1.4 Зазначені (поіменовані) аргументи.

У випадку коли функція має багато параметрів то досить легко заплутатись в їх порядку при виклику функції. В мові Python реалізовано можливість явно визначати відповідність між значннями і іменами аргументів при виклику функції. Ключі дозволяють встановити відповідність за іменами а не за позиціями. До параметрів можна звертатися за іменами (ключами) і присвоювати їм значення по замовчуванню. Застосовуючи такий підхід параметри функції можуть бути записані в довільному порядку, а також і опущені у випадку визначення їх значень по замовчуванню.

>>> def repeat(msg='<empty>', num=1): ... return msg * num >>> repeat(num=3) '<empty><empty><empty>' >>> repeat(msg='Alice') 'Alice' >>> repeat(num=5, msg='Alice') 'AliceAliceAliceAliceAlice'

При спільному використанні двох типів параметрів потрібно пересвідчитись, що спочатку йдуть звичайні параметри а потім поіменовані параметри. Така послідовність необхідна, бо звичайні параметри визначаються позицією, яку вони займають у списку аргументів функції. Можна визначити функцію з довільними неіменованими (звичайними), та іменованими (ключами) параметрами і доступатися до них через список аргументів *args (список ) та через ключі у словнику**kwargs(словник).

>>> def generic(*args, **kwargs): ... print args ... print kwargs ... >>> generic(1, "African swallow", monty="python") (1, 'African swallow') {'monty': 'python'}

Коли *args зустрічається, як параметр функції то він відповідає всім неіменованим параметрам функції. Наступний приклад також ілюструє цю особливість синтаксисуPython. Функція zip() може мати довільну кількість аргументів#1. Використання імені змінної *song демонструє, аналогічний результат з використанням імені змінної*args в попередньому прикладі.

>>> song = [['four', 'calling', 'birds'], ... ['three', 'French', 'hens'], ... ['two', 'turtle', 'doves']] >>> zip(song[0], song[1], song[2]) #1 [('four', 'three', 'two'), ('calling', 'French', 'turtle'), ('birds', 'hens', 'doves')] >>> zip(*song) #2 [('four', 'three', 'two'), ('calling', 'French', 'turtle'), ('birds', 'hens', 'doves')]

Зрозуміло, що *song зручніше записати ніжsong[0], song[1], song[2], і отримати еквівалентний результат.

Наступний приклад демонструє використання поіменованих аргументів (ключів) при визначенні функції, а також три різні способи виклику цієї функції:

>>> def freq_words(file, min=1, num=10): ... text = open(file).read() ... tokens = nltk.word_tokenize(text) ... freqdist = nltk.FreqDist(t for t in tokens if len(t) >= min) ... return freqdist.keys()[:num] >>> fw = freq_words('ch01.rst', 4, 10) >>> fw = freq_words('ch01.rst', min=4, num=10) >>> fw = freq_words('ch01.rst', num=10, min=4)

Прихований ефект, який забезпечує використання поіменованих аргументів, це їх опціональність ( необов’язковість ). Буде отримано однаковий результат і при виклику функції: freq_words('ch01.rst', min=4),і при виклику freq_words('ch01.rst', 4). Значенняnum=10 зберігається по замовчуванню. Іншй приклад опціональних аргументів функції, це використання прапорців (позначок). Оновлена версія попередньої функції виводить інформацію про хід свого виконання , якщо встановлений прапорець verbose (спробуйте також присвоїти значення прапорцяverbose=True):

>>> def freq_words(file, min=1, num=10, verbose=False): ... freqdist = FreqDist() ... if trace: print "Opening", file ... text = open(file).read() ... if trace: print "Read in %d characters" % len(file) ... for word in nltk.word_tokenize(text): ... if len(word) >= min: ... freqdist.inc(word) ... if trace and freqdist.N() % 100 == 0: print "." ... if trace: print ... return freqdist.keys()[:num]