Ентомопатогенні гриби

У центрально-східній частині Лісостепу з поміж овочевих сівозмін часто використовують схеми чергування овочевих з багаторічними травами, просапними та зерновими. Дві з них наведені нижче. За такого підходу біологізація системи захисту охоплює такі культури як томати, огірки, капусту, цибулю та столові коренеплоди(табл.6.8)

Таблиця 6.8 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів у центрально-східній частині Лісостепу

Таблиця 6.9 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів у центрально-східній частині Лісостепу ( другий варіант)

При вирощування овочевих на зрошенні у центрально-східній частині Лісостепу часто використовують варіант сівозміни, спрямований на переважне вирощування капусти, томатів, перцю, баклажанів, огірків, цибулі та столових коренеплодів. Охопити екологічним захистом їх за 40%-вої стратегії насичення системи захисту біологічними методами можна на чорноземах і каштанових грунтах (друга схема)(табл.6.10).

Таблиця 6.10 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів у центрально-східній частині Лісостепу на зрошенні

Таблиця 6.11 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів у центрально-східній частині Лісостепу на зрошенні ( другий варіант)

Наступна запропонована овочева сівозміна орієнтована на вирощування капусти, цибулі, томатів та ранньої картоплі(табл.6.12).

Таблиця 6.12 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні капусти, огірків, томатів та ранньої картоплі у зоні Лісостепу

Дещо змінений варіант сівозміни введеної у Харківській області передбачає вирощування моркви. Оскільки останню, як елемент дитячого харчування дуже важливо довести до споживача у максимально «екологічному» вигляді, то тактика за 40%-вої стратегії захисту дещо зміниться. Вона обов’язково повинна охопити моркву(табл..6.13).

Таблиця 6.13 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні капусти, цибулі, томатів та моркви у зоні Лісостепу

Досить проста схема, спрямована переважно на богарне вирощування цибулі, томатів, огірків та капусти в умовах Харківської області(табл.6.14).

Таблиця 6.14 Локалізація періодів використання біометоду при богарному вирощуванні цибулі, капусти, огірків та томатів у зоні Лісостепу

За використання такої ж тактики і стратегії як у попередньому варіанті для захисту цибулі, томатів, овочевого гороху, огірків та кабачків у сировинній зоні консервного заводу (Черкаська область) може забезпечити значний економічний та екологічний виграш(табл.6.15).

Таблиця 6.15 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочевої у сировинній зоні консервного заводу у зоні Лісостепу

Орієнтуватися на застосування біометоду для захисту цибулі, томатів і капусти (два наступні варіанти сівозмін, у тому числі другий – на чорноземах та темно-сірих лісових грунтах без зрошення) в умовах правобережного Лісостепу доцільно за умови 40%-вої стратегії(табл.6.16).

Таблиця 6.16 Локалізація періодів використання біометоду при екологізації вирощування цибулі, томатів та капусти у зоні Лісостепу

Другий варіант (на чорноземах та темно-сірих лісових грунтах без зрошення)

Представлена сівозміна рекомендована для умов лівобережного Лісостепу (на чорноземах без зрошення) і спрямована на вирощування цибулі, огірків, томатів та пізньої капусти(табл.6.17).

Таблиця 6.17 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні цибулі, огірків, томатів та капусти на чорноземах без зрошення у зоні Лісостепу

Орієнтація на вирощування екологічно-чистих цибулі і томатів за умови «40%-вої» стратегії західному Лісостепу дозволить отримати непоганий економічний виграш(табл.6.18).

Таблиця 6.18 Локалізація періодів використання біометоду при екологізації вирощування цибулі та томатів у західному Лісостепу

Отримання екологічно-чистих цибулі, огірків, кабачків та капусти при введенні нижченаведеної сівозміни (Львівська область) також можливе за використання нижченаведеної сівозміни(табл.6.19).

Таблиця 6.19 Локалізація періодів використання біометоду при екологізації вирощування цибулі, огірків, кабачків та капусти у західному Лісостепу

Таблиця 6.24 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні ранніх овочів на мінеральних зрошуваних грунтах

За розміщення овочевої сівозміни на торфовищах за нижченаведеними двома схемами варто застосовувати або тактику «суцільного переміщення періодів» застосування біометоду, отримуючи урожай картоплі, цибулі, капусти та столових коренеплодів без пестицидного навантаження та або тактику, коли планується біологічний захист моркви, картоплі та капусти, з порівняно високим виграшем людини у врожайності цих культур (табл.6.25).

Таблиця 6.25 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів на торфовищах

Таблиця 6.26 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні овочів на торфовищах (другий варіант)

На мінеральних грунтах зони Лісостепу для ефективного вирощування огірків, цибулі, томатів та капусти рекомендують наступні сівозміни. Якщо зосередити застосування біометоду за 40%-вої стратегії біологізації захисту рослин саме на цих культурах, то забезпечити це можна(6.27).

