2. Статистика матеріально-технічного забезпечення в Україні

Статистика матеріально-технічного забезпечення – це  галузь економічної статистики, що вивчає процеси розподілу засобів виробництва в народному господарстві і постачання ними підприємств.

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарногообігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва непреривно зростає.  Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в продукції виробничо-технічного призначення та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість та будівництво з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника до споживача.

Отже, економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити: безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва; оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником; створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами; застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну; раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві; зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства. Зацікавленість підприємства в економії матеріалів. Раціональне використання (споживання) і економія сировини, матеріалів, палива і енергії є одними із важливих умов функціонування підприємства в умовах ринку, переводу економіки на інтенсивний шлях. Раціональне використання матеріальних ресурсів – це доцільне обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.

Раціональна організація матеріально-технічного постачання — одна з найважливіших умов безперебійної роботи соціалістичних підприємств, планомірного і пропорційного розвитку народного господарства. Матеріально-технічне постачання охоплює як реалізацію (збут) засобів виробництва, так і забезпечення ними підприємств. У масштабі всього народного господарства збут і забезпечення складають єдиний процес просування засобів виробництва від постачальників до споживачів. Це знаходить вираження в державних планах матеріально-технічного постачання, які для постачальників є планами збуту, а для споживачів — планами постачання.

Основні завдання статистики матеріально-технічного забезпечення є. — організація спостереження, обробки і аналізу даних:

1) про виконання планів постачання народного господарства, окремих галузей і підприємств необхідними засобами виробництва по кількості, асортименту і термінам постачання;

2) про економне використання матеріальних ресурсів і виконання норм витрачання сировини, матеріалів, палива і енергії;

3) про наявність запасів сировини, матеріалів і палива і забезпеченості ними потреб народного господарства і окремих споживачів;

4) про витрати звернення, прибутки і збитки, чисельність працівників і оплату праці і ін. показниках господарсько-фінансової діяльності постачальницько-збутових організацій. У завдання статистики матеріально- технічного забезпечення входить також розробка і аналіз звітних матеріальних балансів окремих продуктів.

  Для виконання вказаних завдань в Україні встановлена державна статистична звітність по матеріально-технічному постачанню, що дозволяє стежити за наявністю і рухом кожного виду засобів виробництва. Підприємства-постачальники і збутові організацій систематично звітують про постачання продукції споживачам і залишках готової невідвантаженої продукції. Підприємства, споживаючі засоби виробництва, складають звіти про залишки, вступ і витрату різних видів сировини, матеріалів і палива, а також про виконання норм витрати по найважливіших видах матеріальних витрат. Для контор постачальницько-збутових органів встановлена звітність про загальний об'єм реалізації продукції споживачам, витратах звернення, прибутках і збитках і ін. показниках господарської діяльності.

  Основні показники статистики реалізація і постачання продукції споживачам; вступ, витрата і питомі витрати окремих видів сировини матеріалів, палива і енергії; запаси (залишки) матеріальних цінностей у постачальників і у споживачів; забезпеченість запасами підприємств; витрати звернення і рентабельність роботи постачальницьких і збутових організацій. Велика частина показників статистики (постачання, витрата, питомі витрати, залишки) враховується в натуральному вираженні, що дозволяє отримати конкретну характеристику постачання народного господарства і окремих галузей засобами виробництва, виявити комплексність постачання і перевірити, як постачальники виконують свої зобов'язання за якістю, асортименту і кількості продукції, що поставляється. У вартісному вираженні враховуються загальний об'єм реалізації, витрати звернення, прибуток і збитки і ін. показники фінансово-господарської діяльності.

Методи обчислення середніх запасів товарно-матеріальних цінностей

Для безперервного виробничого процесу необхідне постійне наявність на підприємстві певної кількості сировини, матеріалів, палива і т.п., тобто матеріальних ресурсів.

Джерелами матеріальних ресурсів можуть бути як внутрішні, так і зовнішні їх запаси (залишки) - засоби виробництва на підприємствах і організаціях, обсяг і склад яких визначається на ту чи іншу дату (найчастіше на 1 січня кожного року) шляхом статистичного спостереження.

До складу матеріальних запасів входять: сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини, інструмент, господарський інвентар, отримані власні напівфабрикати, незавершене виробництво, готова продукція.

За формою існування виділяють два основних види запасів матеріальних цінностей:

Виробничі запаси сировини, матеріалів і палива, що створюються в сфері виробництва у зв'язку з безперервністю їх надходження;

Товарні запаси готових засобів виробництва, що знаходяться в сфері обігу.

Виробничі запаси матеріальних цінностей (поряд з незавершеним будівництвом) входять до складу оборотних фондів сфери матеріального виробництва. У невиробничій сфері запаси направляються на поточне споживання в організаціях невиробничого характеру для забезпечення їх нормальної роботи (запаси продуктів в лікарнях, дитячих установах і т.д.)

Виробничі запаси зазвичай складаються з наступних частин: поточні, підготовчі, страхові та сезонні.

Показники фактичного обсягу виробничого запасу визначаються як моментні (станом на початок кварталу, року) і середні за звітний період. Вимірюються вони в як абсолютних величинах, так і в днях споживання.

Наявність товарних запасів у грошовому вираженні характеризується моментними (на звітні дати) показниками і середніми за звітний період.

Найбільш простим наближеним методом є розрахунок середнього запасу за формулою середньої арифметичної простої:

З= (З1 + З2) / 2, (1.19)

де З1 - обсяг запасу на початок періоду;

З2 - рб'ем запасу на кінець періоду.

