3. Взаємозв`язок між обміном вуглеводів та жирів.

Вуглеводи є найбільш доступним джерелом енергії в організмі. В процесі перетравлення їжі вуглеводи розщеплюються до глюкози, яка з кров'ю постачається до клітин і засвоюється ними, приймаючі участь у будові клітинних мембран та в енергетичному обміні. Із надлишків глюкози в печінці синтезується глікоген, який накопичується в тканинах печінки та у м'язах як депо вуглеводів організму. Зайві вуглеводи можуть також накопичуватись у вигляді жирових відкладень організму. При недостачі вуглеводів у їжі вони шляхом катаболізму можуть утворюватись із жирових відкладень, або із білків і жирів їжі.

Відомо, що в тваринному організмі жири дуже легко утворюються з вуглеводів. Теж саме має місце у мікроорганізмів та вищіх рослин. Встановлено, що багато мікроорганізмів – дріжджі, плісняві гриби, бактерії – можуть синтезувати значну кількість жирів з вуглеводів. Процес утворення жирів з вуглеводів може йти с великою швидкістю.

Синтез жирів з цукру у мікроорганізмів відбувається тільки лише при достатньому доступі кисню і супроводжується витратою значної кількості енергії, необхідної для реакцій, що при цьому відбуваються.

При цьому процесі споживається 3959,5 кДЖ на 5 молей глюкози. Для синтезу жиру у мікроорганізмів необхідна також присутність у середовищі фосфатів.

Так само як і у мікроорганізмів, жир з вуглеводів дозріваючого насіння та плодах рослин утворюється при достатньому доступі кисню, так як частина, що споживаного цукру окислюється повність до двоокису вуглецю та води, а енергія що виділяється витрачається на процес синтезу жиру. Разом з тим утворені з цукру жирні кислоти містять значно менше кисню ніж вихідний цукор. Тому кисень, необхідний для синтезу жирних кислот, частково береться з самого цукру, та вживання атмосферного кисню знижується.

Головни етапи синтезу жиру в рослинному організмі такі:

Цукор-(гліцерин, ненасичені та насичені жирні кислоти)-жир.

Вуглеводи потрапляють з кишечника в кров у вигляді моносахаридів – глюкози і фруктози. Переважна більшість глюкози відкладається про запас у вигляді глікогену, решта розноситься з кров’ю до всіх клітин тіла і там окислюється з виділенням енергії, що йде на різні фізіологічні процеси (скорочення м’язів, збудження нервових клітин тощо). Коли внаслідок використання глюкози клітинами її рівень у крові знижується, частина глікогену печінки перетворюється на глюкозу і виходить у кров. Таким чином вміст глюкози в крові підтримується на відносно сталому рівні – приблизно 0,12%. Вуглеводи – основне джерело енергії для всіх життєвих процесів в організмі. При нестачі вуглеводів у їжі вони можуть утворюватися з жирів і частково з білків. З другого боку, частина вуглеводів може перетворюватися на жири і відкладатися про запас.

Гліцерин, необхідний для синтезу жирів, утворюється в процесі анаеробної дисиміляції вуглеводів шляхом відновлення гліцеринового альдегіду, який утворюється з фруктозодифосфата під дією фермента альдолази.

З гліцерина та жирних кислот за участю кофермента А утворюється жир.

Використані джерела:

1.Филиппович Ю.Б. Основы биохимии.-М.: Высш. шк.. 1985.-503 с.

2. Кретович В.Л. Биохимия растений: Учеб.-М.:Выш.шк., 1986.-503с.

3. Біохімія: Підручник/М.Є. Кучеренко.-Київ.Либідь, 1995.

4. Боєчко Ф.Ф. Біологічна хімія.-К. 1989.

5. Петров К.П. Методы биохимии растительных продуктов. – К. 1965.

6. Біологічна хімія : Підручник / Л. В. Левандовський, В. Г. Дрюк, О. І. Семенова та ін. — К. : НУХТ, 2012.