Тема 6. Умови праці та відпочинку на підприємстві

6.1. Поняття умов праці

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі праці.

У більш широкому розумінні умови праці – це складне об’єктне явище, яке характеризує середовище перебігу трудового процесу, що формується під впливом взаємозалежних факторів соціальнсоціально-економічного, техніко-організаційного і природного характеру і впливає на здоров’я, працездатність людини, її відношення до праці і ступінь задоволеності працею, а отже, на ефективність праці й інші економічні результати діяльності.

Виділяють 4 групи факторів, що впливають на формування і зміну умов праці.

До першої групи відносяться соціально-економічні фактори, дія яких зумовлює стан працівників у суспільстві. У дану групу включають:

• нормативно-правові фактори (закони про працю, правила, норми, стандарти в галузі організації, оплати, умов і охорони праці, режимів праці і відпочинку, установлення пільг і соціальних гарантій окремим категоріям працівників, а також система державного і суспільного контролю за їхнім дотриманням);

• соціально-психологічні фактори, що характеризують відношення в суспільстві до сфери трудової діяльності й умов праці, сукупність інтересів і ціннісних орієнтацій працівників, склад і особливості персоналу, стиль керівництва і т.п.;

• суспільні фактори (громадські організації, рухи за поліпшення екологічної обстановки, створення сприятливих умов праці й ін.);

• економічні фактори (система пільг, гарантій і компенсацій працівникам, з одного боку, а з іншого боку – система економічних санкцій за порушення норм, стандартів та інше).

Друга група факторів – техніко-організаційні фактори, що безпосередньо впливають на формування матеріально-речовинних елементів умов праці – засоби праці, предмети праці, технологічні процеси, організаційні форми виробництва, праці і управління, зокрема, режими праці і відпочинку, форми поділу і кооперування праці, прийоми і методи праці, нормування праці і т.п.

До третьої групи відносять природні фактори, які характеризують вплив на працівників кліматичних, геологічних і біологічних особливостей місцевості, де здійснюється трудовий процес.

Четверта група факторів — господарсько-побутові, пов’язані з організацією харчування працівників, санітарного і побутового обслуговування.

Умови праці, що формуються під впливом різноманітних факторів, є сукупністю різних по впливу на людину елементів.

Всі елементи умов праці можна розділити на 4 групи. При всій умовності такого розподілу елементів умов праці, він має важливе значення для вивчення умов праці і розробки практичних заходів щодо їх поліпшення та здійснення контролю за їх станом.

Першу групу елементів умов праці складають санітарно-гігієнічні елементи. Санітарно-гігієнічні елементи нормуються і кількісно оцінюються методами санітарно-гігієнічних досліджень. У цю групу включають всі елементи, що утворюють предметне зовнішнє середовище: мікроклімат, стан повітряного середовища (запиленість, загазованість), освітлення, виробничі випроміню­вання, шум, вібрація. Майже всі елементи, що входять у цю групу, нормуються шляхом стандартів, санітарних норм і вимог.

Другу групу складають психологічні і фізіологічні елементи, що обумовлені змістом трудової діяльності, різними навантажен­нями на руховий апарат, нервову систему і психіку людини в процесі праці. До них відносяться фізичне і нервово-психічне навантаження, монотонність, темп і ритм роботи та інше.

Третю групу складають естетичні елементи – формують у людини відношення до середовища перебігу праці з погляду її художнього сприйняття. Вони впливають на формування емоційного стану людини. Сюди відносять: архітектурно конструкторське та художнє оформлення інтер’єру, виробничого устаткування, оснащення робочих місць і виробничого одягу, озеленення та інше.

Четверту групу складають соціально - психологічні елементи – характеризують психологічний стан працівників і колективу. Формуються під впливом соціально-психологічних факторів і створюють відповідний психологічний, емоційний настрій працівника. Елементи цієї групи дуже важко оцінити кількісно, на них немає норм і тим більше стандартів. Однак вивчення даних елементів за допомогою соціологічних досліджень створює об’єктивну основу для їхнього виміру.