4.3. Аналіз валютного відділу ат « Райффайзен Банк Аваль»

Валютний відділ є структурним підрозділом АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Банк як юридична особа згідно з Ліцензією від 02.08.96р. № 3 має право здійснювати операції з валютними цінностями.

Послуги неторгового характеру в іноземній валюті , які надає АТ «Райффайзен Банк Аваль» :

• відкриття та ведення поточних рахунків ( резидентів та нерезидентів );

• відкриття та ведення депозитних рахунків по обслуговуванню депозитних вкладів;

• оплата (купівля) платіжних документів ( дорожніх та іменних чеків в іноземній валюті );

• продаж дорожніх чеків в іноземній валюті (Thomas Cook , Visa , American Express );

• інкасо готівкової валюти , дорожніх та іменних чеків в іноземній валюті;

• виплата переказів , що надійшли з-за кордону на користь фізичних осіб;

• переказ грошових коштів в країни далекого зарубіжжя;

• купівля та продаж іноземної валюти;

• видача готівкових коштів по платіжних картках міжнародних фінансових систем Eurocard/MasterCard , Visa , Diners Club;

• емісія карток системи Eurocard/MasterCard;

• обслуговування підприємств , що приймають до оплати картки міжнародних фінансових систем Eurocard/MasterCard , Visa , American Express , GCB , Diners Club;

• приймання на інкасо та виплата відшкодування по зношених банкнотах ;

• організація роботи пунктів обміну валют з використанням поширеного переліку операцій неторгового характеру . А саме :

купівля та продаж іноземної валюти ;

продаж дорожніх чеків міжнародних фінансових компаній ;

виплата готівки по дорожніх чеках міжнародних фінансових компаній ;

виплата готівки по пластикових картках міжнародних платіжних систем.

Для юридичних осіб :

• відкриття валютних рахунків ;

• обслуговування переказів ;

• ведення валютних рахунків клієнтів;

• зарахування валютних надходжень на рахунок резидентів і нерезидентів ( включаючи транзитні ) та списання сум перерахувань , що передбачено чинним законодавством ;

• операції з перерахуванням валютних цінностей , не пов”язаних із здійсненням розрахунків за експортом та імпортом товарів та послуг ;

• купівля та продаж готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті ;

• видача грошових акредитивів;

• організація роботи та порядок проведення операцій в обміних пунктах;

• інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті.

5. Управління ризиками пат «Райффайзен Банк Аваль»

Кредитний ризик

Управління кредитним ризиком та його контроль здійснюється шляхом встановлення лімітів на суму ризику, яку банк готовий взяти на себе стосовно окремих контрагентів і географічної та галузевої концентрації, а також шляхом контролю ризиків, пов'язаних із такими лімітами.

Процедуру перевірки кредитної якості в Райффайзен Банку аваль було розроблено з метою забезпечення завчасного виявлення можливих змін у кредитоспроможності контрагентів, включаючи періодичний перегляд розміру забезпечення. відповідно до своєї політики банк присвоює рейтинги в рамках кредитного портфеля. всі внутрішні категорії ризику визначаються відповідно до методики присвоєння рейтингів банку. Рейтинги за розмірами ризику регулярно переглядаються та оновлюються.

Протягом звітного року було дотримано нормативів кредитного ризику:

• норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) – 10,64% (нормативне значення – не більш ніж 25%);

• норматив великих кредитних ризиків (Н8) – 20,87% (максимальне значення – не більш ніж 800%);

• норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (н9) – 4,89% (максимальне значення – не більш ніж 5%);

• норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (н10) – 7,84% (максимальне значення – не більш ніж 30%).

Ринковий ризик

Для оцінки ринкового ризику застосовуються принципи, методики та моделі, впроваджені у Райффайзен Банк інтернаціональ аГ (РБі). зокрема, метод аналізу чутливості, що застосовується для оцінки процентного ризику у портфелях банку, моніторинг позиції та метод оцінки ймовірних втрат, а також моніторинг накопичених збитків.

Ринковий ризик оцінюється окремо для торгового та неторгового (банківського) портфелів. Банк контролює рівень прийнятного ринкового ризику за відкритими позиціями, встановлюючи відповідні ліміти за поданням банку та погодженням комітету з ринкових ризиків (Масо) у РБі. на кожному засіданні комітету з управління активами та пасивами банку розглядається звіт щодо поточного ринкового ризику та його складових, використання відповідних лімітів, дослідження впливу ринкових факторів.

