2. Початок роботи в середовищі с#

Запуск Visual Studio 2005. Для запуску Visual Studio 2005 виберіть команду меню ПУСК→ПРОГРАМИ→Microsft Visual C# 2005 Express Edition, або запустіть з робочого стола за допомогою ярлика, як показано на рис.1.

Рис.1. Запуск Microsft Visual C# 2005 Express Edition з меню ПУСК і за допомогою ярлика.

Створення консольної програми. Виберіть в меню команду File→New→Project, Visual Studio відкриє діалогове вікно як показано на рис.2.

Рис.2. Діалогове вікно створення нового проекту.

В панелі Templates виберіть піктограму Console Application, в рядку Name введіть назву свого проекту. Завантажиться шаблон програми, який можна буде редагувати для конкретних завдань. По замовчуванню ім’я консольної програми має назву ConsoleApplication1.

Visual Studio вимагає створення проекту перед тим, як ви зможете почати вводити вихідний текст вашої програми. Проект можна розглядати як кошик, в якому зберігаються всі файли, необхідні для розроблення програми.

Після того як ви натиснете кнопку ОК Visual Studio згенерує файл Program.cs. Розширення вихідних файлів С# - *.cs. Ім’я Program – це ім’я по замовчуванню, яке присвоюється файлу програми.

Вміст вашої першої консольної програми виглядатиме так:

using ...

namespace ConsoleApplication1

{

class Program

{

static void Main(string[] args)

{

}

}

}

Вздовж лівої границі вікна ви побачите декілька маленьких плюсів (+) і мінусів (-) в квадратиках. Клацніть на знак + біля using ... . Цією дією ви відкриєте область коду – це досить зручна можливість Visual Studio яка дозволяє зменшити кількість тексту на екрані, згортаючи області коду і ховаючи його від очей програміста, але не компілятора.

Області коду помагають сфокусуватись на коді, з яким ви працюєте, приховуючи код, який на даний момент не є необхідним. Деякі блоки коду, такі як блок класів, методів і ін., отримують значки +/- автоматично, без директиви #region. Ви можите включити у вихідний текст власні згортаючі області, добавляючи #region над частиною коду який хочите хгорнути і #endregion після нього.

Запуск на виконання.

Щоб перетворити вихідний текст програми С# у виконавчу програму ConsoleApplication1.exe, скористайтесь командою меню Build→Build ConsoleApplication1. Результатом виконання даної команди буде згенероване повідомлення, в якому буде відображеня службова інформація про результат перевірки. Для запуску програми скористуйтесь командою меню Debug→Start Without Debugging. Програма виведе на екран чорне консольне вікно і одразу завершиться.

Для того щоб відкрити вікно DOS, спробуйте скористатися командою меню Tools→Command Window. Якщо ця команда недоступна у вашому меню Tools, скористуйтесь командою меню Start→All Programs→Microsoft Visual Studio 2005→Visual Studio Tools→Visual Studio 2005 Command Prompt.

Схема програми.

Базова схема всіх консольних програм починається з наступного коду:

using System;

using System.Collections.Generic;

using System.Text;

namespace ConsoleApplication1

{

class Program

{//Стартова точка програми

static void Main(string[] args)

{

//Ваш код

}

}

}

Програма починає виконання з першого рядка, який йде після назви функції Main(), і закінчується її закриваючою фігурною дужкою. Список директив using може знаходитись безпосередньо до або після рядка namespace ConsoleApplication1 {.

Тіло програми.

Створимо програму привітання.

using System;

namespace ConsoleApplication1

{//Фігурні дужки

//Клас Program – обєкт, який містить код

class Program

{//Це початок програми

//Кожна програма має метод Main()

static void Main(string[] args)

{//Запрошення ввести імя користувача

Console.WriteLine(“Будь-ласка, введіть ваше імя:”);

//Зчитування імя яке вводиться

string sName = Console.ReadLine();

//Вітання користувачу з використання введеного імені

Console.WriteLine(“Добрий день,” +sName);

//Очікування підтвердження користувача

Console.WriteLine(“Нажміть <Enter> для завершення

програми...”);

Сonsole.Read();

//Код Main() на цьому закінчується

}//Кінець функції Main()

}//Кінець класу Program

}//Кінець простору імен ConsoleApplication1

Ядро програми розміщене в блоці вихідного тексту, поміченого як Main():

//Запрошення ввести імя користувача

Console.WriteLine(“Будь-ласка, введіть ваше імя:”);

//Зчитування імя яке вводиться

string sName = Console.ReadLine();

//Вітання користувачу з використання введеного імені

Console.WriteLine(“Добрий день,” +sName);

Ви можете зекономити багато часу, використовуючи при вводі нову можливість – Code Snippets (фрагменти коду), яка полегшує ввід розповсюджених інструкцій, таких як Console.WriteLine. натисніть комбінацію клавіш <Ctrl+K>, і <Ctrl+X> для появи розгортаючого меню Code Snippets. Прокрутіть його до cw і натисніть клавішу <Enter>. Visual Studio вставить в тіло програми інструкцію Console.WriteLine() з точкою вводу між дужками.

Програма почне роботу з першої інструкції С#: Console.WriteLine. Ця команда виводить на екран рядок Будь-ласка, введіть ваше імя:.

Наступна інструкція зчитує рядок введений користувачем і зберігає його в змінній з іменем sName. В останньому рялку виконується обєднання рядків Добрий день з введеним іменем користувача, а також вивід рядка який утворився на екран.

Останні рядки заставляють компютер очікувати, поки користувач не натисне клавішу <Enter>.Ці рядки забезпечують зупинку виконання програми, щоб був час переглянути на екрані результат її роботи.

Побудова блок-схем алгоритмів програм.

Основні умовні графічні позначення для побудови блок-схем алгоритмів програм та правила їх використання наведені в табл.11.

Таблиця 11

Умовне графічне позначення	Правила використання
	Початок програми (підпрограми)
	Кінець програми (підпрограми)
	Введення/виведення даних для стандартних пристроїв введення-виведення (клавіатура, дисплей); у межах блока вказуються ідентифікатори змінних для введдення даних або вирази, значення яких виводяться
	Виконання дій; у межах блока вказуються дії, які необхідно виконати. У даному випадку обчислюється значення виразу і обчислене значення присвоюється змінній
	Розгалуження алгоритму програми залежно від виконання умови; у межах блоку вказується вираз, результат якого визначає подальший хід виконання алгоритму програми
	Виконання циклу; у межах блоку вказуються межі діапазону значень параметру циклу та алгоритм (вираз), за яким змінюється параметр циклу
	Виконання підпрограми (процедури чи функції); у межах блоку вказується заголовок (ім’я та параметри) підпрограми(процедури чи функції)
	Виведення даних на папір (принтер); у межах блока вказується список виразів, значення яких виводяться
	Лінії з’єднань між блоками
	Перехід на іншу сторінку; використовуються, якщо блок-схема розташована на кількох сторінках; N і М - відповідно, номер сторінки і блоку до яких здійснюється перехід, К і L -відповідно, номер сторінки і блоку від яких здійснюється перехід
	Перехід у межах однієї сторінки; замість цифр можна використовувати літери латинського алфавіту