Таблиця 6.27 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні огірків, цибулі, томатів та капусти на мінеральних грунтах в зоні Полісся

Таблиця 6.28 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні огірків, цибулі, томатів та капусти на мінеральних грунтах (другий варіант)

На дерново-підзолистих грунтах Полісся за умови вирощування екологічно-чистої продукції огірків, томатів, цибулі та капусти варто орієнтуватися на «40%-ву» стратегію захисту(табл.6.29).

Таблиця 6.29 Локалізація періодів використання біометоду при вирощуванні огірків, цибулі, томатів та капусти на дерново-підзолистих грунтах

ВИСНОВКИ

1.На сьогодні, враховуючи загальний економічний стан держави, доцільно запропонувати наступні перспективні напрямки досліджень і шляхи покращення ситуації:

Розробити національну комплексну програму “Біопестициди України”, в якій:

– обґрунтувати доцільність наукового пошуку в цій галузі;

– показати виконані розробки за попередні роки, спадкоємність досліджень, можливі нові технологічні рішення на етапах підбору вірулентних штамів, технологій отримання препаратів, а також їх використання в системах захисту рослин;

– розрахувати щорічну потребу для споживачів України, показати переваги, недоліки, шляхи вирішення, економічні обрахунки, шляхи фінансування.

Конкурсний відбір та генетична селекція найбільш перспективних штамів грибних та інших патогенів комах з наступним використанням їх як діючої речовини біопрепаратів;

2.Сформувати основну стратегію захисту овочевих культур відкритого та закритого грунту з визначенням домінуючих та сприйнятливих до дії мікробіологічних агентів видів фітофагів; забезпечити виробничників штамами вертициліуму, ашерсонії, триходерми, боверії, обґрунтувати технології використання грибних препаратів як самостійно, так і сумісно з іншими, у тому числі з ентомо– та акарифагами для боротьби з такими шкідниками, як оранжерейна білокрила, трипси, павутинні кліщі;

3.Розробка технологій вирощування овочевих культур, зокрема цибулі посівної з використанням мікробіопрепаратів (бактеріальних, грибних, вірусних) дозволяє підвищити її урожайність на 30-35%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Алекси–Месхишвили А.Г. К изучению биологии бумаго-разрушающих грибов // Сообщения АН Груз. ССР. – 1964. – Т.36. – №2. – С. 455–456.

2.Андреева И.В., Штерншис М.В. Микробиологические препараты против паутинного клеща в теплицах // Защита растений. – 1995. – №11. – С. 41–42.

3.Аретинська Т.Б. Ентомопатогенні властивості деяких штамів бактерій групи subtilis – meseutericus // Мікробіол. журнал. – 1976. – Т.38. –Вип..5. – С.591–593.

4.Африкян Э.К. Энтомопатогенные бактерии и их значение. – Ереван: Изд–во АН Арм.ССР, 1973. – 420 с.

5.Ахмедов Р.М. Результаты применения боверина против колорадского жука (Leptinotarsa decemlineata Say.)

вусловиях Кусарского района Азербайджанской ССР / В кн.: Использование микроорганизмов для борьбы с вредными насекомыми в сельском и лесном хозяйстве. – Иркутск, 1981. – С. 105–112.

6.Бабчук И.В., Шилина О.В., Гораль В.М., Жигаев Г.Н. и др. Рекомендации по борьбе с оранжерейной белокрылкой в защищенном грунте. – К.: Урожай, 1986. – 32 с.

7.Барабанов В.А., Штайн С.Е. Место биометода в плодовом саду // Защита и карантин растений. – 1997. – №6. – С. 9–10.

8.Билай В.И. Летучие антибиотики грибов рода Trichoderma Pers. // Микробиология. – 1956. – Т.21. – Вып.4. – С. 458–465.

9.Билай В.И., Заневич В. Е. К вопросу о природе антагонизма грибов рода триходерма / В кн.: Антибиотики. – К.: Изд. АН УССР, 1961. – 183 с.

10.Билай В.И., Пидопличко Н.М. Токсинообразующие микроскопические грибы и вызываемые ими заболевания человека и животных. – К.: Наукова думка, 1970. – 291 с.

11.Бойко О.И., Колесова Э.А., Киприанова Е.Л. и др. Флюоресцирующие бактерии рода Pseudomonas, выделенные из различных эколого–географических зон СССР и их антагонистические свойства // Материалы VI съезда Украинского микробиол. об–ва. – К.: Наукова думка, 1984. – С. 124–125.

12.Бондаренко Н.В. Биологическая защита растений. – Л.: Колос, 1978. – 256 с.

