МетодичнівказівкиБ_КГайчукІ_В / МВ 051-4 / МВ 051-4
.3.DOC
5. Приклади розрахунку болтових з’єднань
Приклад 1
Розрахувати та законструювати болтове з’єднання пакету листів, який зображений на рис. 1, за дії поздовжньої сили N = =950 кН. Матеріал листів - сталь марки ВСт3сп5-2.
Рис. 1. Схема пакету листів
Розв’язок задачі
1) Згідно з табл. 1 дод.1 сталі марки ВСт3сп5-2 відповідає сталь класу С285, для якої згідно з табл. 2 дод. 1 Ryn = 265 МПа, Run = 380 МПа, Ry = 260 МПа (для листового прокату товщиною більше 10 до 20 мм).
Оскільки листи виконані із звичайної маловуглецевої сталі з порівняно невисокими показниками міцності, то розрахунок і конструювання з’єднання виконуємо у випадку застосування звичайних болтів.
2) За значеннями Ryn = 265 МПа і Run = 380 МПа приймаємо клас міцності болтів, який позначається двома цифрами, розділеними крапкою.
Перша цифра визначається в результаті ділення числового значення Run (кН/см2) на 10, тобто 38/10 = 3,8; приймаємо 4.
Друга
цифра визначається в результаті ділення
Ryn
на Run
і множення отриманого числа на 10, тобто
;
приймаємо 8.
Отже, в даному з’єднанні необхідно використати болти класу міцності 4.8, для яких згідно з табл. 4 Rbs = 160 МПа, Rbt = 160 МПа і згідно з табл. 7 для болтів класу точності С Rbp = 465 МПа.
3) Визначаємо несучу здатність болтів за їх роботи на зріз і зминання (на розтяг в даному з’єднанні болти не працюють), попередньо прийнявши діаметр d = 20 мм:
на зріз
кН;
на
зминання
кН,
де
-
коефіцієнт умов роботи згідно з п . 2
табл. 6; d
= 20 мм - прийнятий діаметр болта;
А
= 3,14 см2
- площа поперечного перерізу болта
діаметром d
= 20 мм згідно з табл. 7;
- кількість площин зрізу одного звичайного
болта;
мм = 2,8 см - найменша сумарна товщина
елементів, що зминаються в одному
напрямку.
4) Визначаємо кількість болтів у з’єднанні, приймаючи за несучу здатність одного болта менше із значень, обчислених в п. 3
,
де N = 950 кН - сила, що діє на з’єднання згідно з завданням;
Nmin = 135,65 кН - менше із двох значень несучої здатності,
- згідно
з табл. 3 дод. 1.
Приймаємо кількість болтів у з’єднанні n = 8.
-
Виконуємо конструювання з’єднання, тобто приймаємо схему розташування болтів і визначаємо відстані між центрами болтів, а також від центрів болтів до краю елементів в напрямку дії зусилля та поперек дії зусилля згідно з табл. 10.
О
скільки
в з’єднанні
прийняті болти d
= 20 мм, то для класу точності болтів С
діаметр отвору складає d
= =23 мм (згідноз табл. 1).
Призначаємо
розміри
(або
8t)
=
(або
)
=
(або
112) мм,
приймаємо
мм;
(або
12t)
=
(або
)
(або 168) мм, приймаємо
мм;
(або
8t)
(або
)
(або 112) мм, приймаємо
мм;
(або
12t)
(або
)
(або 168) мм, приймаємо
мм (рис. 2).
6)
Виконуємо перевірку міцності найтоншого
елемента в послабленому перерізі (рис.
3) за формулою
:
кН/см2
=
= 174,9 МПа
260
МПа,
д
е
кН - сила, що діє на один листовий елемент;
см2
- площа перерізу нетто найтоншого
елемента.
Оскільки умова міцності листів пакету виконується, то конструювання з’єднання виконано правильно.
Приклад 2
Розрахувати та законструювати болтове з’єднання розкосу ферми таврового поперечного перерізу з двох нерівнополицевих кутиків 16010014 з вузловою фасонкою товщиною tф = 18 мм і шириною bф = 260 мм. Кутики прикріплені до фасонки короткою полицею. Розрахунок виконати з умови рівноміцності розкосу (або фасонки) та болтів. Матеріал кутиків - сталь марки 14Г2, фасонки - сталь марки 14Г2АФ.
Розв’язок задачі
1) Визначаємо несучу здатність розкосу та фасонки вузлового з’єднання, зображеного на рис. 1, із умови, що їх переріз в подальшому буде послаблений отворами, максимальний діаметр яких для кутика 16010014, прикріпленого до фасонки вузькою полицею шириною b = 100 мм, згідно з табл. 11 за однорядного розташування становить d = 23 мм.
