Kursova_BIOLOGIYa_KLITIN_2012

Реферат. Реферат являє собою скорочене викладення суті курсової роботи. У рефераті наводять:

-тему курсової роботи;

-кількість сторінок пояснювальної записки, а також кількість рисунків, таблиць і бібліографічних найменувань;

-завдання й мету роботи;

-стислий опис ходу проведення роботи та одержаних результатів;

-ключові слова (для інформаційно-пошукових систем);

Орієнтовний обсяг реферату приблизно 0,5 аркушу формату А-4. Приклад оформлення реферату наведений у додатку 2.

Зміст.

Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів. Вступ, висновки та список літератури не нумерують, інші розділи мають наскрізну нумерацію. Приклад написання змісту наведено у додатку 3.

Перелік умовних позначень.

Якщо у курсовій роботі вжита специфічна термінологія, використані нові символи, позначення, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять позначення (скорочення), а справа – їх детальну розшифровку.

Приклад написання переліку позначень наведено у додатку 4.

Вступ.

Вступ повинен бути коротким (1-3 сторінки) і чітким. Його не слід перевантажувати загальними фразами. Головне, щоб читач зрозумів, чому присвячена робота, які завдання автор сам для себе намітив. У вступі можна коротко розглянути історію відкриття зазначеного у темі роботи мікроорганізму.

Основна частина курсової роботи складається з огляду літературних даних стосовно всебічної характеристики мікроорганізму, зазначеного у темі.

На початку варто окреслити основні етапи історії відкриття та дослідження цільового мікроорганізму. Слід звернути увагу на внесок вітчизняних та закордонних вчених-мікробіологів у дослідження особливостей будови та функціонування мікроорганізму, у дослідження його практичного застосування.

Далі наводиться грунтовна характеристика внутрішньої та зовнішньої будови клітини цільового мікроорганізму. Описуючи внутрішню будову клітини, слід звернути увагу на особливості, притаманні саме цьому мікроорганізму (специфічні органели, мембранні утворення, видозміни клітини тощо), але слід зазначити і загальні риси внутрішньої будови, характерні для таксону вищого рангу, до якого належить і даний мікроорганізм. Обов'язково треба зазначити форму та розмір клітин, характер їх з'єднання між собою, характерні способи розмноження, особливості пристосування до несприятливих умов середовища, способи руху (якщо мікроорганізм належить до рухливих форм). Описовий матеріал варто проілюструвати рисунками, які сприятимуть кращому розумінню викладеного.

11

Під час опису культуральних ознак мікроорганізму необхідно зазначити умови його культивування та характер росту на рідких та щільних поживних середовищах. Треба описати колонії мікроорганізму на поживних середовищах: їх колір, розмір, характер поверхні та форму краю. Спираючись на літературні дані, варто зробити свої припущення щодо можливості промислового культивування цільового мікроорганізму. Для цього необхідно проаналізувати склад поживиних середовищ, на яких він може бути вирощений, з точки зору їх простоти та економічності.

Для опису екології мікроорганізму треба звернути увагу на місця природного поширення цього виду. Варто описати характер взаємовідносин даного виду мікроорганізмів з іншими видами мікро- (бактерії, гриби) та макроорганізмів (рослини, тварини, людина). Слід відзначити характер взаємовідносин (симбіоз, коменсалізм, сателітизм, конкуренція, паразитизм, хижацтво тощо) та відомі механізми пристосування до різних біотичних факторів (утворення біологічно активних сполук, наприклад, антибіотиків тощо).

Важливою частиною курсової роботи є пошук та узагальнення літературних даних стосовно практичного значення цільового мікроорганізму. Слід звернути увагу як на позитивні практичні якості цільового мікроорганізму, тобто галузі застосування у біотехнологічних процесах, так і на можливі негативні приклади (здатність бути збудником псування сировини і продукції, викликати хвороби тощо). Бажано закінчити цей підрозділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень і розробки нових біотехнологічних підходів у використанні даного мікроорганізму.

Висновки.

У стислій і лаконічній формі викладають найбільш важливі теоретичні результати, одержані під час виконання курсової роботи. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Кожен висновок нумерується і друкується з абзацного відступу.

Приклад написання висновків наведено у додатку 5.

Список літератури.

Список літератури друкується на окремому аркуші.

Список літератури складається або в алфавітному порядку (спочатку кирилиця, потім латинь), або у порядку згадувань у тексті. Всі посилання повинні бути пронумеровані, а в тексті треба посилатися на відповідний номер джерела літератури (у квадратних дужках).

Якщо перший автор у кількох працях один і той же, то ці праці розміщуються між собою в хронологічному порядку.

Якщо кількість авторів книги (статті, авторського свідоцтва, патенту) не перевищує чотирьох, то в посиланні пишуть прізвища всіх авторів; за більшої кількості авторів пишуть прізвища перших трьох, а потім словосполучення “та ін.”.

Якщо список літератури складається в алфавітному порядку, то опис патентних документів розміщується в кінці відповідного алфавітного ряду – в

12

алфавіті країн, які видали документи, а в межах одного виду документів, виданих в одній країні, – в порядку зростання їх реєстраційних номерів.

