрою нормується і становить не більше 10 Ом. При розрахунку вважаємо, що вертикальні заземлювачі розміщені за контуром.

Занулення встановлене із такими параметрами: розташування вертикальних заземлювачів у прямокутнику А∙B = 5х3,4 (м); заземлювачі – сталеві труби завдовжки l=2,0 м і зовнішнім діаметром d=0,05 м, з’єднувальна шина шириною b=0,04 м; грунт – суглинок при середній вологості та питомим опором p=100 Ом∙м; кліматичний коефіцієнт при середній вологості для суглинку φ2=1,5; глибина закладання заземлювального пристрою h= 0,7 м; внутрішня електромережа приміщення – чотирипровідна з лінійною напругою 380 В і нульовим захисним провідником, площа перерізу S фазних і нульового провідників прийнята однаковою, матеріал – мідь, трансформатор з активним опором R_тр = 0,2 Ом. Номінальний струм плавкої вставки запобіжника I_ном = 50 А, довжина петлі фаза-нуль становить I_п = 90м.

Обрахуємо питомий опір ґрунту:

ρ_р = ρ∙ φ2 = 100∙1,5 = 150(Ом∙м).

Відстань від поверхні землі до середини заземлювача t = t/2 + h=2/2+0,7 = 1,7 м; опір розтікання струму однієї вертикальної трубки:

(В)

Орієнтована кількість вертикальних заземлювачів:

n′=R_од/R_з= 55,953/4 = 13,98825.

Приймаємо n′= 14.

При використанні заземлювального пристрою за контуром приміщення орієнтовна відстань між трубами:

а = (2A+2B)/n′ = (10+6,8)/14=1,2(м).

Коефіцієнт використання стрижневих заземлювачів при відношенні a/l=0,6 приймаємо η = 0,6.

Необхідна кількість заземлювачів з урахуванням коефіцієнта використання:

n′=R_од/R_з∙η = 55,953/4∙0,6 = 13,98825∙0,6=9

Опір розтікання струму з’єднувальної шини з врахуванням коефіцієнту використання η = 0,52:

(Ом).

Опір заземлювального пристрою без урахування опору шини:

R_ст=R_од/(n∙η) = 56/9∙0,6 = 3,7 (Ом).

Загальний опір складного заземлювального пристрою:

R = (R_ст∙R_ш)/(R_ст+R_ш) = (3,7∙27,058)/( 3,7+27,058) = 3,25 (Ом).

Сила струму короткого замикання:

Iк= 3∙I_ном = 3∙50 = 150 (А).

Найбільший можливий опір нульового провідника:

R_н = (U_ф-I_к∙R_т)/2I_к=(380-150∙0.2)/(2∙150) = 1,2(Ом).

Найменша необхідна проща перерізу нульового провідника:

(мм²).

Заземлення в приміщенні комп’ютерної лабораторії в точності відповідає проведеним розрахункам.

При замиканні фази на занулений корпус електроустановка автоматично від’єднується, якщо значення струму однофазного короткого замикання (тобто між фазним і нульовим захисними провідниками) І_к, А задовольняє умову: І_к≥ kI_ном., де к – коефіцієнт кратності номінального струму плавної вставки запобіжника або вставки струму спрацювання автоматичного вимикача.

Визначимо опір фазного і нульового захисних провідників R_ф, R_н.з, Х_ф, Х_н.з і Х_n на ділянках. Питомий опір міді ρ = 0,018 Ом∙мм²/м, l - довжина.

R_ф1= ρ∙l₁/S₁=0.028∙1000/30= 0,933Ом

R_ф2= ρ∙l₂/S₂=0.028∙500/5= 2,800 Ом

R_ф3= ρ∙l₃/S₃=0.028∙100/5= 0,560 Ом

Оскільки фазний провід алюмінієвий, приймаємо Хф = 0.

R_н.з1= ρ∙l₁/S _н.з1=0.028∙1000/15= 1,866 Ом

S_н∙з≥ 0.5∙ R_ф , то приймаємо S_н∙_з1 = 15мм², S_н∙_з2 = 2.5мм², S_н∙_з3 = 2.5мм²

R_н.з2= ρ∙l₂/S _н.з2=0.028∙500/2.5= 5,6Ом

R_н.з3= ρ∙l₃/S _н.з3=0.028∙100/2.5= 1,12Ом

Для фазного проводу (алюмінієвого) приймаємо Х_н.з.=0. Зовнішній індуктивний опір 1 км петлі „фаза-нуль” приймаємо Х^|_n = 1 Ом/км, тоді:

Х_n1= 1 Ом

Х_n2= 0.5 Ом

Х_n3= 0.1 Ом

Опір петлі проводів „фазний-нульовий”:

== 12,977 Ом

Струм короткого замикання:

І_к = A;

І_н =А,

де k≥3 для плавкого запобіжника.

Вибираємо запобіжник НПИ 15 на І_ном = 6А.

Лінія електромережі для живлення ПК виконується як окрема групова три провідна мережа шляхом прокладання фазового , нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільного щита, розподільного пункту до розеток живлення.

ПК підключатися до мережі з допомогою штепсельних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з’єднання та електророзетки, крім контактів фазового та нульового робочих провідників, мають спеціальні контакти для під’єднання нульового захисного провідника. Конструкція їх така, що приєднання нульового захисного провідника відбувається раніше ніж приєднання фазового та нульового робочих провідників. Послідовність роз’єднання при відмиканні є зворотною. Приміщення, де знаходиться вся комп’ютерна техніка, обладнується контуром-шиною захисного заземлення, яка з’єднується із заземлювачем.

