4.4.3 Приклад процесу одержання адреси

Приведу приклад процесу одержання IР-Адреси клієнтом від сервера DHCP. Припустимо, клієнт ще не має власного IР-Адреса, але йому відома його попередня адреса — 192.168.1.100. Процес складається із чотирьох етапів.

1) Виявлення DHCP:

На початку клієнт виконує широкомовний запит по всій фізичній мережі з метою виявити доступні DHCP-Сервери. Він відправляє повідомлення типу DHCPDISCOVER, при цьому в якості IР-Адреси джерела вказується 0.0.0.0 ( тому що комп'ютер ще не має власного IР-Адреси), а в якості адреси призначення — широкомовна адреса 255.255.255.255.

Клієнт заповнює декілька полів повідомлення початковими значеннями:

• У полі xid міститься унікальний ідентифікатор транзакції, який дозволяє відрізняти даний процес одержання IР-Адреси від інших, що протікають у той же час.

• У полі chaddr міститься апаратна адреса (mac-адреса) клієнта.

• У полі опцій вказується останній відомий клієнтові IР-Адреса. У даному прикладі це 192.168.1.100. Це необов'язково й може бути проігнороване сервером.

Повідомлення DHCPDISCOVER може бути поширене за межі локальної фізичної мережі за допомогою спеціально настроєних агентів ретрансляції DHCP, що перенаправляють поступаючі від клієнтів повідомлення DHCP серверам в інших підмережах.

2) Пропозиція DHCP:

Одержавши повідомлення від клієнта, сервер визначає необхідну конфігурацію для клієнта відповідно до зазначених мережевим адміністратором налаштувань. У цьому випадку DHCP-Сервер згодний із запитаним клієнтом адресом 192.168.1.100. Сервер відправляє йому відповідь (DHCPOFFER), у якій пропонує конфігурацію. Пропонований клієнтові IР-Адрес вказується в полі yiaddr. Інші параметри (такі, як адреси маршрутизаторів і DNS-Серверів) вказуються у вигляді опцій у відповідному полі.

Це повідомлення DHCP-Сервер відправляє хосту, що послав (DHCPDISCOVER) на його MAC, при певних обставинах може поширюватися, як широкомовне розсилання. Клієнт може одержати кілька різних пропозицій DHCP від різних серверів; з них він повинен вибрати те, яке його «улаштовує».

3) Запит DHCP:

Вибравши одну з конфігурацій, запропонованих DHCP-Серверами, клієнт відправляє запит DHCP (DHCPREQUEST). Він розсилається широкомовно; при цьому до опцій, зазначених клієнтом у повідомленні DHCPDISCOVER, додається спеціальна опція - ідентифікатор сервера -, що вказує адресу DHCP-Сервера, обраного клієнтом ( у цьому випадку - 192.168.1.1).

4) Підтвердження DHCP:

Нарешті, сервер підтверджує запит і направляє це підтвердження (DHCPACK) клієнтові. Після цього клієнт повинен настроїти свій мережний інтерфейс, використовуючи надані опції.

4.4.4 Налаштування dhcp

Налаштування DHCP для підмережі адміністрації, на маршрутизаторі Main виглядає наступним чином:

• Main> enable

• Main# configure terminal

• Main(config)# ip dhcp pool Administration

• Main(dhcp-config)# default-router 15.1.0.65

• Main(dhcp-config)# network 15.1.0.65 255.255.255.224

• Main(dhcp-config)# dns-server 15.1.1.190

• Main(dhcp-config)# exit

Налаштування dhcp для підмережі ip телефонії, на маршрутизаторі VoIp виглядає наступним чином:

• VoIP> enable

• VoIP# configure terminal

• VoIP(config)# ip dhcp pool VoIP

• VoIP(dhcp-config)# network 15.1.0.0 255.255.255.192

• VoIP(dhcp-config)# default-router 15.1.0.1

• VoIP(dhcp-config)# option 150 ip 15.1.0.1

• VoIP(dhcp-config)#exit