Зразки посилань літератури наведено у додатку 6.

6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

6.1. Загальні вимоги

Пояснювальну записку виконують із використанням комп'ютерної техніки Кращим є використання стандартів, закладених у редакторі типу Word. Роздруковують на аркушах білого паперу формату А-4 (210х297 мм). Вимоги до оформлення тексту роботи: шрифт - Tіmes New Roman, кегль шрифту – 14, міжрядковий інтервал –полуторний, береги: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм. Роботу подають у зшитому вигляді.

Всі сторінки пояснювальної записки нумеруються й номери проставляються внизу з правого боку аркуша без крапки. Нумерація сторінок пояснювальної записки починається з титульного аркуша, але на самому титульному аркуші номер сторінки не проставляється.

Текст пояснювальної записки повинен бути коротким, чітким, не допускати різних тлумачень і не містити суперечливих даних.

Заголовки розділів друкують великими літерами симетрично до тексту, напівжирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу також напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Кожен розділ потрібно починати з нової сторінки. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Перенос слів у заголовках і підкреслення заголовків не допускається.

Підрозділи нумерують у межах розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад “3.2.” (другий підрозділ третього розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу і пункту, між якими ставлять крапку, наприклад, “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Приклад заголовків і нумерації розділу, підрозділу і пункту наведено у додатку 7

6.2. Вимоги до оформлення ілюстративного матеріалу

Ілюстрації (фотографії, схеми, рисунки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу. Єдина ілюстрація або таблиця позначаються, але не нумеруються.

13

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: “Рис. 1.2” (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи (за необхідності) розміщують послідовно під ілюстрацією. Кожна ілюстрація повинна мати назву. Приклад ілюстрації (рисунок) наведено у додатку 9.

Таблиці застосовують для кращої наочності й зручності порівняння показників. Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання. При посиланні варто писати слово «таблиця» із зазначенням її номера. Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують її номер, наприклад: “Продовження табл. 1.2”.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту і яка повинна відображати її зміст, бути точною, короткою. Назву, які слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву таблиці друкують напівжирним шрифтом і не підкреслюють.

Допускається застосовувати розмір шрифту в таблиці менший, ніж у тексті. Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. За

необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф. Цифри в графах таблиць повинні проставлятися так, щоб розряди чисел у

всій графі були розташовані один під іншим. В одній графі кількість десяткових знаків повинна бути однаковою. Якщо дані відсутні, то у графах ставлять знак тире. Якщо цифри, математичні знаки повторюються, проставляють повторні їхні значення, заміняти їх лапками або комбінацією лапок і тире не допускається.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку; якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку. Приклад побудови таблиці наведено у додатку 8.

6.3. Оформлення списку літератури

Список літератури друкують на окремому аркуші. Нумерація всієї використаної літератури наскрізна - від першого до останнього джерела. Оформлення списку використаної літератури рекомендується виконувати за принципом алфавітного іменного покажчика (спочатку кирилиця, потім латинь).

Оформлення джерел, включених у список, виконують відповідно до існуючих бібліографічних правил [4, 5]. Обов'язково наводять:

Прізвище автора або прізвища авторів.

14

Основний заголовок (без лапок). Підзаголовні дані. Відомості про видання. - Напр.: 2-е вид., доп.

Місце видання: Видавництво або організація, що видає. Дата видання. – Обсяг (у сторінках тексту видання).

У вітчизняних виданнях прийняті скорочення місць видання: Київ – К., Харків – Х.. У російських виданнях скорочуються: Москва - М., Санкт-Петербург - Спб., Ленінград - Л. В іноземних виданнях: London - L., Parіs - Р., New York - N.Y. Інші міста наводяться повністю.

Кожна область опису відділяється від наступних спеціальним розділовим знаком "крапка, тире" (. - ). Після назви міста перед назвою видавництва ставиться знак двокрапки (:). Зазначення обсягу книги є обов'язковим. Варто пам'ятати про те, що в списку вказуються конкретні назви публікації, статті, назви законів, виступу на конференціях і т.п. Якщо використаний матеріал був опублікований таким чином, що він є частиною певного видання (наприклад, використовується стаття, опублікована в журналі), то має місце аналітичний опис, тобто після спеціального знака "дві навкісні риси" (//) наводиться бібліографічний опис даного видання із зазначенням місця матеріалу у виданні. При описі статті з періодичного видання (журналу, газети) місце видання не вказується, а при описі статті зі збірника місце видання вказується, а видавництво опускається Опис, літератури на іноземних мовах виконується, за цими ж правилам, але мовою оригіналу документа.

Якщо перший автор у кількох працях один і той же, то ці праці розміщуються між собою в хронологічному порядку.

Якщо кількість авторів літературного джерела не перевищує чотирьох, то в посиланні пишуть прізвища всіх авторів; за умови більшої кількості авторів пишуть прізвища перших трьох, а потім словосполучення “та ін.”.

Зразки посилань літератури наведено у додатку 6.