Валютний ризик

Управління ринкових ризиків та ризиків фінансових установ щоденно проводить моніторинг та аналіз відкритих позицій банку за валютами і дорогоцінними металами. окрім цього, для запобігання надмірним втратам внаслідок переоцінки відкритої валютної позиції банку щодня проводиться контроль накопичених прибутків/збитків за операціями з валютою. Управління ринкових ризиків та ризиків фінансових установ здійснює також стрес-тестування та розраховує потенційні втрати внаслідок несприятливих і екстремальних коливань валютних курсів.

Для управління відкритою валютною позицією встановлено відповідні ліміти як для кожної валюти окремо, так і для загальної відкритої валютної позиції. Додатково встановлено обмеження на накопичені прибутки/збитки за валютними операціями та переоцінкою відкритої валютної позиції.

Ліміти встановлюються за поданням банку та погодженням комітету з ринкових ризиків (Масо) у РБі.

При розрахунку величини ймовірних змін валютних курсів беруться до уваги історичні коливання ринкових курсів за кожною валютою протягом звітного року та визначаються можливі зміни курсів із імовірністю 99%. При цьому незалежно визначається можливе зростання та падіння курсу за кожною валютою.

Відсотковий ризик

Для оцінки відсоткового ризику в портфелях банку використовується метод аналізу чутливості.

При цьому проводиться вимірювання чутливості до паралельного зсуву кривої дохідності за кожною валютою на один базисний пункт. Додатково оцінюється вплив коливань ринкових ставок на процентний дохід банку.

Ліміти на чутливість вартості портфелів до зміни ставок доходностей встановлено окремо для національної валюти, долара сШа, євро, російського рубля та японської ієни. окрім того, встановлено ліміт на загальну чутливість до коливання процентних ставок.

Ціновий ризик

Ціновий ризик має потенційний вплив на прибутки/збитки та капітал банку. Для запобігання ціновому ризику регулярно відслідковуються зміни котирувань боргових цінних паперів (облігацій) у торговому портфелі банку, а на кожну звітну дату проводиться переоцінка таких інструментів до їхньої ринкової вартості. відслідковуються також коливання ринкових процентних ставок та їхня відповідність котируванням цінних паперів.

Додатково проводиться щоденний розрахунок чутливості торгової позиції до змін ринкових котирувань (ставок). встановлено прийнятний рівень чутливості до змін ринкових котирувань (ліміт на чутливість), регулярно проводиться моніторинг використання такого ліміту. крім того, встановлено обмеження на накопичені збитки за торговими операціями для лімітування прийнятного цінового ризику.

Чутливість до зміни ринкових котирувань для торгового портфеля розраховується як зміна приведеної до звітної дати вартості портфеля при зміні процентних ставок на 1 базисний пункт (0,01%).

Ризик ліквідності

Для оцінки ризику ліквідності застосовуються методи та підходи, визначені вимогами національного банку України та Групою Райффайзен. зокрема, регулярно формується звіт про невідповідність між активами і пасивами за строками до погашення та досліджуються відповідні розриви за часовими проміжками. Додатково досліджується поведінка продуктів без заздалегідь визначеного строку погашення (поточні рахунки клієнтів, кореспондентські рахунки банків), а також строкових продуктів, для яких можлива пролонгація в рамках звичайних ринкових умов.

Банк досліджує також стресові сценарії, які можуть вплинути на ліквідність, виокремлюючи сценарій комбінованої фінансової та репутаційної кризи. крім цього, досліджуються додаткові джерела ліквідності, які можна використовувати в екстрених ситуаціях, включаючи облігації внутрішнього державного боргу України.

Ліміти на кумулятивні розриви ліквідності встановлено окремо для кожного часового проміжку для сценарію за звичайних умов ринку, а також окремі ліміти для стресового сценарію.

Райффайзен Банк аваль дотримується нормативів ліквідності, встановлених національним банком України. Для покращення контролю за нормативами ліквідності було встановлено внутрішні нормативи ліквідності, показники яких відслідковуються щоденно та презентуються на кожному засіданні кУаП. У разі необхідності, банк здійснює стрес-тестування для значень показників ліквідності та досліджує можливий вплив зміни певних внутрішніх і зовнішніх факторів.

При проведенні аналізу фінансових активів та зобов'язань за строками до погашення застосовується припущення щодо можливості дострокового продажу цінних паперів у портфелях банку, а також щодо стійкості залишків на поточних та строкових рахунках клієнтів банку.