Більш точно середній запас можна розрахувати за формулою середньої хронологічної, коли відомі величини запасів на певні дати, розділені рівними інтервалами часу:

(1.20)

У разі нерівних інтервалів середній запас обчислюється за формулою середньої арифметичної зваженої:

(1.21)

Забезпеченість підприємства товарними запасами (у днях) обчислюється шляхом ділення розміру запасів товарно-матеріальних цінностей на початок періоду на середньодобова витрата даного виду запасів:

(1.22)

Цей показник має аналітичне значення і може бути використаний при аналізі неритмічної роботи підприємства.

Зіставлення фактичного запасу з нормою дозволяють визначити відсоток виконання норм запасів. Крім того, відніманням з фактичного запасу його нормативної величини визначають розмір дефіциту або зміна матеріальних ресурсів у нормо-днях,. Е в днях забезпеченості або в натуральному вираженні.

Запаси (е) визначаються за формулою:

(1.23)

Індекси питомих витрат матеріальних ресурсів

У сучасних умовах перехідної економіки особливої ​​актуальності набуває проблема скорочення витрат на сировину, паливо та енергію.

Вирішення цієї проблеми пов'язано з витратою матеріальних ресурсів. Витрата матеріальних ресурсів характеризується загальним і питомою витратою.

Загальна витрата матеріальних ресурсів визначається шляхом порівняння обсягів запасів на поточну дату з їх обсягом на попередню дату - початок періоду:

(1.24)

Питома витрата являє собою середню витрату матеріальних ресурсів на виробництво одиниці виробу. Визначається він шляхом ділення фактично витрачених матеріальних ресурсів (М) в натуральному виразі на виробництво певної продукції:

(1.25)

Питома витрата однойменного матеріалу обчислюється тільки в натуральному вираженні. Індекс питомої витрати дозволяє зробити висновок про те, які зміни відбулися в питомій витраті за звітний період у порівнянні з базисним або нормою:

(1.26)

 

 У тих випадках, коли один вид матеріалів витрачається на виробництво кількох видів продукції, обчислюють індекс питомої витрати, зважений за кількістю виробленої продукції: (1.27)

  

Різниця між чисельником і знаменником формули показує економію (-) або перевитрата (+) матеріалу в натуральному вимірі в результаті відхилення фактичного питомої витрати від базисного або нормативного.

Для характеристики використання різних видів матеріалів на виробництво кількох видів продукції застосовується зведений індекс питомих витрат. У цьому випадку замість натурального береться вартісне (грошове) вимірювання витрат. Щоб усунути вплив зміни цін, вартість матеріалів обчислюється в порівнянних грошових одиницях:

  (1.28) Різниця між чисельником і знаменником індексу показує економію (-) або перевитрата (+) у витратах на матеріали (в грошовій оцінці) тільки у зв'язку зі зміною питомих витрат матеріалів:

(1.29) Для аналізу зміни питомих витрат матеріалів даного виду на виробництво одного виду продукції на різних підприємствах використовується система індексів:

Індекс питомих витрат змінного складу:

 (1.30) Різниця чисельника і знаменника індексу змінного складу показує зміну питомої витрати матеріалу на виробництво продукції під впливом двох факторів: зміни питомої витрати на кожному підприємстві і перерозподілу обсягів (частки) випускається продукції між підприємствами.

Індекс питомих витрат постійного складу:

(1.31) Різниця чисельника і знаменника індексу постійного складу відбиває вплив лише першого фактора - зміна питомих витрат матеріалів на кожному підприємстві. Індекс структурних зрушень:

 (1.32) Різниця чисельника і знаменника в індексі структурних зрушень показує вплив зміни питомої ваги підприємств з різними рівнями витрат матеріалів.

Показники статистики поставок

Постачанням продукції називається відпустку або відправлення продукції споживачам підприємствами-виробниками (відпуск продукції на склади не включається) в натуральному вираженні. Виконання договірних зобов'язань щодо постачання проводиться за обсягом (кількістю), строками, асортиментом і якістю продукції, що поставляється, передбаченої господарськими договорами і замовленнями - нарядами зовнішньоторговельних організацій.

Індекс виконання договірних поставок за обсягом обчислюється за формулою:

  (1.33) Загальний індекс виконання договірних поставок по асортименту дорівнюватиме:    (1.34) Показник виконання зобов'язань за асортиментом не може перевищувати 100%. Він становитиме 100% при відвантаженні засобів в строго визначеному асортименті і менше при його порушенні.

У разі перевиконання зобов'язань з постачання по всіх позиціях зобов'язання за асортиментом вважаються виконаними на 100%.

Важливе значення в статистиці реалізованої продукції має обчислення індексів фізичного обсягу реалізації та індексу обороту реалізованої продукції.

Індекс фізичного обсягу реалізації

 (1.35) Індекс обороту реалізованої продукції

(1.36)

Середня частота поставок 

Постачання сировини, матеріалів і палива постачальниками проводиться партіями, з інтервалами у часі між черговими поставками. 

Середня тривалість інтервалів між поставками матеріалів за певний період називається середньою частотою поставок (або надходження матеріалів на підприємства-споживачі). 

Середня частота однакових поставок вимірюється в днях і визначається за наступною формулою: 

(1.37)

    Якщо поставка здійснюється в різних кількостях, необхідно визначити середньозважений інтервал поставок: 

(1.38)

    Найважливішою умовою правильної організації матеріально-технічного забезпечення є рівномірне і комплексне забезпечення необхідними засобами виробництва.  В якості узагальнюючого показника числового рівномірності поставок (виконання договірних зобов'язань) може бути використаний коефіцієнт варіації (у%) 

  (1.39) Чим більше нерівномірність поставок, тим більше коефіцієнт варіації, і навпаки.При рівномірному ряді значень, в якому немає варіації (коливання), наприклад при 100%-ном виконанні договірних зобов'язань з поставки продукції всім споживачам, коефіцієнт варіації дорівнює 0.