13.Борисов Б.А., Ущеков А.Т. Энтомофильные грибы–гифомицеты против пасленового минера // Защита и карантин растений. – 1997. – №5. – С. 10–11.

14.Боярин В.В. Биозащита огурцов в теплицах не только возможна, но и необходима // Защита растений. – 1994. – №6. – С.36–37.

15.Буймистру Л.Д. Влияние некоторых факторов внешней среды на гриб Trichoderma lignorum в культуре / В кн.: Грибные и вирусные болезни сельскохозяйственных культур Молдавии. – Кишинев: Штиинца, 1977. – С. 53–

59.

16.Васильев В.П., Лесовой М.П. История защиты растений от вредителей и болезней в Украине. – К.: Аграрна наука, – 132 с.

17.Вейзер Я. Микробиологические методы борьбы с вредными насекомыми. – М.: Колос, 1972. – 640 с.

18.Винокурова Т.П. Триходермин против болезней в защищенном грунте // Защита растений. – 1991. – №1. –

С. 16.

19.Воловник С.В. У истоков биометода // Защита растений. – 1979. – №11. – С. 40.

20.Гаврилов А.А., Бойко А.П. Биопрепараты для защиты озимой пшеницы от болезней // Защита и карантин растений. – 2001. – №1. – С. 29.

21.Гарагуля А.Д. Антибиотическое действие бактерий на фитопатогенные грибы. – Автореф. дис. … канд. биол. наук. – К., 1975. – 28с.

22.Гораль В.М. К вопросу оценки вирулентности конидий Beauveria bassiana (Bals) Vuill // Микол. и фитопатол. – 1973. – Т.7. – Вып.4. – С. 353–356.

23.Гораль В.М., Гораль С.В., Лаппа Н.В. Регламент производства нового микробиологического препарата Вертицилн – Р. – К., 2000. – 40 с.

24.Гораль В.М., Лаппа Н.В. Вплив боверіну в різних концентраціях на личинок колорадського жука // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1973. – Вип.18. – С. 33–41.

25.Гораль В.М., Лаппа Н.В., Пєтровський Б.Є. Вплив боверіну на тривалість життя і плодючість імаго колорадського жука // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1976. – Вип.23. – С. 53–56.

26.Гораль В.М., Лаппа Н.В., Смірнов В.В., Кіпріанова Е.А., Бойко О.І., Гарагуля О.Д., Салій А.І. Ефективність припосівної обробки насіння бактеріальними препаратами в боротьбі з кореневими гнилями зернових культур // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1994. – Вип.41. – С. 107–112.

27.Гораль С.В. Обґрунтування прийомів оптимізації малотоннажної технології виробництва грибних і бактеріальних засобів захисту рослин. – Дис. канд. с.–г. наук. – К., 1998. – 141 с.

28.Гораль С.В. Особливості культивування ентомопатогенного гриба Verticillium lecanii (Zimm.) Viegas. за глибинною технологією // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1999. – Вип.45. – С. 83–87.

29.Горленко М.В. Мучнисторосяные грибы Московской области. – М.: Изд–во МГУ, 1983. – 72 с.

30.Горовиц–Власова Л.М. Определитель бактерий. – М.–Л.: Снабтехиздат, 1933. – 172 с.

31.Гринько Н.Н. Биологическая защита стеблей огурца от гнилей // Защита растений. – 1992. – №5. – С. 19–

20.

32.Гузь А.Л. Биометод на полях Адыгеи // Защита и карантин растений. – 1997. – №1. – С. 15–16.

33.Давыдова Е.П., Рудаков О.Л., Гановская Л.А. Получение спор микофильных грибов Ampelomyces Ces. ex Schlecht. при глубинном выращивании // Микол. и фитопатол. – 1985. – Т.19. – Вып.1. – С. 9–11.

34.Дементьев Г.С., Струлович М.И. Виноторговля. В кн. Энциклопедия виноградарства. – Т.1. – Кишинев: Глав. ред. Молдавской Сов. Энциклопед., 1986. – С. 251.

35.Джалилов Ф.С., Корсак И.В., Перебитюк А.Н. Ризоплан против бактериозов капусты // Защита растений. – 1994. – №9. – С. 20.

36.Димович В.О. Дія летких антибіотиків різних культур Trichoderma на фітопатогенні бактерії і гриби // Мікробіол. журнал. – 1960. – Т.22. – С.32–38.

37.Доброхотов С.А. Агат–25К в теплицах // Защита и карантин растений. – 1998. – №9. – С. 23.

38.Дуденко В.П., Лаппа Н.В., Гораль С.В., Гораль В.М. Екологічна оптимізація захисту соняшника // Тези доп. конф. “Оптимізація структури агроландшафтів і раціонального використання ґрунтових ресурсів (Київ, 4–7 липня 2000р)”. – К., 2000. – С. 53.

