
- •Змістовий модуль 2 зміст організації праці на підприємстві Тема 5. Організація та обслуговування робочих місць
- •5.1. Поняття і класифікація робочих місць, завдання їхньої організації
- •5.2. Спеціалізація й оснащення робочих місць
- •5.3. Планування робочих місць
- •5.4. Обслуговування робочих місць
- •5.5. Атестація і раціоналізація робочих місць
- •Тема 6. Умови праці та відпочинку на підприємстві
- •6.1. Поняття умов праці
- •6.2 Оцінка умов праці
- •6.3. Характеристика умов праці
- •6.5 Види режимів праці і відпочинку
- •6.6 Оптимізація режимів праці і відпочинку
- •Тема 7. Управління організацією праці на підприємстві
- •7.1 Система управління організацією праці
- •7.2 Організаційно-функціональна структура управління організацією праці
- •7.3 Програмно-цільове управління організацією праці
- •7.4. Управління організацією праці і самоорганізація
- •Тема 8. Аналіз і проектування організації праці
- •8.1. Аналіз рівня й ефективності організації праці
- •8.2. Розробка питань організації праці на стадії проектування нових об’єктів
- •8.3. Проектування організації праці на діючих підприємствах
7.2 Організаційно-функціональна структура управління організацією праці
В умовах ринкових відносин головним принципом побудови організаційних структур є забезпечення погодженості і підпорядкованості інтересів, як розробників організаційних нововведень, так і споживачів продукції їхньої діяльності.
Найбільшою мірою вимогам принципів гнучкості, адаптивності й оперативності відповідають гнучкі оргструктури матрично-координаційного типу.
У літературі матричні структури управління визначаються як структури, засновані на особливому механізмі взаємодії лінійно-функціональних і програмно-цільових підсистем апарата управління, що спираються на збалансований поділ відповідальності, прав і функцій між елементами обох систем. Система ж координаційного управління характеризується як гнучка структура господарського механізму, в основі якої лежать переважно економічні методи управління.
Проведене ще наприкінці 70-х років широке обстеження 60 промислових фірм США, Канади, Англії, Франції, ФРН, Бельгії, Голландії, Швеції, Італії і Швейцарії довело, що перехід д до матричних структур управління об'єктивно обумовлений наростанням труднощів в управлінні технічним розвитком виробництва з застосуванням традиційної лінійно-функціональної організаційної структури. Розвинута матрична структура підвищує темпи техніко-організаційного розвитку, цілеспрямованість і ефективність виробництва, значно активізує діяльність керівників і працівників адміністративно - управлінського апарату.
Головна особливість матрично-координаційних структур — інтеграція в них стабільних і тимчасових цільових структур, що дозволяє, з одного боку, досягти необхідній організованості і стабільності в розробці і реалізації програм оргрозвитку, а з іншого боку - реагувати на зміни зовнішньої і внутрішньої інноваційної ситуації і вчасно регулювати мету, задачі, умови розробки і здійснення програм.
На рівні підприємств формою реалізації матрично-координаційного типу оргструктури управління організацією і нормуванням праці в частині тимчасових цільових структур можуть виступати відносно автономні малі інноваційні творчі утворення — науково - технічні, проектні групи, бригади, що здійснюють свою діяльність по контрактах і функціонують в межах організаційної структури управління науково-технічними програмами.
Як стабільні структури на підприємствах створюються служби організації і нормування праці, що є елементами системи управління персоналом.
Побудова служб організації праці може бути різноманітна:
на одних підприємствах вони можуть входити до складу відділу організації праці і заробітної плати;
на інші — виділяються самостійні відділи, бюро, лабораторії, або групи, вводиться посада інженера - організатора;
на третіх діють відділи наукової організації праці, виробництва і управління, що поєднують у своєму складі різні по функціональному призначенню бюро і групи;
на четвертих створюються самостійні підрозділи по окремих напрямках організації праці.
Формування структури служб по організації праці може здійснюватися по принципах: виробничої структури підприємства, функціональному принципу, змішаному принципу.
При організації служби організації праці по першому принципу в складі відділу (бюро) НОП можуть бути бюро (групи, виконавці) по удосконалюванню організації праці по видах виробництва. Так, на машинобудівному заводі це будуть окремі бюро (групи) по удосконалюванню організації праці в ливарних цехах, ковальських, прокатних, механоскладальних.
Формування підрозділів служби НОП по функціональному принципу забезпечується створенням бюро (груп) по окремим найбільш важливим напрямкам НОП, наприклад, бюро організації й обслуговування робочих місць, бюро фізіології й естетики і т.п. При цьому утворяться підрозділи, на які покладаються функції координації і контролю робіт, розробки методичних матеріалів.
У ряді випадків використовується змішаний принцип, що обумовлює формування підрозділів служб НОП як по першому, так і по другому принципі.
Конкретна форма організаційної структури по управлінню організацією праці на підприємстві повинна визначатися в залежності від чисельності працюючих, складності технологічного процесу, характеру і типу виробництва.