Операційний ризик

Операційний ризик банку – це ймовірність виникнення збитків банку внаслідок неадекватності або збоїв внутрішніх процесів, впливу людського фактора, збоїв і помилок у системах, а також впливу зовнішніх подій. До цієї категорії належать усі види шахрайства, юридичний ризик і не належать стратегічний та репутаційний ризики. У разі збоїв у системі внутрішнього контролю, операційний ризик може призвести до фінансових збитків, мати правові чи регулятивні наслідки, або спричинити шкоду репутації.

В управлінні операційними ризиками банк керується «стандартизованим підходом» Basel ii, який є єдиним загальним підходом у Райффайзен Банк інтернаціональ аГ. Концепція контролю, моніторингу й своєчасного реагування на потенційні ризики є ефективним інструментом управління ризиками. контроль включає в себе ефективний розподіл обов’язків, прав доступу, процедур авторизації, навчання персоналу та процедури оцінки ризиків.

У банку впроваджено систему управління інцидентами операційних ризиків, у рамках якої:

• у процесі управління операційними ризиками задіяні всі працівники банку;

• керівники всіх підрозділів на будь-якому рівні несуть відповідальність за здійснення контролю за операційними ризиками;

• налагоджено функціонування «гарячої лінії», яка дозволяє працівникам та клієнтам банку повідомляти про факти та підозри щодо подій операційного ризику, в тому числі шахрайства;

• впроваджено централізовану базу даних, до якої на періодичній основі вноситься інформація про події/збитки та потенційні загрози;

• розроблено плани підтримки безперервності бізнесу, здійснюється їхнє оновлення та тестування.

На щорічній основі банк проводить експертну оцінку операційних ризиків. за результатами цієї оцінки приймаються рішення щодо впровадження відповідних заходів із мінімізації та попередження операційних ризиків.

Для покращення контролю, відслідковування, прогнозування та раннього попередження настання інциденту операційного ризику банк застосовує систему ключових індикаторів ризику (кРі), встановлює їхні порогові значення, проводить тестування їхньої чутливості до ризику. Для здійснення оцінки концентрації операційних ризиків застосовується сценарний аналіз, який є діагностичним інструментом для запобігання банком наслідків від потенційних операційних подій шляхом упередження. З метою відшкодування можливих втрат внаслідок інцидентів операційного ризику банком укладено договори страхування ризиків, пов’язаних з його операційною діяльністю.

Рівень операційних ризиків знижено завдяки комплексу заходів, що включає:

• Впровадження системи управління інцидентами операційних ризиків;

• Аналіз та моніторинг процесів, продуктів у частині управлінн операційним ризиками;

• Навчання персоналу та підвищення обізнаності працівників про операційні ризики;

• Контроль за дотриманням працівниками банку нормативних документів.

6. Аналіз відділу охорони праці АТ «Райффайзен Банк Аваль»

Організація охорони праці під час експлуатації електронно-обчислюваних машин (ЕОМ) АТ «Райффайзен Банк Аваль» проводиться згідно Наказу Державного комітету України з безпеки, охорони праці від 26.03.2010 № 65 що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 р. за № 293/17588 .

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (далі - Правила) поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які у своїй діяльності здійснюють роботу, пов'язану з електронно-обчислювальними машинами (далі - ЕОМ) з відео дисплейними терміналами (далі - ВДТ), у тому числі на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і периферійними пристроями (далі - ПП).

Правила встановлюють вимоги безпеки до обладнання робочих місць операторів ЕОМ з ВДТ та ПП (далі - оператори) та до роботи із застосуванням ЕОМ з ВДТ і ПП.

Вимоги Правил є обов'язковими для роботодавців, операторів електронно-обчислювальних машин, операторів комп'ютерного набору, операторів комп'ютерної верстки та працівників інших професій, які у своїй роботі застосовують ЕОМ з ВДТ і ПП.

Вимоги Правил не поширюються на:

• робочі навчальні місця учнів, студентів у комп'ютерних класах (кабінетах) вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів;

• робочі місця операторів ЕОМ у сфері управління та експлуатації атомних електростанцій;

• робочі місця пілотів, водіїв або операторів транспортних засобів, обладнані ЕОМ з ВДТ і ПП, ЕОМ у системах оброблення даних на борту засобів сполучення, ЕОМ у складі машин і обладнання, що переміщуються в процесі роботи;

• робочі місця працівників, які займаються обслуговуванням, ремонтом і налагодженням ЕОМ з ВДТ і ПП;

• портативні системи оброблення даних, якщо вони не постійно використовуються на робочому місці;

• обчислювальні машинки (калькулятори), каси (апарати) та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання;

• друкарські машинки класичної конструкції, обладнані ВДТ (дисплейні друкарські машинки).