39.Евлахова А.А. Энтомопатогенные грибы. – Л.: Наука, 1974. – 260 с.

40.Евлахова А.А., Швецова О.И., Щепетильникова В.А. Биологические методы борьбы с вредными насекомыми. – Л.–М.: Гос. изд. с.–х. лит., 1961. – 96 с.

41.Ермакова Л.Н., Смирнова Т.А., Алиханян С.И. Кристаллические включения мутанта Bacillus subtilis с измененным спектром протеиназ // Докл. АН СССР. – 1977. – Вып. 236. – №4. – С. 1001–1003.

42.Есельсон В.А. Биометод в Калининградской области // Защита и карантин растений. – 1999. – №11. – С.

11.

43.Есипов С.Е., Аданин В.М., Баскунов Б.П. Новый антибиотически активный флюроглюцид из Pseudomonas aurantica // Антибиотики. – 1975. – 20. – №2. – С. 1077–1081.

44.Кальвиш Т.К. Влияние температуры и относительной влажности воздуха на мускардиновые грибы // Изв. СО АН СССР (сер. биол. наук). – 1974. – Т.5. – №1. – С. 66–77.

45.Кандыбин Н.В. Бактериальные средства борьбы с грызунами и вредными насекомыми: Теория и практика. – М.: Агропромиздат, 1989. – 172с.

46.Кандыбин Н.В. Проблемы микробиометода // Защита растений. – 1995. – №6. – С. 10–11.

47.Кандыбин Н.В., Корешкова Г.Н. Технологический регламент производства влажного зернового бактороденцида. – М.: Госагропром РСФСР, 1987. – 30 с.

48.Кандыбин Н.В., Серебрякова Л.К., Корешкова Г.Н. Микробиологический метод борьбы с вредными грызунами и перспектива его развития // Тр. ВНИИСХ микробиол. – Т.49. – 1980. – С.137–149.

49.Канивец И.И., Омельчук А.В., Харитон Е.Г. Почвенный гриб триходерма лигнорум (Trichoderma lignorum).

–К.: ВНИИ сах. пром., 1940. – 56 с.

50.Касперович Е.В., Соловей Е.Ф. Испытания заводского вертицилина // Защита растений. – 1992. – №9. – С.

22.

51.Кобахидзе Д.М. О роли Cicinnobolus Ceratii De Bary в подавлении Podosphaera leucotricha // Бот. жур. – 1965. – Т.50. – №9. – С. 1307–1309.

52.Коваленко Н.М., Коваленко Т.Д. Триходермин: опыт исследования и применения // Защита растений. – 1992. – №9. – С. 20–22.

53.Коваль Э.З. Определитель энтомофильных грибов СССР. – К.: Наукова думка, 1974. – 260 с.

54.Котляревский Д.И., Павлюшин В.А. Гетерокариоз у энтомопатогенного гриба Verticillium lecanii (Zimm.) Viegas. // Микол. и фитопатол. – 1986. – Т.20. – Вып.5. – С. 362–365.

55.Красильников Н.А. Определитель бактерий и актиномицетов. – М.–Л.: Изд–во АН СССР, 1949. – 832 с.

56.Красильников Н.А. Почвенно–климатические факторы изменчивости

57.Кузнецова М.А., Филиппов А.В. Ризоплан и фитофтороз картофеля // Защита растений. – 1995. – №8. – С.

18–19.

58.Кузнецова М.А., Филиппов А.В., Щербакова Л.А. Микробиологические препараты для защиты картофеля от фитофтороза // Защита и карантин растений. – 1996. – №6. – С. 16–17.

59.Куликов Н.С. Грибные болезни массовых вредителей сельскохозяйственных растений на Сахалине и возможности их использования в биологической борьбе. – Автореф. дис. … канд. биол. наук. – Л., 1977. – 22 с.

60.Культивирование и применение грибов против вредителей и болезней в защищенном грунте. Методические рекомендации / А.И. Бондаренко, А.Д. Буймистру, В.В. Гулий, С.И. Никольская и др. Под ред. В.В. Гулия. – Кишинев: ВНИИБМЗР, 1985. – 86 с.

61.Лаврентьева Е.В. Триходерма. – М.: Госагропром РСФСР, ЦНТИПР, 1989. – 6 с.

62.Лаппа Н.В., Гораль В.М. Биопрепараты против вредителей и болезней растений для использования в защищенном грунте. – К.: Реклама, 1987. – 4 с.

63.Лаппа Н.В., Гораль В.М. Регламент производства сухого боверина. – К., 1968. – 32 с.

64.Лаппа Н.В., Гораль С.В., Склярів В.І., Шведова Л.Г., Третьяков В.П., Захараш В.І. Ефективність застосування нових форм біопрепаратів у боротьбі з шкідниками тепличних культур // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1992. – Вип.39. – С. 50–53.

65.Марютин Ф.Н., Билык Н.А. Эффективность применения триходермина в борьбе с фузариозным увяданием и корневыми гнилями огурцов в защищенном грунте // Тр. Латв. с.–х. акад. – 1990. – №261. – С. 52–58.

66.Мартиньони М.Э. Массовое производство возбудителей болезней насекомых. В кн. Биологическая борьба с вредными насекомыми и сорняками. – М.: Колос, 1968. – С.439–459.

67.Матвеева В.А. Биометод в Кузбасе // Защита растений. – 2002. – №5. – С. 24.

68.Методические рекомендации по биологической защите овощных культур от вредителей и болезней в открытом грунте / В.Ф. Дрозда, Н.В. Лаппа, В.М. Гораль и др. – К.: Винницкая КОНТИП, 1990. – 80 с.

69.Мирзоева В.А. Бактерии группы сенной и картофельной палочек (Bacillus subtilis и Bacillus meseutericus). – М.: Изд–во АН СССР, 1959. – 175с.

70.Митина Г.В., Сергеев Г.Е., Павлюшин В.А. Влияние биохимических и морфолого–культуральных особенностей природных изолятов Verticillium lecanii (Zimm.) Viegas. на вирулентность в отношении личинок оранжерейной белокрылки // Микол. и фитопатол. – 1997. – Т.31. – Вып.1. – С. 57–64.

71.Назарова Л.Н., Наговицин В.А., Черемыскина В.Г. Против комплекса болезней озимой ржи // Защита растений. – 1995. – №8. – С. 18–19.

72.Новицкая Л.Н. Использование биопрепарата ампеломицина в борьбе с мучнисторосяными грибами на плодово–ягодных культурах // Тезисы докл. конф. “Биологический метод защиты растений (Минск, 18–19 апреля 1990г)”. – Минск, 1990. – С. 241–242.

73.Огарков Б.Н., Огаркова Г.Р. Энтомопатогены Cephlosporium Cda. на вредных насекомых в Иркутской области // Микол. и фитопатол. – 1985. – Т.19. – Вып.6. – С. 474–477.

74.Павловская Ж.И., Михайлова Р.В., Лобанок А.Г., Мороз И.В., Кобзарева В.С. Антагонистические свойства Trichoderma lignorum (Tode) Harz ОМ 534 и Gliocladium catenulatum Gilman et Abbot 453 в отношении Fusarium sambucinum Fuckel // Микол. и фитопатол. – 1998. – Т.32. – Вып.3. – С. 41–46.

75.Парий И.Ф., Пузанова Л.А. Эффективность биопрепарата (ампеломицина) в борьбе с мучнистой росой яблони // Тезисы докл. конф. “Биологический метод защиты растений (Минск, 18–19 апреля 1990г)”. – Минск,

1990. – С. 246–247.

76.Патыка Т.И., Кузнецова Л.Н., Колбасова В.В., Патыка В.Ф. Физиолого-биохимические и энтомоцидные свойства эффективных штамов Bacillus thuringiensis // Бюлетень Ін-та с.-г. мікробіол. – №2. – 1998. – С. 21-23.

77.Помелов А.В., Воронцова Н.И. Опыт применения биопрепаратов на ячмене // Защита и карантин растений. – 1999. – №7. – С.16.

78.Приймак Т.А., Чижик Р.І. Обґрунтування можливості застосування гриба ашерсонії в боротьбі з оранжерейною білокрилою // Захист рослин. Зб. наук. праць. – 1975. – Вип.22. – С. 53–56.

79.Природоохранная технология защиты растений / Б.А. Арешников, В.П. Васильев, В.М. Гораль и др. Под ред. М.П. Лесового. – К.: Урожай, 1989. – 168 с.

80.Прохоренкова Л.Г. Биометод в теплицах Пермской области // Защита растений. – 1991. – №7. – С.14.

81.Пузанова Л.А. Гиперпаразиты рода Ampelomyces Ces. ex Schlecht. и возможность их применения для борьбы с возбудителями мучнистой росы растений // Микол. и фитопатол. – 1984. – Т.18. – Вып.4. – С. 333–337.

82.Пузанова Л.А. Изучение грибов рода Ampelomyces Ces. ex Schlecht. для биологической борьбы с возбудителями мучнистой росы растений в условиях Краснодарского края. – Автореф. дис. … канд. биол. наук. – Краснодар, 1981. – 24 с.

