2. Критерії оцінювання контрольної роботи1

Критеріями оцінювання КР є змістовне наповнення, оформлення та усний захист КР.

Змістовне наповнення контрольної роботи (КР) передбачає: наявність всіх структурних елементів роботи, наведених в методичних вказівках, дотримання логіки та розкриття взаємозв’язків одиниць наочності; розкриття проблемних аспектів адміністративного менеджменту, висвітлення актуальних переваг (недоліків) вітчизняного законодавства що регламентує процес адміністрування; відображення власних думок та рекомендацій студента щодо вирішення наведених проблем.

Оформлення КР передбачає: дотримання вимог оформлення згідно методичних вказівок, читки кольори, шрифти, доцільність якості та кількості використаних засобів. Важливим критерієм оцінювванн КР є коректне оформлення посилань на використані джерела та їх опис згідно вимог, затверджених в джерелах [11-17]. приклад оформлення використаних джерел наведено в Додатку Б.

Усна компонента КР передбачає:

• візуалізацію інформації, а саме: можливе використання наочного матеріалу; дидактичних матеріалів, поданих у вигляді схем, таблиць; врахування доцільності якості, змісту та кількості використаних графічних елементів). Наочність не повинна бути самоціллю, а має залишатися засобом кращого сприйняття та засвоєння інформації. Можливим є презентація роботи засобами Microsoft PowerPoint.

• майстерність в усному викладенні матеріалу, а саме: вільне володіння матеріалом; дотримання плану, структури, логічності та послідовності викладу; доказовість та аргументованість у роз’ясненні нових термінів та понять, виділення головної думки та висновків; використання методів проблемного викладення, індукції, дедукції; відповіді на запитання, вихід із проблемних ситуацій, залучення яскравих прикладів.

3. Норми оцінювання контрольної роботи2

Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за виконання КР складає 20 балів, з них за:

• змістовне наповнення – 7 балів;

• дотримання вимог оформлення – 6 балів;

• усна компонента – 7 балів, а саме:

[15 - 20 ] балів – виставляється за повні, систематизовані знання. Студент має володіти понятійним апаратом дисципліни, вміти аналізувати поставлену проблему, володіти навичками практичного застосування знань в галузі банківського обслуговування та оподаткування ЗЕД, мати власну позицію по суті поставлених питань;

[10 - 14 ] балів – передбачає, що в цілому володіючи матеріалом, студент допускає незначні неточності та окремі помилки, виклад недостатньо систематизований, розуміння понять не завжди чітке;

[7 - 9] балів – виставляється студенту, який має суттєві недоліки у викладі навчального матеріалу, має прогалини у знаннях, потребує навідних питань і не може самостійно вибрати відповідь. Разом з тим отримання 7 балів за КР передбачає засвоєння вузлових питань, розуміння суті основних проблем курсу.

Примітка: Відсутність усної компоненти в процедурі захисту КР студентом скасовує всі бали, попередньо отримані студентом за змістовне наповнення та оформлення КР!

4. Вимоги до оформлення

Індивідуальне завдання оформлюють дотриманням нижченаведених вимог.

Титульну сторінку оформляють згідно з Додатком А.

1. Формат контрольної роботи (індивідуального завдання): формат паперу А4 – 210х297; поля: ліворуч – 20 мм; поля зверху, знизу, праворуч — по 15мм.;

2. Основний текст: гарнітура Times New Roman, кегль - 12 pt ( шрифт друку чорного кольору, щільність тексту однакова); міжрядковий інтервал – 1,15; вирівнювання тексту – по ширині (переноси слів не допускаються, між словами допускається тільки один пробіл); відступ першого рядка (абзац) – 10 мм.;

3. Назви структурних частин (розділів) роботи («ВСТУП», «ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ») - великими літерами симетрично до тексту з нової сторінки;

4. Назви підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапки в кінці заголовка не ставлять. Якщо підрозділи містять підпункти, то заголовки цих підпунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядку у підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого у підбір до тексту, ставлять крапку. Підрозділи нумерують у межах розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та свого порядкового номера, розділених крапкою. У кінці такого ставлять крапку, наприклад «2.2.» (другий підрозділ другого розділу);

5. Нумерація сторінок – внизу по центру. Не ставиться, проте зберігається наскрізна нумерація на титульній сторінці, індивідуальному завданні, та сторінках, що містять назви структурних частин. Кожна сторінка (окрім змісту) має бути заповнена текстом не менш ніж на 60%.

6. Таблиці у роботі нумеруються в межах структурної частини роботи. У правому верхньому куті пишуть слово «Таблиця» із зазначення її номера (двовимірна розмірність (Таблиця 1.1); назва таблиці вирівнюється по середині; перед словом «Таблиця» і після нього рядок не пропускається, після номера таблиці та її назви крапка не ставиться; після таблиці пропускається один рядок. У випадку розриву таблиці та її переносу на нову сторінку необхідно на новій сторінці замість назви таблиці позначити: «Продовження Табл. (номер відповідної таблиці)» та перенести нумерацію назв стовбців. Основний текст таблиці (у графках) подається кеглем 11 pt. При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово «Таблиця» пишуть у скороченому вигляді, наприклад «(табл.1.1)»

7. Ілюстрації (рисунки, фотографії, схеми, креслення, графіки тощо) називаються рисунками; нумеруються в межах структурних частин роботи (нумерація двовимірна («Рис.1.1.»). Назви рисунків друкуються відразу під ними та познача.ться скороченим словом «Рис.»; вирівнювання по центру без пропуску рядка, без крапки; після назви рисунку пропускається один рядок. При посиланні на рисунок перший раз необхідно вписувати його повний номер, наприклад, «( рис.1.1.)». Подальші посилання на рисунки виконуються разом із скороченим словом «дивись», наприклад «(див.рис.1.1.)». Усі рисунки та графіки виконують у вигляді окремих об'єктів за розмірами, які відповідають параметрам сторінки.

8. Формули в роботі подають у форматі Equation 3–5, вирівнюють по центру посередині тексту. Нумерація двовимірна, в межах структурних частин роботи, наприклад «(1.1.)»; номер формули - біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках. Пояснення позначень символів чи числових коефіцієнтів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового рядка, починаючи зі слова «де», двокрапка після якого не ставиться. Всі розрахунки в роботі повинні мати одиниці виміру та однакове заокруглення до двох знаків після коми, наприклад «1,75». Розмірність одного і того самого параметра у межах роботи має бути однаковою. Рівняння і формули виділяються з тесту вільними рядками (вище і нижче).

9. Обов'язковими в роботі є посилання на використані літературні та періодичні джерела, нормативно – правову базу, офіційні Інтернет - портали.

10. Список використаних джерел оформлюється в порядку посилань на них в КР. При посиланні на нормативно – правовий акт необхідно перевірити та вказати дату його останньої редакції, підтверджуючи тим самим його чинність. При посиланні на Інтернет – джерело необхідно в переліку використаних джерел вказати повну адресу та дати офіційну назву (зміст) Інтернет порталу. Посилання у тексті роботи на джерела необхідно зазначати порядковим номером їх у списку літератури, виділивши двома квадратними дужками, наприклад: «[1]» або «[7, с. 23-27]». Список використаних джерел оформлюють керуючись чинними стандартами бібліографічного опису, які розробила Книжкова палата України (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 ). Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Зразок оформлення списку використаних джерел наведено в Додатку Б.