Практичне заняття 13 (до лекції 13)

Тема 12. Вимірювання відрізків в п.

1. Повторення інформації, викладеної в лекції №13, означення масштабної (вимірювальної) точки. Масштабні точки прямих предметної площини.

Зокрема: прямих загального положення, що утворюють з основою картини кути 0^о, 90^о, 45^о; що проходять через надир. Масштабні точки перпендикулярів до пл. γ. Розв’язування задач на визначення дійсної величини відрізків прямих та на відкладання відрізків заданої довжини.

2. Самостійна робота №4 “ Метрика в П.” складається з двох задач: 1)вимірювання відрізків та відкладання в П. відрізків, дійсна величина яких задана. Приклади 4,5.2)побудова П. куба, що стоїть на пл. γза параметрами. Приклад 6. Рис.12.4–12.7.

3. Перевірка та прийом ГР–0, ГР–11, Гр–12.

Самостійна робота №4.

Задача 1.

1. Від т. ^оА(А а γ)на^оавідкласти вліво[^оА ^оВ], якщо|АВ|=30 см;

2. Від т. ^оА(А m γ)на^оmвідкласти вгору[^оА ^оС], якщо|АС|=40 см;

3. Визначити |DE| ([DE]b γ);

4. Визначити |ML| ([ML]c γ);

5. Визначити |DF| ([DF]p γ ). Рис. 12.8. Приклад 8.

Задача 2.

Побудувати П. куба з основою в предметній площині, якщо задана П. одного бічного ребра. Рис.12.9. Приклад 9.

Лекція 14.

Тема 13. Побудова тіней в П.

13.1. Призначення тіней.

Тіні, побудовані на перспективному зображенні об’єкту, підкреслюють його рельєфність, об’ємність, ще більше наближають враження від його споглядання до безпосереднього зорового сприймання.

Плакати

13.2. П. джерела світла.

На ксерокопії зображено аксонометрію П.П., П.Coнцята його ортогональної проекції і їх центральні проекції.

Розглянемо позначення: рис. 13.1

1. аксонометрія Сонця;

2. аксонометрія вторинної ( горизонтальної) проекції Сонця;

3. аксонометрія лампи;

4. аксонометрія вторинної (горизонтальної) проекції лампи;

5. перспектива Сонця;

6. перспектива проекції Сонця;

7. перспектива лампи;

8. перспектива проекції лампи.

На даному наочному зображенні – Сонце – зліва від головної вертикальної площини, лампа – справа. Вказано кут Н– висоту сонячної точки, а такожА– азимут, що визначається відстанню від головної площини.

13.3. Схема розміщення джерела світла (Сонця) відносно спостерігача.

На рис. 13.2. вказано різні випадки розміщення джерела світла на перспективному зображенні.

Висота Сонця визначається довжиною відрізка, , а азимут – довжиною.

На наочному зображенні (рис.13.1.) розглянуто випадок Iа).

13.4. Приклади побудови тіней в П.

На рис.13.3. – 13.9. вказано побудову тіней точок при різних положеннях джерела світла (приклади 1-3) геометричних тіл (приклади 4-6), схематизованого архітектурного фрагменту (приклад 7- сходи).

Ксерокопії: 1) П джерела світла

2) тіні сходів.

Література.

Практичне заняття 14 (до лекції 14)

1. Повторення змісту лекції 14.

2. Виконання самостійної роботи № 5.”Тіні в П”, що складається з трьох задач:

   1. Тіні паралелепіпедів, промені паралельні до картини. Рис.13.10.

   2. Тіні піраміди, промені паралельні картині. Рис.13.11.

   3. Тіні правильної призми. Рис.13.12.

3. Прийом графічних робіт. ГР-0, ГР-11, ГР-12.

4. Аналіз самостійної роботи № 4.

Лекція 15.

Тема 14. Композиція П.

Центральну проекцію об’ємної фігури тільки тоді можна назвати перспективою, коли при її побудові були враховані особливості процесу бачення оком людини. Ці особливості впливають на композицію перспективи, а саме, в свою чергу, впливає на:

1. проведення головногопроменя;

2. вибір дистанції;

3. вибір висоти горизонту.

Фізіологія людини дає інформацію про кут зору ока людини: від 18º до 54º - це кут ясного бачення; а взагалі кут зору нерухомого ока до 150º по горизонталі і до 110º по вертикалі. А з цього і випливає вибір дистанції для ансамблів при мінімальному куті 18º, для екстер’єрів - 27º ÷ 38º, для інтер’єрів - 54º (до 60º).

Якщо об’єкт має розвиток в горизонтальній площині (низький), точку зору обирають за кутом зору в плані, якщо розвиток у вертикальній площині (об’єкт високий), точку зору обирають за кутом зору на вертикальній проекції.

Остаточно композицію встановлюють після виконання кількох ескізів при різних точках зору. В цьому може багато допомогти ЕОМ. Лишають найбільш вдалий з усіх.

При виборі точки зору велике значення мають:

1. знання геометричних основ побудови П.;

2. досвід, навички;

3. художнє почуття.

Практичні рекомендації до композиції П.

а) Головний проміньзвичайно проводять через середню третю частину плану або фасаду. На ньому обирають точку зору таким чином, щоб кут зору, утворений променями зору, що йдуть від точки зору до крайніх точок об’єкту був в межах конуса ясного бачення: 1) екстер’єр 27º ÷ 38º (40⁰), дистанція = 1,5 діагоналі описаного пр-ка; 2) інтер’єр- 54º (60⁰)це є максимально допустимий кут ясного бачення; 3) ансамблі– 18⁰.

б) Площина картини – перпендикулярна до головного променя, утворює з площиною головного фасаду кут 30º ÷ 40º , може перетинати план, або проходити через одне з вертикальних ребер об’єкту.

в) Нормальний горизонт–ħ=1,7 ÷ 2м (зріст людини)

Підвищений– до 100 м

З ”пташиного польоту”– вище 100м.

Звичайно будують П. описаних навколо об’єкту паралелепіпедів – “перспективу в масах” , перспективу основних об’ємів за вихідними даними ортогонального креслення, будують так звану “малу картину”, а потім її збільшують за принципом подібності з центром в головній точці картини О. Деталізацію виконують безпосередньо на перспективному кресленні, застосовуючи пропорційний поділ, перспективні шкали і та ін.

Зауваження. Навіть при максимально вдалому виборі точки зору перспективне зображення тільки наближається до безпосереднього зорового сприймання довкілля, тому що людина бачить двома очима (бікулярний процес), зображення в оці – превернуте, сітківка, що є в проективному апараті “око” – картиною - крива поверхня.

При поясненні теми 14 використовують плакати (6 пл.)

Література: