
Брушковський О. Л. ВИЩА МАТЕМАТИКА
.pdfАбсолютна величина загальний член ряду |
u |
|
= |
1 |
; |
n |
|
||||
|
|
|
n! |
Знакопереміжний ряд задовільняє умовам ознаки Лейбніца:
1) u |
u |
u |
... ; 2) |
lim u |
=lim |
1 |
=0. |
|
|
|
|
|
|
||||||||
1 |
2 |
3 |
|
n |
n ∞ n! |
|
|
|||
|
|
|
|
n ∞ |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
1 |
|
|
Отже ряд збіжний. Ряд з абсолютних величин ∑ |
за |
|||||||||
n! |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
n =1 |
|
ознакою Даламбера збіжний (доведіть це самостійно). Це означає, що знакопереміжний ряд збіжний абсолютно.
Сума ряду може бути знайдена з вказаною точністю, наприклад, так:
S = |
1 |
− |
1 |
|
1 |
− |
1 |
|
1 |
...=1− |
1 |
1 − |
1 |
|
1 |
...≈ |
|||||||
1! |
|
3! |
4! |
5! |
2 |
24 |
120 |
||||||||||||||||
|
|
2! |
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
||||||||||
≈1− |
1 |
1 |
− |
|
1 |
|
= 24−12 4−1= |
15 |
=0,625≈0,62 . |
||||||||||||||
6 |
24 |
24 |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
24 |
|
|
|
|
|
|
|
§ 2. Степеневі ряди. Теорема Абеля. Інтервал збіжності степеневого ряду. Радіус збіжності. Основні властивості степеневих рядів
П.1 Поняття про функціональний ряд і область його збіж ності
Якщо члени ряда є не числами, а функціями , то такий ряд називається функціональним. Будемо розглядати функціональні ряди виду:
31
∞ |
|
∑un x |
(1) |
n =1
Якщо надавати змінній х різні числові значення, то з функціональ ного ряду (1) будемо одержувати різні числові ряди, серед яких можуть бути як збіжні так і розбіжні.
Сукупність значень х , при яких функціональний ряд збіжний, називається областю його збіжності. В області збіжності функ ціонального ряду його сума S є функцією від х. В області збіжності суму ряду можна замінити частинною сумою ряду з будьякою точністю, що й роблять на практиці.
П.2 Степеневі ряди. Теорема Абеля
Степеневим рядом називається функціональний ряд виду
|
∞ |
|
a0 a1 x a2 x2 ... an x n ...=∑ an xn |
(2) |
|
|
n=0 |
|
(де a0, a1, ... , an ... |
деякі числа, які називаються коефіцієн |
|
тами ряду), а також ряд більш загального виду |
|
|
|
∞ |
|
a0 a1 x−x0 a2 x−x0 2 ... an x−x0 n ...=∑ an x−x0 n , |
(3) |
|
|
n=0 |
|
де x0 =const. |
|
|
Про ряд (2) кажуть, що цей ряд записаний по степеням х, а про |
|
|
ряд (3) по степеням |
x− x0 . |
|
Якщо позначити x− x0=y , то ряд (3) буде записано по
32
степеням у, тобто мати такий самий вид, як і ряд (2).
Тому надалі, якщо окремо не оговорено, під степеневим рядом будемо розуміти ряд (2). Степеневий ряд збіжний принаймні в
одній точці |
х=0 . Для дослідження збіжності степеневих рядів |
||
використовують теорему Абеля, яка складається з двох частин: |
|
||
1) |
Якщо степеневий ряд збіжний при деякому значенні х0 , |
то |
|
він абсолютно збіжний для всіх x x0 . |
|
||
2) |
Якщо степеневий ряд розбіжний при деякому значенні |
х1 |
|
, то він розбіжний для всіх x x1 . |
|
П.3 Інтервал збіжності степеневого ряду. Радіус збіжності
З теореми Абеля випливає, що існує таке невід'ємне число R, що
при |
x R |
степеневий |
ряд абсолютно |
збіжний, а при |
x R |
ряд розбіжний. |
|
|
|
Отже |
інтервалом збіжності степеневого ряду |
є інтервал виду |
||
−R ;R з центром в початку координат. |
|
|||
Число |
R , |
рівне половині |
довжини інтервалу збіжності |
степеневого ряду, називається радіусом збіжності.
У внутрішніх точках інтервалу збіжності степеневий ряд абсолютно збіжний. У всіх зовнішніх точках він розбіжний. Про поведінку на кінцях інтервалу можна зробити висновок лише після додаткового дослідження.
П.4 Знаходження інтервалу збіжності степеневого ряду у найпростіших випадках
У найпростіших випадках (після застосування ознаки Даламбера і радикальної ознаки Коші) радіус збіжності степеневого ряду
33

знаходять за формулами:
|
an |
|
R=lim |
1 |
|
. |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
R=nlim∞ an 1 ; |
(4) |
n ∞ n an |
|
(5) |
Зауваження. Використання цих формул носить обмежений характер, так як вказані границі не завжди існують. Тому при знаходженні інтервалу збіжності степеневого ряду рекомендується застосовувати ознаки Даламбера і Коші безпосередньо.
Приклади. Знайти інтервали збіжності степеневих рядів.
|
|
∞ |
|
|
n |
n |
|
|
|
|
|
3 |
n |
|
|
|
|
||||
Приклад 22 . |
∑ |
|
3 x |
|
; |
|
an= |
|
|
|
; |
|
|
||||||||
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
n =1 |
n 1 |
|
|
|
|
|
n 1 |
|
|
||||||||||
|
3n 1 |
|
|
|
|
|
|
3n 3 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
an 1= |
|
|
= |
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
|||||||
n 1 2 1 |
n2 2 n 2 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
an |
|
|
|
|
3n |
|
|
n2 |
2 n 2 |
|
|||
|
R=nlim∞ |
an 1 =nlim∞ |
|
|
|
= |
|||||||||||||||
|
n2 1 |
3n 3 |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
=1 lim 1 2/ n 2/ n2 |
= 1 ; |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
3 n ∞ |
1 1/n2 |
|
|
3 |
|
|||||||||
Відповідь. |
x −1/3 ;1/3 . |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
∞ |
|
x−4 n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Приклад 23 . |
∑ |
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
n 7 |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
n=0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Складемо ряд з абсолютних величин членів даного ряду і зафіксуємо х:
34

∞ x −4 n |
∞ x−4 n |
|
|||
n∑=0 |
|
=n∑=0 |
|
|
; |
n 7n |
n 7n |
До одержаного додатного ряда застосуємо ознаку Даламбера:
un= |
x−4 n |
; |
un 1= |
x−4 n 1 |
x−4 n x−4 |
; |
||
|
|
|
= |
|
||||
n 7n |
n 1 7n 1 |
n 1 7n 7 |
|
un 1 |
|
|
x−4 n x−4 n 7n |
x−4 |
|||||||||||
lim |
|
=lim |
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
lim |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
n ∞ |
un n ∞ |
n 1 7n 7 |
x −4 |
|
|
7 |
|
n ∞ |
||||||||
|
|
|
= x−4 |
lim |
|
1 |
= |
x−4 |
; |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
7 |
n ∞ 1 1/n |
|
|
|
7 |
|
|
|
|
Згідно з ознакою Даламбера ряд буде збіжним, якщо
n = n 1
x −4 1 ; |
x −4 7 ; |
−7 x−4 7 ; |
−3 x 11. |
7 |
|
|
|
Відповідь. |
x −3 ;11 |
. |
|
Приклад 24. Знайти область збіжності степеневого ряду:
∞ |
n |
n |
|
|
|
|
2 |
n |
|
|
|
|
|
2 |
n 1 |
|
|
n |
|
|
|
|
|||||
∑ |
2 |
x |
|
|
; an= |
|
; |
|
|
|
an 1= |
|
|
= |
2 2 |
; |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n 1 1 |
|
|
|
|||||||||||||||
n=0 n 1 |
|
|
|
|
n 1 |
|
|
|
|
|
|
n 2 |
|
|
|||||||||||||
R=lim |
|
an |
=lim |
|
2n |
|
|
|
n 2 |
|
1 |
lim |
1 2 /n |
|
|
1 |
; |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
= |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
n ∞ |
an 1 |
n ∞ n 1 2n 2 |
|
|
2 n ∞ 1 1/ n 2 |
|
|||||||||||||||||||
Інтервал збіжності |
x −1/2 ;1/2 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Щоб знайти область збіжності, дослідимо збіжність на кінцях інтервалу збіжності.
35
|
|
|
∞ |
n |
|
n |
∞ |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
x=1 /2 : |
∑ |
2 |
1/2 |
|
=∑ |
|
; |
|
|
|
|
|
||||||
|
n 1 |
|
|
n 1 |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
n=0 |
|
|
|
n=0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
За інтегральною ознакою Коші: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
1 |
|
|
∞ |
|
|
|
|
b |
|
dx |
|
|
|
|
||
f x = |
|
; |
|
∫ f x dx=lim ∫ |
|
=lim ln x 1 0b = |
||||||||||||
|
|
|
x 1 |
|||||||||||||||
|
x 1 |
0 |
|
|
|
b ∞ 0 |
b ∞ |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
=lim ln b 1 −ln 1=∞; |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
b ∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інтеграл розбіжний, ряд розбіжний. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
n |
|
|
|
n |
∞ |
−1 |
n |
|
||
|
|
x=−1/2 : |
∑ |
2 −1/2 |
|
=∑ |
|
; |
||||||||||
|
|
|
|
|
n 1 |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
n=0 |
n 1 |
|
|
|
n =0 |
|
Це знакопереміжний ряд Лейбніца, збіжний. Збіжність умовна. Область збіжності степеневого ряду x [1/2; 1/2)
П.5 Основні властивості степеневих рядів
Нехай дано два степеневі ряди:
|
|
∞ |
|
|
∞ |
|
|
|
|
∑ an xn ; |
|
∑ bn xn |
|
|
|
|
|
n=0 |
|
|
n=0 |
|
|
з |
радіусами збіжності |
Ra і |
Rb |
. Тоді |
радіус |
збіжності |
|
степеневого ряду, одержаного шляхом їх почленного додавання |
|||||||
|
∞ |
|
|
|
∞ |
|
|
|
∑ an bn x n |
або віднімання |
|
∑ an −bn x n |
в гіршому |
||
|
n=0 |
|
|
|
n=0 |
|
|
випадку R=min Ra ; Rb . |
|
|
|
|
|
||
У |
внутрішніх точках |
інтервалу |
збіжності |
R≠0 , сума |
|||
S x степеневого |
ряду |
є неперервна |
функція, отже |
степеневі |
|||
ряди можна диференціювати або інтегрувати. |
|
|
36
Ряд, одержаний почленним диференціюванням або інтегруванням має той же радіус збіжності. Але збіжність на кінцях інтервалу збіжності може змінитись (в гіршу сторону при диференціюванні і в кращу при інтегруванні.
§ 3. Ряди Тейлора і Маклорена. Необхідна і достатня умови розкладу функції в ряд Тейлора. Таблиця стандартних розкладів деяких елементарних функцій в степеневі ряди
П.1 Формули Тейлора і Маклорена для довільних функцій
Нехай функція |
|
f x |
|
|
диференційована |
|
|
n 1 |
|
разів в |
точці |
||||||||||||||
x=a . Формула Тейлора для такої функції має вид: |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
f ' a |
|
|
|
f ' ' a |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
f n a |
|
|
n |
, (1) |
||||||
f x = f a |
|
x−a |
|
|
|
x−a ... |
|
|
|
|
x−a |
Rn |
|||||||||||||
1! |
2! |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n! |
|
|
|
|
|||||||
в ній Rn |
|
залишковий член, який Лагранж запропонував |
|||||||||||||||||||||||
записувати у такій формі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
f n 1 c |
|
|
n 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
Rn= |
|
|
|
|
|
x−a |
, |
|
|
|
|
|
|
|
(2) |
||||||
|
|
|
|
|
n 1 ! |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
де точка с лежить між |
|
|
a і |
х . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Якщо у формулах (1), (2) прийняти |
|
|
a=0 |
|
, |
одержимо |
|||||||||||||||||||
формулу Маклорена для довільної функції: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
f ' a |
|
|
f ' ' 0 |
2 |
|
|
|
f |
n 0 |
n |
|
|
(3) |
||||||||
f x = f 0 |
|
|
x |
|
|
|
|
x |
... |
|
|
|
|
|
x |
|
Rn |
, |
|||||||
1! |
|
2! |
|
|
|
|
n! |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f n 1 c |
|
|
n 1 |
|
|
|
|
|
|
|
||||
в ній залишковий член: |
|
|
|
|
R |
= |
|
|
|
x |
|
, |
|
|
|
|
|
(4) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
n 1 ! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
де точка |
с лежить між 0 і |
х . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
37
П.2 Ряди Тейлора і Маклорена. Необхідна і достатня умови розкладу функції в ряд Тейлора
Рядом Тейлора |
для |
функції |
|
|
f x |
, |
яка |
|
визначена |
і |
|||||||||
нескінченно |
диференційована в околі точки x=a |
|
називається |
||||||||||||||||
степеневий ряд: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
f ' a |
|
|
|
f ' ' a |
|
2 |
|
f n a |
|
n |
(5) |
|||||||
f a |
|
x−a |
|
|
|
x−a ... |
|
|
|
x−a ... |
|||||||||
1! |
|
2! |
|
n! |
|
|
|||||||||||||
Якщо прийняти у цій формулі |
a=0, |
|
одержимо ряд Маклорена: |
||||||||||||||||
|
|
|
|
f ' a |
|
f ' ' 0 |
2 |
|
|
f n 0 |
n |
|
(6) |
||||||
f x = f 0 |
|
|
x |
|
|
x |
|
... |
|
|
|
x |
|
... |
|||||
1! |
|
2! |
|
|
n! |
|
|
Теорема (необхідна і достатня умови розкладу функції в ряд Тейлора)
Для того, щоб функцію |
f x |
можна було розкласти в ряд |
|||||||
Тейлора в околі точки a |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
f ' a |
f ' ' a |
2 |
f n a |
n |
(7) |
|||
f x = f a |
|
x−a |
|
x−a ... |
|
x−a ... |
|||
1! |
2! |
n! |
|||||||
необхідно і достатньо, щоб функція |
f x |
мала |
|
в околі точки |
|||||
a похідні всіх порядків і щоб залишковий член |
|
Rn в формулі |
|||||||
Тейлора (1) прямував до нуля для всіх х з цього околу. |
|
38

П.3 Таблиця стандартних розкладів деяких елементарних функцій в степеневі ряди
1. ex=1 |
x |
|
x2 |
|
x3 |
... ; |
|
|
|
||||
1! |
2! |
3! |
|
2. sh x= x x3 x5 x7 ... ;
1! 3! 5! 7!
3. ch x=1 x2 x4 x6 ... ; 2! 4! 6!
4. sin x= x − x3 x5 − x7 ±... ; 1! 3! 5! 7!
5. cos x=1− x2 x4 − x6 ±...; 2! 4! 6!
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
|
|
x3 |
|
|
|
x4 |
|
|
||
6. |
ln 1 x =x− |
|
|
|
|
|
|
− |
|
|
±... ; |
|||||||
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
7. |
arctg x=x− |
x3 |
|
|
x5 |
− |
|
x7 |
... ; |
|
||||||||
3 |
|
5 |
|
7 |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
m |
|
|
m |
|
|
|
m m−1 |
2 |
|
||||||||
8. |
1 x =1 |
|
|
x |
|
|
|
x |
|
|||||||||
1! |
|
2! |
|
−∞ x ∞ .
−∞ x ∞ .
−∞ x ∞ .
−∞ x ∞ .
−∞ x ∞ .
−1 x≤1 .
−1≤x≤1 .
m m−1 m−2 x3 ... ;
3!
|
Останній розклад вірний : при |
m≥0 , якщо −1≤x≤1 ; |
|
при |
−1 m 0 , якщо |
−1 x≤1 |
; |
при |
m≤−1 , якщо |
−1 x 1 . |
|
39

§ 4. Застосування степеневих рядів до наближених обчислень (обчислення значень функцій; обчислення визначених інтегралів; розв'язування диференціальних рівнянь)
П.1 Наближене обчислення значень функцій |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
Приклад 25. Обчислити |
|
|
|
1/ 5 |
|
|
|
|
з точністю до 0,001. |
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
e |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
Застосуємо розклад: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
x |
|
|
|
x |
|
|
x 2 |
|
x |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
e |
=1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
... ; |
−∞ x ∞ . |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
1! |
2! |
3! |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Покладемо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
1/ 5 |
|
|
=e−1 / 5=1 −1/5 |
|
−1/5 2 |
|
−1/5 3 −1/5 4 |
|
|
|||||||||||||||||||||||
e |
...= |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1! |
|
|
|
|
|
|
2! |
|
|
3! |
4! |
|
|
|
||||||
=1− |
1 |
|
|
|
1 |
|
− |
1 |
|
|
1 |
|
|
...=1− 1 |
1 |
− |
1 |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
54 4! |
50 |
750 |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
5 1! 52 2! 53 3! |
|
|
5 |
|
|
||||||||||||||||||||||
|
1 |
|
...≈1− 1 |
1 |
|
− |
1 |
≈1−0,2 0,02−0,0013= |
||||||||||||||||||||||||
|
|
50 |
|
750 |
||||||||||||||||||||||||||||
15000 |
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
=0,8187≈0,819 . |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
П.2 Обчислення визначених інтегралів |
|
|
|
|
|
З допомогою стандартних розкладів підінтегральна функція розкладається в степеневий ряд, проводиться інтегрування і обчислення суми одержаного ряду з потрібною точністю.
1
Приклад 26. Обчислити ∫x2 cos x dx з точністю до 0,001.
0
40