Технічні засоби безпеки праці на електрообладнанні зводяться до захисту від дотику до струмопровідних частин, захисту в рвхі переходу струму на не струмопровідні частини. Для захисту від дотику передбачена надійна ізоляція і розташування у недоступних місцях струмопровідних частин електрообладнання. Ізоляція мережі перевіряється двічі на рік.

У приміщенні встановлюємо аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

Сполучення металевих частин корпусу із землею здійснюється за допомогою заземлювачів — металевих провідників, що знаходяться у безпосередньому контакті із землею.

Заземлення відповідає вимогам НПАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

За правилами безпеки величина опору заземлюючих пристроїв повинна бути якомога меншою. ПВЕ обмежує найбільше значення опору заземлюючих пристроїв і для установок з напругою до 1000 В воно становить R_з.норм=10 Ом.

В нашій лабораторії нема джерел електромагнітного випромінення (ЕМВ), тому додатковий захист не потрібен.

Приміщення експлуатації забезпечене протипожежним інвентарем (двома вуглецево-кислотними вогнегасниками типу ВВ‑2) НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86). Проходи між меблями та обладнанням, а також вихід не загромаджуються. У випадку виникнення пожежі перш за все треба відключити джерело живлення. Пожежна безпека приміщень визначається особливостями робіт, що в них виконуються, особливостями застосованих речовин і матеріалів.

Для даного приміщення по ступеню пожежної безпеки згідно СНТП 24-86 встановлена категорія пожежної небезпеки Д (пожежонебезпечне) при ступені вогнестійкості ІІ згідно з ДБНВ 1.1.7-2002. Пожежа може виникнути внаслідок причин електричного та неелектричного характеру.

До причин електричного характеру відноситься коротке замикання. Струми короткого замикання достатньо великих величин та супроводжуючі їх теплові і динамічні впливи можуть викликати руйнування електрообладнання та ізоляції. З метою профілактики короткого замикання проводяться своєчасні профілактичні огляди, ремонти та тренування. Для швидкого відключення пристроїв при виникненні короткого замикання в ланцюгах живлення вбудовані плавкі запобіжники; перевантаження провідників струмами, що перевищують допустимі по нормах значення. Для уникнення перевантаження підібрані правильні значення поперечного перерізу провідників та контроль за виконанням нормативів по навантаженню, згідно зазначених в документації на обладнання.

Для уникнення нещільних з’єднань проводиться їх перевірка під час проведення профілактичних робіт. У випадку виникнення пожежі застосовуємо

апаратні засоби гасіння пожеж для електроустановок, що знаходяться під напругою. До них відноситься вуглекислий вогнегасник ВВ‑2, із розрахунку: один вогнегасник на 40 — 50 м2 площі приміщення. Отже, для нашого випадку необхідно 2 вогнегасники типу ВВ­­‑2.

Електрична пожежна сигналізація використовується для швидкого оповіщення пожежної охорони про виникнення пожежі в приміщенні. Система електричної пожежної сигналізації виявляє початкову стадію пожежі і оповіщає про місце її виникнення, а також автоматично вмикає стаціонарні установки гасіння пожеж. Вона складається з оповіщувачів, приймальної станції, джерела напруги і електричної мережі, яка з’єднує оповіщувач з приймальною станцією.

Використано оповіщувачі ручної та автоматичної дії. Ручні оповіщувачі кнопкової дії ПКИЛ‑7 розташовані у примітних місцях. Для виклику пожежної команди треба розбити скло на корпусі оповіщувача і натиснути кнопку, таким чином буде подано сигнал про пожежу.

Автоматичні оповіщувачі здійснюють посилку сигналу при різних ознаках пожеж. В приміщенні розміщено оповіщувачі типу АТИП‑3, в них замикання відбувається в наслідок теплової деформації біметалічних пластинок. Вони працюють при заданій температурі 80 градусів Цельсія і мають розрахункову площу обслуговування в приміщеннях до 15м². Таким чином, використано таких оповіщувачів в кількості 5 шт.

Комбіновані теплові і димові оповіщувачі типу КИ‑1 мають чутливий елемент у вигляді іонізуючої камери (для реагування на дим) і терморезистори (для реагування на теплоту). Температура спрацювання цих оповіщувачів 50 — 80 градусів Цельсія, площа обслуговування 100 м². В даному приміщенні використано 1 оповіщувач типу КИ‑1.

Сигналізаційна димова пожежна установка типу СДПУ‑1 використана для виявлення диму з подальшою подачею світлових і звукових сигналів, і управління зовнішніми ланцюгами автоматичних пристроїв пожежогасіння. Пристрій СДПУ‑1 комплектується оповіщувачами типу ПИ‑1

Рис.6.3. План евакуації персоналу при виникненні пожежі

У цьому розділі з охорони праці було розглянуто і враховано усі заходи, які забезпечують і гарантують повну безпеку працівників. Розроблені заходи по організації робочого місця, освітлення і вентиляції виробничого приміщення, захисту від електричного струму, пожежної безпеки, організації сприятливих метеорологічних умов відповідають вимогам і нормам стандартів, правилам техніки безпеки і проведені з метою запобігання нещасним випадкам. Були розраховані за чинними нормами штучне та природне освітлення приміщення та занулення.