2. Методика здійснення аудиту.

Поняття методології та методики

Термін “методологія” – грецького походження. Він означає “вчення про метод” або “теорія методу”. Методологія займається теоретичними проблемами шляхів та засобів наукового пізнання, закономірностями наукового дослідження як творчого процесу. Виникла вона на основі аналізу наукової діяльності вчених, загальних особливостей методів та засобів, які застосовуються, їх порівнянні та систематизації. Тим самим методологія розкриває сутність наукової пізнавальної діяльності.

Термін “метод” походить від грецького “methodos”, що означає “дорога за будь-чим”, “шлях”. Поняття “науковий метод” можна охарактеризувати як цілеспрямований підхід, шлях, за допомогою якого досягається певна мета, щось пізнається або вирішується. Метод представляє собою комплекс різноманітних пізнавальних підходів та практичних операцій, спрямованих на отримання нових знань. В аудиті під методом розуміють систему основних підходів та способів дослідження фактів господарського життя, які відповідають предмету та завданням аудиту як галузі знань.

Аудит використовує наступні методи:

· всезагальні, які характеризують філософську основу пізнання;

· загальні, які конкретизують всезагальні методи стосовно аудиту;

· спеціальні, які використовують аудитори, вивчаючи факти господарського життя.

Терміном “методика” позначають застосування в певному порядку різноманітних конкретних способів та прийомів, за допомогою яких здійснюється більш глибоке пізнання господарських явищ і процесів.

Тому, під “методикою” розуміють сукупність правил здійснення конкретного дослідження, послідовність інструментів, що застосовуються при вивченні конкретних фактів.

Враховуючи вище викладене, методика аудиту – це застосування сукупності способів і прийомів, які дають можливість провести аудит системно, в найбільш доцільній послідовності. Інакше кажучі, це система способів, прийомів і правил, що застосовуються при вивченні господарсько-фінансової діяльності підприємств, що складається з трьох рівнів, які включають: об’єкти дослідження, джерела отримання інформації; прийоми і способи вивчення об’єктів.

Отже, методика аудиту дає можливість визначити реальний якісний та кількісний стан об’єктів, що вивчаються, виявити відхилення від базового або нормативного стану й оцінити ці відхилення за критеріями доцільності та законності.

Сукупність способів та прийомів, що використовуються для дослідження стану об’єктів, можна об’єднати в наступні групи:

1. визначення кількісного та якісного стану об’єкта;

2. виявлення відхилень фактичного стану об’єкта від норм та нормативів, планових та інших показників;

3. оцінка стану об’єкта (у минулому і поточному періодах та визначення майбутнього стану).

Способи аудиту – це сукупність прийомів та засобів, спрямованих на отримання та обгрунтування знань про об’єкт, що досліджується.

Способи, що застосовуються в аудиті, поділяють на такі групи:

· загальні способи, що застосовуються в ході аудиту будь-яких об’єктів та підрозділів діяльності підприємства;

· часткові спосби, що застосовуються для аудиту однорідних операцій або окремих ділянок діяльності підприємства;

· спеціальні способи мають специфічне застосування в аудиті. Наприклад, використання порівняльного методу в бухгалтерському обліку, на відміну від аудиту, має свої особливості як щодо об’єктів, так і щодо засобів порівняння.

Загальні, часткові та спеціальні способи тісно взаємопов’язані. Загальні способи працюють тільки через часткові, а часткові методи, у свою чергу, - через спеціальні. При цьому для дослідження будь-якого факту господарського життя застосовують не один конкретний спосіб, а їх систему.

Визначена кількість способів та прийомів аудиту, за допомогою яких розв’язують конкретну проблему, становить методику аудиторського пізнання. Наприклад, методику вивчення ефективності діяльності підприємства складається з певного набору логічних, соціологічних, статистичних та структурно-функціональних способів.

Залежно від способів, що застосовуються, методику аудиту поділяють на загальну і часткову. Загальна методіка аудиту грунтується на застосуванні єдиних правил, підходів, прийомів при вивченні діяльності підприємств всіх галузей економічної діяльності, містить обов'язкові для всіх об’єктів аудиту способи, прийоми, техніку і тактику. Часткова методика аудиту шляхом узагальнення практики виявлення однорідних відхилень, включаючи способи їх здійснення, розробляє особливості аудиту більш вузьких об’єктів.