
- •Курс лекцій «Основи охорони праці»
- •Лекція 1-2
- •Охорона праці – предмет, завдання, складові частини, основні терміни
- •1.1. Поняття і предмет охорони праці.
- •1.2. Стан охорони праці, травматизму та професійної захворюваності в Україні та інших країнах.
- •1.3.Соціально-економічне значення охорони праці
- •1.4. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •1.5. Предмет, структура, зміст, мета курсу «Основи охорони праці» як навчальної дисципліни
- •I. Правовi та органiзацiйнi аспекти охорони праці (законодавство з охорони праці).
- •II. Виробнича санiтарiя або гігієна праці:
- •III. Технiка безпеки:
- •IV. Пожежна безпека.
- •1.6. Основні поняття у галузі охорони праці.
- •Основні законодавчі акти про охорону праці
- •2.1. Основні положення законодавства України про працю та охорону праці
- •2.2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці;
- •Нормативно-правові акти з охорони праці
- •3.1. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •Нпаоп (скорочена назва) – а.Аа - б.Бб – вв
- •3.2. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.
- •Державне управління охороною праці. Повноваження Держгірпромнагляду (Держнаглядохоронпраці).
- •5.1. Державний нагляд
- •5.2.Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці.
- •Види контролю за станом охорони праці.
- •Служба охорони праці підприємства, організації
- •Основні повноваження служби охорони праці на підприємстві
- •Комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •Загальні гарантії прав працівників з охорони праці Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи;
- •Обов’язки роботодавця з організації охорони праці на підприємстві
- •Охорона праці жінок
- •Охорона праці неповнолітніх
- •Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці
- •Відповідальність за порушення вимог охорони праці
- •Фінансування охорони праці
- •Навчання з питань охорони праці
- •Методи аналізу виробничого травматизму
- •Основні причини виробничого травматизму
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •Відшкодування шкоди у разі погіршення здоров’я працівників або у разі їх смерті. Фонд соцстрахування від нещасних випадків.
- •Лекція 3
- •II. Виробнича санiтарiя, гігієна праці
- •Гігієнічна класифікація праці
- •Мікроклімат виробничого середовища
- •Нормування метеорологічних умов
- •Прилади для вимірювання метеорологічних умов.
- •Загальні заходи з нормалізації мікроклімату
- •Нормування шкідливих речовин
- •Захист від дії шкідливих речовин
- •Лекція 4
- •II. Виробнича санiтарiя, гігієна праці
- •Дія шуму на організм людини Шум , ультразвук та інфразвук
- •Основні фізичні характеристики шуму
- •Звукова потужність джерела w, Вт визначається загальною кількістю звукової енергії, яка випромінюється джерелом шуму в навколишній простір за одиницю часу
- •Рівні звуку джерел шуму
- •Дія шуму на організм людини Шум на виробництві та в побуті негативно впливає на організм людини:
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •Оптимальні рівні звуку на робочих місцях для робіт різних категорій важкості і напруженості
- •Допустима тривалість вібраційного впливу під час перевищення нормативних значень
- •Нормування іонізуючого випромінювання
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Емп штучного (антропогенного) випромінювання це:
- •Номенклатура діапазонів частот
- •Час перебування людини в емп залежно від е
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Лекція 5
- •Освітлення приміщень
- •Види виробничого освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Лампи розжарювання
- •Лекція 6
- •Техніка безпеки. Основи електробезпеки
- •Д авСвофазне (двополюсне) ввімкнення людини в мережу
- •О сва0 свАднофазне ввімкнення людини в мережу
- •Причини електротравм. Заходи першої допомоги під час ураження електричним струмом
- •Технічні засоби безпеки електроустановок за нормальних режимів роботи (ізоляція, огородження, мала напруга, сигналізація)
- •Норми і терміни випробовування іез
- •Лекція 7-8
- •Горючі рідини
- •Тверді речовини та матеріали
- •2. Калориметричний. Цей спосіб полягає в тому, що зразок поміщають в калориметр, нагрівають його, і складають тепловий баланс і підраховують коефіцієнт загоряння зразка к.
- •Пожежо - та вибухонебезпечний пил
- •Основні причини виникнення пожеж та вибухів
- •Причини електричного характеру
- •По пилу – 20, 21, 22.