Оскільки елементи виконані із сталей високої міцності, то для їх з'єднання доцільно застосувати високоміцні болти із сталі марки 40Х "селект".
Рис. 1. Вузол прикріплення розкосу до фасонки
Несуча здатність:
а) розкосу
кН,
де
см2
(
см2
см2);
МПа - згідно з табл. 2 дод. 1 для сталі
класу С345, яка відповідає сталі марки
14Г2 згідно з табл. 1 дод. 1, товщиною прокату
мм;
- згідно з табл. 3 дод. 1;
б) фасонки
кН,
де
см2
(
см2
см2);
МПа - згідно з табл. 2 дод. 1 для сталі
класу С390, яка відповідає сталі марки
14Г2АФ згідно з табл. 1 дод. 1, товщиною
прокату
мм;
- згідно з табл. 3 дод. 1.
Розрахунок
і конструювання з'єднання необхідно
виконати за дії сили
кН.
2) Приймаємо болти d = 20 мм із сталі марки 40Х "селект" і визначаємо несучу здатність одного високоміцного болта за формулою
кН,
де
МПа (
кгс/мм2
= 1100 МПа - згідно з табл. 8);
- згідно з табл. 6 (приймаємо найменше
значення, оскільки кількість болтів ще
невідома);
см2
- згідно з табл. 7 для болтів діаметром
d
= 20 мм;
- згідно з табл. 9 (приймаємо спосіб
обробки поверхонь за п. 1);
- згідно з табл. 9 (приймаємо для статичного
навантаження, якщо
мм і для способу регулювання натягу
болтів за моментом закручування).
3) Кількість болтів у з’єднанні
;
приймаємо n
= 12.
4) Виконуємо конструювання з’єднання, враховуючи можливість тільки однорядного розміщення болтів.
Визначаємо розміри:
(або
8t)
(або
)
(або 112) мм, приймаємо
мм;
(або
12t)
(або
)
(або 168) мм, приймаємо
мм (рис. 2).

Рис. 2. Схема розміщення болтів
Приклад 3
В
изначити
несучу здатність болтового з’єднання,
виконаного із застосуванням шести
звичайних болтів діаметром d
= 24 мм класу міцності 5.8 точності В. Схема
з’єднання зображена на рис. 1. Матеріал
листів - сталь марки ВСт3пс6-2.
Розв’язок задачі
Рис.1. Схема болтового з’єднання
-
Перевіряємо правильність розміщення болтів у з’єднанні, тобто відстані між центрами болтів і від центрів болтів до краю елементів у напрямку та поперек дії зусилля.
Оскільки у з’єднанні використані болти діаметром d = 24 мм точності В, то діаметр отворів для болтів складає d = 26 мм (згідно з табл. 1).
Визначаємо розміри:
а) від краю елемента до центра болта вздовж дії зусилля
(або
8t)
(або
)
(або 160) мм, у з’єднанні
прийнятий розмір
мм;
б) між центрами болтів вздовж дії зусилля
(або
12t)
(або
)
(або 240) мм, у з’єднанні
прийнятий розмір
мм;
в) від краю елемента до центра болта поперек дії зусилля
(або
8t)
(або
)
(або 160) мм, у з’єднанні
прийнятий розмір
мм;
г) між центрами болтів поперек дії зусилля
(або
12t)
(або 240) мм, у з’єднанні
прийнятий розмір
мм.
Таким чином, конструювання з’єднання виконано правильно (див. рис. 1).
2) Визначаємо міцносні характеристики листів пакету і болтів:
а) згідно з табл. 1 дод. 1 сталі марки ВСт3пс6-2 відповідає сталь класу С275, для якої згідно з табл. 2 дод. 1 Run = 370 МПа і Ry = 260 МПа (для товщини прокату більше 10 до 20 мм);
б) згідно з табл. 4 для болтів класу міцності 5.8 Rbs = 200 МПа і Rbt = 200 МПа, а згідно з табл. 5 Rbр = 450 МПа (для сталі листів з Run = 370 МПа).
3) Визначаємо несучу здатність одного звичайного болта діаметром d = 24 мм класу міцності 5.8:
а) на
зріз
кН;
б) на
зминання
кН,
де
-
коефіцієнт умов роботи згідно з п. 2
табл. 6;
А
= 4,52 см2
- площа поперечного перерізу болта
діаметром d
= 24 мм згідно з табл. 7;
- див. рис. 1;
мм = 4 см - див. рис. 1.
Несуча
здатність болта визначається за меншим
із двох отриманих значень, тобто
кН.
4) Несуча здатність шести болтів
кН,
де
-
згідно з табл. 3 дод. 1.
5) Визначаємо несучу здатність листів пакету:
а)
товщиною t1
= 14 мм із умови
,
тобто
кН,
де
см2
- рис. 2, а;
;
б)
товщиною t2
= 20 мм із умови
,
тобто
кН,
де
см2
- рис. 2, б;
.
6)Остаточно несуча здатність з’єднання дорівнює меншому із трьох значень N = 976,32 кН, N1 = 1987,44 кН і N2 = 1892,8 кН, тобто в даному випадку вона визначається несучою здатністю болтів і складає N = 976,32 кН.
а) б)
Рис. 2. До визначення площі перерізу нетто листів,
що складають з’єднання
а) товщиною t1 = 14 мм; б) товщиною t2 = 20 мм
Приклад 4
В
изначити
несучу здатність болтового з’єднання
розкосу ферми з двох прокатних швелерів
№ 22 з вузловою фасонкою товщиною tф
= 20 мм і шириною bф
= =320 мм. Схема з’єднання зображена на
рис. 1. Матеріал швелерів - сталь марки
15ХСНД, фасонки - сталь марки 10Г2С1. Болти
діамет- ром d
= 20
мм із сталі марки
40Х "селект" класу точності С.
Розв’язок задачі
-
Перевіряємо правильність розміщення болтів у з’єднанні, тобто відстані між центрами болтів і від центрів болтів до краю елементів у напрямку та поперек дії зусилля.
Оскільки у з’єднанні використані болти діаметром d = 20 мм точності С, то діаметр отворів для болтів складає d = 23 мм (згідно з табл. 1).
Визначаємо розміри:
а) від краю елемента до центра болта вздовж дії зусилля
(або
8t)
(або
)
(або 43,2) мм, де
мм;
у з’єднанні прийнятий розмір
мм;
б) між центрами болтів вздовж дії зусилля
(або
12t)
(або
)
(або 64,8) мм, у з’єднанні прийнятий розмір
мм;
в) від
краю елемента (швелера) до центра болта
поперек дії зусилля
мм
- згідно
з табл. 12;
г) між центрами болтів поперек дії зусилля
b2
= h
мм.
Таким чином, конструювання з’єднання виконано правильно (див. рис. 1).
2) Визначаємо міцносні характеристики елементів з’єднання:
а) фасонки - згідно з табл. 1 дод. 1 сталі марки 10Г2С1 відповідає сталь класу С375, для якої згідно з табл. 2 дод. 1 Run = 490 МПа і Ry = 345 МПа (для товщини прокату t = tф = 20 мм);
б) швелера - згідно з табл. 1 дод. 1 сталі марки 15ХСНД відповідає сталь класу С345, для якої згідно з табл. 2 дод. 1 Run = 490 МПа і Ry = 335 МПа (для товщини прокату t = tf = 9,5 мм);
в) болтів – згідно з табл 8 для болтів діаметром d = 20 мм із сталі марки 40Х "селект" Rbип = 110 кгс/мм2 = 1100 МПа.
3) Визначаємо несучу здатність одного високоміцного болта діаметром d = 20 мм із сталі марки 40Х "селект" за формулою
кН,
де
МПа;
- згідно з п. 1 табл. 6;
см2
- згідно з табл. 7 для болтів діаметром
d
= 20
мм;
- згідно
з табл. 9 (приймаємо
спосіб обробки поверхонь за п. 2);
- згідно з табл. 9 (приймаємо для статичного
навантаження, якщо
мм і для способу регулювання натягу
болтів за моментом закручування).
4) Несуча здатність чотирьох болтів
кН,
де n
= 4 - кількість болтів; k
= 2 - кількість поверхонь тертя;
-
згідно з табл. 3 дод. 1.
5) Визначаємо несучу здатність елементів:
а) розкосу з двох швелерів
кН,
де
см2
;
(
см2
>
0,85А1
=
см2);
МПа;
-згідно
з табл. 3 дод. 1;
б) фасонки
кН,
де
см2;
(
cм2
> 0,85А2
cм2);
МПа;
-
згідно з табл. 3 дод. 1.
а) б)
Рис. 2. До визначення площі перерізу нетто елементів,
що складають з’єднання
а) розкосу з двох швелерів; б) фасонки
6) Остаточно несуча здатність з’єднання дорівнює меншому з трьох значень N = 539,04 кН, N1 = 1788,9 кН і N2 = 2208 кН, тобто в даному випадку вона визначається несучою здатністю болтів і становить N = 539,04 кН.