83.Пузанова Л.А. Распространение гиперпаразитов рода Ampelomyces Ces. ex Schlecht. на мучнисторосяных грибах Северного Кавказа и их значение в ограничении возбудителя // Микол. и фитопатол. – 1991. – Т.25. – Вып.5. – С. 438–442.

84.Пылдмаа П. Данные о некоторых Deuteromycetes, обитающих вместе с ржавчинными и мучнисторосяными грибами. – Таллин: Изд–во АН ЭССР, 1966. – С. 25.

85.Резник С. Мечников. – М.: Молодая гвардия, 1973. – 368 с.

86.Розробити науково-технічні основи розвитку промисловості по виробництву засобів біологізації рослинництва та їх застосування в системах екологічного землеробства. – НТП УААН на 2001-2005 рр. (Проект).

–2000. – 25с.

87.Рубан Е.Л. Физиология и биохимия представителей рода Pseudomonas. – М.: Наука, 1986. – 198 с.

88.Рудаков О.Л. Грибы рода Ampelomyces Ces. ex Schlecht // Микол. и фитопатол. – 1979. – Т.13. – Вып.2. – С. 104–110.

89.Рудаков О.Л. Микофильные грибы, их биология и практическое значение. – М., 1981. – 160 с.

90.Сассон А. Биотехнология: свершения и надежды. – М.: Мир, 1987. – 416 с.

91.Сейкетов Т.Ш. Грибы рода триходерма и их использование в практике. – Алма–Ата: Наука, 1982. – 248 с.

92.Сейкетов Т.Ш., Исабаева М.К. К систематике представителей рода Trichoderma выделенных из почв Казахстана // Тр. ин–та микробиол. и вирусол. – 1962. – Т.6. – С. 16–24.

93.Серебрякова Л.К., Минина Г.Н., Владимирова Г.А. Эффективность зернокостного бактороденцида в борьбе с вредными грызунами // Тр. ВНИИСХ микробиол. – Т.55. – 1985. – С.104–108.

94.Слободянюк Г.А., Игнатьева Т.Н., Андреенко О.Н. Система защиты огурца от тепличной белокрылки // Защита растений. – 1993. – №4. – С. 45.

95.Смирнов В.В., Киприанова Е.А. Бактерии рода Pseudomonas. – К.: Наукова думка, 1990. – 264 с.

96.Смирнов В.В., Резник С.Р., Василевская И.А. Спорообразующие аэробные бактерии – продуценты биологически активных веществ. – К.: Наукова думка, 1982. – 280 с.

97.Соловей Е.Ф. Гетерогенность популяции Verticillium lecanii (Zimm.) Viegas. // Микол. и фитопатол. – 1980.

–Т.14. – Вып.5. – С. 400–404.

98.Соловей Е.Ф., Гораль В.М. Методические указания по культивированию и применению энтомопатогенных грибов рода Asehersonia против оранжерейной белокрылки. – М.: Госагропром СССР, 1986. – 33 с.

99.Суздальская М.В. Белая мускардина вредной черепашки // Тр. ВИЗР. – 1958. – Вып.9. – С. 341–368.

100.Твердюков А.П., Никонов П.В., Ющенко Н.П. Ампеломицин // Защита растений. – 1994. – №6. – С. 34.

101.Технология применения биологических препаратов в борьбе с вредителями овощных, плодовых культур и картофеля. Методические рекомендации / В.М. Гораль, В.Ф. Дрозда, Н.В. Лаппа, Л.И. Антонюк. – К.: Киевоблагропром, 1987. – 20 с.

102.Титаренко Л.Н., Вяткина Г.Г., Алещенко М.Н. Применение ризоплана на Северном Кавказе // Защита растений. – 1995. – №8. – С. 16–17.

103.Ткаленко Г.М. Розробити екологічно безпечні засоби захисту овочевих культур від приховано живучих двокрилих шкідників і хвороб // Звіт НДР “Розробити біологічні методи боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур як складової частини інтегрованого захисту рослин, 1996–2000рр” Держреєстрація №0197 U 012337. – ІЗР УААН, 2000. – С. 54–71.

104.Трисвятский Л.А. Микроорганизмы зерна и муки. – М.: Заготиздат, 1941. – 176 с.

105.Триходермин не только защищает растения // Защита растений. – 1995. – №11. – С. 12–13.

106.Тюльпанова В.А., Тюльпанов В.Г., Козлова Т.Л., Малиновский А.Л., Реушева Н.В. Метаболические особенности гриба Beauveria bassiana (Bals.) Vuill. при поверхностном и глубинном культивировании // Микол. и фитопатол. – 1987. – Т.21. – Вып.3. – С. 259–265.

107.Федоринчик Н.С. Успехи и перспективы использования микроорганизмов для биологической борьбы с вредными насекомыми и возбудителями болезней растений в Нечерноземной зоне // Тр. ВИЗР. – 1977. – Вып.53.

–С. 19–29.

108.Федоринчик Н.С., Тиллаев Х.Т. Гриб триходерма в борьбе с вилтом хлопчатника. Методические рекомендации. – Ташкент: Фан, 1973. – 40 с.

109.Филипчук О.Д., Плотникова Т.В., Ярошенко В.А., Вяткина Г.Г. Биологическая защита рассады табака от болезней // Защита растений. – 1995. – №8. – С. 18–19.

110.Филлипов Н.Н., Попов Н.А., Бондаренко А.И. Биологический метод борьбы с вредителями и болезнями овощных культур в защищенном грунте. – Кишинев: МолдНИИНТИ, 1987. – 53 с.

111.Фокін А.В., Коровін О.А. Аналіз трофічної активності гусені Malacosoma neustria L. та Aporia crataegi L. // Інтегрований захист плодових культур і винограду. Зб. наук. статей. – Ужгород: Закарпат. територ. відділ зах. росл., 2000. – С. 131–133.

112.Фокин А.В., Коровин А.А. Влияние биопрепаратов на трофическую активность гусениц кольчатого шелкопряда и боярышницы // Защита и карантин растений. – 2001. – №9. – С. 38.

113.Фокин А.В., Коровин А.А. Влияние микробиологических препаратов на процесс окукливания Aporia crataegi L. (Pieridae: Lepidoptera) // Материалы X международного симпозиума “Нетрадиционное растениеводство: Эниология. Экология и здоровье” (2–9 сентября 2001 г., Алушта). – Алушта, 2001. – С. 524–525.

114.Фокин А., Гораль С. Технологии малотоннажного производства микробиологических средств защиты растений в Украине // Тезисы докл. сипозиума МОББ/ВПРС “Биоценотическая регуляция – основа современных систем интегрированной защиты сельскохозяйственных культур” (2–5 июля 2001 г., Познань, Польша). – Познань, 2001. – С. 59.

115.Фокін А.В., Ткаленко Г.М., Гораль С.В. Вивчення впливу біологічних препаратів на збудників хвороб овочевих культур // Звіт НДР ”Теоретично обґрунтувати та створити екологічно безпечні мікробні препарати, виявити нові патогени і розробити способи їх застосування, 2001р”. – ІЗР УААН, 2001. – С. 20–30.

116.Фокін А.В., Лаппа Н.В., Гораль В.М., Гораль С.В. Мікробіологічний захист у теплицях // Захист рослин. – 2002. – №7. – С. 15–16.

117.Хакимов А.Х., Абдуллаев Б.Я. Триходермин против фузариоза томатов // Защита растений. – 1992. – №8. – С. 25.

118.Хлопцева Р.И. Микробиологические средства защиты сельскохозяйственных культур от вредных насекомых. – М.: ВНИИЕЭИСХ, 1985. – 60 с.

119.Храмова Т.В., Попова А.И. Влияние температуры, относительной влажности воздуха и рН среды на развитие Beauveria bassiana // Микробиол. журнал. – 1983. – Т.45. – №1. – С. 43–46.

120.Худяков Я.П., Шкляр М.С., Савадеров Е.П. Антибиотик антифунгин, образуемый бактериями рода Pseudomonas // Прикладная биохим. и микробиол. – 1965. – №2. – С. 186–190.

121.Чалков А.А. Биологическая борьба с вредителями овощных культур защищенного грунта. – М.: Россельхозиздат, 1986. – 95 с.

122.Шахбанов А.Л. Образование спор у Bacillus subtilis и изучение их ультраструктур // Тр. ВНИИ вет. санитарии. – 1970. – Т.36. – С. 9–11.

123.Шелестова В.С., Гончаренко О.І., Дрозда В.Ф., Панько Н.П. Екологічні основи захисту плодового саду від шкідників з максимальним використанням біологічних засобів. – К., Видавничий центр НАУ, 2001. – 98с.

124.Шехурина Т.А. Патогенез мускардины вредной черепашки // Докл. ВАСХНИЛ. – 1964. – №7. – С. 16–18.

125.Штейнхауз Э. Патология насекомых. – М.: Изд–во ин. лит., 1952. – 445 с.

126.Штерншис М.В., Цветкова В.П. Микробиологический метод контроля саранчевых // Защита и карантин растений. – 2002. – №6. – С. 26–27.

127.Юрченко Л.В., Павлюшин В.А. Получение мутантов у энтомопатогенного гриба Verticillium lecanii (Zimm.) Viegas. // Микол. и фитопатол. – 1993. – Т.27. – Вып.3. – С. 21–25.

128.Ярошенко В.А., Вяткина Г.Г., Алещенко М.Н. Биометод в теплицах Кубани // Защита и карантин растений. – 1996. – №9. – С.47.