Робочі місця мають відповідати вимогам цих Правил та Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 N 7 (ДСанПіН 3.3.2-007-98) (далі - ДСанПіН 3.3.2-007-98).

Навчання і перевірка знань з питань охорони праці на підприємстві здійснюються відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Навчання і перевірка знань з питань пожежної безпеки на підприємстві здійснюються відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

Не слід допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці, пожежної безпеки та цих Правил.

На підприємстві, де експлуатуються ЕОМ з ВДТ і ПП, створюється служба охорони праці згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

На підприємстві, де експлуатуються ЕОМ з ВДТ і ПП, розробляється інструкція з охорони праці відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

• Відео дисплейний термінал (ВДТ) - частина ЕОМ, що містить пристрій для візуального відображення інформації;

• електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) - електронно-обчислювальна машина з необов'язковими додатковими пристроями, системними елементами (пристрої для друку, сканери, модеми, блоки безперервного живлення та інші спеціальні периферійні пристрої);

• оператор ЕОМ з ВДТ і ПП - працівник, який використовує екранні пристрої під час своєї роботи;

• периферійні пристрої (ПП) - сукупність необов'язкових додаткових пристроїв, які використовуються в процесі діяльності оператора.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Слід відмітити, що нормативно-правове забезпечення у сфері кредитування та діяльності АТ «Райффайзен Банк Аваль» в цілому базується на Основному законі нашої держави – Конституції України.

Правові основи діяльності банків, порядок створення і основні принципи їх діяльності також закріплені і в Законі України «Про банки та банківську діяльність» (остання редакція від 24.11.2009 року). У ньому зазначено, що банки – це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених цим Законом.

Також основою діяльності АТ «Райффайзен Банк Аваль» є статут. Цей документ є визначальним у діяльності банку, він закладає основні напрями та основи його діяльності.

Приведена загальна фінансово-економічна характеристика свідчить про те, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» є стабільною установою, яка постійно розвивається. В активних операціях банку найбільшу питому вагу становлять надані кредити, що свідчить про те, що кредитна діяльність є однією з головних для банку, як і в переважній більшості банків, а, отже, і в структурі формування дохідності банку дохідність від кредитних операцій займає значну питому вагу. Незважаючи на те, що темп росту активів за період 2010-2011 рр. зменшився і становив показник лише 0,83 % у порівнянні з 1,47 % відповідно в 2009-2010 рр.

В 2011 році питома вага коштів клієнтів в структурі зобов’язань становила 51,19 % (27667673 тис. грн.) проти 41,09 % (26882221 тис. грн.) відповідно у 2010 році. Це свідчить про те, що банк проводить активну політику по залученню коштів для покриття активних операцій.

Власний капітал банку теж збільшується, в 2011 році зріс на 0,4 % порівнюючи з 2009 роком, і становив 5313057 тис. грн., а це свідчить про платоспроможність банку, оскільки величина власного капіталу більша за 0.

Оскільки найбільший прибуток банку досягається завдяки кредитним операціям, то особливу увагу слід приділити оцінці структури та якості кредитного портфеля.

Управління кредитним портфелем дає змогу балансувати та стримувати ризик усього портфеля, контролювати ризик, притаманний тим чи іншим ринкам, клієнтам, позиковим інструментам, кредитам та умовам діяльності. Управління кредитними ризиками вимагає систематичного кількісного та якісного аналізу кредитного портфеля та роботи з проблемними кредитами.

Особливу увагу також необхідно приділити і якості кредитного портфеля, захищеності його від кредитного ризику. З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників комерційних банків постановою Правління НБУ № 279 від 6.07.2000 р. (Остання редакцiя вiд 28.12.2008 на пiдставi z1206-08) затверджене Положення про порядок розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Необхідно зазначити, що в 2011 році була сформована більша сума резервів під заборгованість за кредитами (24,53 % проти 7,64 % в 2010 році). Це свідчить про те, що банк такими діями знижує кредитний ризик.

У банку створено достатній резерв для покриття можливих збитків за кредитними операціями., проте треба уважніше аналізувати якість та ліквідність наданого забезпечення кредитів, оскільки прослідковується певна тенденція недостатньої захищеності кредитного портфеля від можливих втрат.

Провівши детальний аналіз кредитної діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» можна виділити ряд недоліків, а саме: недостатня диверсифікація кредитних вкладень; збільшення суми зважених класифікованих позик; занадто ризикова кредитна політика; недостатня увага при оцінюванні платоспроможності позичальників на стадії надання кредитів; послаблена увага по цільовому використанню наданих позик та контролю за діяльністю позичальника з метою своєчасного виявлення негараздів та запобігання можливих втрат за позиками; недостатнє забезпечення позик; послаблення захищеності позик власним капіталом.