6.4. Оформлення додатків

За необхідності пояснювальну записку доповнюють додатками. Додатки оформляються як продовження пояснювальної записки з наскрізною нумерацією сторінок. Кожний додаток починають із нової сторінки, і в правому верхньому куті проставляють його порядковий номер, наприклад, «Додаток 3».

7.ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Увстановлені строки студент здає завершений остаточний варіант курсової роботи на перевірку. Керівник готує свій висновок і виставляє попередню оцінку. Остаточна оцінка виставляється студентові за результатами захисту роботи. Під час захисту автор повинен бути готовий за 5 хвилин усно викласти результати проведеного дослідження й відповісти на питання. Уміння відповідати на питання чітко й вірно є очевидною перевагою будь-якого студента, який претендує на високу оцінку.

15

Основні критерії оцінки курсової роботи випливають із висунутих до неї вимог. Такими критеріями є наступні.

1)Глибина аналізу, уміння розібратися в характеристиках об'єкта дослідження.

2)Самостійність, творчий підхід до розглянутої проблеми.

3)Використання новітніх літературних даних.

4)Грамотність, логічність у викладенні матеріалу

5)Якість оформлення.

Кожна курсова робота з урахуванням її змісту оцінюється за десятибальною системою. Курсова робота повинна бути написана в строки, встановлені кафедрою. Роботу, яку викладач визнав незадовільною, повертається для переробки з урахуванням висловлених у рецензії зауважень. Несвоєчасне надання курсової роботи прирівнюється до неявки на іспит, тому студентам, які не здали без поважної причини в строк курсову роботу, виставляється незадовільна оцінка. Студент, який не здав курсову роботу в строк, вважається таким, що має академічну заборгованість і не допускається до складання іспиту з даної дисципліни.

8.РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Бондар І.В., Гуляєв В.М. Основи біотехнології: Монграфія. - Дніпродзержинск: ДЦТУ, 2009. - 444 с.

2.Гарибова Л.В., Лекомцева С.Н. Основы микологии: Морфология и систематика грибов и грибоподобных организмов. – М.: Товарищество научных изданий КМК, 2005. – 220 с.

3.Градова Н.Б., Бабусенко Е.С., Горнова И.Б., Гусарова Н.А. Лабораторный практикум по общей микробиологии. – М.: ДеЛи принт, 2001. – 131 с.

4.ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки та техніки – Введено 01.01.1996. – Київ: Держстандарт України, 1995. – 37 с.

5.ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»). Режим доступу до док. http://wwvv.library.univ.kiev.ua/ukr/about/dstu.html

6.Микробиология: Ученик для студ. биол. спеціальностей вузов / М.В.Гусев, Л.А. Минеева. – 4-е изд. стер. – М.: Издательский центр «Академія», 2003. – 464 с.

7.Слюсаренко Т.П. Лабораторный практикум по микробиологии пищевых производств. – К.: Вища шк., 1984. –207 с.

8.Римарева Л.В. Теоретические и практические основы биотехнологии дрожжей. – М.: ДеЛи принт, 2010. – 252 с.

9.Тейлор Д., Грин Н., Стаут У. Биология: В 3-х т. Т.1: пер. с англ , под. ред Р.

Сопера – 3-е изд. – М.: Мир, 2004. – 454 с.

10.Тейлор Д., Грин Н., Стаут У. Биология: В 3-х т. Т.2: пер. с англ , под. ред Р.

Сопера – 3-е изд. – М.: Мир, 2004. – 436 с.

16

11.Тейлор Д., Грин Н., Стаут У. Биология: В 3-х т. Т.3: пер. с англ , под. ред Р.

Сопера – 3-е изд. – М.: Мир, 2004. – 451 с.

12.Ченцов Ю.С. Введение в клеточную биологию. – М.: ИКЦ “Академкнига”,

2004. – 495 с.

13.Промышленная микробиология:Учеб. пособие для вузов по спец. “Микробиология” и “ Биология “ / З.А. Аркадьева, А.М.Безбородов и др. –

М.: Высш. шк., 1989. – 688 с.

14.Сельскохозяйственная биотехнология: Учеб. / В.С. Шевелуха,

Е.А.Калашникова, С.В. Дегтярев и др.: Под. ред. В.С. Шевелухи. – М.:

Высш. шк., 1998. – 416 с.

17

Форма № Н-6.01

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА БІОТЕХНОЛОГІЇ І МІКРОБІОЛОГІЇ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Біологія клітин»

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

Студента (ки) _____ курсу ______ групи напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія»

__________________________________

м. Київ - 20 __рік

18

Додаток 2

РЕФЕРАТ

Курсова робота присвячена вивченню морфолого-культуральних ознак, місць природного поширення та перспектив практичного застосування у біотехнології бактерій Ralstonia eutropha. Зокрема встановлено, що Ralstonia eutropha може бути використана для одержання альтернативних екологічно безпечних пластиків.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, графічних матеріалів та списку використаної літератури з 9 найменувань. Загальний обсяг роботи – 23 сторінки, 5 рисунків, 2 таблиці.

Ключові слова: Ralstonia eutropha, морфолого-культуральні ознаки, біодеградабельні пластики, екологічність.

19