129.Cook J. Biological control of plant pathogens: Theory to application // Phytopathology. – 1985. – 75. – №1. – P.

25–29.

130.Cook R.J., Weller D.M. Management of take–all in consecutive crops of wheat or barley // Innovative approaches to plant disease control. – New York: J. Wiley a sons inc., 1987. – P. 41–76.

131.Filippi C., Bagnoli G., Volterrani M., Picci G. Antagonistic effects of soil bacteria on Fusarium oxysporum Schlecht f. sp. dianthi (Prill and Del) Snyd and Hans. III Relation between protection against fusarium wilt in carnation and bacterial antagonists colonization on roots // Plant and Soil. – 1987. – V.98. – №2. – Р. 161–167.

132.Hall R.A., Burges H.D. Control of aphids in glasshouses with the fungus, Verticillium lecanii // Ann. Appl. Biol. – 1979. – V.93. – №3. – Р. 235–246.

133.Hart M.P., MacLeod D.M. An apparatus for determining of temperature and humidity on germination of fungus spores // Canad. J. Bot. – 1955. – V.33. – P. 289–292.

134.Howell C.R., Stipanovic R.D. Control of Rhizoctonia solani on cotton seedlings with an antibiotic produced by the bacterium // Phytopathology. – 1979. – 69. – №5. – P. 480–482.

135.Kaneko S., Matsushima H. Crystal inclusions in sporulating Bacillus subtilis cells // Spores VI. Select. Pap. 6–th Int. Spore Conf., 1974. – Washington, 1975. – P. 580–585.

136.Kaneko S., Matsushima H. Crystal–like structure in the sporulation cells of Bacillus subtilis 168 // Electron. Microse. – 1973. – V.22. – №2. – P. 217–219.

137.Kloepper J.W., Schroth M.N. Pseudomonas siderophores: a mechanism explaining disease–suppressive soils

//Phytopathology. – 1981. – 71. – №2. – P. 232.

138.Metschnikov I. Zur Lehre uber Insektenkrankheiten // Zool. Anz. – 3. – 1880. – P. 44–47.

139.Mukhopadhyay A.N., Shrestha S.M., Mukherjee P.K. Biological seed treatment for control of soil borne plant pathogens // JAO Plant Prot. Bull. – 1992. – V.40. – №1–2. – P. 21–30.

140.Neale M. C. Biopesticides - harmoniration of registration requirements within EU directive 91/ 414-an industry view // Bull. OEPP. – 27. – 1997. – №1. – P. 89-93.

141.Neilands J.B., Valenta V.R. Iron–containing antibiotics // Met. jons. boil. syst. – 1985. – 19. – P. 313–333.

142.Picci G., Bagnoli G., Filippi C. Influenza della carica di Bacillus subtilis M 51 nella rizosfera di garofano e sulla durata dell effeto protettivo venso Fusarium oxysporum f. sp. dianthi // Dif. plante. – 1985. – V.8. – №2. – Р. 107–113.

143.Schaerffenberg B. Beauveria bassiana (Vuill) Link als Parasit des Kartoffelkafers (Leptinotarsa decemlineata) // Auz. Shadlingskunde. – 1957. – 30. – №5. – S. 69–74.

144.Searle T., Doberski Z. An investigation of the entomogenous fungus Beauveria control agent for Oryzaephilus surinamensis // J. Stored. Prod. Res. – 1984. – V.20. – №1. – P. 17–23.

145.Spencer D.M., Tatkey P.T. Parasitic effects of Verticillium lecanii on two rust fungi // Trans. Brit. Mycol. Soc. – 1981. – V.77. – №3. – Р. 532–542.

146.Suen G., Schorth M.N., Mc Cain A.H. Reduction of fusarium wilt of carnation with suppressive soils and antagonistic bacteria // Plant Desease. – 1985. – V.69. – №12. – P. 1071–1075.

147.Swiezynska H., Gornas E. Owadobojcze grzyby na niektorych gatunkach borecznikow (Hymenoptera: Diprionidae) w latach 1971–1975 // Sylwan. – 1976. – V.120. – №8. – S. 47–56.

148.Uktede R.S., Sholberg P.L. In vitro inhibition of plant pathogens by Bacillus subtilis and Enterobacter aerogenes and in vivo control of two postparves cherry diseases // Can. J. Microbiol. – 1986. – V.32. – №12. – P. 963–967.

[1]препарати було виготовлено у Відділі мікробіологічного методу захисту рослин Інституту захисту рослин

УААН

[2]препарат було виготовлено в Інституті мікробіології та вірусології ім. Заболотного НАНУ під керівництвом доктора біологічних наук І.К. Курдиша

Джерело: www.bestreferat.ru/referat-216618.html