На підставі проведеного аналізу та враховуючи тенденції, що склалися на грошово-кредитному ринку України в роботі були запропоновані шляхи удосконалення процесу кредитування ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» як:

• запровадження нових видів банківських продуктів для юридичних осіб, таких як револьверне та контокорентне кредитування;

• запровадження нових видів банківських продуктів для фізичних осіб з орієнтацією на найменш захищені верстви населення;

• створення програми з кредитування підприємців, які бажають створити власну справу (кредитування стартового капіталу);

• стимулювання потенційних клієнтів для отримання кредиту саме в АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом впровадження диференціації рівня процентних ставок відповідно до результатів аналітичної роботи стосовно кожного індивідуального позичальника та відповідно до умов позичкової операції, визначених у процесі структурування кредиту;

• індивідуальний підхід при зборі проблемної заборгованості;

• вдосконалення роботи щодо оцінки ділової репутації клієнта;

• розроблення мінімального переліку необхідних документів для оформлення кредиту та скорочення часу отримання кредиту;

• акцентування уваги та роз’яснення на значимих аспектів кредитної угоди;

Реалізація наведених рекомендацій дозволить АТ «Райффайзен Банк Аваль» комфортно почуватися в ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку та економіці взагалі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України.- 1996, №30, ст. 141.

2. Господарський кодекс України //Відомості Верховної Ради України.- 2003, №18, №19 – 20, №21 – 22, ст. 144.

3. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 6, ст.56 з усіма змінами і доповненнями.

4. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України , 2003, NN 40-44, ст.356.

5. Закон України «Про аудиторську діяльність» // Відомості Верховної Ради України.- 1993, №23, ст. 244. Остання редакцiя вiд 19.01.2007 на пiдставi 140-16.

6. Закон України «Про банки і банківську діяльність » // Відомості Верховної Ради України. – 2001, № 5-6. – с. 30. Остання редакцiя вiд 24.11.2009 на пiдставi 1533-17.

7. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» // Відомості Верховної Ради України, 1997, N 5, ст. 28 (остання редакцiя вiд 20.02.2002 на пiдставi 2921-14).

8. Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень » // Відомості Верховної Ради України.- 2004, N 11, ст.140. Остання редакцiя вiд 29.01.2006 на пiдставi 2704-15.

9. Закон України «Про заставу»// Відомості Верховної Ради України , 1992, N 47, с.642 Остання редакцiя вiд 20.06.2007 на пiдставi 997-16.

10. Закон України «Про Національний банк України» // Відомості ВВР, 1999, № 29, ст.. 238. Остання редакція від 11.05.2010 на пiдставi v013p710-10.

11. Закон України «Про страхування» // Відомості Верховної Ради України, 1996, N 18, ст. 78. Поточна редакцiя вiд 14.08.2009 на пiдставi 1447-17

12. Постанова Національного банк України «Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» N 279, 06.07.2000.

14. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А.М. Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2004. — 599 с.

15. Андрієнко Н. Оцінювання кредитоспроможності позичальника як метод мінімізації кредитного ризику банку // Наука молода. – 2007. - №8. – с. 70 – 75.

16. Бордюг В. В. Теоретичні основи оцінки кредитоспроможності позичальника банку // Вісник Університету банківської справи Національного банку України. – 2008. - № 3.

17. Галасюк В.В., Галасюк В.В. Оцінка кредитоспроможності позичальників: що оцінюємо? //Вісник НБУ.-2001.-N5.-С.54-56.

18. Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. — К.: кнеу, 2001. — 602 с.

19. Економічна енциклопедія: у 3-х т. / Ред. С.В. Мочерний.- К.: «Академія», 2001.-Т. 2.- 848 с.

20. Кабушкин С.Н. Управление банковским кредитным риском: учебн. пособ./ С. Н. Кабушкин.- М.: Новое издание, 2004.- 336 с.

21. Капран В.І., Кривченко М.С., Коваленко О.К., Омельченко С.І. Банківські операції: Навч.посібник для студентів вищих навч.закладів. - К.: ЦНЛ, 2006. - 206 с.

22. Кредитні бюро - нові можливості для розвитку банківського бізнесу // Вісник Національного банку України. - 2005. - №11. - С.47.

23. Криклій О.А. Управління кредитним ризиком банку: монографія О. А. Криклій, Н. Г. Маслак. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. – 86 с.