4. Приклад виконання курсової роботи Нижче наводимо приклад виконання курсової роботи . Пояснювальна записка повинна включати наступні пункти :

1. Вихідні дані на проектування

При проектуванні локальної мережі слід дотримуватися завдання, яке розміщуеться в такій таблиці:

Стандарт можливих технологій	Кількість поверхів	Габарити поверху	Кількість кімнат на поверсі	Кількість комп’ютерів в кімнаті
10Base-T 10Base-2	2	12 х 12	2	10

Спроектована локальна мережа повинна задовільняти цим умовам, а також умовам, що є специфічними для стандартів 10Base-T та 10Base-2.

2. Теоретичні відомості

В цьому розділі наводяться основні теоретичні відомості , які стосуються локальних мереж Ethernet заданого стандарту ( або стандартів ).

3. Опис проекту мережі

Перш за все, при проектуванні мережі, слід визначити як розташовуються станції (комп’ютери) в межах поверхів. Також слід передбачити розміщення та з’єднання мережного обладнання. Для цього створено умовні плани поверхів зі з’єднаннями в межах поверху, та загальний план будівлі зі з’єднаннями між поверхами. На планах також слід дотримуватись відповідності масштабу для певних елементів. Попередньо було визначено, що створювана мережа розміщується на двох суміжних (один під одним) поверхах. Це дещо спрощує розробку мережі та передбачає типове застосування і розміщення мережі. Всі плани поверхів та план з’єднань між поверхами та їх розміри наведені нижче на Рис.4.1- 4.2. На планах використано наступні умовні позначення:

робоча станція, що відповідає одному робочому місцю в мережі.

комутатор

концентратор.

­­набір всіх ліній, що йдуть від терміналів до концентратора, тобто вони не з’єднуються в одну, а просто використовують суміжний простір кімнати для свого прокладання.

Рис.4.1. Умовний план поверху

Рис.4.2. Умовний план з’єднань між поверхами.

Пропорційно вимірам представлені робочі місця (кружечки), концентратори та комутатори. Це обумовлене тим, що нам необхідно лише “точне” значення довжини з’єднань між вузлами і правдиві розміри робочого місця та кімнат, а комутатори та концентратори повинні демонструвати всі під’єднані до них лінії.

На Рис.4.2 показані розрізи відповідних поверхів. Представлені кімнати з розташуванням в них станцій. Відповідно до умовних графічних позначень, що описані вище, на рисунках представлені всі зв’язки мережі, всі пристрої, що забезпечують функціонування мережі та зв’язки, що йдуть до інших поверхів.

4.Обрахунки працездатності мережі

4.1. Обрахунок pdv (Path Delay Value).

Для спрощення обрахунків зазвичай використовують довідкові дані, що містять значення затримок розповсюдження сигналів в повторювачах, прийомопередавачах і в різних фізичних середовищах. Відповідні дані для стандарту 10Base-T мережі Ethernet приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Тип сегменту	База лівого сегменту	База проміжного сегменту	База правого сегменту	Затримка середовища на 1м	Максимальна довжина сегмента
10Base-T	15.3	42.0	165.0	0.113	100

Лівим сегментом називається сегмент, з якого починається шлях сигналу від виходу передавача (вихід Тх) кінцевого вузла. Потім сигнал проходить через проміжні сегменти і доходить до приймача (вхід Rх) найбільш віддаленого вузла найбільш віддаленого сегмента, який називається правим. З кожним сегментом пов’язана постійна затримка, що називається базовою, яка залежить тільки від сегменту і від положення сегмента на шляху сигналу (лівий, проміжний, правий). Крім того, з кожним сегментом пов’язана затримка розповсюдження сигналу вздовж кабеля сегмента, яка залежить від довжини сегмента і обраховується шляхом множення часу розповсюдження сигналу по одному метру кабеля (в бітових інтервалах) на довжину кабеля в метрах. Найдовший сегмент зображений на рис 3.

Рис.3. Найдовший шлях проходженя сигналу.

Загальне значення PDV рівне сумі базових та змінних затримок всіх сегментів мережі. Значення констант в таблиці приведені з врахуванням подвоєння величини затримки.

Перед розрахунком PDV слід визначити які дві станції і відповідні сегменти є найбільш віддаленими. Довжина кожного зв’язку після визначення збільшується на 15%. Це потрібно для попередження непередбачених витрат кабелю: огинання перешкод, відстань над землею і т.ін. Використовуються наступні позначення:

• T–H: зв’язок між найбільш віддаленими терміналом та концентратором в даній кімнаті

• H – S: зв’язок між концентратором з даної кімнати і комутатором на даному поверсі.

• S – S: зв’язок між комутатором на даному поверсі і комутатором на іншому поверсі.

Обраховуємо значення PDV :

Лівий сегмент (2-й поверх Т – Н): 15.3 (база) + 14*0.113 = 16.882 bt.

Проміжний сегмент (2-й поверх Н - S): 42 (база) + 6*0.113 = 42.678 bt.

Проміжний сегмент (2-й і 1-й поверхи S – S): 42(база)+ 3*0.113 = 45.339 bt.

Проміжний сегмент (1-й поверх Н – S): 42 (база) + 6*0.113 = 42.678 bt.

Правий сегмент (3-й поверх 3 кімната T–H):165(база)+14*0.113= 166.582 bt.

Сума всіх складових: PDV = 311.159 bt. Оскільки значення PDV менше максимально допустимої величини 575 bt, то ця мережа відповідає критерію максимально можливої затримки подвійного обертання сигналу.