- •Вогнестійкість будівель та споруд
- •Спринклерні та дренчерні установки
- •Протипожежне водопостачання
- •Види пожежної охорони
- •Державний пожежний нагляд. Повноваження державного пожежного інспектора
Основні причини виникнення пожеж та вибухів
Явище, або обставини, які безпосередньо обумовлюють виникнення пожежі, називають причиною пожежі. Аналізуючи виникнення пожеж на виробництвах, установах, організаціях можна умовно виділити причини неелектричного і електричного характеру.
Причини неелектричного характеру
- порушення технологічного процесу (розгерметизація) – 33 %;
- неполадки виробничого обладнання – 16 %;
- погана підготовка обладнання – 13 %;
- самозаймання промислових матеріалів – 10 %;
- недотримання графіка планових ремонтів – 8 %;
- необережне і халатне поводження з вогнем (відкрите полум’я, розігрівання деталей, визначення виходу газу вогнем, куріння);
- загоряння від іскри при електро- та газозварювальних роботах – 4 %;
- конструктивні неполадки обладнання – 7 %;
- ремонт обладнання під час роботи – 2 %;
- неполадки, неправильна установка і експлуатація опалювальних систем – 7 %;
- неполадки вентиляційних систем;
Причини електричного характеру
- коротке замикання в електричній мережі, устаткуванні;
- неполадки або перевантаження обладнання і електричної мережі;
- іскріння і електрична дуга;
- загоряння матеріалів внаслідок розряду блискавки і статичної електрики;
- великі перехідні опори в місцях з’єднання, відгалужень в контактах електричних машин і апаратів, які спричиняють місцеві перегрівання.
Вогневі роботи (відкрите полум’я) є важливою виробничою операцією із використанням відкритого вогню. До вогневих робіт належать: газо- та електрозварювання, газорізання, паяльні роботи, підігрівання бітуму та смоли, механічна обробка металу із утворенням іскор, різні печі.
Відповідальність за заходи пожежної безпеки під час проведення зварювальних та інших вогневих робіт покладають на керівників цехів, підприємств. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказом керівників підприємств, а тимчасові - письмовим дозволом керівника підрозділу.
Виконавці вогневих робіт повинні бути проінструктовані про заходи щодо пожежної безпеки відповідними особами.
Місця проведення вогневих робіт повинні бути віддалені від горючих матеріалів на відстань не менше 5 м.
Перед проведенням вогневих робіт розробляються заходи щодо пожежної безпеки, призначення відповідальних осіб, після цього видається власником наряд на проведення робіт (на 1 зміну). Після виконання робіт на протязі двох годин перевіряється місце проведення робіт.
Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
Вимоги, до конструктивних та планувальних рішень промислових об’єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Визначення категорії приміщень проводиться з урахуванням показників вибухопожежонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості. Відповідно до норм технологічного проектування ОНТП 24 – 86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д).
Категорії приміщень по вибухопожежній і пожежній небезпеці згідно ОНТП 24 – 86
Категорія приміщення |
Характеристика речовин і матеріалів, які знаходяться в приміщенні |
А Вибухопожежонебезпечна |
Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше ніж 28 °С, у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні яких утворюється розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали, які здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа |
Б Вибухопожежонебезпечна |
Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше ніж 28°С і менше 61°С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа |
В Пожежонебезпечна |
Горючі та важкогорючі рідини (температура спалаху вище 61°С), тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, не відносяться до категорій А і Б |
Г |
Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або в розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променевого тепла, іскор і полум'я; горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються у вигляді палива |
Д |
Негорючі речовини і матеріали у холодному стані |
В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху порівняно з допустимим.
Категорія приміщення і клас зони згідно ПБЕ повинні бути позначені на вхідних дверях приміщення.
Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до ПБЕ
Головним заходом запобігання пожежам і вибухам від електрообладнання є правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо- і пожежонебезпечному виконанні у вибухо- і пожежонебезпечних приміщеннях.
Згідно ПБЕ, приміщення поділяються на вибухонебезпечні і пожежонебезпечні зони:
Вибухонебезпечні зони (В3) – це простір в якому є, або можуть з’явитися вибухонебезпечні суміші:
По газах або парах – 0, 1, 2;